Історія справи

Ухвала КГС ВП від 10.10.2018 року у справі №924/71/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 924/71/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.,

розглянув у порядку письмового провадження без виклику учасників судового процесу касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВАЛ-2000"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2018

у складі колегії суддів: Огороднік К.М. (головуючий), Дужич С.П., Крейбух О.Г.

та на рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.06.2018

у складі судді Смаровоза М.В.

в частині задоволення позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВАЛ-2000"

та касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лучко Людмили Анатоліївни та Фізичної особи-підприємця Віннічук Валентини Валентинівни

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2018

у складі колегії суддів: Огороднік К.М. (головуючий), Дужич С.П., Крейбух О.Г.

та на рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.06.2018

у складі судді Смаровоза М.В.

у справі за позовом Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Кам'янець-Подільської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВАЛ-2000", Фізичної особи-підприємця Лучко Людмили Анатоліївни, Фізичної особи-підприємця Віннічук Валентини Валентинівни

про стягнення солідарно 295 811 грн збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам'янця-Подільського.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної

інстанції

1. Кам'янець-Подільська міська рада рішенням від 29.05.2013 № 15 "Про затвердження Положення про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам'янця-Подільського в новій редакції" затвердила Положення про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам'янця-Подільського в новій редакції.

2. Відповідно до Положення про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кам'янця-Подільського, затвердженого рішенням 42 сесії міської ради від 29.05.2013 № 15, це Положення розроблено відповідно до Законів України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про запобігання впливу світової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" та регулює організаційні та економічні відносини, пов'язані з порядком залучення, розрахунку розміру і використанням коштів пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам'янця-Подільського (п. 1.1. Положення).

3. Дія цього Положення поширюється на всіх замовників, незалежно від форми власності, які здійснюють, здійснили, або мають намір здійснити будівництво на території міста Кам'янця-Подільського, за винятком тих, що перелічені у п. 1.5. цього Положення (п. 1.3. Положення). Відповідно до п. 1.5. Положення у випадку, якщо замовник здійснив реконструкцію індивідуального (садибного) житлового будинку з метою поліпшення умов експлуатації та проживання, а загальна (новостворена після реконструкції) площа такого об'єкта реконструкції складає понад 300,0 кв. м., замовник такого об'єкта реконструкції залучається до пайової участі.

4. Як передбачено п. 1.8. Положення, у випадку не укладення договору до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (стосовно об'єктів, яким дозвільні документи на будівництво виконавчим комітетом міської ради надано після прийняття 33 сесією міської ради V скликання рішення від 07.08.2008 № 7 "Про затвердження Положення про залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кам'янець-Подільський"), замовник не звільняється від пайової участі та зобов'язаний укласти договір та виконати вимоги Положення до реєстрації прав власності на об'єкт нерухомого майна реєстраційною службою Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції. Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам'янця-Подільського укладається не пізніше ніж через 15 днів з дня реєстрації загальним відділом Кам'янець-Подільської міської ради звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (п. 3.1. Положення).

5. Згідно з п. 3.3. Положення договір містить: розмір пайової участі, банківські реквізити, рахунок, на який мають перераховуватись кошти, термін сплати, майнові та інші права сторін, їх відповідальність, у тому числі відповідальність замовника за невиконання умов договору, прострочення термінів сплати коштів пайової участі. Істотними умовами договору є: розмір пайової участі, строк (графік) сплати пайової участі, відповідальність сторін (п. 3.4. Положення). Невід'ємною частиною договору є розрахунок розміру (величини) пайової участі (п. 3.5. Положення).

6. Відповідно до п. 4.1. Положення величина пайової участі визначається у договорі, укладеному замовником з міською радою з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

7. Згідно з п. 4.2. Положення розрахунок величини пайової участі виконується Департаментом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації загальним відділом міської ради звернення замовника про укладення договору.

8. Як передбачено пп. 4.5.1. Положення, розмір пайової участі визначається у відповідності до п.п. 4.5.1. і 4.5.2. цього Положення і становить у разі будівництва нежитлових будівель та споруд (за винятком тих, що перелічені у п. 1.5. цього Положення) - 6 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта. Розрахунковий розмір пайової участі підлягає округленню до цілої гривні (п. 4.6. Положення).

9. Крім того, судами попередніх інстанцій з'ясовано, що відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області 02.02.2015 за № ХМ 143150330378 (замовники - ТОВ "ОВАЛ-2000", Віннічук Валентина Валентинівна та Лучко Людмила Анатоліївна), згідно наказу від 07.12.2011 № 1 "Про затвердження робочого проекту на реконструкцію будівлі" за період з 15.03.2012 по 04.11.2014 здійснено реконструкцію будівлі під комплекс: кафе, магазини, перукарня, аптека та офісні приміщення по просп. Грушевського, 36а в м. Кам'янець-Подільському Хмельницької області, загальною площею 1 541,2 кв.м.

10. У декларації зазначено, що кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією - 4 930, 175 тис. гривень.

11. Листом від 16.11.2017 № 05-1757вих17 прокуратура Хмельницької області просила позивача надати інформацію щодо укладення договорів пайової участі та сплати до бюджету коштів пайової участі замовниками будівництва, які ввели в експлуатацію об'єкти будівництва у 2015 році.

12. На виконання умов Положення про пайову участь у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам'янця-Подільського, 31.01.2018 позивач надіслав відповідачам письмові вимоги про сплату коштів пайової участі з доданими примірниками Договорів про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам'янця-Подільського з розрахунком розміру коштів пайової участі, підписаними першим заступником міського голови та директором Департаменту містобудування та архітектури, що підтверджується листами від 30.01.2018, додатками до них та фіскальними чеками від 31.01.2018.

13. За змістом розрахунку розміру пайової участі останній визначено в сумі 295 811 грн. (4 930 175 ,0 х 6 %).

14. 15.03.2018 від ТОВ "ОВАЛ-2000" надійшов лист, в якому зазначено про утримання від укладення договору та сплати коштів пайової участі до вирішення судом справи № 924/71/18.

Обґрунтування позову

15. 01.02.2018 заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської міської ради звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до ТОВ "ОВАЛ-2000", ФОП Лучко Л.А. та ФОП Віннічук В.В. про стягнення солідарно 295 811 грн збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

16. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що відповідачі не виконали обов'язку зі сплати розрахованої величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та ухилялись від укладення відповідного договору, внаслідок чого Кам'янець-Подільській міській раді завдано збитків у вигляді упущеної вигоди на суму 295 811 грн. Позивач також зазначив, що ухилення від оформлення договору свідчить про бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій, відтак, у зв'язку з тим, що відповідачі спільно виступають замовниками будівництва та подавали декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, тож спільно заподіяли збитки позивачу та мають солідарно нести відповідальність згідно з частиною першою статті 196, статей 541, 543-545, 1190 Цивільного кодексу України. Крім того, прокурор зауважив, що обов'язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва шляхом звернення до органу місцевого самоврядування. Бездіяльність відповідачів є протиправною поведінкою, внаслідок якої міська рада була позбавлена права отримати відповідну суму коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту.

Доводи, викладені у відзиві на позовну заяву

17. Представник ТОВ "ОВАЛ-2000" проти позову заперечує, вказуючи, зокрема, з посиланням на статті 22, 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пункт 1 статті 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України), що право кредитора на відшкодування збитків із боржника не замінює собою обов'язок даного боржника задовольнити наявне у кредитора право, а є всього лише субсидіарною мірою відповідальності, яка застосовується не замість виконання цивільного обов'язку в натурі, а у випадку не виконання такого обов'язку. Разом з тим, згідно з пунктом 3 статті 179 ГК України та пунктом 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" наявність договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, укладеного між замовником будівництва та відповідним органом місцевого самоврядування, відповідно до приписів Закону є обов'язковою. Не укладення такого договору із міською радою зі сторони ТОВ "ОВАЛ-2000" може свідчити лише про порушення зобов'язання стосовно укладення договору та про право іншої сторони на захист такого порушеного права шляхом спонукання до укладення договору в позасудовому або судовому порядку, а не про виникнення між сторонами деліктних правовідносин, причому в розмірі суми коштів пайової участі відповідно до долученого міською радою до проекту договору від 30.01.2018 договірного розрахунку.

