Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 902/616/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 (головуючий суддя Розізнана І.В., судді Філіпова Т.Л., Грязнов В.В.) та рішення Господарського суду Вінницької області від 24.04.2017 (суддя Банасько О.О.) у справі № 902/616/16

за позовом Калинівської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Біохімінвест", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Глікохім"

про стягнення 269 746,13 грн збитків та зобов'язання укласти договір оренди

за участю представників:

позивача - Мичківський І.П.,

відповідача - Захарченко О.В.,

третьої особи 1 - не з'явився,

третьої особи 2 - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Калинівська міська рада (далі - позивач) звернулася в Господарський суд Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс" (далі - відповідач) про стягнення 269 746,13 грн збитків, заподіяних неодержанням доходів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, та зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 24.04.2017 у справі №902/616/16 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 196 425,71 грн збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, 2 946,39 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору. В стягненні 73 320,42 грн збитків відмовлено. Прийнято відмову позивача від позову в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс" укласти договір оренди земельної ділянки площею 5,9092 га, яка знаходиться за адресою: вул. Дзержинського, 1, м.Калинівка, Вінницької області, з Калинівською міською радою. Провадження у справі в частині зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки припинено згідно з п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Мотивуючи вказане рішення, місцевий господарський суд вказав, що позивачем доведено в установленому порядку наявність (а відповідачем не спростовано відсутність) повного складу цивільного правопорушення, вчиненого ТОВ "Укрхімресурс", а саме:

- протиправна бездіяльність, яка полягає в тому, що відповідач з моменту прийняття рішення Калинівською міською радою № 67 від 21.03.2013, яке прийнято на підставі його ж звернення від 11.02.2013 № 2, не уклав договору оренди з позивачем стосовно земельної ділянки орієнтовною площею 5,9092 га для обслуговування виробничих будівель та споруд в м. Калинівка по вул.Дзержинського, 1, тобто не виконав встановлених законом обов'язкових вимог щодо підстав та умов використання земельних ділянок;

- шкідливий результат такої поведінки (збитки), які полягають у неотриманні доходів для бюджету Калинівської міської ради, які могли бути отримані у вигляді орендної плати при укладенні з відповідачем договору оренди або отримання земельного податку;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, який полягає в бездіяльності відповідача при оформленні орендних правовідносин та не здійснені нарахування та сплати місцевого податку, що призвело до неотримання позивачем доходів, які останній мав би отримати;

- вина правопорушника, яка полягає в тому, що неукладення договору оренди земельної ділянки (не оформлення орендних правовідносин з позивачем) та не здійснення нарахування та сплати місцевого податку відбулось з вини відповідача, оскільки безпосередньо залежало від його волі, оскільки на відповідача, як землекористувача, покладається обов'язок з оформлення орендних правовідносин з позивачем.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 у даній справі, рішення Господарського суду Вінницької області від 24.04.2017 залишено без змін.

12.04.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс" через Рівненський апеляційний господарський суд подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 та рішення Господарського суду Вінницької області від 24.04.2017 у справі № 902/616/16, в якій просить скасувати оскаржувані рішення в частині стягнення збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та прийняти нове рішення, яким в цій частині в позові відмовити.

Касаційна скарга відповідача обґрунтована порушенням господарськими судами норм матеріального та процесуального права.

На думку скаржника, зазначені порушення виявились в такому:

- господарські суди проігнорували докази ТОВ "Укрхімресурс", з яких вбачається, що підприємство не могло використовувати жодним чином ділянку, оскільки не мало на ній власних об'єктів нерухомості і без жодного доказу зі сторони позивача зробили невірні висновки про факти використання даної земельної ділянки без правовстановлюючих документів та стягнули за таке використання збитки;

- суди невірно вбачають наявність складу цивільного правопорушення в діях ТОВ "Укрхімресурс", оскільки такий склад відсутній, зокрема, відсутня протиправна бездіяльність. Як вказує скаржник, він отримав від ДП "Калинівський ЕЗФОЖ" майнові активи, які включали будівлі та споруди за адресою: вул. Дзержинського, 1 в м. Калинівка, згідно з актом прийому - передачі основних засобів від 15.12.2014 і зареєстрував право власності лише 29.12.2014, що свідчить про невикористання майнового комплексу, а отже і земельної ділянки під ним, з огляду на що вважає, що інші елементи цивільного правопорушення також відсутні;

- судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, зокрема, ст. 43 ГПК України щодо оцінки доказів.

Позивачем 05.07.2018 подано відзив на касаційну скаргу. Однак, враховуючи встановлений ухвалою Верховного Суду від 11.06.2018 строк для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу, який не перевищує 10 днів з дня вручення цієї ухвали, вручення йому вказаної ухвали суду 18.06.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, з огляду на приписи статей 118, 295 ГПК України, зазначений відзив суд залишає без розгляду.

В судове засідання 11.07.2018 з'явились представники позивача та відповідача, представники третіх осіб не з'явились, хоча були повідомлені про дату, час і місце засідання належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Зважаючи на зазначене, суд ухвалив здійснювати розгляд касаційної скарги у даній справі за відсутності представників третіх осіб.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що відповідно до мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.12.2012 у справі №105/10-296 ТОВ "Укрхімресурс" від ДП "Калинівський ЕЗФОЖ" на підставі акту прийому-передачі основних засобів від 15.12.2014 прийняло майнові активи, які включали різні будівлі та споруди, за адресою вул. Дзержинського, 1, м. Калинівка.

29.12.2014 проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, отримане згідно з вищевказаною мировою угодою від 26.12.2012 у справі №105/10-296. Цього ж дня зазначене майно відповідачем передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Глікохім" та зареєстровано за останнім.

Господарські суди також встановили, що 29.01.2013 між Калинівською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс" (орендар) укладено договір оренди землі №18, за змістом п.п. 1, 2 якого орендодавець (позивач) надає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для обслуговування виробничих будівель і споруд, яка знаходиться в м. Калинівка по вул. Дзержинського, 1, загальною площею 5,9092 га, в тому числі: 1,2953 га сільськогосподарських земель, 4,3284 га земель промисловості, із них 0,1575 га під капітальною забудовою, 0,0914 га під спорудами, 4,0795 під проїздами, проходами, площадками та 0,2855 га під залізничними коліями.

На виконання договору оренди земельної ділянки №18 від 29.01.2013 сторонами підписано акт прийому-передачі об'єкта оренди та розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, що складає 342 142,68 грн.

Відповідач за користування вказаною земельною ділянкою сплатив позивачу 342142, 68 грн орендної плати.

В подальшому, листом №2 від 11.02.2013 ТОВ "Укрхімресурс" звернулося до Калинівської міської ради з проханням про надання дозволу на виготовлення проекту землевідведення на земельні ділянки по вул. Дзержинського, 1: ділянки №1 - 2,0 га, ділянки №3 - 2,5132 га, ділянки 4 - 1,3960 га, всього 5,9092 га та укладення між ТОВ "Укрхімресурс" та Калинівською міською радою тимчасового договору оренди строком до 1 року вказаних земельних ділянок.

Рішенням Калинівської міської ради від 21.03.2013 №67 надано дозвіл ТОВ "Укрхімресурс" на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 5,9092 га для обслуговування виробничих будівель та споруд в м. Калинівка по вул. Дзержинського, 1.

04.11.2015 комісією по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам складено акт №1 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", яким, зокрема, встановлено, що розмір збитків, завданих Калинівській міській раді діями ТОВ "Укрхімресурс" за період з 21.03.2013 по 31.12.2014, становить 269 746,13 грн, який затверджено розпорядженням голови Калинівської РДА від 13.11.2015 № 297.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 22.12.2015 у справі №902/1396/15 відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Укрхімресурс" до Калинівської міської ради про визнання недійсним договору оренди землі №18 від 29.01.2013. Розглядаючи даний спір, суд дійшов висновку про те, що оскільки договір оренди землі №18 від 29.01.2013 не пройшов державної реєстрації, тому є неукладеним.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 16.08.2016 у справі № 902/610/16 відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Укрхімресурс" до Калинівської міської ради про стягнення 342 142,68 грн безпідставно набутих грошових коштів, сплачених як орендна плата за землю до місцевого бюджету.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 рішення Господарського суду Вінницької області від 16.08.2016 у справі №902/610/16 скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позову, стягнуто з Калинівської міської ради Вінницької області на користь ТОВ "Укрхімресурс" 342142,68 грн - безпідставно отриманих коштів.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача стягнути з відповідача збитки в розмірі 269 746,13 грн за період з 21.03.2013 по 31.12.2014, завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За змістом статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас, відповідно до положень статті 156 цього Кодексу, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. За змістом пунктів 2, 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення, викупу, або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Згідно з приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду настає лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: шкоду, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 Цивільного кодексу України.

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України 14.09.2016 у справі № 6-2588цс15, від 18.05.2016 у справі № 194гс16, від 28.01.2015 у справі № 3-210гс14.

Саме із такого розуміння положень наведеного законодавства виходили господарські суди, ухвалюючи судові рішення у справі.

Так, господарські суди встановили, що після затвердження ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.12.2012 у справі №105/10-296 мирової угоди від 02.12.2012 про передачу від ДП "Калинівський ЕЗФОЖ" до ТОВ "Укрхімресурс" майнових активів, які включають різні будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Калинівка вул. Дзержинського, 1, відповідач вчиняв заходи із оформлення права користування земельною ділянкою, на якій знаходяться дані споруди, підтвердженням чому є звернення відповідача до позивача з письмовою заявою з метою укладення договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Калинівка вул. Дзержинського, 1; передачі позивачем в користування відповідачу земельної ділянки за актом прийому-передачі, підписаним представниками сторін та скріпленим їх печатками;

Чинним законодавством на землекористувача покладається обов'язок вчинення певних дій з виготовлення та погодження технічної документації із землеустрою і подальшого звернення до уповноваженого органу із заявою про затвердження розробленої документації та отримання земельної ділянки в користування, однак, відповідач, всупереч своєму обов`язку, протягом тривалого часу використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, що позбавило міську раду, як власника землі, права отримувати дохід у розмірі орендної плати.

З огляду на наведене, суди дійшли вірного висновку про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення у бездіяльності відповідача. Надавши оцінку розрахунку заявленої до стягнення суми та здійснивши власний перерахунок, суди попередніх інстанцій з'ясували, що розмір збитків у виді упущеної вигоди становить 196 425,71 грн.

Обгрунтовуючи доводи касаційної скарги відповідач вказує на те, що господарські суди проігнорували докази ТОВ "Укрхімресурс", з яких вбачається, що підприємство не могло використовувати жодним чином ділянку, оскільки не мало на ній власних об'єктів нерухомості і без жодного доказу зі сторони позивача зробили невірні висновки про факти використання даної земельної ділянки без правовстановлюючих документів та стягнули за таке використання збитки.

Колегія суддів вважає такі доводи необгрунтованими з огляду на таке.

В силу положень ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.12.2012 у справі №105/10-296 ТОВ "Укрхімресурс" від ДП "Калинівський ЕЗФОЖ" на підставі акту прийому-передачі основних засобів від 15.12.2014 прийняло майнові активи, які включали різні будівлі та споруди, за адресою вул. Дзержинського, 1, м. Калинівка, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено 29.12.2014.

Водночас, судами також встановлено, що земельну ділянку, передану за договором оренди від 29.01.2013, відповідачем прийнято за актом прийому - передачі об'єкта оренди. При цьому, в ухвалених в подальшому господарськими судами рішеннях у справах №902/610/16 та № 902/1396/15, на які посилається відповідач, обставини фактичного використання відповідачем земельної ділянки не були предметом дослідження. Суди встановили обставини вчинення відповідачем дій, спрямованих на оформлення права користування на спірну земельну ділянку, зокрема, листом від 11.02.2013 він звертався з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землевідведення на спірну земельну ділянку та укладення договору оренди. Рішенням міської ради 21.03.2013 надано дозвіл ТОВ "Укрхімресурс" на виготовлення відповідного проекту землеустрою, у зв'язку з чим у ТОВ "Укрхімресурс" виник обов'язок вчинення заходів щодо оформлення права користування земельною ділянкою на підставі зазначеного рішення. Проте, обставин, якими б підтверджувалося виконання ТОВ "Укрхімресурс" такого обов'язку, як і поважності причин його невиконання, судами не встановлено.

Посилання скаржника в касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій норми процесуального права, зокрема, ст. 43 ГПК України щодо оцінки доказів, колегія суддів відхиляє як необгрунтовані з огляду на таке.

В силу положень ст. 43 ГПК України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних судових рішень) суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Колегія суддів вважає, що господарськими судами попередніх інстанцій повно та всебічно досліджено обставини справи, оскаржувані рішення у цій справі ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для їх скасування немає.

Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

В силу приписів ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс" - залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 та рішення Господарського суду Вінницької області від 24.04.2017 у справі №902/616/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.