Історія справи

Ухвала КГС ВП від 30.06.2019 року у справі №910/12463/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/12463/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Дроботова Т. Б.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Реєстратор - Капітал плюс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 (судді:

Кравчук Г. А., Чорна Л. В., Тищенко А. І.)

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 (Сівакова В. В. )

за заявою третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Реєстратор-Капітал Плюс", м. Київ

за позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури №6 в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт Ф"

про витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1.18.09.2018 заступник керівника Київської місцевої прокуратури №6 в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду з позовною заявою про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларіт Ф" (далі - ТОВ "Аларіт Ф") на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради квартири №16 на вул. Велика Васильківська, 17, загальною площею 99,8 кв. м.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки Київською міською радою рішення щодо відчуження спірної квартири, в тому числі в межах приватизації не приймалося, квартира № на вул. Велика Васильківська, 17, в місті Києві загальною площею 99,8 кв. м. є об'єктом комунальної власності територіальної громади міста Києва та підлягає витребуванню у відповідача.

1.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 відкрито провадження у справі №910/12463/18 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 08.11.2018.

1.4.22.02.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Реєстратор-Капітал Плюс" (далі - ТОВ "Реєстратор-Капітал Плюс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до ТОВ "Аларіт Ф" про визнання права власності на квартиру № по вул. Велика Васильківська, 17 в місті Києві за ТОВ "Реєстратор-Капітал Плюс".

1.5. Заяву обґрунтовано тим, що ТОВ "Реєстратор-Капітал Плюс" отримало від ТОВ "Аларіт Ф" в оренду з правом викупу квартиру № яка розташована по вул. Велика Васильківська, буд. 17, загальною площею 99,8 кв. м. за договором оренди майна від 15.02.2018 б/н.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019, повернуто позовну заяву ТОВ "Реєстратор-Капітал Плюс" і додані до неї документи без розгляду.

2.2. Оскаржувані судові рішення мотивовано тим, що спільний розгляд позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - ТОВ "Реєстратор-Капітал Плюс" з первісним позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури №6 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ТОВ "Аларіт Ф" про витребування на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради спірної квартири є недоцільним, оскільки позовна вимога ТОВ "Реєстратор-Капітал Плюс" не протиставляє свої вимоги вимогам позивача у справі №910/12463/18 про витребування квартири № 16 по вул. Велика Васильківська, 17 в м. Києві, не заперечує вимогу заступника керівника Київської місцевої прокуратури №6 в інтересах держави в особі Київської міської ради та не переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. ТОВ "Реєстратор - Капітал плюс" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 у справі 910/12463/18.

3.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, що відповідно до договору оренди майна з правом викупу від 15.02.2018 б/н ТОВ "Реєстратор - Капітал плюс" отримало від ТОВ "Аларіт Ф" в оренду квартиру № що розташована по вул. Велика Васильківська, буд. 17, в місті Києві, загальною площею 99,8 кв. м.

Згідно з умовами договору оренди майна скаржником було сплачено повністю оренду плату, що підтверджується листом відповідача від 18.02.2019 №18-02/19.

Заявник стверджує, що відповідач порушує його права та майнові інтереси, оскільки звернувшись з вимогою до ТОВ "Аларіт Ф" про оформлення права власності на спірне майно, скаржнику було відмовлено.

3.3. До Верховного Суду надійшов відзив заступника прокурора міста Києва, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є обґрунтованими, а касаційна скарга ТОВ "Реєстратор - Капітал плюс" - безпідставною, оскільки позов цього товариства не стосується предмету спору у цій справі та спрямований на затягування судового розгляду та уникнення повернення незаконно набутого комунального майна. Позовні вимоги ТОВ "Реєстратор - Капітал плюс" виникли з договірних правовідносин, що склались між ТОВ "Аларіт Ф" на підставі договору оренди майна від 15.02.2018, які не пов'язані з позовними вимогами прокурора щодо витребування спірного майна комунальної власності, заявлений позов ТОВ "Реєстратор - Капітал плюс" не підлягає розгляду в межах даної господарського справи.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

4.2. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у позовній заяві заступник керівника Київської місцевої прокуратури №6 в інтересах держави в особі Київської міської ради просить витребувати у ТОВ "Аларіт Ф" на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради спірне майно, оскільки Київською міською радою рішення щодо відчуження спірної квартири, в тому числі в рамках приватизації не приймалося.

4.3. Звернувшись з позовною заявою ТОВ "Реєстратор-Капітал Плюс" вважає, що його права та майнові інтереси порушено, оскільки відповідно до договору оренди майна з правом викупу від 15.02.2018 б/н, укладеного між заявником та ТОВ "Аларіт Ф", спірне майно переходить у власність скаржника на підставі повної сплати орендної плати, що підтверджується листом ТОВ "Аларіт Ф" від 18.02.2019 №18-02/19.

4.4. Відповідно до положень частини 1 , 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.

4.5. Таким чином, за змістом частини 1 статті 49 Господарського кодексу України, для того, щоб набути статус третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору повинно бути дотримано декілька критеріїв:

1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору);

2) суб'єктний (позовні вимоги можуть бути пред'явлені як одній стороні, так і декільком сторонам);

3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження).

Зважаючи на це, саме дотримання цих критеріїв підлягає оцінці при прийнятті рішення щодо вступу у справу третьої особи із самостійними вимогами.

4.6. Як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом позову у справі 910/12463/18 є витребування майна, а саме, квартири № 16 по вул. Велика Васильківська, 17 у місті Києві.

4.7. В такий спосіб при поданні позову позивач визначив як предмет позову, так і предмет спору. При цьому колегія Суддів наголошує на відмінностях між цими поняттями.

Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.

Предметом спору є об'єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Подібна права позиція щодо визначення предмету спору викладена, зокрема, у Постановах Великої Палати Верховного Суду у справах від 13.03.2019 № 916/3245/17 та від 12.06.2019 № 916/542/18.

4.8. Отже, у справі № 910/12463/18 предметом позову є вимоги щодо витребування майна, а предметом спору квартира № 16 по вул. Велика Васильківська, 17 у місті Києві.

4.9. Позивачем у справі є заступник керівника Київської місцевої прокуратури №6 в інтересах держави в особі Київської міської ради, а відповідачем ТОВ "Аларіт Ф". Як вбачається з касаційної скарги, ухвали Господарського суду міста Києва від 25.02.2019, постанови Північного апеляційного господарського суду від
13.05.2019, а також матеріалів справи, ТОВ "Реєстратор-Капітал Плюс" звернулось з позовом про визнання права власності на квартиру № 16 по вул. Велика Васильківська, 17 у місті Києві. При цьому відповідачем за цим позовом ним було зазначено ТОВ "Аларіт Ф", яке є стороною у справі 910/12463/18 (відповідачем).

4.10. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 у справі № 910/12463/18 було прийнято рішення про повернення до розгляду справи № 910/12463/18 у підготовчому провадженні та оголошення перерви у підготовчому засіданні до 26.02.19 до 10:40 год.

Позовна заява ТОВ "Реєстратор-Капітал Плюс" подана до Господарського суду міста Києва 22.02.2019, в такий спосіб вона є такою, що подана під час підготовчого провадження та до його закінчення.

4.11. Таким чином, вбачається, що ТОВ "Реєстратор-Капітал Плюс" дотримано основні матеріально-правовий, суб'єктний та часовий критерії з якими Господарський процесуальний кодекс України пов'язує набуття статусу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

4.12. Позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають подаватися з дотриманням загальних правил пред'явлення позову, на що безпосередньо вказують положення Господарський процесуальний кодекс України. Відповідно до цих норм до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 зазначеного Кодексу. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам Господарський процесуальний кодекс України.

4.13. Відповідно до Господарський процесуальний кодекс України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

4.14. Ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження із первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.

4.15. Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

4.16. Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним із первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

4.17. Подібна позиція сформована у Постановах Великої Палати Верховного Суду у справах від 13.03.2019 № 916/3245/17 та від 12.06.2019 № 916/542/18 і колегія суддів не вбачає підстав відступати від неї.

4.18. З огляду на зазначене Суд вважає необґрунтованими, передчасними та такими, що не базуються на матеріалах справи висновки суду першої та апеляційної інстанції про те, що ТОВ "Реєстратор-Капітал Плюс" заявлені вимоги поза предметом спору і, як наслідок, вони не можуть бути розглянуті як вимога третьої особи, а мають бути здійснені через подання самостійного позову

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Згідно із частиною 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.3. За положеннями пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.4. Відповідно до частини 6 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

5.5. Зважаючи на те, що Господарський суд міста Києва та Північний апеляційний господарський суд дійшли помилкового висновку щодо повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Реєстратор-Капітал Плюс" і доданих до неї документи без розгляду у зв'язку із тим, що ним заявлені вимоги поза предметом спору, які виникли з інших правовідносин, Постанова Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 та ухвала Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 у справі 910/12463/18 підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на стадію підготовчого провадження.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Реєстратор - Капітал плюс" задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 у справі 910/12463/18 скасувати.

3. Справу 910/12463/18 направити до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

Т. Б. Дроботова