ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 5004/1762/11

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

за участю представників:

ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Сервіс» арбітражного керуючого Ткачука Д.В. - Павлюк І.А.,

Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Павловського О.М.,

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.07.2018

у складі колегії суддів: Павлюк І.Ю. (головуючий), Демидюк О.О., Крейбух О.Г.

та на ухвалу Господарського суду Волинської області від 16.05.2018 (в частині розгляду скарги на дії ліквідатора ТОВ «Трансбуд-Сервіс» Ткачука Дмитра Володимировича)

у складі судді Кравчук А.М.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроізол-Геосинтетикс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Сервіс»

про визнання банкрутом.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної

інстанції

1. 05.09.2011 ухвалою Господарського суду Волинської області порушено провадження у справі № 5004/1762/11 про банкрутство ТОВ «Трансбуд- Сервіс».

2. 15.02.2012 ухвалою Господарського суду Волинської області визнано грошові вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «Трансбуд-Сервіс» в сумі 318 029, 95 грн, з яких 308 272 грн - перша черга; 9 757, 95 грн - шоста черга.

3. 12.03.2012 постановою Господарського суду Волинської області у справі № 5004/1762/11 визнано банкрутом ТОВ «Трансбуд-Сервіс», відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Ткачука Д.В.

4. 10.05.2012 між ліквідатором боржника та Універсальною товарною біржею «Україна-захід» укладено договір на реалізацію активів ТОВ «Трансбуд-Сервіс» через прилюдні торги.

5. 15.12.2012 у біржовому віснику УТБ «Україна-Захід» №18 (120) опубліковано оголошення про продаж майна ТОВ «Трансбуд-Сервіс», яке перебуває у заставі ПАТ «Дельта Банк».

6. 27.05.2013 між ліквідатором боржника та ТОВ «Оціночна компанія Україна-Захід» укладено договір на проведення незалежної оцінки №01-27/05, згідно умов якого останній приймає на себе обов'язку по виконанню робіт з незалежної оцінки автомобілів Fiat Doblo, вантажопасажирський, 2008 р.в., Fiat Doblo Cargo, вантажний фургон, 2008 р.в., які знаходяться за адресою: м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4. Вартість робіт складає 1 400 грн.

7. Відповідно до висновку ТОВ «Оціночна компанія Україна-Захід» від 27.05.2013 ринкова вартість оціночного майна складає 77 140 грн.

8. 27.05.2013 на виконання умов договору на проведення незалежної оцінки № 01-27/05 ТОВ «Оціночна компанія Україна-Захід» ліквідатором перераховано грошову винагороду в сумі 1 400 грн, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 03.06.2013 № 01-27/05, випискою по рахунку ТОВ «Трансбуд-Сервіс» за період з 01.04.2013 по 30.06.2013.

9. 14.06.2013 листом № 18.5-347 ПАТ «Дельта Банк» надало згоду на продаж майна, що перебуває у заставі банку, зокрема, автомобілі Fiat Doblo, вантажопасажирський, 2008 р.в., Fiat Doblo Cargo, вантажний фургон, 2008 р.в., за ціною, визначеною експертною оцінкою.

10. У відповідності до протоколів проведення прилюдних торгів від 18.06.2013 № 1/М-ТБС, № 2/М-ТБС заставне майно ПАТ «Дельта Банк» реалізоване за ціною 77 525, 77 грн.

11. У подальшому, на виконання умов договору на реалізацію активів ТОВ «Трансбуд-Сервіс» через прилюдні торги від 10.05.2012, торгуючою організацією утримано 8 % соціального збору від суми продажу майна боржника в сумі 6 202 грн, що підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг для оплати збору біржі, випискою по рахунку ТОВ «Трансбуд-Сервіс» за період з 01.04.2013 по 30.06.2013.

12. Грошові кошти в сумі 69 923, 70 грн були перераховані заставному кредиторові ПАТ «Дельта банк», що підтверджується випискою по рахунку ТОВ «Трансбуд-Сервіс» за період з 01.04.2013 по 30.06.2013 та не оспорюється самим банком.

Зміст поданої до суду скарги та відзиву на неї

13. 19.04.2018 до господарського суду Волинської області від ПАТ «Дельта Банк» надійшла скарга на дії ліквідатора, в якій скаржник стверджує про неправомірне спрямуванням ліквідатором коштів в сумі 7 602 грн, одержаних від реалізації заставного майна банку, на погашення витрат в ліквідаційній процедурі, не пов'язаних з реалізацією заставного майна.

14. Ліквідатор Ткачук Д.В. у відзиві від 05.05.2018 заперечив проти скарги, оскільки спірні кошти спрямовані на погашення послуг торгуючої організації та послуг з проведення оцінки заставного майна боржника. Також ліквідатором заявлено клопотання, в якому з метою недопущення зняття з обліку або вжиття інших незаконних дій щодо розпорядження третіми особами майном боржника наведено прохання накласти арешт і оголосити в розшук навантажувач колісний JCB 416 HT, 2006 р.в. та передати його ліквідатору боржника.

Розгляд справи судами

15. 16.05.2018 ухвалою Господарського суду Волинської області у задоволенні скарги ПАТ «Дельта Банк» на дії ліквідатора ТОВ «Трансбуд-Сервіс» Ткачука Д.В. відмовлено, клопотання ліквідатора задоволено частково, накладено арешт на майно боржника, зокрема, навантажувач колісний марки JCB 416 HT, 2006 р.в.

16. 24.07.2018 постановою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суд Волинської області від 16.05.2018 в частині відмови у задоволенні скарги ПАТ «Дельта Банк» на дії ліквідатора ТОВ «Трансбуд-Сервіс» Ткачука Д.В. - без змін.

17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що частина коштів, які були отримані ліквідатором від реалізації нерухомого майна боржника в розмірі 7 602 грн (6 202 грн (вартість послуг торгуючої організації за умовами договору становила 8%) + 1 400 грн (вартість послуг проведення оцінки заставного майна банкрута)) було витрачено на покриття витрат по реалізації майна банкрута. Суди дійшли висновку, що за рахунок коштів від продажу заставного майна, які спрямовуються на погашення вимог заставного кредитора в процедурі ліквідації, можливо погасити і витрати, які пов'язані з утриманням, збереженням та продажем такого заставного майна. Апеляційний господарський суд додатково послався на правову позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

18. 14.08.2018 ПАТ «Дельта Банк» подано касаційну скаргу, в якій скаржник просив скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 та ухвалу Господарського суд Волинської області від 16.05.2018 в частині розгляду скарги на дії ліквідатора ТОВ «Трансбуд-Сервіс» Ткачука Д.В. та винести постанову, якою визнати дії ліквідатора ТОВ «Трансбуд-Сервіс» Ткачука Д.В. щодо неперерахування на корить ПАТ «Дельта Банк» грошових коштів в розмірі 7 602 грн від реалізації заставного майна протиправними та зобов'язати ліквідатора перерахувати на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» зазначені вище грошові кошти.

19. Посилання зроблені на невірне розподілення ліквідатором коштів з реалізації майна банкрута, у тому числі - відшкодування поточних витрат, понесених арбітражним керуючим в ході здійснення ліквідаційної процедури. Тому скаржник вважає, що судами порушено положення статті 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство). Також стверджує про порушення статті 86 ГПК України через неповне дослідження доказів у справі.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

20. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

Стаття 42 частина четверта. Ліквідаційна маса

4. Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

21. Судами встановлено, що заставне майно ПАТ «Дельта Банк» реалізоване за ціною 77 525, 77 грн. При цьому грошові кошти в сумі 69 923, 70 грн, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення ПАТ «Дельта Банк», були перераховані заставному кредиторові - ПАТ «Дельта банк», що підтверджується випискою по рахунку ТОВ «Трансбуд-Сервіс» за період з 01.04.2013 по 30.06.2013 та не оспорюється самим банком. А частина коштів, які були отримані ліквідатором від реалізації нерухомого майна боржника, в розмірі 7 602 грн (6 202 грн (вартість послуг торгуючої організації за умовами договору становила 8%) + 1 400 грн (вартість послуг проведення оцінки заставного майна банкрута)) було витрачено на покриття витрат по реалізації майна банкрута.

22. Судова колегія констатує, що доводи касаційної скарги зводяться до неправомірності дій ліквідатора стосовно спрямування ним коштів в сумі 7 602 грн, одержаних від реалізації заставного майна банку, на погашення витрат в ліквідаційній процедурі, не пов'язаних з реалізацією заставного майна. Ці посилання скаржника є безпідставними, оскільки вони не відповідають положенням Закону про банкрутство.

23. Так, відповідно до частини восьмої статті 23 Закону про банкрутство розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

24. Визначення забезпеченого зобов'язання та, відповідно, вимог забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, здійснюється з урахуванням положень законодавства, яке регулює забезпечення зобов'язань (зокрема, статей 572, 575, 589 ЦК України, Закону України «Про заставу», Закону України «Про іпотеку»).

25. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (частина друга статті 589 ЦК України, стаття 19 Закону України «Про заставу»).

26. Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. При цьому кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

27. Тобто, законодавець чітко визначив джерело покриття витрат, зокрема, пов'язаних з продажем саме предмета забезпечення. При цьому, слід зауважити, що такі витрати не віднесені до жодної з черг задоволення, оскільки за приписами частини дев'ятої статті 45 Закону про банкрутство, погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

28. Аналізуючи наведені норми, слід дійти висновку, що за рахунок коштів від продажу заставного майна, які спрямовуються на погашення вимог заставного кредитора в процедурі ліквідації, можливо погасити і витрати, які пов'язані з продажем саме такого заставного майна, що і мало місце у даній справі стосовно сплати 7 602 грн витрат по реалізації майна банкрута. Така ж правова позиція наведена Верховним Судом у постановах від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14 та від 20.09.2018 у справі № 904/720/14.

29. Колегія суддів під час розгляду цієї справи не вбачає підстав та необхідності відступити від такого висновку.

30. Тому відхиляються доводи касаційної скарги про порушення положень статті 42 Закону про банкрутство.

31. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 ГПК України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права. При цьому суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Тому судова колегія відхиляє доводи касаційної скарги стосовно неналежного дослідження доказів, оскільки це призведе до збирання чи прийняття до розгляду нових доказів та до додаткової перевірки доказів, тобто до виходу за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. Таким чином, оскільки оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги ПАТ «Дельта Банк» і про залишення без змін постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 та ухвали Господарського суду Волинської області від 16.05.2018 (в частині розгляду скарги на дії ліквідатора ТОВ «Трансбуд-Сервіс» Ткачука Д.В.).

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 16.05.2018 (в частині розгляду скарги на дії ліквідатора ТОВ «Трансбуд-Сервіс» Ткачука Д.В.) у справі № 5004/1762/11 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Я. Погребняк