Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/11259/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Овчарик В. М.,

за участю представників:

позивача - не з'явилися,

відповідача - не з'явилися,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФАКТОР-СЕРВІС" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 (суддя Балац С. В.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 (головуючий - Мартюк А. І., судді: Буравльов С. І., Зубець Л. П.) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФАКТОР-СЕРВІС"

про зобов'язання повернути документи

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У серпні 2018 року Публічне акціонерне товариство "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ" (далі - ПАТ "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ", Банк, Первісний кредитор) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФАКТОР-СЕРВІС" (далі - ТОВ "ФК "ФАКТОР-СЕРВІС", Товариство, Новий кредитор) про зобов'язання повернути оригінали документів, отриманих за актом приймання передачі документації від 15.09.2015, який є додатком №1 до укладеного між сторонами договору відступлення права вимоги від 15.09.2015 №31-15/15-Ф (далі - договір відступлення №31-15/15-Ф), а саме: кредитний договір від 09.02.2015 №31-15, балансову виписку по рахунку НОМЕР_2, балансову виписку по рахунку НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5.

2. Позовна заява обґрунтовується порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором відступлення №31-15/15-Ф.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019, позов задоволено повністю.

4. Рішення та постанова мотивовані положеннями статей 512, 514, 525, 526, 530, 598, 599, 553, 556, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статей 73, 74, 76, 77, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог, що обумовлено невиконанням Товариством грошового зобов'язання у строк, встановлений договором відступлення №31-15/15-Ф, а враховуючи пункт 4.2 цього договору, останній є припиненим з 16.09.2016 і право вимоги за кредитним договором від 09.02.2015 №31-15 належить Банку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, ТОВ "ФК "ФАКТОР-СЕРВІС" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

6. Крім того, 09.04.2019 до Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "ФК "ФАКТОР-СЕРВІС" про відкладення розгляду справи на будь-яку іншу дату з причин необхідності забезпечення явки в судове засідання представника Товариства Крупельницького В.Л., який 09.04.2019 о 16 год. 00 хв. повинен бути присутній під час розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/7141/18 за участю ТОВ "ФК "ФАКТОР-СЕРВІС", проте це клопотання колегією суддів залишено без задоволення з огляду на ненадання заявником належних доказів як на підтвердження одночасної задіяності Крупельницького В.Л. в іншому судовому процесі, так і на підтвердження неможливості явки до Верховного Суду іншого повноважного представника Товариства, яким згідно з наявними у справі копіями адвокатського договору від 16.01.2018 та ордера серії КВ №361879 від 02.07.2018 є Ткачук Ю.В. Адже чинний ГПК України не обмежує кількість представників учасника справи.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій статей 387, 607, 614 ЦК України і пункту 2 частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", наголошуючи на тому, що: 1) судом першої інстанції не було перевірено викладені у відзиві на позовну заяву доводи відповідача щодо часткової оплати відшкодування за відступлене право вимоги; 2) у зв'язку з прийняттям постанови Правління Національного банку України від 01.12.2015 №853 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ" у відповідача з 01.12.2015 з об'єктивних причин була відсутня можливість виконати зобов'язання в частині внесення в строк до 30.12.2015 залишку коштів на зазначений в договорі відступлення №31-15/15-Ф рахунок НОМЕР_6 в ПАТ "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ", який (рахунок) перестав функціонувати, внаслідок чого до Товариства не може бути застосована відповідальність за порушення пункту 2.1.1 цього договору; 3)судом першої інстанції не було перевірено відсутність у відповідача витребуваних позивачем оригіналів документів зважаючи на їх вилучення згідно з протоколом обшуку від 25.12.2015 в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №220150000000000297, відомості про яке 07.10.2015 було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

8. Позивачем відзив на касаційну скаргу не подавався.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. 15.09.2015 між сторонами було укладено договір відступлення №31-15/15-Ф, за умовами пунктів 1.2, 1.4 якого позивач передає відповідачу належне Банку право вимоги за кредитним договором від 09.02.2015 №31-15, укладеним між ПАТ "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС" як боржником, а саме з лімітом кредитування в розмірі 5200000 грн. Загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги за цим договором складає 5553884,93 грн.

10. Згідно з пунктом 2.1.1 договору відступлення №31-15/15-Ф Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності цього договору, в строк до 15.09.2016 відшкодування за відступлення права вимоги за договором в сумі 5553884,93 грн. на рахунок позивача НОМЕР_6 в АТ "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ", МФО 300498, призначення платежу: Відступлення права вимоги згідно договору №31-15/15-Ф від 15.09.2015.

11. Пунктом 4.2 договору відступлення №31-15/15-Ф сторони узгодили, що у випадку, якщо Новий кредитор не здійснить переказ грошових коштів в порядку, на умовах і у строки, передбачені пунктом 2.1.1 цього договору, право вимоги за кредитним договором, що було відступлено за цим Договором, до Нового кредитора не переходить та безумовно залишається у Первісного кредитора. В такому випадку цей договір припиняється в день, наступний за датою, визначеною в пункті 2.1.1, коли Новий кредитор повинен був здійснити остаточний розрахунок з Первісним кредитором.

12. Між сторонами підписано та скріплено відбитками печаток акт приймання-передачі документації від 15.09.2015, відповідно до якого позивач передав, а відповідач отримав оригінали: кредитного договору від 09.02.2015 №31-15, балансову виписку по рахунку НОМЕР_2 та балансову виписку по рахунку НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5.

13. У зв'язку з невиконанням Товариством грошового зобов'язання за договором відступлення №31-15/15-Ф, Банк 23.03.2018 направив на адресу відповідача вимогу від 23.03.2018 № 03/225 про повернення на протязі семи днів оригіналів документів, отриманих зокрема за актом приймання-передачі документації від 15.09.2015 за цим договором, яка (вимога) отримана відповідачем 27.03.2018, але залишена без виконання.

Позиція Верховного Суду

14. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

15. Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

16. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

17. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

18. Відповідно до статей 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

19. За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

20. Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

21. Правовий аналіз положень статей 599, 610, 611 ЦК України дає підстави для висновку про те, що зобов'язання вважається таким, що припинилося виконанням, проведеним належним чином, лише у разі, якщо воно виконано в повному обсязі у встановлений строк.

22. Дослідивши обставини і зібрані у справі докази в їх сукупності, надавши оцінку умовам договору відступлення №31-15/15-Ф, та враховуючи наведені положення цивільного законодавства, місцевий та апеляційний господарські суди під час вирішення спору правомірно визнали доведеним факт невиконання Новим кредитором грошового зобов'язання з переказу Первісному кредитору в строк до 15.09.2016 відшкодування в сумі 5553884,93 грн. за відступлене право вимоги за кредитним договором від 09.02.2015 №31-15, внаслідок чого договір відступлення №31-15/15-Ф припинився з 16.09.2016 і оригінали документів, які були передані відповідачу за актом приймання-передачі документації від 15.09.2015, підлягають поверненню Банку.

23. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

24. Колегія суддів відхиляє бездоказове твердження скаржника про відсутність перевірки судом першої інстанції доводів відповідача щодо часткової оплати відшкодування за відступлене право вимоги, викладених у відзиві на позовну заяву, оскільки матеріали справи не містять та Товариством не надано жодних доказів, зокрема первинних платіжних документів на підтвердження хоча б часткового виконання Новим кредитором свого договірного зобов'язання.

25. З цих же підстав касаційна інстанція не приймає до уваги аргументи скаржника про те, що у зв'язку з прийняттям постанови Правління Національного банку України від 01.12.2015 №853 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ" у відповідача з 01.12.2015 з об'єктивних причин була відсутня можливість виконати зобов'язання в частині внесення в строк до 30.12.2015 залишку коштів на зазначений в договорі відступлення №31-15/15-Ф рахунок НОМЕР_6 в ПАТ "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ", який (рахунок) перестав функціонувати, внаслідок чого до Товариства не може бути застосована відповідальність за порушення пункту 2.1.1 цього договору, оскільки вказані аргументи відповідача повністю спростовано Банком у відповіді від 16.10.2018 на відзив з посиланням на те, що довідками Головного Управління Національного банку України від 23.12.2015 №90-01/07-408/103193 та №90-01/07-408/103196 підтверджуються факти закриття 23.12.2015 кореспондентського рахунку ПАТ "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ" в національній валюті №32006190701 та відкриття у Національному банку України 22.12.2015 накопичувального рахунку в національній валюті №32078118801026, тобто не йдеться про закриття рахунку позивача НОМЕР_6, на який Товариство зобов'язувалося перерахувати 5553884,93 грн. у строк до 15.09.2016 згідно з пунктом 2.1.2 договору відступлення №31-15/15-Ф.

26. Викладеним також спростовується безпредметне посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на положення статей 607, 614 ЦК України, які не стосуються спірних правовідносин, а регулюють правовідносини припинення зобов'язання неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, зокрема за відсутності вини сторін договору.

27. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про ненадання відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості передачі оригіналів документів за договором відступлення №31-15/15-Ф, оскільки з поданого до суду протоколу обшуку від 25.12.2015 не вбачається вилучення саме оригіналів документів, отриманих за актом приймання-передачі документації від 15.09.2015, який є додатком №1 до цього договору, та витребування яких стосуються вимоги позивача.

28. У зв'язку з цим, касаційна інстанція вважає безпідставним твердження скаржника про те, що судом першої інстанції не було перевірено відсутність у відповідача витребуваних позивачем оригіналів документів зважаючи на їх вилучення згідно з протоколом обшуку від 25.12.2015 в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №220150000000000297, відомості про яке 07.10.2015 було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

29. При цьому Верховний Суд зауважує на тому, що подана ТОВ "ФК "ФАКТОР-СЕРВІС" касаційна скарга містить недоречні посилання на те, що в позовній заяві позивач нібито просить повернути оригінал кредитного договору №122-14 від 30.05.2014, укладеного між ПАТ "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ" та ОСОБА_6, оригінали додаткових угод №№1-8 до вказаного кредитного договору та балансову виписку по рахунку НОМЕР_1, що в дійсності не є предметом позову в цій справі.

30. Ураховуючи вищенаведені положення законодавства і встановлені судами обставини, та зважаючи, що відповідач належними доказами не довів виконання свого грошового зобов'язання за договором відступлення №31-15/15-Ф, колегія суддів вважає, що суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для витребування у Товариства на користь Банку оригіналів документів, а саме: кредитного договору від 09.02.2015 №31-15, балансової виписки по рахунку НОМЕР_2, балансової виписки по рахунку НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог, як наслідок, оскаржувані рішення та постанова ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

32. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позову.

33. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновки судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову, у зв'язку з чим, підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних рішення і постанови відсутні.

Щодо судових витрат

34. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФАКТОР-СЕРВІС" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у справі №910/11259/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю.Я. Чумак

Судді Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков