Історія справи

Ухвала КГС ВП від 06.08.2018 року у справі №911/3998/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/3998/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.

розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства "Дідух" на рішення Господарського суду Київської області від 04.04.2018 (суддя Мальована Л.Я.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 (головуючий суддя: Разіна Т.І., судді: Чорна Л.В., Яковлєв М.Л.)

за позовом Фермерського господарства "Дідух"

до Головного управління Держгеокадастру у Київської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Згурівська районна державна адміністрація,

про визнання поновленим договору оренди та визнання укладеною додаткової угоди,

За участю представників:

позивача - Гурський М.Р. - адвокат

відповідача - Шкарбан А.П. - представник

третьої особи - Садовий Ю.В. - представник

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. 08.12.2016 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Дідух" до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання поновленим договору оренди землі від 22.10.2004 площею 50,0 га, кадастровий номер НОМЕР_1, укладеного між ФГ "Дідух" та Згурівською районною державною адміністрацією, а також визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 22.10.2014 в редакції позивача, зокрема, зі строком оренди з 23.10.2014 на 5 років до 23.10.2019.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на даний час продовжує користуватися спірною земельною ділянкою для ведення фермерського господарства та належним чином сплачує орендну плату, звертався до орендодавця з листом про поновлення строку дії договору оренди землі, проте, Згурівська райдержадміністрація не надсилала позивачу письмового заперечення, а орендар продовжував користуватися орендованою земельною ділянкою, у зв'язку з чим позивач вважає договір поновленим на той самий строк на тих самих умовах, а саме з 23.10.2009 по 22.10.2014. Крім того, позивач зазначає, що станом на 2014 рік повноваження щодо розпорядження, в тому числі надання в оренду спірної земельної ділянки належали Головному управлінню Держземагентства у Київській області, у зв'язку з цим ФГ "Дідух" 27.08.2014 звертався до Головного управління Держземагентства у Київській області з листом-повідомленням про поновлення строку дії договору оренди, до якого був доданий проект додаткової угоди в 3 екземплярах, однак, письмових заперечень проти поновлення договору оренди від вказаного органу не надходило, акт повернення земельної ділянки від орендаря орендодавцю підписаний не був, у зв'язку з чим позивач, посилаючись на ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, вважає договір оренди поновленим на той самий строк на тих самих умовах, тобто з 23.10.2014 по 22.10.2019.

3. Заперечуючи проти позову Головне управління Держгеокадастру у Київській області зазначило, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції від 09.07.2009 року не було передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, а така дія вимагала наявності волі обох сторін, і реалізація переважного права на поновлення договору оренди можлива була лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, а за відсутності такого рішення було неможливо вважати договір оренди земельної ділянки поновленим. Оскільки в 2009 році Згурівською райдержадміністрацією як орендодавцем та уповноваженим органом виконавчої влади не було прийнято рішення про поновлення договору оренди, доводи позивача, що договір оренди від 22.10.2004 року був автоматично пролонгований до 22.10.2014 року, є помилковим.

ІІ. Короткий зміст судових рішень

4. Суди розглядали справу неодноразово.

5. Рішенням Господарського суду Київської області від 04.04.2018 у справі №911/3998/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018, в позові відмовлено повністю.

ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

6. 16.07.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Фермерським господарством "Дідух" подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 04.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 у справі № 911/3998/16 до Касаційного господарського суду.

7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2018 року у справі №911/3998/16 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

8. Ухвалою Верховного Суду від 06.08.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства "Дідух" на рішення Господарського суду Київської області від 04.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 у справі № 911/3998/16; зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 04.04.2018 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 у справі № 911/3998/16 до закінчення їх перегляду в порядку касації; провадження за касаційною скаргою у справі №911/3998/16 зупинено до вирішення палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 920/739/17.

9. 10.09.2018 палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду винесено постанову у справі № 920/739/17 (оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 12.11.2018).

10. Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2018 поновлено провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства "Дідух" на рішення Господарського суду Київської області від 04.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 у справі № 911/3998/16 та призначено її до розгляду на 10.01.2019, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 29.11.2018.

11. У судове засідання з'явилися представники сторін та третьої особи. Представник позивача підтримав касаційну скаргу. Представники відповідача та третьої особи виклали заперечення проти касаційної скарги.

ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

12. У касаційній скарзі скаржник просить рішення Господарського суду Київської області від 04.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 у справі № 911/3998/16 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

13. Обґрунтовуючи касаційну скаргу Фермерське господарство "Дідух" (скаржник, позивач) вказує, що судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач вважає, що виходячи з взаємовідносин, що склалися між сторонами, факт продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди у 2009 році, відсутність письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, договір підлягав поновленню та фактично був поновлений на той самий строк і на тих самих умовах, тобто дію договору оренди землі від 22.10.2004 було поновлено до 22.10.2014.

На думку скаржника, до спірних правовідносин має застосовуватись не та редакція закону, яка була чинною на момент їх виникнення чи редакція на момент звернення про продовження терміну дії договору у 2009 році, а та редакція закону, яка була чинною на момент звернення позивача про продовження терміну договору оренди у 2014 році, оскільки правовідносини стали спірними саме з цього моменту.

При цьому, ФГ "Дідух" посилається на правові позиції, викладені в постановах Верхового Суду України від 23.11.2016 у справі № 6-2540цс16 та у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14.

Щодо строку позовної давності Фермерське господарство "Дідух" зазначає, що про порушення права на поновлення оренди земельної ділянки позивач дізнався з моменту отримання листа від відповідача у грудні 2015 року, в якому зазначено про відсутність підстав для надання дозволу на поновлення договору оренди.

14. Третя особа надала відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, мотивований тими ж підставами, що і заперечення відповідача на позов.

V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

15. 22.10.2004 між Згурівською РДА (орендодавець) та ФГ "Дідух" (орендар) було укладено договір оренди землі (надалі - договір оренди землі від 22.10.2004).

Відповідно до п. 1 договору оренди землі від 22.10.2004 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Серединівської сільської ради.

У п. 2 договору оренди землі від 22.10.2004 визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 50,0 га, в тому числі рілля 50,0 га.

Відповідно до п. 7 договору оренди землі від 22.10.2004, цей договір укладено строком на п'ять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

16. Договір містить запис про здійснення реєстрації договору в Київській регіональній філії №12 ДЗК від 22.10.2004 за № 45.

В матеріалах справи міститься викопіювання з Журналу реєстрації договорів оренди земельних ділянок Згурівської РДА, у якому відображений запис №45 від 22.10.2004 про реєстрацію договору оренди між Згурівською РДА та ОСОБА_8

17. 03.06.2009 позивач звернувся до третьої особи з листом № 25, в якому просив продовжити термін дії договору оренди землі сільськогосподарського призначення на довгостроковий термін до 49 років.

Разом з тим, проект додаткової угоди до вказаного звернення позивачем доданий не був.

18. Голова фермерського господарства "Дідух" 21.10.2009 повторно звернулась до Згурівської РДА з листом (вхідна відмітка Згурівської РДА від 21.10.2009 № Я-140), у якому просила лист від 03.06.2009 № 25 вважати поданням на продовження строку договору оренди терміном на 2 роки.

19. Місцевим господарським судом встановлено, що від орендодавця заперечення у вигляді листа-повідомлення до позивача - орендаря не надходило.

20. Листом від 02.11.2009 № 177, отримання якого позивачем не заперечується, Згурівська РДА повідомила голову ФГ "Дідух" про те, що звернення щодо продовження терміну дії договору вивчається, і про прийняте рішення буде повідомлено додатково.

21. Згідно протоколу № 4 засідання комісії по проведенню конкурсу між фізичними та юридичними особами щодо набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у державній власності від 25.06.2009, копія якого залучена до матеріалів справи, комісія вирішила рекомендувати голові райдержадміністрації продовжити ФГ "Дідух" термін дії договору оренди земельної ділянки площею 50,00 га для товарного сільськогосподарського виробництва на території Середівської сільської ради терміном на 10 років.

22. Відповідне розпорядження про поновлення договору Згурівською РДА прийняте не було, додаткова угода до спірного договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 з ФГ "Дідух" укладена не була.

VІ. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

23. Судові рішення мотивовані тим, що в процесі переговорів, переписки сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договору, додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 на новий строк (ані на 49 років, ані на 2 роки) не уклали, як не уклали і новий договір оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, орендарем якої є ОСОБА_9, відтак позивач втратив своє переважне право на укладення договору оренди на новий строк. Посилання ж позивача на поновлення договору оренди на той самий строк на тих самих умовах (тобто з 22.10.2009 до 22.10.2014) за "мовчазною згодою" відповідно до частини третьої ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не відповідає дійсним взаємовідносинам учасників провадження.

24. Так, суд апеляційної інстанції погодився з тим, що суд першої інстанції вірно зазначив про те, що у зверненні орендаря ФГ "Дідух" від 03.06.2009 № 25 та повторному зверненні, поданому орендодавцеві 21.10.2009, йшлося не про поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк (частина третя ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у відповідній редакції), а про поновлення договору оренди на інший новий строк, тобто в порядку частин першої та другої ст.33 Закону України "Про оренду землі".

25. Також суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що рішення комісії по проведенню конкурсу між фізичними та юридичними особами щодо набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у державній власності, оформлене зазначеним протоколом від 25.06.2009 № 4, носить попередній рекомендаційний характер.

26. Матеріали справи містять ще один текст договору оренди землі для ведення фермерського господарства, підписаний та скріплений печатками Згурівської райдержадміністрації та ФГ "Дідух" від 2011 року.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідного розпорядження Згурівська РДА не приймала, текст договору не містить дати укладення, державна реєстрація даного договору не проводилась, а відтак, в порядку ст. 210 ЦК України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" (яка була чинна на 2011 рік) даний договір не набрав чинності, тобто є неукладеним і не створює для його сторін жодних правових наслідків.

27. Поряд з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду погодилася з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності, про який заявлено відповідачем та третьою особою.

VІІ. Позиція Верховного Суду

28. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

29. Як встановлено судами попередніх інстанцій:

- спірний договір оренди землі між Згурівською РДА (орендодавець) та ФГ "Дідух" (орендар) було укладено 22.10.2004;

- відповідно до п. 7 договору оренди землі від 22.10.2004, цей договір укладено строком на п'ять років;

- договір містить запис про здійснення реєстрації договору в Київській регіональній філії №12 ДЗК від 22.10.2004 за № 45.

Отже останнім днем строку дії даного договору було 22.10.2009.

30. Згідно зі статтею 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції станом на 22.10.2009:

"Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням."

31. В постановах Верховного Суду України від 20.11.2012 у справі №44/69 та від 20.05.2008 у справі №30/234 викладений наступний правовий висновок:

"Згідно з частиною 1 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Зі змісту частини першої статті 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 34 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради сесії.

Отже, виходячи з того, що діючим на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. За відсутності такого рішення неможливо зобов'язати цей орган в судовому порядку укласти такий договір або поновити його, адже таке зобов'язання суперечитиме вимогам законодавства.

Крім того, Вищому господарському суду України необхідно врахувати, що до спірних правовідносин має застосовуватись саме та редакція закону, яка була чинною на момент їх виникнення, оскільки згідно зі статтею 58 Конституції України закон та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи."

32. Колегія суддів касаційного суду по даній справі, що переглядається, повністю погоджується з вищевказаним правовим висновком та не вбачає підстав для відступу від нього.

33. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції:

- у зверненні орендаря ФГ "Дідух" від 03.06.2009 № 25 та повторному зверненні, поданому орендодавцеві 21.10.2009, йшлося не про поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк (частина третя ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у відповідній редакції), а про поновлення договору оренди на інший новий строк, тобто в порядку частин першої та другої ст. 33 Закону України "Про оренду землі";

- будь-яке розпорядження про поновлення спірного договору на попередніх чи нових умовах Згурівською райдержадміністрацією у 2009 чи наступних роках прийняте не було, на виконання такого розпорядження жодна відповідна додаткова угода про поновлення у 2009 чи наступних роках спірного договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004 на попередніх чи нових умовах Згурівською РДА з ФГ "Дідух" укладена не була.

Факти звернення позивача до суду з позовом саме до Згурівської РДА про поновлення спірного договору оренди землі після його закінчення у 2009 році та укладення відповідної додаткової угоди (або з іншим чином сформульованою позовною вимогою) у 2009 році чи після нього, з прийняттям відповідного судового рішення, судами також не встановлені.

34. З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку, що посилання позивача на поновлення договору оренди на той самий строк на тих самих умовах (тобто з 22.10.2009 до 22.10.2014) за "мовчазною згодою" відповідно до частини третьої ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не відповідає дійсним взаємовідносинам учасників провадження.

35. Вищевикладене свідчить, що суди фактично дійшли висновку про припинення спірного договору оренди землі ще 22.10.2009 по закінченню строку, на який його було укладено.

36. В свою чергу, зазначене унеможливлює поновлення спірного договору саме у 2014 році і саме вже на новий строк до 2019 року.

37. На підставі викладеного, колегія суддів касаційного суду вважає, що зробивши вірні вищевказані висновки по суті спору, суди першої та апеляційної інстанції мали відмовити в позові саме у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог, а не у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

38. Посилання скаржника на правові позиції, викладені в постановах Верхового Суду України від 23.11.2016 у справі № 6-2540цс16 та у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, судом не можуть прийняті до уваги, оскільки в зазначених справах строк дії договору закінчувався в період дії нової редакції ст.33 Закону України "Про оренду землі", тобто спірні правовідносини не є подібними.

VІІІ. Висновки Верховного Суду

39. Згідно з п.3 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд."

Відповідно до ст.311 зазначеного Кодексу:

"1. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

2. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

3. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

4. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини."

40. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність касаційну скаргу Фермерського господарства "Дідух" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 04.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 у справі № 911/3998/16 залишити без змін з мотивів, викладених в даній постанові суду касаційної інстанції.

41. У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін резолютивні частини ухвалених судових рішень, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

42. Відповідно до ч.3 ст. 332 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

43. Як було зазначено вище, ухвалою суду від 06.08.2018 зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 04.04.2018 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 у справі № 911/3998/16 до закінчення їх перегляду в порядку касації.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, дія рішення Господарського суду Київської області від 04.04.2018 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 у справі № 911/3998/16 підлягає поновленню.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317, 332 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Дідух" на рішення Господарського суду Київської області від 04.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 у справі № 911/3998/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 04.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 у справі № 911/3998/16 залишити без змін з мотивів, викладених в даній постанові суду касаційної інстанції.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 04.04.2018 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 у справі № 911/3998/16.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський