?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 913/958/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Стратієнко Л.В, Студенець В.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2019

(головуючий суддя - Тихий П.В., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.)

за скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі №913/958/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз"

про стягнення 333 144 619,06 грн,

за участю Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад обставин справи та зміст скарги відповідача

1.1. Рішенням Господарського суду Луганської області від 12.12.2016 у справі №913/958/16 стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" борг за надані послуги з балансування у сумі 265 995 884,24 грн, пеню - 37 634 654,47 грн, 3% річних - 3 110 432,38 грн, інфляційні втрати - 8 340 086,06 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 195 492,44 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.07.2018 рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Рішення та постанова залишені без змін постановою Верховного Суду від 10.10.2018.

1.2. 28 серпня 2018 року на виконання рішення Господарського суду Луганської області від 12.12.2016, яке набрало законної сили 16.07.2018, видано відповідний наказ про стягнення грошових коштів з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз".

1.3. 29 жовтня 2018 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження ВП № 57547683 з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 14.06.2016 № 913/958/16.

1.4. 14 лютого 2019 року накладено арешт на кошти боржника, що знаходяться на усіх рахунках Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" у тому числі рахунках його філій у банківських установах.

1.5. 26 лютого 2019 року відповідач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з клопотанням про скасування вказаної постанови та надав банківські довідки про те, що рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 використовуються боржником у тому числі для виплати заробітної плати, єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України, податку на додану вартість. Зазначене клопотання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" залишилось без задоволення.

1.6. 01 березня 2019 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (далі - ПАТ "Луганськгаз") звернулося до Господарського суду Луганської області зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС), в якій викладено вимоги:

1. Визнати незаконними дії заступника ДВС за виконавчим провадженням ВП № 57547683 щодо арешту рахунків ПАТ "Луганськгаз" та його філій, відкритих у АТ "Ощадбанк" та його філіях.

2. Скасувати постанову заступника Департаменту ДВС за виконавчим провадженням ВП №57547683 від 14.02.2019 про арешт коштів боржника щодо арешту рахунків ПАТ "Луганськгаз" та його філій, відкритих у АТ Ощадбанк та його філіях.

3. Звільнити з-під арешту грошові кошти ПАТ "Луганськгаз", що знаходяться на рахунках зі спеціальним режимом користування.

4. Зняти арешт з поточних рахунків ПАТ "Луганськгаз" та його філій, відкритих у АТ "Ощадбанк" та його філіях за № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 .

5. Звільнити з-під арешту грошові кошти ПАТ "Луганськгаз" та його філій, що знаходяться на поточних рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 АТ "Ощадбанк" та його філіях.

1.7. В обґрунтування зазначених вимог відповідач посилається на незаконність дій заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів боржника на рахунках, які призначені для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам ПАТ "Луганськгаз".

2. Стислий виклад змісту судових рішень, ухвалених у справі

2.1. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 11.03.2019 у справі №913/958/16 скаргу ПАТ "Луганськгаз" задоволено частково. Скасовано постанову заступника Департаменту ДВС за виконавчим провадженням ВП №57547683 від 14.02.2019 про арешт коштів боржника щодо арешту рахунків ПАТ "Луганськгаз" № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , відкритих у АТ Ощадбанк. У задоволенні вимоги про визнання незаконними дій заступника ДВС за виконавчим провадженням ВП № 57547683 щодо арешту рахунків ПАТ "Луганськгаз" та його філій, відкритих у АТ "Ощадбанк" та його філіях, відмовлено. У задоволенні решти скарги відмовлено.

Суд оцінив наявні у справі копії банківських довідок, які були направлені виконавчій службі, та встановив, що зазначені у них банківські рахунки використовуються відповідачем не лише для виплати заробітної плати, а й для платежів, пов`язаних з його господарською діяльністю. За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії виконавчого органу з накладенням арешту на кошти скаржника згідно з постановою ВП №57547683 від 14.02.2019 відповідали вимогам закону.

Водночас, частково задовольняючи скаргу боржника, суд першої інстанції зазначив, що за результатами оцінки поданих ПАТ "Луганськгаз" договорів банківських рахунків № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 встановлено, що вказані рахунки визначені як рахунки зі спеціальним режимом використання. Отже, на них не може бути накладено арешт відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року №95, ратифікованої Україною 04.08.1961, оскільки за будь-яких обставин підприємство боржника має забезпечити конституційне право найманих працівників на отримання заробітної плати з банківських рахунків зі спеціальним режимом використання

Відмовляючи у задоволенні решти вимог скарги, суд зазначив, що вимоги про звільнення з-під арешту грошових коштів ПАТ "Луганськгаз", що знаходяться на рахунках зі спеціальним режимом користування, зняття арешту з поточних рахунків ПАТ "Луганськгаз" та його філій, відкритих у АТ "Ощадбанк" та його філіях та звільнення з-під арешту грошових коштів ПАТ "Луганськгаз" та його філій, що знаходяться на визначених скаржником поточних рахунках є, по-перше, тотожними за своєю суттю, а, по-друге, є повноваженнями виконавчої служби, тому задоволенню не підлягають.

2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.03.2019 у частині задоволення скарги боржника на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні скарги боржника відмовлено. У решті ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.03.2019 залишено без змін.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що дії виконавчого органу з накладенням арешту на кошти скаржника за постановою ВП №57547683 від 14.02.2019 відповідали вимогам закону та не порушували прав та законних інтересів скаржника, а тому у задоволенні вимоги про визнання незаконними дії заступника ДВС за виконавчим провадженням ВП № 57547683 щодо арешту рахунків ПАТ "Луганськгаз" та його філій, відкритих у АТ "Ощадбанк" слід відмовити.

З посиланням на приписи ч.2 ст.343 ГПК України суд зазначив про невідповідність прохальної частини скарги відповідача рішенню, яке може бути постановлено господарським судом у разі можливого задоволення скарги. Суд зауважив, що за результатами розгляду скарги на дії державного виконавця господарський суд не наділений компетенцією скасовувати прийняті виконавцем рішення. Отже, ухвала суду першої інстанції про скасування постанови заступника Департаменту ДВС прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

3. Стислий виклад вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ПАТ "Луганськгаз" звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову суд апеляційної інстанції скасувати та залишити без змін ухвалу місцевого господарського суду.

В обґрунтування зазначених вимог скаржник зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Натомість, правильним є висновок місцевого господарського суду про те, що арешт грошових коштів ПАТ "Луганськгаз" , що знаходяться на рахунках, призначених зокрема для оплати праці працівників та здійснення нарахувань на заробітну плату, суперечить Конституції України, Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 №95, Закону України "Про оплату праці", Кодексу законів про працю та іншим нормами чинного законодавства.

Аналогічну правову позицію з цього питання висловив Верховний Суд у постановах від 04.04.2018 у справі №908/3982/14 та від 11.06.2018 у справі №910/4153/13, яка не була врахована судом апеляційної інстанції.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" заперечує проти доводів та вимог касаційної скарги ПАТ "Луганськгаз" та просить відмовити у її задоволенні, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Позивач стверджує, що боржником не надано доказів надання виконавцю документів про те, що рахунки, на які накладено арешт, використовуються виключно для виплати заробітної плати працівників підприємства, сплати єдиного соціального внеску та інших обов`язкових зборів та платежів. Таким чином, постанова суду апеляційної інстанції, на думку позивача, ухвалена на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, позаяк відсутні правові підстави для її скасування.

3.3. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України також заперечує у відзиві проти задоволення касаційної скарги відповідача та просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін. Зазначені у касаційній скарзі твердження ПАТ "Луганськгаз" у повній мірі спростовуються правовими висновками Верховного Суду, здійсненими у постанові від 13.03.2019 у справі №344/8982/17.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

4.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

4.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. Щодо суті касаційної скарги

4.2.1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

У частині 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено обов`язок виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Аналогічним за змістом є і п.1 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з яким виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

4.2.2. Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженою постановою правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, визначено право клієнта - юридичної особи для здійснення деяких видів виплат, зокрема, заробітної плати, відкрити поточні рахунки фізичним особам, уклавши з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб. У разі неукладення такого договору використовується звичайний поточний рахунок юридичної особи. Для здійснення виплат заробітної плати з будь-якого рахунку юридичної особи фізичній особі банк відкриває спеціальний рахунок (підпункти 6.7, 6.9).

Суд першої інстанції встановив, що відкриті ПАТ "Луганськгаз" в АТ "Ощадбанк" банківські рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 призначені для оплати праці працівників боржника, тобто є рахунками із спеціальним режимом використання.

Місцевий господарський суд правильно зазначив, що відповідно до частини 1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, заробітна плата повинна охоронятись від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст.43 Конституції України).

Згідно з частиною 5 статті 97 Кодексу законів про працю оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці. При цьому частиною 6 статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Таким чином, право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю гарантовано та захищається державою, своєчасність та розмір якої не може бути поставлений в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Отже, встановивши, що рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , які відкриті боржником в АТ "Ощадбанк", є рахунками із спеціальним режимом та використовуються ПАТ "Луганськгаз", зокрема, для виплати заробітної плати працівникам, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про неможливість накладення на них арешту. Відтак суд правильно скасував постанову заступника Департаменту ДВС за виконавчим провадженням ВП №57547683 від 14.02.2019 в частині арешту грошових коштів боржника на цих рахунках.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у постановах від 11.06.2018 у справі №910/4153/13, від 16.05.2018 у справі №905/294/15, від 27.03.2018 у справі №922/808/16, відступати від якої колегія суддів суду касаційної інстанції у цій справі не вважає за необхідне.

4.2.3. Натомість висновок апеляційного господарського суду про невідповідність прохальної частини скарги відповідача рішенню, яке може бути постановлено господарським судом, Суд вважає помилковим та таким, що не відповідає завданням та основним засадам господарського судочинства, оскільки саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції не містить висновків у спростування правильності застосування судом першої інстанції норм права, про які йшлося вище.

Суд касаційної інстанції констатує, що вирішуючи спір у справі, суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, висновки суду про наявність підстав для часткового задоволення скарги є обґрунтованими і такими, що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Таким чином судом апеляційної інстанції скасував судове рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, що в силу вимог ст. 312 ГПК України є підставою для задоволення касаційної скарги відповідача.

4.2.4. Посилання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на висновки Верховного Суду, здійснені у постанові від 13.03.2019 у справі №344/8982/17, Суд до уваги не бере, оскільки фактичні обставини зазначеної справи зі справою, яка розглядається, є різними, відтак відмінним є і застосування норм права.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до п.4 ч.1 ст.308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

5.2. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 Господарського процесуального кодексу України).

5.3. Зважаючи на зазначене вище у розділі 3 цієї постанови, судове рішення суду апеляційної інстанції, яким скасовано ухвалу місцевого господарського суду в частині задоволення скарги ПАТ "Луганськгаз" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС, підлягає скасуванню, а ухвала в цій частині- залишенню в силі.

6. Судові витрати

6.1. Відповідно до ст.344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

6.2. Зважаючи на те, що Суд задовольняє касаційну скаргу ПАТ "Луганськгаз" судові витрати за розгляд справи у суді касаційної інстанції покладаються на орган державної виконавчої служби.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 у справі №913/958/16 в частині відмови у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скасувати. У цій частині ухвалу Господарського суду Луганської області від 11.03.2019 у справі №913/958/16 залишити в силі.

3. Стягнути з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код 00015622, адреса місцезнаходження: вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (ідентифікаційний код 05451150, адреса місцезнаходження: вул. Гагаріна, 87, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., 93400) 1921,00 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) 00 коп. за подання касаційної скарги.

4. Доручити Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.Ткач

Судді Л. Стратієнко

В. Студенець