Історія справи

Ухвала КГС ВП від 05.02.2018 року у справі №910/18812/17
Постанова КГС ВП від 25.03.2018 року у справі №910/18812/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/18812/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Вронська Г.О., Ткач І.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Скрипка І.М., судді: Михальська Ю.Б., Гончаров С.А.)

від 16.07.2018

у справі № 910/18812/17

за позовом Компанії Остексперт Лімітед ("Ostexpert Limited")

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет, спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс", Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Явдюк Наталія Анатоліївна

про визнання недійсним договору застави,

за участю представників учасників справи:

від позивача - Пушко І.,

від відповідача - Дацьків А.І.,

від третьої особи -1 - не з'явився;

від третьої особи -2 - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Компанія "Остексперт Лімітед" ("Ostexpert Limited") звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк") про визнання недійсним договору застави; визнання застави за договором застави акцій припиненою; застосування наслідків недійсності договору застави акцій шляхом припинення у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідного обтяження та вилучення відповідного запису.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" (далі - ТОВ "ГК "Газовий Альянс") перед ПАТ "Промінвестбанк" за укладеним між ними кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 05.11.2012, між Компанією "Остексперт Лімітед" ("Ostexpert Limited") та ПАТ "Промінвестбанк" 05.11.2012 було укладено договір застави акцій №20-3782/3-1, предметом якого є прості іменні акції Приватного акціонерного товариства "Пласт". Однак, як зазначив позивач, вказаний договір застави було підписано його представником з перевищенням повноважень, оскільки відповідно до виданої на ім'я останнього генеральної довіреності права на вчинення таких правочинів у представника були відсутні.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2018 у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2018 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Суд визнав недійсним укладений між ПАТ "Промінвестбанк" та Компанією "Остексперт Лімітед" ("Ostexpert Limited") договір застави акцій №20-3782/3-1 від 05.11.2012. Визнав заставу за договором застави акцій №20-3782/3-1 від 05.11.2012, укладеним між ПАТ "Промінвестбанк" та Компанією "Остексперт Лімітед" ("Ostexpert Limited"), припиненою. Застосував наслідки недійсності договору застави акцій №20-3782/3-1 від 05.11.2012, укладеного між ПАТ "Промінвестбанк" та Компанією "Остексперт Лімітед" ("Ostexpert Limited"), шляхом припинення у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обтяження за № 13208258 від 05.11.2012 на рухоме майно (акції) на підставі недійсного договору застави акцій № 20-3782/3-1 від 05.11.2012 та вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідного запису.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- між ПАТ "Промінвестбанк" та ТОВ "ГК "Газовий Альянс" 05.11.2012 укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №20-3782/2-1, відповідно до п. 2.1 якого ПАТ "Промінвестбанк" зобов'язалося надати ТОВ "ГК "Газовий Альянс" кредит шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 50 000 000 доларів США (ліміт кредитної лінії) на умовах, встановлених договором, а ТОВ "ГК "Газовий Альянс" зобов'язалося повернути кредит та сплатити проценти, встановлені договором;

- для забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "ГК "Газовий Альянс" за кредитним договором між ПАТ "Промінвестбанк", як заставодержателем, та Компанією "Остексперт Лімітед" ("Ostexpert Limited"), як заставодавцем, укладено договір застави акцій № 20-3782/3-1 від 05.11.2012, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Явдюк H.A. за реєстраційним номером 1218;

- відповідно до п. 1.2. вказаного правочину предметом застави є прості іменні акції за кодом ISIN - UA 4000082390 у бездокументарній формі кількістю 5601493 штук, що становить 70 % статутного капіталу емітента. Емітентом вказаних акцій є Приватне акціонерне товариство "Пласт";

- згідно з п. 1.3. договору застави майно належить Компанії "Остексперт Лімітед" ("Ostexpert Limited") на праві власності, що підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах від 05.11.2012 №099033 депонента, виданою ПАТ "Промінвестбанк", станом на 05.11.2012;

- пунктом 1.4. договору встановлено, що сторони цього договору оцінюють майно у 280 227 000, 00 грн;

- як вбачається із преамбули даної угоди, від імені Компанії "Остексперт Лімітед" ("Ostexpert Limited") при його підписанні діяв ОСОБА_8 на підставі генеральної довіреності від 12.09.2012, посвідченої Неофітос Аргуроу, нотаріусом Нікосії, Кіпр, 12.09.2012, підпис якого засвідчено Апостилем №323993/12 від 25.09.2012, підписаним постійним секретарем Міністерства юстиції та правопорядку Республіки Кіпр Деспо Ксенофонтом. У реквізитах сторін міститься відповідний підпис від імені ОСОБА_8 та відбиток печатки Компанії "Остексперт Лімітед" ("Ostexpert Limited");

- як вбачається із генеральної довіреності від 12.09.2012, Компанія "Остексперт Лімітед" ("Ostexpert Limited") призначила ОСОБА_8 в якості її законної довіреної особи, який від імені позивача повинен виконувати всі чи будь-які дії, зазначені в довіреності, зокрема:

вести переговори, контролювати, продовжувати та виконувати всі бізнес справи та необхідні або будь-які справи, пов'язані або маючі відношення до бізнесу та справ компанії, і для таких цілей підписувати та виконувати всі контракти та інші документи, що мають відношення до даних справ (п.1);

відкривати, керувати, закривати один або більше банківських, брокерських або інших рахунків у будь-якій юрисдикції від імені компанії та складати, підписувати, затверджувати та реалізовувати чеки, векселя, договори позики або інші договірні документи будь-якого походження, пов'язані з цілями справ компанії та все інше, що представник може вважати за потрібне. Представник має право заключати, змінювати та розривати іпотечні договори від імені компанії, що стосуються власності компанії, за умовами, узгодженими з банком, щоб забезпечити виконання зобов'язань третіх осіб по відношенню до банку (п.2);

- зі сторони ПАТ "Промінвестбанк" договір застави підписано директором з корпоративного бізнесу Кравцем Владиславом Івановичем, який діяв на підставі довіреності, посвідченої 05 червня 2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Старостіною Н.С. та зареєстрованої в реєстрі за № 1044.

2.4. Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з такого:

- представником позивача було укладено оспорюваний договір про передачу в заставу рухомого майна - цінних паперів, за наявності в нього повноважень на передання в забезпечення тільки нерухомого майна за договорами іпотеки. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що спірний правочин вчинено за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності, що суперечить приписам частини 2 статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України та є підставою для визнання такого договору недійсним. При цьому відповідач за всіма обставинами не міг не знати про наявні обмеження повноважень представника позивача при укладенні даного договору, однак, не зважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин;

- разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, між сторонами тривалий час укладались додаткові угоди до договору застави, підписані зі сторони позивача його представниками, а саме: договори про внесення змін від 22.02.2013, 23.04.2013, 23.07.2013, 24.07.2013, 04.10.2013, підписані ОСОБА_8 на підставі генеральної довіреності від 12.09.2012; договори про внесення змін від 23.10.2013, 27.01.2014, підписані ОСОБА_8 на підставі генеральної довіреності від 16.09.2013; договори про внесення змін від 14.05.2014, 29.08.2014, 30.09.2014, 25.12.2014, 29.04.2015, 12.11.2015, 28.12.2015, підписані Кадировою І.П. на підставі генеральних довіреностей від 31.03.2014, 16.09.2014 та 21.09.2015. Вказаними додатковими угодами сторони погоджували внесення змін до договору застави, зокрема, в частині зміни розміру відсоткової ставки за користування кредитом;

- із виданої на ім'я ОСОБА_8 генеральної довіреності від 16.09.2013, посвідченої Ставросом Д. Ставрідес, спеціалістом служби легалізації, Нікосія, Кіпр, підпис якого засвідчено окружним спеціалістом Нікасії О. Аспракі 26.09.2013, що засвідчений апостилем від 25.09.2013 № 263517/3, підписаним постійним секретарем Міністерства юстиції і правопорядку Республіки Кіпр А. Константіноу, вбачається, що йому надано повноваження здійснювати операції, керувати, вести і виконувати всі і кожну справу бізнесу і все необхідне або яким-небудь чином пов'язане з бізнесом або зі справами компанії в будь-якій частині світу, і для таких цілей підписувати і виконувати всі договори та інші документи, що стосуються такого бізнесу і справ. Також, вказаному представнику надано повноваження розпоряджатися, передавати, віддавати під заставу, іпотеку, обтяжувати, закладати в будь-якій формі будь-яке майно, і виконувати всі дії, вчинки і взагалі все, що необхідно для встановлення, підтримки, зміни або припинення будь-яких відносин без обмежень і за умов, що довірена особа може визнати за необхідне на свій розсуд, що має відношення до бізнесу позивача;

- відповідно до виданих позивачем генеральних довіреностей на ім'я Кадирової І.П., останній також були надані права щодо вчинення всіх дій, необхідних для досягнення цілей позивача та ведення бізнесу, у т.ч. укладати та виконувати будь-які угоди та інші документи, передавати, віддавати під заставу, іпотеку, обтяжувати, закладати в будь-якій формі будь-яке майно, за умов, що довірена особа може визнати за необхідне на свій розсуд, що має відношення до бізнесу позивача;

- оскільки зі змісту зазначених довіреностей вбачається, що згаданим представникам надавалися права на підписання будь-яких договорів, а також і на передачу в заставу будь-якого майна позивача, у зв'язку з чим підписання представниками позивача додаткових угод до договору застави не суперечить наданим їм повноваженням, а посилання позивача на те, що такі додаткові договори не направлені на досягнення цілей компанії та забезпечують виконання третіх осіб по відношенню до банку, не є підставними, крім того, у цих довіреностях відсутнє застереження щодо заборони підписання договорів та передачі в заставу майна позивача для забезпечення виконань інших осіб, то суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач шляхом підписання додаткових угод до оспорюваного договору протягом майже трьох років вчиняв конклюдентні дії по схваленню спірного правочину;

- з огляду на те, що в матеріалах справи наявні докази вчинення позивачем конклюдентних дій по наступному схваленню спірного правочину, позов про визнання такого договору недійсним задоволенню не підлягає;

- оскільки в задоволенні основної вимоги про визнання правочину недійсним місцевим господарським судом відмовлено, то суд також дійшов висновку відмовити й у задоволенні інших позовних вимог, що мають похідний характер;

- встановивши відсутність правових підстав для задоволення позову, суд першої інстанції вказав про те, що заява відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності задоволенню не підлягає.

2.5. Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, приймаючи нове рішення про задоволення позовних вимог, виходив з такого:

- оскільки представником позивача було укладено оспорюваний договір про передачу в заставу рухомого майна - цінних паперів, за наявності в нього повноважень на передання в забезпечення тільки нерухомого майна за договорами іпотеки, то суд апеляційної інстанції вважав обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про вчинення спірного правочину ОСОБА_8 за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності, що суперечить приписам ч. 2 ст. 203, ст. 215 ЦК України та є підставою для визнання такого договору недійсним;

- при цьому суд апеляційної інстанції не погодився з висновками місцевого господарського суду про схвалення правочину позивачем шляхом вчинення конклюдентних дій у вигляді підписання додаткових угод до оспорюваного договору протягом майже трьох років, оскільки відповідно до положень генеральних довіреностей від 16.09.2013, від 31.03.2014, від 16.09.2014 та 21.09.2015, на підставі яких було укладено додаткові угоди від 23.10.2013, від 27.01.2014, від 14.05.2014, 29.08.2014, 30.09.2014, 25.12.2014, 29.04.2015, 12.11.2015, 28.12.2015 до договору застави акцій №20-3782/3-1 від 05.11.2012, вказаними довіреностями представнику було надано право на надання в заставу або іпотеку майна для досягнення цілей компанії. При цьому не передбачено право укладати договори для забезпечення виконання зобов'язань третіх осіб по відношенню до банку. Таким чином, додаткові угоди до договору застави акцій №20-3782/3-1 від 05.11.2012 було підписано не уповноваженими особами та не в інтересах позивача, що не є наступним схваленням оспорюваного договору;

- підписання зі сторони позивача додаткових угод до договору застави акцій №20-3782/3-1 від 05.11.2012 неуповноваженою особою за відсутності доказів наступного схвалення спірного договору безпосередньо засновником Компанії "Остексперт Лімітед" ("Ostexpert Limited") (або її Загальними зборами) не може свідчити про наступне схвалення спірного договору позивачем;

- суд апеляційної інстанції дійшов висновку про вчинення спірного правочину ОСОБА_8 за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності, що суперечить приписам ч. 2 ст. 203, ст. 215 ЦК України, наступне схвалення правочину не відбулось, а тому наявні підстави для визнання такого договору недійсним;

- одночасно, у зв'язку із задоволенням позову в частині визнання недійсним укладеного між сторонами договору застави акцій №20-3782/3-1 від 05.11.2012, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність застосування наслідків недійсності спірного договору шляхом припинення у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обтяження за № 13208258 від 05.11.2012 на рухоме майно (акції) на підставі недійсного договору застави акцій № 20-3782/3-1 від 05.11.2012 та вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідного запису;

- оскільки про своє порушене право позивачу стало відомо після ознайомлення з матеріалами справи №910/21156/16, провадження у якій порушено Господарським судом м. Києва 21.11.2016, з позовом у даній справі позивач звернувся до суду 25.10.2017, суд апеляційної інстанції вважав, що позивачем не пропущено позовну давність, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для застосування наслідків її спливу та відмови в позові з цих підстав.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 у справі №910/18812/17, ПАТ "Промінвестбанк" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2018 залишити без змін.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:

- судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, а саме: статті 92, 203, 215, 241 Цивільного кодексу України;

- судом апеляційної інстанції не враховано, що схвалення правочину може відбутися також і у формі мовчазної згоди і у вигляді певних поведінкових актів (конклюдентних дій). Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі № 3-38гс14 та від 19.08.2014 у справі № 3-59гс14;

- судом апеляційної інстанції не взято до уваги правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 06.04.2016 у справі № 3-84гс16;

- судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: статтю 257, частину 1 статті 261, частину 3 статті 267 Цивільного кодексу України. Так, оскільки позивач оспорює договір застави з підстав відсутності повноважень представника, який підписував зазначений договір, то з урахуванням статусу заставодавця, а також публічності відомостей у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, останній мав можливість дізнатися про своє ймовірно порушене право ще з 05.11.2012. Тобто саме з цієї дати почався перебіг позовної давності за вимогою позивача;

- судами попередніх інстанцій порушено статті 8, 25, 26, 28, 34 Закону України "Про міжнародне приватне право", оскільки для з'ясування обсягу повноважень представників позивача, як і органів управління останнього, слід було застосовувати положення законодавства Республіки Кіпр.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Компанія "Остексперт Лімітед" ("Ostexpert Limited") просила відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. При цьому наведено такі доводи:

- як при укладенні спірного правочину, так і в подальшому при підписанні змін до договору, діяли саме представники юридичної особи, а не сама юридична особа, отже такий правочин не було схвалено особою, яку вони представляли;

- щодо доводів скаржника про необхідність застосування положення законодавства Республіки Кіпр при розгляді даної справи, позивач вказав про те, що спірний договір був укладений відповідно до вимог законодавства України, зареєстровано його також в Україні, виконувався він виключно на українській території, а отже спірні правовідносини регулюються нормами законодавства України.

3.4. Також Компанією "Остексперт Лімітед" ("Ostexpert Limited") подано письмові пояснення.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд

4.1. Підставою недійсності правочину згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

4.2. Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2 статті 203 Цивільного кодексу України).

4.3. Відповідно до статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

4.4. Згідно зі статтею 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

4.5. Статтею 244 Цивільного кодексу України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

4.6. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (частина 1 статті 576 Цивільного кодексу України).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина 1 статті 575 Цивільного кодексу України).

4.7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ "Промінвестбанк", як заставодержателем, та Компанією "Остексперт Лімітед" ("Ostexpert Limited"), як заставодавцем, укладено договір застави акцій № 20-3782/3-1 від 05.11.2012.

Від імені Компанії "Остексперт Лімітед" ("Ostexpert Limited") при його підписанні діяв ОСОБА_8 на підставі генеральної довіреності від 12.09.2012, згідно з пунктами 1, 2 якої, представник має право, зокрема вести переговори, контролювати, продовжувати та виконувати всі бізнес справи та необхідні або будь-які справи, пов'язані або маючі відношення до бізнесу та справ компанії, і для таких цілей підписувати та виконувати всі контракти та інші документи, що мають відношення до даних справ (п.1); заключати, змінювати та розривати іпотечні договори від імені компанії, що стосуються власності компанії, за умовами, узгодженими з банком, щоб забезпечити виконання зобов'язань третіх осіб по відношенню до банку (п.2).

4.8. З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що представником позивача було укладено оспорюваний договір про передачу в заставу рухомого майна - цінних паперів, за наявності в нього повноважень на передання в забезпечення тільки нерухомого майна за договорами іпотеки. Таким чином, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про вчинення спірного правочину ОСОБА_8 за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності, що суперечить приписам частини 2 статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України.

4.9. Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

4.10. Загальне правило, що випливає зі змісту норм статті 241 Цивільного кодексу України, таке: представництво з перевищенням повноважень не породжує властиві представництву наслідки, тобто не створює діями представника права й обов'язки в іншої особи, від імені якої вчинено правочин. У наведеній статті зазначається лише про один варіант поведінки особи, представник якої вийшов за межі наданих йому повноважень, а саме - схвалення нею цих його дій.

4.11. Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що оспорюваний договір укладений від імені Компанії "Остексперт Лімітед" ("Ostexpert Limited") ОСОБА_8 на підставі генеральної довіреності від 12.09.2012, згідно з пунктами 1, 2 якої представник має право, зокрема вести переговори, контролювати, продовжувати та виконувати всі бізнес справи та необхідні або будь-які справи, пов'язані або маючі відношення до бізнесу та справ компанії, і для таких цілей підписувати та виконувати всі контракти та інші документи, що мають відношення до даних справ (п.1); заключати, змінювати та розривати іпотечні договори від імені компанії, що стосуються власності компанії, за умовами, узгодженими з банком, щоб забезпечити виконання зобов'язань третіх осіб по відношенню до банку (п.2), судами дано правильну кваліфікацію спірних правовідносин, а саме, що оспорюваний договір був укладений ОСОБА_8 з перевищенням наданих йому повноважень.

4.12. В подальшому, як встановлено господарськими судами, між сторонами тривалий час укладались додаткові угоди до договору застави, підписані зі сторони позивача його представниками, а саме: договори про внесення змін від 22.02.2013, 23.04.2013, 23.07.2013, 24.07.2013, 04.10.2013, підписані ОСОБА_8 на підставі генеральної довіреності від 12.09.2012; договори про внесення змін від 23.10.2013, 27.01.2014, підписані ОСОБА_8 на підставі генеральної довіреності від 16.09.2013; договори про внесення змін від 14.05.2014, 29.08.2014, 30.09.2014, 25.12.2014, 29.04.2015, 12.11.2015, 28.12.2015, підписані Кадировою І.П. на підставі генеральних довіреностей від 31.03.2014, 16.09.2014 та 21.09.2015.

Вказаними додатковими угодами сторони погоджували внесення змін до договору застави, зокрема, в частині зміни розміру відсоткової ставки за користування кредитом.

4.13. Так, із виданої на ім'я ОСОБА_8 генеральної довіреності від 16.09.2013, як встановлено судами попередніх інстанцій, вбачається, що йому надано повноваження здійснювати операції, керувати, вести і виконувати всі і кожну справу бізнесу і все необхідне або яким-небудь чином пов'язане з бізнесом або зі справами компанії в будь-якій частині світу, і для таких цілей підписувати і виконувати всі договори та інші документи, що стосуються такого бізнесу і справ. Також, вказаному представнику надано повноваження розпоряджатися, передавати, віддавати під заставу, іпотеку, обтяжувати, закладати в будь-якій формі будь-яке майно, і виконувати всі дії, вчинки і взагалі все, що необхідно для встановлення, підтримки, зміни або припинення будь-яких відносин без обмежень і за умов, що довірена особа може визнати за необхідне на свій розсуд, що має відношення до бізнесу позивача.

Відповідно до виданих Компанією "Остексперт Лімітед" ("Ostexpert Limited") генеральних довіреностей на ім'я Кадирової І.П., останній також були надані права щодо вчинення всіх дій, необхідних для досягнення цілей позивача та ведення бізнесу, у т.ч. укладати та виконувати будь-які угоди та інші документи, передавати, віддавати під заставу, іпотеку, обтяжувати, закладати в будь-якій формі будь-яке майно, за умов, що довірена особа може визнати за необхідне на свій розсуд, що має відношення до бізнесу позивача.

4.14. З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що шляхом підписання додаткових угод до оспорюваного договору протягом майже трьох років було вчинено конклюдентні дії щодо схвалення оспорюваного правочину.

4.15. При цьому висновки суду апеляційної інстанції про те, що із положень генеральних довіреностей від 16.09.2013, від 31.03.2014, від 16.09.2014 та 21.09.2015, на підставі яких було укладено додаткові угоди від 23.10.2013, від 27.01.2014, від 14.05.2014, 29.08.2014, 30.09.2014, 25.12.2014, 29.04.2015, 12.11.2015, 28.12.2015 до договору застави акцій №20-3782/3-1 від 05.11.2012 вбачається, що вказаними довіреностями представнику було надано право на надання в заставу або іпотеку майна, для досягнення цілей компанії, і не передбачено право укладати договори для забезпечення виконання зобов'язань третіх осіб по відношенню до банку, є декларативними.

Так, судом апеляційної інстанції не враховано встановлених ним обставин про зазначення у тексті тих же довіреностей про те, що довіреній особі Компанії надано право давати під заставу чи іпотеку, обтяжувати, закладати у будь-якій формі будь-яку власність Компанії за умов, що Довірена особа вважатиме на власний розсуд необхідними для досягнення цілей Компанії.

Отже, питання щодо можливості досягнення цілей Компанії тим чи іншим правочином входить до компетенції її представника.

4.16. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що представництвом в широкому розумінні є вчинення дій однією особою (представником) в інтересах іншої особи (довірителя) у відносинах з третіми особами від свого імені чи від імені довірителя з метою досягнення для останнього бажаних ним правових наслідків.

У зобов'язаннях, які виникають з представництва можна виділити два види правовідносин - зовнішні і внутрішні. Зовнішні правовідносини складаються між представником, який діє від імені довірителя, та третіми особами; внутрішні правовідносини складаються між представником та довірителем. Внутрішні правовідносини базуються на довірі та визначають межі повноважень представника у відносинах з третіми особами.

4.17. Окрім того, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Таким чином, закріплення у законодавстві правила, згідно з яким внаслідок виконання обов'язку боржника заставодавцем у відповідному зобов'язанні заставодавець стає кредитором, також спростовує висновки суду апеляційної інстанції.

4.18. Колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що схвалення спірного договору мало бути здійснено безпосередньо засновником Компанії "Остексперт Лімітед" ("Ostexpert Limited") - "FYNAL LIMITED" (або її загальними зборами).

Так, стаття 241 Цивільного кодексу України не ставить схвалення правочину в залежності від рішення загальних зборів, а підтвердження такого схвалення є вчинені на його виконання дії, особою в інтересах якої його укладено (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі № 3-38гс14).

Із змісту норми частини першої статті 241 Цивільного кодексу України випливає, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу) (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі № 3-59гс14, від 06.04.2016 у справі № 3-84гс16).

4.19. З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних в вимог про визнання недійсним договору застави акцій та похідних вимог і, у зв'язку з цим, не застосовано наслідки спливу позовної давності. Таким чином, судом апеляційної інстанції було безпідставно скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

4.20. Доводи ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", викладені у касаційній скарзі щодо порушення судами попередніх інстанцій статей 8, 25, 26, 28, 34 Закону України "Про міжнародне приватне право", колегією суддів відхиляються, оскільки оспорюваний договір був укладений на території України за національним законодавством України.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до пункту 4 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

5.2. Згідно із статтею 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

5.3. За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 та залишення в силі рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2018.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення місцевого господарського суду, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 у справі № 910/18812/17 скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2018.

3. Стягнути з Компанії Остексперт Лімітед ("Ostexpert Limited") на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 12 800 (дванадцять тисяч вісімсот) грн судового збору за подання касаційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови суду.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді Г.Вронська

І.Ткач