Історія справи

Ухвала КГС ВП від 08.10.2019 року у справі №918/150/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 918/150/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретаря судового засідання - Савінкова Ю. Б.,

за участю представників:

позивача - Кучер О. М.,

відповідача - Павлючик А. І.,

третіх осіб - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2019

та рішення Господарського суду Рівненської області від 13.06.2019

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО"

до Житлово-комунального підприємства "Перспективне"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівне Дім Сервіс"

2. Рівненська міська рада

про визнання рішення протиправним,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1.07.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО" (далі - ТОВ "АРМ-ЕКО") звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Житлово-комунального підприємства "Перспективне" (далі - ЖКП "Перспективне" про визнання рішення протиправним.

1.2. Позовні вимоги мотивовано тим, що 28.02.2019 ЖКП "Перспективне" листом №28/02/19/1 повідомило ТОВ "АРМ-ЕКО" про розірвання в односторонньому порядку підрядного договору №ТО-55 від 31.12.2015 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів, укладеного між ТОВ "АРМ-ЕКО" та ЖКП "Перспективне". Як стверджує позивач, ТОВ "АРМ-ЕКО" виконує взяті на себе зобов'язання належним чином, зауважень щодо неналежної роботи по обслуговуванню ліфтів не надходило. Вважає, що вказане рішення ЖКП "Перспективне" є протиправним.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.06.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від
28.08.2019, відмовлено у задоволенні позову.

2.2. Відмовляючи у позові суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді визнання протиправним рішення Житлово-комунального підприємства "Перспективне", викладеного в листі Житлово-комунального підприємства "Перспективне" 28/02/19/1 від 28.02.2019, згідно якого розірвано підрядний договір №ТО-55 від 31.12.2015 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів, укладений між Житлово-комунальним підприємством "Перспективне" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО", є неефективним, оскільки в разі його задоволення не призведе до поновлення прав позивача.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО" у касаційній скарзі просить рішення Господарського суду Рівненської області від 13.06.2019 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

3.2. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду ухвалені з порушенням вимог статті 236 Господарського процесуального кодексу України, не ґрунтуються на засадах верховенства права, є незаконними і необґрунтованими.

3.3. На думку скаржника рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а також неправильною правовою оцінкою обставин у справі, невідповідністю висновків суду обставинам справи, неповним з'ясуванням і недоведеністю відповідачем обставин, що мають значення для справи, які суди вважають встановленими. Не досліджено чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися заперечення відповідача проти позовних вимог, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, неправильно застосували правову норму.

3.4. Крім того, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою той факт, що з 15.06.2019 всі зобов'язання ЖКП "Перспективне" перейшли до ТОВ "Рівне Дім Сервіс", а стороною в підрядному договорі фактично стало ТОВ "Рівне Дім Сервіс ", відтак ЖКП "Перспективне" не мало підстав звертатись до ТОВ "АРМ-ЕКО" з повідомленням про відмову від підрядного договору, так як на той момент замовником в підрядному договорі фактично було ТОВ "Рівне Дім Сервіс".

3.5. Також, скаржник вказує на те ЖКП "Перспективне" 05.03.2019 надіслало на адресу позивача лист від 28.02.2019р. №28/02/19/1, в якому повідомляло про розірвання підрядного договору з 28.02.2019, у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "АРМ-ЕКО" договірних відносин за підрядним договором та керуючись частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України.

3.6. Судами не надано належної оцінки тому, що ЖКП "Перспективне" було порушено повноваження сторони на одностороннє розірвання підрядного договору, визначене у пункті 7.5. підрядного договору.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 31.12.2015 між ТОВ "АРМ-ЕКО" (підрядник) та ЖКП "Перспективне" (замовник) укладено договір підряду на технічне обслуговування та ремонт ліфтів №ТО-55 (далі - договір), відповідно до предмету якого замовник доручає, а підрядник бере на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню і ремонту ліфтів згідно переліку (додатка №1), який є невід'ємною частиною договору.

4.3. Відповідно до пункту 2.1. договору під терміном технічне обслуговування та поточним ремонтом ліфтів відносяться роботи зазначені у пунктах 1.1.17 та 1.2.16 Наказу Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від
10.08.2004 №150 "Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд" (зареєстрованого Міністерством юстиції України 21.08.2004 за №21046/9645) із всіма змінами та доповненнями до цього Наказу, які діють на дату укладення договору.

4.4. У відповідності до пункту 3.1. договору щомісячна плата за виконання робіт згідно з договором визначена сторонами у додатку №2, який є невід'ємною частиною договору.

4.5. Згідно пункту 5.1. договору після завершення кожного календарного місяця підрядник надає замовнику два примірники акта виконаних робіт та поадресний перелік вкладених запасних частин.

4.6. Замовник повинен протягом п'яти календарних днів, з моменту отримання акта виконаних робіт та переліку, його підписати та передати підряднику, або надати свої обґрунтовані письмові заперечення (пункт 5.2. договору).

4.7. Пунктом 5.3. договору визначено, що погоджений між сторонами акт виконаних робіт є підтвердженням належного виконання підрядником робіт, визначених цим договором, та інших умов цього договору.

4.8. Відповідно до пункту 5.7. договору замовник самостійно сплачує плату за виконані роботи не пізніше 20 числа наступного місяця, що йде за місяцем, в якому виконувалися роботи.

4.9. Пунктом 7.1. договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016.

4.10. Згідно з пунктом 7.2. договору, якщо за один місяць до закінчення терміну дії договору ні одна з сторін не повідомить письмово про припинення його дії, то даний договір вважається пролонгованим на один рік.

4.11.27.09.2016 між ТОВ "АРМ-ЕКО" та ЖКП "Перспективне" було укладено додаткову угоду до підрядного договору №ТО-55 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів від 31.12.2015, відповідно до пункту 6 якого сторони дійшли згоди змінити пункт
7.1. договору, який викласти в наступній редакції:

"Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до "31" грудня 2019 року".

4.12. Судами також встановлено, що на виконання умов договору ТОВ "АРМ-ЕКО" надавало ЖКП "Перспективне" послуги по технічному обслуговуванню і ремонту ліфтів що підтверджується, підписаними сторонами, актами прийому-передачі.

4.13.27.04.2018 між Рівненською міською радою (Орендодавець) та ТОВ "Рівне Дім Сервіс" було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу ЖКП "Перспективне", що належить до комунальної власності територіальної громади міста Рівного, відповідно до пункту 1.1. орендодавець передає, а орендар приймає відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в строкове платне користування цілісний майновий комплекс ЖКП "Перспективне", що належить до комунальної власності територіальної громади м. Рівне, склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального (розподільчого) балансу, складеного станом на
31.12.2017, вартість якого становить 8293000,00 грн, у тому числі основних засобів та інших необоротних матеріальних активів (без капітальних інвестицій) 8282000,00 грн, нематеріальних активів 11000,00 грн, капітальних інвестицій (незавершеного будівництва) 0 грн 00 коп.

4.14. Майно передається в оренду з метою надання житлово-комунальних послуг, а саме: комунальної та житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

4.15. Крім того, апеляційним судом встановлено, що відповідно до рішення 24 сесії 7 скликання Рівненської міської ради №4771 "Про Припинення Житлово-комунального підприємства "Перспективне" шляхом приєднання до ТОВ "Рівне Дім Сервіс" було вирішено припинити ЖКП "Перспективне" шляхом приєднання до ТОВ "Рівне Дім Сервіс".

ТОВ "Рівне Дім Сервіс" було передано матеріальні активи підприємства, яке ліквідується.

Уся фінансова, бухгалтерська документація знаходиться на стадії опрацювання. ТОВ "Рівне Дім Сервіс" набуде прав та обов'язків ліквідованого ЖКП "Перспективне" лише після повної передачі матеріальних та нематеріальних активів, що має бути підтверджене передавальним балансом а також відповідним рішенням Рівненської міської ради.

Враховуючи процедуру ліквідації (припинення) шляхом приєднання до ТОВ "Рівне Дім Сервіс" ЖКП "Перспективне" надіслало усім контрагентам листи про розірвання укладених договорів.

4.16. Листом від 28.02.2019 №28/02/19/1 ЖКП "Перспективне" повідомило ТОВ "АРМ-ЕКО" про розірвання підрядного договору №ТО-55 від 31.12.2015 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів з 28.02.2019. У вказаному листі відповідачем наведено норму частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України та вказано на неналежне виконання договірних відносин за підрядним договором ТО-55 від
31.12.2005 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів.

4.17. В суді апеляційної інстанції також установлено, що існує ще один оригінальний примірник листа №28/02/19/1 від 28.02.2019 (підстава розірвання договору №ТО-55 від 31.12.2015 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів - частина 4 статті 849 Цивільного кодексу України).

4.18. Крім того, до суду апеляційної інстанції представник відповідача надав оригінал листа від 28.02.2019 №28/02/19/1. Підстава розірвання договору №ТО-55 від 31.12.2015 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів - частина 4 статті 849 Цивільного кодексу України, зазначивши при цьому, що у попередньому листі частину 2 статті 849 Цивільного кодексу України було зазначено помилково.

4.19. Також судами встановлено, що права мешканців багатоквартирних житлових будинків на користування ліфтами не порушуються - ТОВ "Рівне Дім Сервіс" самостійно уклало нові договори із обслуговуючою компанією "Рівнеліфт".

4.20. Предметом спору у цій справі є вимоги про визнання протиправним рішення ЖКП "Перспективне", викладене в листі Житлово-комунального підприємства "Перспективне" 28/02/19/1 від 28.02.2019 на адресу ТОВ "АРМ-ЕКО", згідно якого розірвано підрядний договір №ТО-55 від 31.12.2015 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів, укладений між ЖКП "Перспективне" та ТОВ "АРМ-ЕКО".

4.21. Положеннями статей 11, 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

4.22. За приписами статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог статті 193 Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

4.23. Договір, укладений між ТОВ "АРМ-ЕКО" та ЖКП "Перспективне", за правовою природою є договором підряду.

4.24. За змістом статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

4.25. Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.26. Згідно з пунктом 1 статті 651 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 188 Господарського кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.27. Отже, за змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього.

За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

4.28. Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (частина 4 статті 188 Господарського кодексу України).

4.29. Розірванням договору є припинення договірного зобов'язання, тобто зникнення правового зв'язку між сторонами договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов'язків.

4.30. Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.31. Згідно з частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

4.32. Відповідно до частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

4.33. Правовий аналіз частин 2 та 4 статті 849 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють дві окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Так, частиною другою цієї статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначеної законодавством умови, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Натомість частина четверта зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору, але з обов'язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.

4.34. Розглядаючи спір, в аналогічних правовідносинах, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанова від
13.09.2019 №911/1433/18) дійшла висновку, що для правильного вирішення спорів про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови замовника від договору підряду судам необхідно достовірно з'ясовувати обставини того, на підставі якої саме частини статті 849 Цивільного кодексу України чи умови договору замовник відмовився від договору підряду. Якщо на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, то чи доведена фактична наявність визначених у ній підстав для такої односторонньої відмови.

4.35. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач звертався до позивача з листом №28/02/19/1 від 28.02.2019, в якому повідомив про розірвання підрядного договору №ТО-55 від 31.12.2015 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів.

Підстава розірвання договору №ТО-55 від 31.12.2015 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів - частина 2 статті 849 Цивільного кодексу України.

4.36. Крім того, в суді апеляційної інстанції оглянуто ще один оригінальний примірник листа від 28.02.2019 № 28/02/19/1. Підстава розірвання договору №ТО-55 від 31.12.2015 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів - частина 4 статті 849 Цивільного кодексу України.

4.37. Також, апеляційному господарському суду надано докази надіслання усіх примірників оригінальних листів, у яких міститься відмітка про їх отримання.

4.38. Отже, апеляційним судом встановлено, що ЖКП "Перспективне" направляло листи ТОВ "АРМ-ЕКО" про розірвання підрядного договору №ТО-55 від 31.12.2015 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів, зазначивши підставу його розірвання, як частину 2 статті 849 Цивільного кодексу України, так і частину 4 статті 849 Цивільного кодексу України.

4.39. За доводами позивача, лист №28/02/19/1 від 28.02.2019, в якому ЖКП "Перспективне" повідомив про розірвання підрядного договору №ТО-55 від
31.12.2015 порушує законні права та інтереси ТОВ "АРМ-ЕКО", а також норми чинного законодавства, тому є протиправним.

4.40. Згідно з частиною 1 статі 15 Цивільного кодексу України (кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а у частиною 1 статі 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

4.41. За загальним правилом (частина 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України) суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Тобто - суд захищає права, свободи та інтереси осіб у спосіб, який прямо передбачено нормою матеріального права або договором.

4.42. При цьому позивач, обираючи спосіб захисту, який він просить суд застосувати для захисту його прав, свобод чи інтересів, може обирати між кількома способами захисту (передбаченими законом або договором), якщо це не заборонено законом.

4.43. Якщо ж законом або договором не передбачено способу захисту, який би ефективно захищав права, свободи чи інтереси позивача, суд може захистити їх у спосіб, що не суперечить закону (частина 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України).

4.44. Наведене з урахуванням положень частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що спосіб захисту, який позивач може обрати, а суд застосувати при здійсненні судочинства, у будь-якому випадку має бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, і дає змогу забезпечити реальне поновлення порушеного права.

4.45. Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту повинен насамперед слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.

4.46. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18.

4.47. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право людини на доступ до правосуддя, а у статті 13 вказаної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, а саме - особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

4.48. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді визнання протиправним рішення Житлово-комунального підприємства "Перспективне", викладеного в листі Житлово-комунального підприємства "Перспективне" 28/02/19/1 від 28.02.2019, згідно якого розірвано підрядний договір №ТО-55 від 31.12.2015 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів, укладений між Житлово-комунальним підприємством "Перспективне" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО", є неефективним, оскільки в разі його задоволення не призведе до поновлення прав позивача.

4.49. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обставин, на які послалися суди як на підставу для відмови в позові, та вже були предметом дослідження та оцінки судом апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки доказів та установлених обставин справи, що не входить до повноважень Верховного Суду, передбачених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному статтею 236 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

5.3. Згідно зі Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.4. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.5. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.6. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

5.7. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження та не спростовують обставин справи, на які посилалися суди як на підставу для задоволення позову, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень у справі не вбачається.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ-ЕКО" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 і рішення Господарського суду Рівненської області від 13.06.2019 у справі 918/150/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак