Історія справи

Ухвала КГС ВП від 12.03.2019 року у справі №927/889/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 927/889/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників судового процесу касаційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2019

у справі за заявою Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора"

до Приватного підприємства "Молокозавод-Олком"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2018 у справі №927/889/18, серед іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Молокозавод-Олком" (далі в тексті - ПП "Молокозавод-Олком"), визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора у розмірі 53 492 070,55 грн заборгованості та 17 620,00 грн судового збору, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Седлецького О.В.

2. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" (далі в тексті - АТ "Банк Кредит Дніпро") оскаржило її в апеляційному порядку.

3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 у справі №927/889/18 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2018 у справі № 927/889/18. Апеляційну скаргу та додані до неї документи надіслано скаржнику.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження

4. З додатків до апеляційної скарги та матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що 23.01.2019 скаржник звернувся до місцевого господарського суду із заявою від 21.01.2019 з кредиторськими вимогами до боржника, що прийнята й призначена до розгляду ухвалою суду від 28.01.2019 на 26.02.2019. Тобто, станом на дату звернення з апеляційною скаргою попереднє засідання у даній справі про банкрутство місцевим господарським судом проведено не було, грошові вимоги кредиторів, в тому числі і скаржника, не були предметом розгляду по суті Господарським судом Чернігівської області з прийняттям відповідного процесуального документа про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), та відповідно реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку не затверджено.

5. Судом апеляційної інстанції зазначено, що в даному випадку справа про банкрутство перебуває на проміжному етапі до проведення попереднього засідання, на якому відсутні інші, окрім боржника, ініціюючого кредитора та розпорядника майна учасники провадження у справі, так як інші кредитори можуть набути статусу учасника провадження у справі виключно у порядку, встановленому ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

6. Оскільки на момент подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 26.12.2018 в матеріалах справи відсутня ухвала місцевого господарського суду щодо розгляду вимог АТ "Банк Кредит Дніпро", суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржник в даному випадку не набув статусу кредитора боржника та не є учасником справи про банкрутство ПП "Молокозавод-Олком", відтак не має права на апеляційне оскарження прийнятих у справі процесуальних документів. Скаржником, на переконання суду, при зверненні з апеляційною скаргою також не доведено, а з матеріалів справи не вбачається, що оскаржуваною ухвалою місцевого суду вирішено питання про права та обов'язки останнього.

7. Крім того , здійснивши аналіз поданої заяви та доданих до неї додатків, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду не вбачає підстав вважати апелянта забезпеченим кредитором, відтак останній не має автоматичного права на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство з моменту порушення такого провадження.

8. За встановлених обставин, оскільки станом на дату звернення до суду з апеляційною скаргою скаржник не набув статусу сторони чи учасника у справі № 927/889/18 про банкрутство ПП "Молокозавод-Олком" і права апелянта оскаржуваною ухвалою не порушені та рішення стосовно його прав та обов'язків судом не приймалось, то відповідно він не наділений процесуальний правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справи процесуальних документів, зокрема на оскарження ухвали господарського суду Чернігівської області від 26.12.2018, з огляду на що колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2018 у справі № 927/889/18.

9. Ухвала суду апеляційної інстанції обґрунтована положеннями ст.ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 7, 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.ст. 1, 9, 23, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 3, 4, 12, 42, 46, 254, 255, 261 Господарського процесуального кодексу (далі в тексті - ГПК) України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

10. АТ "Банк Кредит Дніпро" подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 у справі №927/889/18, у якій скаржник просить суд скасувати оскаржуване судове рішення повністю, передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

11. В обґрунтування підстав для скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 у справі №927/889/18 скаржник у своїй касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення ст. 129 Конституції України, ч. 5 ст. 236 та ст. 255 ГПК України неправомірно відмовив АТ "Банк Кредит Дніпро" у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2018 у справі № 927/889/18.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

12. До відкриття касаційного провадження від Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 у справі №927/889/18, обґрунтовані тим, що АТ "Банк Кредит Дніпро" не є учасником справи, його вимоги не визнано судом по суті в попередньому засіданні (оскільки воно ще не проведено) оскаржує визнані в підготовчому засіданні вимоги ініціюючого кредитора; крім того ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2018 та ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 у справі №927/889/18 ніяким чином не вирішувалось питання про права та обов'язки АТ "Банк Кредит Дніпро" у даній справі про банкрутство.

13. Судом касаційної інстанції в ухвалі суду про відкриття касаційного провадження відхилено вказані заперечення та зазначено, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 у справі №927/889/18 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою саме АТ "Банк Кредит Дніпро", що підтверджує право скаржника на звернення із даною касаційною скаргою відповідно до вимог ст. 287 ГПК України.

14. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників у справі до Верховного Суду не надходило.

Позиція Верховного Суду

15. Ухвалою Верховного Суду від 07.03.2019 відкрито касаційне провадження у справі №927/889/18 за касаційною скаргою АТ "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 у вказаній справі; прийнято до розгляду касаційну скаргу АТ "Банк Кредит Дніпро" у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; повідомлено учасників справи про право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, в порядку ст. 295 ГПК України у строк до 29.03.2019.

16. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 у справі №927/889/18 - без змін, виходячи з наступного.

17. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

18. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19. За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

20. П. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

21. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 зазначив, що фраза "встановленого законом " поширюється не лише на правову основу самого існування "суду ", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії" висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".

22. Приписами п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

23. Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

24. Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

25. Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

26. Відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

27. Згідно з ч. 2 ст. 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі в тексті - Закон про банкрутство).

28. Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

29. Частиною 5 статті 41 ГПК України визначено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

30. За змістом абзацу 16 частини 1 статті 1 Закону про банкрутство вбачається, що учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство; сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

31. Крім того, цією ж статтею Закону про банкрутство визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

32. В силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство та звертатися із заявами (скаргами), чинним законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, в хід процедури банкрутства.

33. Статтею 23 Закону про банкрутство визначено порядок пред'явлення кредиторами вимог до боржника у справі про банкрутство, провадження у якій здійснюється за загальною процедурою. Так, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, а забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

34. Положеннями ст. 23 та ст. 25 Закону про банкрутство на господарський суд покладено обов'язок щодо розгляду у попередньому засіданні суду заяв з вимогами конкурсних кредиторів та забезпечених кредиторів. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів, про що виносить ухвалу, в якій зазначаються відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги, а також розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів.

35. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ПП "Молокозавод-Олком" за заявою КТ "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора".

36. Відповідне оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника оприлюднено на офіційному сайті Вищого господарського суду України 31.12.2018 року за № 55359.

37. Судом апеляційної інстанції з додатків до апеляційної скарги також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23.01.2019 скаржник звернувся до місцевого господарського суду із заявою від 21.01.2019 з кредиторськими вимогами до боржника.

38. Згідно матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.01.2019 заяву АТ "Банк Кредит Дніпро" прийнято та призначено до розгляду на 26.02.2019.

39. Тобто, як встановлено судом апеляційної інстанції, станом на дату звернення з апеляційною скаргою попереднє засідання у даній справі про банкрутство місцевим господарським судом проведено не було, грошові вимоги кредиторів, в тому числі і скаржника, не були предметом розгляду по суті Господарським судом Чернігівської області з прийняттям відповідного процесуального документа про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), та відповідно реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку не затверджено.

40. Відтак, оскільки на момент подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 26.12.2018 року в матеріалах справи відсутня ухвала місцевого господарського суду щодо розгляду вимог АТ "Банк Кредит Дніпро", суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржник в даному випадку не набув статусу кредитора боржника та не є учасником справи про банкрутство ПП "Молокозавод-Олком", відтак не має права на апеляційне оскарження прийнятих у справі процесуальних документів.

41. Крім того, здійснивши аналіз поданої заяви банку про грошові вимоги до боржника (в якій останній просив суд визнати його кредитором четвертої черги у розмірі 20 330 211,62 грн на підставі кредитного договору № 280910-КЛТМ від 28.09.2010 (зі змінами) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2015 у справі №904/5022/14) та враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 13.06.2018 у справі №914/355/17 та від 17.04.2018 у справі №904/6950/17, колегією суддів апеляційної інстанції зазначено, що суд не вбачає підстав вважати апелянта забезпеченим кредитором, відтак останній не має автоматичного права на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство з моменту порушення такого провадження.

42. Судом апеляційної інстанції також зазначено, що скаржником при зверненні з апеляційною скаргою не доведено, а з матеріалів справи не вбачається, що оскаржуваною ухвалою місцевого суду вирішено питання про права та обов'язки останнього.

43. За викладених вище обставин, оскільки станом на дату звернення до суду з апеляційною скаргою скаржник не набув статусу сторони чи учасника у справі №927/889/18 про банкрутство ПП "Молокозавод-Олком" і права апелянта оскаржуваною ухвалою не порушені та рішення стосовно його прав та обов'язків судом не приймалось, то відповідно він не наділений процесуальний правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справи процесуальних документів, з огляду на що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2018 у справі №927/889/18 на підставі ст. 261 ГПК України та положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

44. Разом з тим, суд касаційної інстанції вважає, що висновок суду апеляційної інстанції щодо того, що оскаржуваною ухвалою місцевого суду не вирішувалось питань про права та обов'язки АТ "Банк Кредит Дніпро", з огляду на вимоги п. 3 ст. 264 ГПК України, без відкриття апеляційного провадження та, на думку суду, без виклику учасників справи та встановлення усіх обставин справи у судовому засіданні для надання належного правового аналізу поданим доказам, є передчасним.

45. До того ж, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі встановлених фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції помилково застосував положення ст. 261 ГПК України.

46. Суд касаційної інстанції також зазначає, що відмова АТ "Банк Кредит Дніпро" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2018 у справі №927/889/18 з підстав того, що скаржник на момент винесення ухвали суду апеляційної інстанції не набув статусу сторони чи учасника у даній справі про банкрутство ПП "Молокозавод-Олком", позбавить скаржника в майбутньому (у разі визнання останнього кредитором у справі за ухвалою суду першої інстанції) згідно вимог п.3 ч. 1 ст. 261 ГПК України можливості повторного оскарження вказаної ухвали місцевого господарського суду про порушення провадження у справі, чим порушить право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

47. Положеннями п. 1 ч.3 ст. 310 ГПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

48. Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що в даному випадку суд апеляційної інстанції припустився порушення норм процесуального права, що призвело до неправомірної відмови АТ "Банк Кредит Дніпро" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі ст. 261 ГПК України.

49. Згідно з приписами п.2 ч.1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

50. З огляду на зазначене та наявність порушень норм процесуального права при прийнятті ухвали судом апеляційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги АТ "Банк Кредит Дніпро" та скасування ухвали апеляційного суду від 11.02.2019 з направленням справи №927/889/18 до Північного апеляційного господарського суду на розгляд зі стадії прийняття апеляційної скарги з урахуванням викладеного у даній постанові.

51. Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд, апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд здійснює розподіл судових витрат.

52. Оскільки дана справа передається на розгляд апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 у справі №927/889/18 задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 у справі №927/889/18 скасувати.

3. Справу №927/889/18 передати на розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко