Історія справи

Постанова КГС ВП від 11.11.2021 року у справі №916/1533/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 916/1533/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Мачульський Г. М., Случ О. В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 усправі

за позовом першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

до 1) Біляївської районної державної адміністрації Одеської області,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Нафта",

3) Приватного підприємства "Ріно-Ян "

про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів оренди землі, повернення земельних ділянок.

Короткий зміст і підстави позовних вимог та заяви про забезпечення позову

У червні 2021 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області (далі - Біляївська РДА), Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Нафта" (далі - ТОВ "Інтер-Нафта"), Приватного підприємства "Ріно-Ян" (далі - ПП "Ріно-Ян") про:

- визнання незаконним та скасування розпорядження Біляївської РДА від 04.06.2007 № 679/2007 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Одеському обласному управлінню лісового господарства (Дачненське лісництво ДП "Одеське лісове господарство ") на території Холоднобалківської сільської ради";

- визнання незаконним та скасування розпорядження Біляївської РДА від 03.04.2008 № 514/2008 "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 04.06.2007 № 679/2007 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Одеському обласному управлінню лісового господарства (Дачненське лісництво ДП "Одеське лісове господарство") на території Холоднобалківської сільської рад";

- визнання незаконним та скасування розпорядження Біляївської РДА від 21.10.2009 № 970/2009 "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "Інтер-Нафта" для будівництва АЗС на 150 заправлень на добу з магазином супутніх товарів на території Холоднобалківської сільської ради";

- визнання незаконним та скасування розпорядження Біляївської РДА від 30.03.2010 № 332/2010 "Про передачу в оренду земельної ділянки ПП "Ріно-Ян" для розміщення торгівельно-розважального комплексу біля автодороги М-50 Київ-Одеса на території Холоднобалківської сільської ради";

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки б/н, укладеного
04.03.2011 між Біляївською РДА та ПП "Ріно-Ян", який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.05.2018 за № 26066862;

- зобов'язання ПП "Ріно-Ян" усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення державі в особі Кабінету Міністрів України з правом постійного користування Державного підприємства "Одеське лісове господарство" земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 0,5 га з кадастровим номером 5121085400:01:001:0929, яка розташована на території Холоднобалківської сільської ради у кварталі 20 виділі 15,16;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки б/н, укладеного
29.03.2010 між Біляївською РДА та ТОВ "Інтер-Нафта" (ЄДРПОУ 32432596), який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.05.2018 за № 26152061;

- припинення права приватної власності ТОВ "Інтер-Нафта" на об'єкт нерухомого майна: незавершене будівництво 99 % готовності, розташований за адресою: біля автошляху Одеса-Київ, 451 км (ліворуч), на земельній ділянці з кадастровим номером 5121085400:01:001:1549, номер запису про право власності: 37468482, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 2130932951210, шляхом скасування державної реєстрації речового права;

- скасування рішення державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Коломаченко К. А. (індексний номер рішення 53289876 від 24.07.2020) про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Інтер-Нафта" на об'єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, 99 % готовності з реєстраційним номером 2130932951210, розташований за адресою: біля автошляху Одеса-Київ, 451 км (ліворуч);

- зобов'язання ТОВ "Інтер-Нафта" усунути перешкоди у користуванні майном шляхом приведення у попередній стан земельної ділянки шляхом знесення за власний рахунок існуючого об'єкта незавершеного будівництва 99 %, а саме будівлі операторної АГЗС, "А ", навісу "Б ", навісу для ПРК "В", огорожі 1-2, мостіння, І, ділянки РГС, II, ділянки резервуарів скрапленого газу III, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2130932951210);

- зобов'язання ТОВ "Інтер-нафта" усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення державі в особі Кабінету Міністрів України з правом постійного користування Державного підприємства "Одеське лісове господарство" земельної ділянки державного лісового фонду площею 0,5 га з кадастровим номером 5121085400:01:001:1549, яка розташована на території Холоднобалківської сільської ради у кварталі 20 виділі 15,16;

- стягнення з відповідачів на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подачу позову у сумі 24 970,00 грн на рахунок Одеської обласної прокуратури.

На обґрунтування позовних вимог заступник керівника Одеської обласної прокуратури посилався на те, що вилучені Біляївською РДА з державного лісового фонду спірні земельні ділянки на час прийняття спірних розпоряджень та припинення Державному підприємству "Одеське лісове господарство" (далі - ДП "Одеське лісове господарство") права постійного користування ними та на теперішній час належать до земель державної власності лісогосподарського призначення (землі державного лісового фонду), розпорядження якими на час прийняття спірних розпоряджень мала здійснювати Одеська обласна державна адміністрація, а з часу внесення змін до Земельного кодексу України розпорядником спірних земель є Кабінет Міністрів України.

Разом із позовом заступник керівника Одеської обласної прокуратури подав заяву про забезпечення позову за вх. №2-714/21 від 02.06.2021, в якій просив суд:

- задовольнити заяву і вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ПП "Ріно-Ян ", ТОВ "Інтер-Нафта" (ЄДРПОУ 32432596), а також іншим фізичним та юридичним особам проведення на земельних ділянках загальною по 0,5 га з кадастровими номерами 5121085400:01:001:0929,5121085400:01:001:1549 будь-яких будівельних робіт;

- заборонити ПП "Ріно-Ян ", ТОВ "Інтер-Нафта", а також іншим фізичним та юридичним особам здійснювати будь які дії щодо поділу, об'єднання, передачі в оренду, тощо спірних земельних ділянках площею по 0,5 га з кадастровими номерами 5121085400:01:001:0929,5121085400:01:001:1549, розташованих на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області;

- накласти арешт на об'єкт нерухомого майна: незавершене будівництво 99 % готовності, розташований за адресою: біля автошляху Одеса-Київ, 451 км (ліворуч), на земельній ділянці з кадастровим номером 5121085400:01:001:1549 (номер запису про право власності: 37468482, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 2130932951210);

- накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 5121085400:01:001:0929 (р. н.1548668051210), 5121085400:01:001:1549 (р. н. 2130932951210) площею по 0,5 га, розташовані на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області та заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо них;

- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо новостворених об'єктів нерухомого майна - нежитлових чи інших приміщень, розташованих на земельних ділянках площею по 0,5 га кадастровими номерами 5121085400:01:001:0929 (р. н.1548668051210) 5121085400:01:001:1549 (р. н.2130932951210), розташованих на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заступник керівника Одеської обласної прокуратури посилався на те, що Біляївською РДА в односторонньому та позасудовому порядку, поза межами компетенції, поза волею належного власника - держави в особі Одеської обласної державної адміністрації, незаконно вилучено спірні земельні ділянки загальною площею 1,58 га (0,85 га та 0,73 га, у тому числі із кадастровими номерами 5121085400:01:001:0929 та 5121085400:01:001:1549) з земель лісогосподарського призначення та постійного землекористування ДП "Одеське лісове господарство". Окрім того, відведення за рахунок державного лісового фонду земельних ділянок із кадастровими номерами 5121085400:01:001:0929 та 5121085400:01:001:1549 площею по 0,5 га кожна, розташованих на території Холоднобалківської сільської ради Дачненського лісництва Біляївського району Одеської області супроводжувалось фактичною незаконною зміною цільового призначення земель лісогосподарського призначення на землі запасу рекреаційного призначення всупереч вимогам земельного законодавства без необхідних погоджень відповідних державних органів.

Заявник наголошував, що у разі забудови земельних ділянок, дії відповідачів призведуть до неможливості реального поновлення інтересів власника земельних ділянок - Кабінету Міністрів України, повернення земельної ділянки у придатному для використання стані, а також унеможливить або ускладнить виконання рішення суду. Більш того, у разі забудови земельних ділянок та внесення запису про реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у випадку задоволення позову нівелює мету звернення з позовом, адже з метою належного відновлення порушених прав, на захист яких подано даний позов, зумовить необхідність ініціювати інший позов, про знесення незаконно побудованого об'єкта, що потребуватиме значних фінансових витрат, покладання яких на позивача буде непомірним тягарем.

Також наявність у ПП "Ріно-Ян" та ТОВ "Інтер-Нафта" зареєстрованого та належним чином посвідченого права власності на майно, збудоване на земельних ділянках лісогосподарського призначення (у тому числі незавершене будівництво, 99 % готовності), робить можливим відчуження відповідних об'єктів нерухомості на користь третіх осіб. Зазначені дії ускладнять або взагалі зроблять неможливим виконання рішення суду по цій справі у разі задоволення позову, у зв'язку з тим, що потребуватиме пред'явлення нового позову. Разом з тим, у разі відчуження відповідачем спірного нерухомого майна іншим особам звернення із позовною вимогою про його знесення буде неможливим, оскільки така позовна вимога може бути пред'явлена лише до особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, а у разі поділу, об'єднання або передачі спірних земельних ділянок у суборенду, звернення із позовною вимогою про повернення земельної ділянки у розпорядження держави також стане неможливим, у тому числі у зв'язку із тим, що спірні земельні ділянки перестануть існувати як об'єкти цивільних правовідносин.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.06.2021 (суддя Смелянець Г. Є.) у справі № 916/1533/21 заяву про забезпечення позову задоволено частково, заборонено ТОВ "Інтер-Нафта", а також іншим фізичним та юридичним особам проведення на земельній ділянці загальною площею 0,5 га з кадастровим номером 5121085400:01:001:1549 будь-яких будівельних робіт, заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо новостворених об'єктів нерухомого майна - нежитлових чи інших приміщень, розташованих на земельних ділянках площею по 0,5 га з кадастровими номерами 5121085400:01:001:0929 (р. н.1548668051210), 5121085400:01:001:1549 (р. н.2130932951210), розташованих на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області; накладено арешт на об'єкт нерухомого майна: незавершене будівництво 99 % готовності, розташоване за адресою: біля автошляху Одеса-Київ, 451 км (ліворуч), на земельній ділянці з кадастровим номером 5121085400:01:001:1549 (номер запису про право власності: 37468482, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 2130932951210), накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами undefined (р. н.1548668051210), 5121085400:01:001:1549 (р. н.2130932951210) площею по 0,5 га, розташовані на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області; у задоволенні решти вимог - відмовлено.

Місцевий господарський суд установивши, що спірні земельні ділянки передані в оренду ТОВ "Інтер-нафта" та ПП "Ріно Ян" з метою будівництва відповідних об'єктів нерухомості, дійшов висновку, що забудова цих земельних ділянок відповідачами призведе до неможливості виконання судового рішення за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури. Водночас місцевий господарський суд наголосив, що ненадання до суду повідомлення про початок виконання будівельних робіт ПП "Ріно Ян", наявність якого передбачена вимогами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також будь-яких інших доказів, в підтвердження здійснення ПП "Ріно Ян" робіт з будівництва об'єкта на спірній земельній ділянці, враховуючи необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін під час забезпечення позову, дійшов висновку, що необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову як заборона ПП "Ріно Ян" проводити на земельній ділянці будь-яких будівельних робіт не доведена заступником керівника Одеської обласної прокуратури. За таких обставин господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви заступника керівника Одеської обласної прокуратури про забезпечення позову, окрім вимог про заборону відповідачам ПП "Ріно Ян ", ТОВ "Інтер-Нафта", а також іншим фізичним та юридичним особам здійснювати будь-які дії щодо поділу, об'єднання, передачі в оренду, тощо спірних земельних ділянок, оскільки заступником керівника Одеської обласної прокуратури не доведено суду наявності у зазначених осіб права на здійснення відповідних дій, із врахуванням наданих доказів, які свідчать, що таке право наявне лише у відповідача - Біляївської РДА.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 (Принцевська Н. М. - головуючий, судді Діброва Г. І., Ярош А. І.) ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.06.2021 у справі №916/1533/21 в частині задоволення заяви заступника керівника Одеської обласної прокуратури про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна: незавершене будівництво 99 % готовності, розташований за адресою: біля автошляху Одеса-Київ, 451 км (ліворуч), на земельній ділянці з кадастровим номером 5121085400:01:001:1549 (номер запису про право власності: 37468482, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2130932951210); накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5121085400:01:001:1549 (р. н.2130932951210) площею 0,5 га, розташовану на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області - скасовано; відмовлено в задоволенні заяви заступника керівника Одеської обласної прокуратури про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна: незавершене будівництво 99 % готовності, розташований за адресою: біля автошляху Одеса-Київ, 451 км (ліворуч), на земельній ділянці з кадастровим номером 5121085400:01:001:1549 (номер запису про право власності: 37468482, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №2130932951210); накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5121085400:01:001:1549 (р. н.2130932951210) площею 0,5 га, розташовану на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області; в іншій частині ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.06.2021 у справі №916/1533/21 залишено без змін.

Аргументуючи постанову апеляційний господарський суд виходив з того, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва не відповідають змісту позовних вимог. Більше того, подана заява про вжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у вигляді накладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 у справі № 916/1533/21, заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить постанову в частині скасування ухали Господарського суду Одеської області від 04.06.2021 скасувати, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.06.2021 у справі № 916/1533/21 - залишити без змін.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставами для скасування постанови скаржник вважає порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема положень статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури наголошує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При вирішенні питання щодо вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд зобов'язаний на підставі поданих заявником доказів та арґументів оцінити саме обґрунтованість припущення можливості ухилення від виконання судового рішення та забезпечення ефективного захисту порушених інтересів держави. Проте, поза увагою суду апеляційної інстанції залишилося те, що задоволений судом першої інстанції захід забезпечення позову спрямований на усунення перешкод для подальшого виконання рішення у справі, адже його незастосування може суттєво ускладнити чи взагалі унеможливити виконання такого рішення та ефективного захисту порушених інтересів держави через виникнення потреби у повторному зверненні до суду із іншим позовом.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В. ухвалою від 08.10.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 у справі № 916/1533/21 та ухвалив здійснити перегляд постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від
26.07.2021 у справі № 916/1533/21 у письмовому провадженні

У зв'язку із відпусткою судді Верховного Суду Могила С. К. відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 08.11.2021 для розгляду справи № 916/1533/21 визначено колегію суддів Верховного Суду у такому складі: доповідач - Волковицька Н. О., судді Мачульський Г. М., Случ О. В.

Позиція Верховного Суду

Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема положень статей 136, 137 ГПК України.

Розглянувши наведені доводи, Верховний Суд зазначає про таке.

Так, предметом розгляду є питання наявності або навпаки правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна: незавершене будівництво 99 % готовності, розташований за адресою: біля автошляху Одеса-Київ, 451 км (ліворуч), на земельній ділянці з кадастровим номером 5121085400:01:001:1549 (номер запису про право власності: 37468482, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2130932951210) та шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5121085400:01:001:1549 (р. н.2130932951210) площею 0,5 га, розташовану на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 136 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положення зазначеної норми пов'язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до частин 1, 4 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні ді (цей пункт виключено з 08.02.2020 на підставі ~law17~ від 15.01.2020); 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору (цей пункт виключено з 08.02.2020 на підставі ~law18~ від 15.01.2020); 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. У спорах майнового характеру про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Постановляючи ухвалу про заборону відповідачу або третім особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду із позовними вимогами про визнання незаконними та скасування розпоряджень РДА, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на об'єкт незавершеного будівництва та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, на якій об'єкт незавершеного будівництва знаходиться, шляхом відновлення попереднього становища - знесення незавершеного будівництвом об'єкта та припинення права власності на об'єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, то в цьому випадку має досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття такого заходу як арешт майна, яке є предметом спору, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, та унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (схожий правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2020 у справі № 925/77/20).

Так, зі змісту пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) або повернення майна чи про стягнення грошових коштів.

При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (схожий за змістом висновок сформульовано у постановах Верховного Суду від
15.01.2019 у справі № 915/870/18 та від 05.09.2019 у справі № 911/527/19).

У свою чергу, у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Колегія суддів зауважує, що, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду в частині задоволення заяви заступника керівника Одеської обласної прокуратури про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна: незавершене будівництво 99 % готовності, розташований за адресою: біля автошляху Одеса-Київ, 451 км (ліворуч), на земельній ділянці з кадастровим номером 5121085400:01:001:1549 (номер запису про право власності: 37468482, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2130932951210) та накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5121085400:01:001:1549 (р. н.2130932951210) площею 0,5 га, розташовану на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області та відмовляючи в задоволенні заяви заступника керівника Одеської обласної прокуратури про застосування зазначених заходів забезпечення позову, суд апеляційної інстанції врахував, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, зокрема, шляхом накладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва, не врахував, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову. Апеляційний господарський суд наголосив, що позовні вимоги у цій справі не мають майнового характеру та не стосуються безпосередньо повернення/витребування об'єкта незавершеного будівництва на користь позивача, а тому місцевий господарський суд, накладаючи арешт на майно, належне відповідачу, залишив поза увагою відсутність зв'язку між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог та не врахував положення статей 136, 137 ГПК України, безпідставно задовольнивши вимогу прокурора про застосування заходу забезпечення позову у цьому спорі шляхом накладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва.

Щодо накладення арешту на земельну ділянку, апеляційний господарський суд також наголосив, що спірна земельна ділянка перебуває в оренді відповідача і не може бути відчужена останнім. При цьому апеляційний господарський суд звернув увагу, що суд першої інстанції не навів фактичних обставин, які би свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову, та обставин, які би підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. У оскаржуваній постанові місцевий господарський суд обмежився лише посиланням на те, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може мати наслідком неможливість для позивача захистити свої порушені права, за захистом яких він звернувся до суду, в межах одного судового провадження.

На підставі викладеного Верховний Суд дійшов висновку про те, що, задовольняючи заяву прокурора в частині заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна: незавершене будівництво 99 % готовності, розташований за адресою: біля автошляху Одеса-Київ, 451 км (ліворуч), на земельній ділянці з кадастровим номером 5121085400:01:001:1549 (номер запису про право власності: 37468482, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2130932951210) та на земельну ділянку з кадастровим номером undefined (р. н.2130932951210) площею 0,5 га, розташовану на території Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області, суд першої інстанції, у порушення положень статей 136, 137 ГПК України, не встановив зв'язку між вказаним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог у цій справі, не зазначив, чи здатний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову у цій справі та не встановив імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття такого заходу, а тому ухвалив необґрунтоване рішення (в оскаржуваній частині).

Звідси висновок суду апеляційної інстанції щодо часткового скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 04.06.2021 у справі № 916/1533/21, є правомірним.

Доводи, наведені у касаційній скарзі щодо порушення судом апеляційної інстанції положень статей 136, 137 ГПК України, не можуть бути підставами для скасування постановленого у справі судового рішення, оскільки зводяться до переоцінки встановлених судом обставин. Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду від
16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19, від
12.02.2020 у справі № 381/4019/18, від 25.09.2020 у справі № 921/40/20, від
19.05.2021 у справі № 916/3638/20, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від
05.09.2019 у справі № 911/527/19, від 15.12.2020 у справі № 914/1096/20 колегією суддів відхиляються, оскільки відповідна оцінка наданих заявником доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову, здійснюється судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин конкретної справи.

З огляду на викладене, звертаючись із касаційною скаргою, позивач не спростував висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятої ним постанови. Оцінка доводів касаційної скарги, спрямованих на заперечення встановлених судом обставин справи та переоцінку доказів у ній, перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

На підставі вищевикладеного Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та прийшов до висновку, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для її скасування.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 у справі № 916/1533/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді Г. М. Мачульський

О. В. Случ