Історія справи

Ухвала КГС ВП від 30.01.2018 року у справі №910/16397/15
Ухвала КГС ВП від 01.03.2018 року у справі №910/16397/15
Постанова ВГСУ від 27.03.2017 року у справі №910/16397/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/16397/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Ткач І.В.,

судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.,

за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,

представники учасників справи:

позивача - Степаненко О.М.,

відповідача-1 - не з'явився,

відповідача-2 - Іванюк Н.В.,

третьої особи - не з'явився,

прокурора - Збарих С.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2017

(головуючий - Алданова С.О., судді - Мартюк А.І., Зубець Л.П.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2015

(суддя - Сівакова В.В.)

у справі № 910/16397/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехенерго"

до 1. Державного підприємства "Держекоінвест",

2. Міністерства екології та природних ресурсів України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Зміна складу колегії суддів Верховного Суду

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2018 для розгляду справи №910/16397/15 визначено колегію суддів у складі: Ткач І.В. - головуючий, Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.

Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2018 (колегія суддів у складі: Ткач І.В. - головуючий, Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.) відкрито касаційне провадження у справі №910/16397/15 за касаційною скаргою заступника прокурора міста Києва та призначено її розгляд на 28 лютого 2018 року.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду за №410 від 26.02.2018 у зв'язку перебуванням судді Стратієнко Л.В. на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/16397/15.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/16397/15 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Ткач І.В. - головуючий, судді Баранець О.М., Мамалуй О.О., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2018.

Ухвалою Верховного Суду від 28.02.2018 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги заступника прокурора міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2015 у справі №910/16397/15 до 28.03.2018.

Ухвалою Верховного Суду від 28.03.2018 у розгляді справи № 910/16397/15 оголошено перерву до 11.04.2018.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертехенерго" (далі - ТОВ "Інтертехенерго") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Держекоінвест" (далі - ДП "Держекоінвест") та Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - Міністерство) про стягнення солідарно з відповідачів 56 331 410,90 грн внаслідок неналежного виконання зобов'язань згідно з договором про закупівлю № 3003/06 від 27.06.2013 (далі - Договір).

1.2. Позовна заява мотивована тим, що ДП "Держекоінвест" свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманих робіт повністю не виконав та існує заборгованість в розмірі 56 331 410,90 грн, яку відповідачі, на думку позивача, мають сплатити солідарно, оскільки Міністерство є органом управління ДП "Держекоінвест" та є розпорядником бюджетних коштів за бюджетною програмою по КПКВК 6351020.

2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. 27.06.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертехенерго" (підрядник) та Державним підприємством "Держекоінвест" (замовник) укладено договір про закупівлю № 3003/06 (далі - Договір).

2.2. Відповідно до пункту 1.2 Договору підрядник зобов'язується на власний ризик, своїми та залученими силами, засобами та закупленими матеріальними ресурсами виконати роботи з капітального ремонту об'єктів соціальної сфери АР Крим (теплосанація 23 об'єктів), та здати закінчені роботи в порядку і строк, встановлений договором, а замовник зобов'язується прийняти закінчені роботи і оплатити їх.

2.3. Згідно з пунктом 2.1 Договору договірна тверда загальна ціна робіт (додаток № 2 до цього договору) становить 116 357 838, 20 грн, у тому числі ПДВ 19 392 973,03 грн.

2.4. Відповідно до пункту 2.2 Договору джерелом фінансування є кошти Державного бюджету України за КПКВК 6351020 "Державна підтримка заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбції) парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату", КЕКВ 3210.

2.5. Пунктом 3.2 Договору встановлено, що з моменту початку дії цього договору, визначеного пунктом 12.1. договору, замовник перераховує підряднику попередню оплату не більше 30% від річного обсягу робіт (закривається актами приймання будівельних робіт за формою КБ-2в), у порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 № 1404 "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", яка має бути погашена до 27.08.2013. Замовник здійснює перерахування коштів попередньої оплати підряднику на підставі наданого підрядником рахунку-фактури.

2.6. Відповідно до пункту 3.3. Договору у разі належного бюджетного фінансування замовник здійснює попередню оплату в сумі не більше 34 907 351,46 грн, в тому числі ПДВ на суму 5 817 891,91 грн на розрахунковий рахунок підрядника протягом 5-ти банківських днів з моменту надходження таких коштів на реєстраційний рахунок замовника.

2.7. Пунктом 3.4 Договору визначено, що виконання підрядником робіт оформлюється актами приймання виконаних будівельних робіт (складеними за формою № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт") та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (складеними за формою № КБ-3).

2.8. Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 складаються окремо за кожним об'єктом згідно з переліком об'єктів, визначеному у додатку № 1 до договору.

2.9. Відповідно до пунктів 3.8, 3.9 Договору оплата проводиться за фактично і якісно виконані роботи, які відображені в підписаних сторонами актах приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в. Роботи, виконані з використанням матеріальних ресурсів, які не відповідають установленим вимогам, замовником не оплачуються. Підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами акти приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3. Оплата виконаних робіт здійснюється замовником протягом 10-ти робочих днів, з урахуванням бюджетних призначень, з моменту підписання сторонами зазначених документів.

2.10. Щомісячна оплата робіт здійснюється після закриття підрядником 30% попередньої оплати на підставі довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 та акта приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в протягом 10-ти банківських днів з дати підписання вказаного акта приймання будівельних робіт та довідки.

2.11. Проміжні платежі за виконані роботи здійснюються в межах не більш як 95% їх загальної вартості за договірною ціною. Щомісячне утримання замовником 5% вартості виконаних робіт здійснюється замовником після прийняття робіт по кожному об'єкту, для формування гарантійного фонду.

2.12. Пунктом 3.10 Договору встановлено, що всі виплати за цим договором здійснюються після отримання ДП "Держекоінвест" відповідних бюджетних коштів.

2.13. Пунктом 1.3 Договору передбачено, що у разі відсутності коштів на оплату виконаних робіт початок фінансування і остаточні розрахунки можуть бути перенесені.

2.14. Згідно з пунктом 12.1 Договору останній набуває чинності з дати підписання його сторонами і надання підрядником забезпечення виконання зобов'язань та діє до 30.09.2013, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

2.15. Додатковою угодою № 1 від 26.08.2013 внесено зміни до Договору, відповідно до яких сторони погодили продовжити термін виконання робіт до 01.09.2014 та термін дії договору до 01.10.2014.

2.16. 30.12.2013 відповідач на виконання умов Договору перерахував на користь позивача попередню оплату у розмірі 34 907 351,46 грн, що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача від 30.04.2014. Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано суду акти приймання будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт на загальну суму 91 238 762,36 грн.

2.17. ДП "Держекоінвест" подано клопотання про припинення провадження у справі щодо ДП "Держекоінвест" на підставі п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання мотивовано тим, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 у справі № 910/9035/14 за позовом ТОВ "Інтертехенерго" до ДП "Держекоінвест" про стягнення 56 331 410,90 грн рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2015 скасовано повністю та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Це рішення суду апеляційної інстанції було залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 04.03.2015. Ухвалою Верховного Суду України від 09.07.2015 відмовлено ТОВ "Інтертехенерго" у допуску справи № 910/9035/14 до провадження Верховного Суду України. На думку ДП "Держекоінвест", позов, який розглядається Господарським судом міста Києва у справі № 910/16397/15, та спір, який уже було вирішено між позивачем та відповідачем-1, мають однакові предмет та підстави. Предметом позову в обох випадках є стягнення ТОВ "Інтертехенерго" з ДП "Держекоінвест" заборгованості у розмірі 56 331 410,90 грн, підставою обох позовів стало невиконання обов'язку по оплаті виконаних робіт згідно з Договором про закупівлю № 3003/06 від 27.06.2013.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

3.2. 18 серпня 2015 року рішенням Господарського суду міста Києва у задоволенні позову відмовлено.

3.2.1. Мотивуючи рішення, суд першої інстанції відхилив клопотання ДП "Держекоінвест" про припинення провадження у справі з огляду на те, що відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 у справі №910/9035/14 за позовом ТОВ "Інтертехенерго" до ДП "Держекоінвест" про стягнення 56 331 410,90 грн, встановлено відсутність отримання відповідачем необхідних коштів з Державного бюджету України, тобто не настала обставина для виконання зобов'язання по оплаті робіт, у зв'язку з чим в позові було відмовлено.

Незважаючи на те, що цією постановою вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, господарський суд дійшов висновку про необхідність встановлення у справі №910/16397/15, чи настав в цьому випадку строк виконання грошового зобов'язання та чи було отримано на цей час відповідачем-1 належне бюджетне фінансування, оскільки з моменту прийняття постанови суду пройшов тривалий час.

3.2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до відповідача-1, господарський суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту Договору, а саме, пунктів 3.3, 3.8, 3.10 вбачається, що будь-які виплати за цим Договором здійснюються з урахуванням бюджетних призначень та після отримання ДП "Держекоінвест" відповідних бюджетних коштів.

При цьому, доказів в підтвердження того, що у період з моменту прийняття постанови у справі №910/9035/14 та на момент розгляду цієї справи ДП "Держекоінвест" було отримано відповідне бюджетне фінансування не подано, а отже, в силу умов Договору у відповідача-1 не настав строк виконання зобов'язання по оплаті виконаних робіт за Договором.

3.2.3. Відмовляючи у задоволенні позову до відповідача-2, господарський суд першої інстанції виходив з того, що солідарні зобов'язання виникають тільки у випадках, встановлених договором або законом.

Позивачем не доведено, що Договором або нормами чинного законодавства України передбачений обов'язок відповідача-2 відповідати за зобов'язаннями відповідача-1.

З огляду на викладене, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення з відповідача-2 заборгованості в солідарному порядку необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

3.3. 13 грудня 2016 року постановою Київського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2015 скасовано частково. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ДП "Держекоінвест" на користь ТОВ "Інтертехенерго" 53 514 840,36 грн заборгованості, 69 426,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви. В іншій частині рішення залишено без змін. Здійснено розподіл судового збору за розгляд апеляційної скарги.

3.4. 27 березня 2017 року постановою Вищого господарського суду України постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 скасовано, справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, що як на підставу вимог про стягнення з відповідачів коштів в сумі 56 331 410,90 грн позивач послався на факт виконання ним в лютому 2014 року підрядних робіт. Встановлення обсягу та якості виконаних робіт входить до предмету доказування у цій справі. Враховуючи наявність проведення Головним слідчим управлінням МВС України досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12014000000000245 за фактом зловживання службовими особами ДП "Держекоінвест" своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб, у тому числі ТОВ "Інтертехенерго", з'ясування обставин щодо виконання позивачем підрядних робіт потребує спеціальних знань, тому апеляційним господарським судом передчасно скасовано рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2015 та частково задоволено позовні вимоги.

Крім того, Київським апеляційним господарським судом не досліджено доводи відповідачів щодо відсутності отримання ДП "Держекоінвест" з Державного бюджету України коштів за бюджетною програмою ПКВП 6351020 "Державна підтримка заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбації) парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату". Що стосується рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2016 у справі № 910/1459/16, то питання законності даного рішення не є предметом розгляду у справі № 910/16397/15.

3.5. 17 серпня 2017 року постановою Київського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2015 скасовано частково та викладено резолютивну частину рішення в такій редакції:

"Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Держекоінвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехенерго" 53 514 840,36 грн заборгованості, 69 426,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині рішення залишити без змін".

Здійснено розподіл судового збору за розгляд апеляційної скарги.

3.6. Приймаючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з такого.

3.6.1. Відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність бюджетної організації і не є підставою для звільнення останньої від своїх грошових зобов'язань та від відповідальності за їх порушення.

Згідно з ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а норми чинного цивільного і господарського законодавства України не містять винятків щодо зміни чи скасування зобов'язань при здійсненні їх фінансування за рахунок бюджетних коштів.

Факт належного виконання позивачем своїх обов'язків за договором про закупівлю №3003/06 від 27.06.2013 та факт відсутності бюджетного фінансування встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 у справі №910/9035/14, залишеною без змін постановою від 04.03.2015 Вищого господарського суду України.

Отже, з огляду на ст. 35 ГПК України, факти виконання позивачем робіт та наявності заборгованості перед ним у ДП "Держекоінвест" є преюдиціальними та не потребують повторного доведення.

3.6.2. При цьому, судом апеляційної інстанції зауважено на тому, що постановою Вищого господарського суду України від 04.03.2015 у справі №910/9035/15 зазначено, що згідно з листами балансоутримувачів з питань якісного, фактичного та належного виконання позивачем робіт з капітального ремонту об'єктів соціальної сфери у АР Крим роботи по зазначеному договору або взагалі не виконувались, або були виконані не в повному обсязі. Однак, Вищим господарським судом України не конкретизовано, які саме недоліки наявні у виконаних за договором №3003/06 від 27.06.2013 роботах та не зазначено документи, які підтверджують неякісне виконання певних робіт.

3.6.3. Щодо вказівки Вищого господарського суду України про наявність кримінального провадження, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, лише вирок суду, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

3.6.4. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2017 у справі було призначено судову будівельно-технічну (оціночно-будівельну) експертизу документів фінансово-кредитних операцій, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

07.08.2017 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист від 20.07.2017 про залишення ухвали Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2017 без виконання у зв'язку з тим, що для вирішення поставлених перед експертизою питань необхідною умовою є проведення обстеження об'єктів дослідження безпосередньо за місцем їх розташування. У зв'язку з окупацією АР Крим проведення таких обстежень на даний час є неможливим, а відповідно і виконання призначеної експертизи є неможливим.

З огляду на зазначені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку розглядати справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

3.6.5. За висновком апеляційної інстанції позивач виконав роботи на загальну суму 91 238 762,36 грн, що підтверджується актами приймання будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт, які підписанні та скріплені печатками сторін. Вказані акти підписані відповідачем-1 без зауважень та за відсутності претензій до виконаних робіт.

Доказів виконання повного обсягу робіт та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації сторонами не надано.

За таких обставин, апеляційна інстанція дійшла висновку, що оплаті підлягають роботи за вирахуванням 5% вартості виконаних робіт, що складає 53 514 840,36 грн.

3.6.6. Крім того, судом апеляційної інстанції розгляд даної справи було зупинено до розгляду пов'язаної з нею справи №910/1459/16, тому при винесенні постанови у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції прийняв до уваги результати розгляду справи №910/1459/16.

Щодо доводів відповідача-2 про те, що предмет розгляду справи №910/9035/14 є аналогічним до цього спору, оскільки заявлені вимоги стосуються стягнення з ДП "Держекоінвест" коштів за договором № 3003/06 від 27.06.2013, судом апеляційної інстанції зазначено таке.

Зазначена справа була розглянута з іншим суб'єктним складом, а саме за позовом ТОВ "Інтертехенерго" до ДП "Держекоінвест", за участю Генеральної прокуратури України про стягнення 56 331 410,90 грн заборгованості за договором про закупівлю № 3003/06 від 27.06.2013, тобто Міністерство екології та природних ресурсів України не було стороною по справі. Більше того, на момент розгляду справи №910/9035/14 пункти договору №3003/06 від 27.06.2013, які містять відкладальну обставину та передбачають оплату з моменту отримання бюджетних коштів, були дійсними і саме з цих підстав судами було відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Окрім цього, під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції, як на підставу для відмови в позові відповідачі посилались лише на відсутність бюджетних асигнувань. Пізніше, в суді апеляційної та касаційної інстанцій, відповідачі змінили процесуальну позицію та обґрунтування заперечень, посилаючись вже на неякісність виконання робіт та завищення їх вартості. Натомість предметом розгляду цієї справи є стягнення заборгованості з відповідачів за договором, факт наявності якої підтверджено документально і тому суд, при ухваленні рішення, виходив виключно з умов укладеного між сторонами договору, дослідивши факт наявності підписаних його сторонами первинних документів, які є підставою для оплати виконаних позивачем робіт.

3.6.7. Водночас суд апеляційної інстанції погодився з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову до відповідача-2, оскільки договором або нормами чинного законодавства України не передбачено обов'язку відповідача-2 відповідати солідарно за зобов'язаннями відповідача-1.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. У вересні 2017 року заступник прокурора міста Києва подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2017, рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2015 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ДП "Держекоінвест" 53 514 840, 36 грн та припинити в цій частині провадження у справі. В іншій частині зазначені судові рішення залишити без змін.

4.2. Скаржник обґрунтовує вимоги, що містяться у касаційній скарзі, зокрема, такими доводами.

4.2.1. Постанова Київського апеляційного господарського суду прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права та процесуального, зокрема, ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 42, 33, 43, 80 ГПК України.

4.2.2. Господарськими судами обох інстанцій безпідставно відхилено клопотання ДП "Держекоінвест" про припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України незважаючи на наявність судового рішення у справі №910/9035/14 з тотожним суб'єктним складом, предметом та підставами.

4.2.3. На думку скаржника, той факт, що на час прийняття рішення у справі №910/9035/14 існувала відкладальна обставина щодо оплати робіт, а на цей час відповідні положення договору визнано недійсними у судовому порядку, є підставою для перегляду рішення у зазначеній справі за нововиявленими обставинами, а не звернення повторно з аналогічним позовом.

4.2.4. Суд апеляційної інстанції надавши перевагу лише доводам позивача, дійшов невірного висновку про те, що товариством виконано роботи якісно. При цьому, апеляційною інстанцією не враховано, що під час розгляду справи № 910/9035/14 було встановлено, що роботи по зазначеному договору або взагалі не виконувались або були виконані не в повному обсязі, тому ці обставини в силу вимог ч. 3 ст. 35 ГПК України не підлягають доказуванню під час розгляду цієї справи.

4.2.5. Крім того, судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки акту ревізії Державної аудиторської служби України від 22.08.2014. Отже, Київським апеляційним господарським судом не досліджено усі докази сторін в сукупності, не надано оцінку достовірності інформації, викладеної в актах виконаних робіт, з урахуванням фактів, виявлених під час ревізії.

4.3. 21 лютого 2018 року Міністерство екології та природних ресурсів України подало письмові пояснення на касаційну скаргу, в яких просить касаційну скаргу задовольнити в повному обсязі. Мотиви цих пояснень є ідентичними касаційній скарзі.

4.3.1. Водночас Міністерство екології та природних ресурсів України додатково зазначило про те, що судом апеляційної інстанції безпідставно з власної ініціативи призначено не будівельно-технічну експертизу, а комплексну судову будівельно-технічну та економічну експертизу.

4.4. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

4.5. Відзив мотивовано такими аргументами:

4.5.1. Відповідачі у справі та скаржник неодноразово змінювали свою правову позицію щодо позовних вимог позивача, що свідчить про безпідставність їх заперечень та намагання заплутати суд з метою недопущення стягнення на користь позивача оплати за виконані належним чином роботи.

4.5.2. У суду відсутні підстави для припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки склад сторін та підстави позовів у справі, що розглядається, та у справі № 910/9035/14, є різними.

4.5.3. Роботи позивачем виконані належним чином та у повному обсязі, що підтверджується наявними матеріалами справи.

4.5.4. Господарським судом апеляційної інстанції правильно не взято до уваги акт ревізії №07-23/106 від 22.08.2014, оскільки в цьому документі відсутні посилання на неякісне виконання позивачем робіт або неповне виконання таких робіт. При цьому, акт ревізії складений 22.08.2014 (тобто через понад 5 місяців з моменту окупації АР Крим), тому Державна фінансова інспекція України навіть не могла досліджувати питання якості виконаних робіт на об'єктах соціальної сфери, які знаходяться на окупованій іншою державою території.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір по справі стосується стягнення солідарно з відповідачів 56 331 410,90 грн внаслідок неналежного виконання зобов'язань згідно з договором про закупівлю №3003/06 від 27.06.2013

5.2.2. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної (в тому числі судової) влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача, а зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача.

При цьому, зміна предмету або підстави позову шляхом подання письмової заяви є процесуальним правом позивача, яке можливо реалізувати лише до початку розгляду господарським судом справи по суті в суді першої інстанції.

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Зазначені права не можуть бути використані позивачем при перегляді судового рішення у суді апеляційної інстанції за правилами розділу XII ГПК України.

Отже, норми ГПК України щодо вчинення господарським судом першої інстанції певних процесуальних дій не застосовуються судом апеляційної інстанції у випадках, коли відповідною нормою ГПК прямо передбачено, що процесуальна дія вчиняється лише до прийняття рішення судом першої інстанції.

Водночас, апеляційний господарський суд, з урахуванням поданих позивачем пояснень, якими по суті було змінено підстави позову, розглянув змінені підстави позовних вимог позивача, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Так, суд апеляційної інстанції на підставі пояснень позивача та з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2016 у справі №910/1459/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2016, дійшов висновку про скасування рішення господарського суду першої інстанції в частині.

При цьому судом апеляційної інстанції зазначено про те, що рішенням від 10.03.2016 (яке прийнято після рішення Господарського суду міста Києва у цій справі від 18.08.2015) визнано недійсним п. 1.3 договору про закупівлю № 3003/06 від 27.06.2013 в частині речення "у разі відсутності коштів на оплату виконаних етапів (роботи), початок фінансування і остаточні розрахунки можуть бути перенесені", п. 3.3 договору про закупівлю №3003/06 від 27.06.2013 в частині словосполучення "у разі належного бюджетного фінансування…" та "… з моменту надходження таких коштів на реєстраційний рахунок замовника", абзац 2 п. 3.8 договору про закупівлю № 3003/06 від 27.06.2013 в частині словосполучення "… з урахуванням бюджетних призначень…" та п. 3.10 договору про закупівлю №3003/06 від 27.06.2013.

Отже, викладене свідчить про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, зокрема, ч. 3 ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, згідно з якою в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, господарський суд апеляційної інстанції, розглянувши справу за зміненими в апеляційній інстанції підставами позову, порушив наведені вище положення ст. 19 Конституції України, ст. 22 ГПК України та частково задовольнив позовні вимоги позивача з підстав, які ним не наводились у суді першої інстанції, проігнорувавши при цьому вимоги ст.ст. 42 та 43 ГПК України, якими визначено одні з основних принципів господарського судочинства, а саме - рівність перед законом і судом та змагальність.

За таких обставин, прийняту постанову апеляційного господарського суду не можна визнати законною й обґрунтованою, і тому вона підлягає скасуванню.

5.2.3. Водночас Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що якщо істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, сторона у справі не позбавлена процесуальної можливості звернутись з відповідною заявою в порядку розділу ХІІІ ГПК України.

5.2.4. Щодо поданого клопотання відповідача-1 про припинення провадження у справі Верховний Суд вважає за необхідне зауважити на такому.

Приймаючи постанову у справі, суд апеляційної інстанції відхилив посилання відповідачів на те, що у постанові Вищого господарського суду України від 04.03.2015 у справі №910/9035/14 зазначено, що згідно з листами балансоутримувачів з питань якісного, фактичного та належного виконання позивачем робіт з капітального ремонту об'єктів соціальної сфери у АР Крим роботи по зазначеному договору або взагалі не виконувались, або були виконані не в повному обсязі.

На думку суду апеляційної інстанції, Вищим господарським судом України не конкретизовано, які саме недоліки наявні у виконаних за договором №3003/06 від 27.06.2013 роботах та не зазначено документи, які підтверджують неякісне виконання певних робіт.

У цьому зв'язку Верховний Суд зазначає, що згідно із статтею 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Вищий господарський суд України не був наділений правом, зокрема, встановлювати або вважати доведеними обставини і вирішувати питання, пов'язані з доказуванням (частина друга статті 1117 ГПК), - за винятком випадків, коли касаційна інстанція, скасувавши рішення попередніх судових інстанцій, прийняла нове рішення на підставі встановлених ними обставин.

Отже, з урахуванням наведеного, судами як першої так й апеляційної інстанцій необхідно було дослідити, чи були відповідні фактичні обставини предметом розгляду і оцінки у судах першої та апеляційної інстанцій у справі №910/9035/14 і чи вплинули такі обставини на вирішення спору.

В свою чергу, суд першої інстанції, дійшовши висновку про те, що спір у справі №910/9035/15 вирішено між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, зазначив про необхідність встановлення у справі №910/16397/15, чи настав в цьому випадку строк виконання грошового зобов'язання та чи було отримано на даний час відповідачем-1 належне бюджетне фінансування, оскільки з моменту прийняття постанови суду пройшов тривалий час.

Згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Отже, для правильного вирішення спору у цій справі, господарському суду як першої, так й апеляційної інстанцій, під час вирішення клопотання відповідача-1 про припинення провадження у справі необхідно було з'ясувати підстави відмови у позові у справі №910/9035/15, які наведені у постанові суду апеляційної інстанцій від 11.11.2014, та чи мають вони значення для правильного вирішення цього спору з урахуванням вимог ст. 35 ГПК України.

Не з'ясування цих обставин свідчить про порушення господарським судом вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності та є підставою для скасування судових рішень у справі.

5.2.5. За таких обставин, постановлені у справі судові рішення не можна визнати обґрунтованими в частині відмови у задоволенні позовних вимог до відповідача-1, а тому вони підлягають скасуванню у цій частині з передачею справи на новий розгляд.

5.2.6. Водночас Верховний Суд погоджується з рішеннями обох судових інстанцій про відмову у задоволенні позову до відповідача-2 з огляду на те, що умовами договору або вимогами чинного законодавства України не передбачений обов'язок відповідача-2 відповідати за зобов'язаннями відповідача-1, тоді як солідарні зобов'язання виникають тільки у випадках, встановлених договором або законом.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що при вирішенні цього спору суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог статей 43, 47, 35, 43, 84, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент ухвалення відповідних судових рішень) щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Суди не дослідили усі зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, тому судові рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права.

6.2. Відповідно до частини 3 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Частиною 4 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, допущено судами першої та апеляційної інстанцій, справа має бути передана на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

6.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові рішення, що оскаржуються, скасуванню в частині заявлених позовних вимог до Державного підприємства "Держекоінвест". Справу у цій частині слід направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

6.4. При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, дати належну правову оцінку всім зібраним у справі доказам в їх сукупності, звернути увагу на підстави поданого позову та заперечення на нього, дослідити підстави відмови у позові у справі № 910/9035/15, які наведені у постанові суду апеляційної інстанцій від 11.11.2014, та чи мають вони значення для правильного вирішення цього спору, та в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону вирішити спір.

7. Судові витрати

7.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

7.2. Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що в даному випадку справа в частині направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2015 у справі №910/16397/15 скасувати в частині задоволених позовних вимог до Державного підприємства "Держекоінвест". Справу у цій частині направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

3. В частині відмови у задоволенні позову до Міністерства екології та природних ресурсів України постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2015 у справі №910/16397/15 залишити без змін.

4. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І. Ткач

Судді: О. Баранець

О. Мамалуй