18. Також ТОВ "ОВАЛ-2000" вказано, що прокурором та позивачем не надано доказів звернення до товариства з пропозицією щодо укладання договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у період виконання будівельних робіт та до введення об'єкта в експлуатацію. Кам'янець-Подільська міська рада лише 31.01.2018 надіслала на адресу ТОВ "ОВАЛ-2000" поштову кореспонденцію із проектом договору про пайову участь та лист про необхідність укладення даного договору та сплати кошти пайової участі відповідно до його приписів до 01.03.2018. Зважаючи на те, що пропозиція міської ради укласти договір датована 30.01.2018, отримана директором ТОВ "ОВАЛ-2000" 22.02.2018, а позов заступника прокурора про стягнення шкоди, пов'язаної із не укладенням даного договору датований уже 01.02.2018, то не можна вважати строк у один робочий день, як "нормальний необхідний час" для відповіді на пропозицію стосовно укладення договору. Таким чином, на думку ТОВ "ОВАЛ-2000", станом на 01.02.2018 - дату подання позовної заяви, факт ухилення товариства від укладення запропонованого договору та несплати коштів пайової участі ще не мав місця, відповідно, і вини в ухиленні від сплати коштів пайової участі не було, як не було і підстав для пред'явлення вимоги про виконання деліктного зобов'язання, адже ухилятися товариству не було від чого.

19. Крім того, відповідачем-1 відзначено, що єдиний встановлений законом обов'язок для забудовника полягає лише у тому, щоб взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. При цьому, закон, констатуючи наявність звернення замовника про укладення договору про пайову участь, не встановив для замовника обов'язку звернутися із такою заявою.

20. Також відповідач-1 відзначає, що з 25.04.2012 і до 30.01.2018 міська рада нічого не зробила, щоб до прийняття належного ТОВ "ОВАЛ-2000" реконструйованого об'єкту нерухомості в експлуатацію 02.02.2015 провести претензійно-позовну роботу щодо спонукання ТОВ "ОВАЛ-2000" або в добровільному, або в судовому порядку укласти із міською радою як "Угоду про згоду на укладення договору про пайову участь", так і сам "Договір пайової участі".

21. Таким чином, на підставі статей 187 ГК України та 649 ЦК України, беручи до уваги вимогу міської ради укласти договір пайової участі від 30.01.2018, адресовану ТОВ "ОВАЛ-2000", директор якого отримав її безпосередньо лише 22.02.2018, і вимогу сплатити до 01.03.2018 кошти пайової участі, при умові, що у даній вимозі відсутній строк для відповіді про її акцепт (прийняття), чи відмову від укладення договору, заявлений прокурором в особі міської ради 01.02.2018 позов про стягнення збитків, завданих неправомірною відмовою від укладення договору, є передчасним та безпідставним, резюмує представник ТОВ "ОВАЛ-2000".

22. ФОП Лучко Л.А. та ФОП Віннічук В.В. підтримали позицію у справі відповідача-1, додаючи при цьому, зокрема, що оскільки предмет зобов'язання подільний, солідарний обов'язок згідно зі статтею 541 ЦК України не виникає.

23. Крім того, відповідачі заявили про сплив строків позовної давності для звернення з позовом, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Розгляд справи судами

24. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04.06.2018 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача-1 на користь Кам'янець-Подільської міської ради 98 603, 66 грн збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам'янця-Подільського. Стягнуто з відповідача-2 на користь Кам'янець-Подільської міської ради 98 603, 66 грн збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам'янця-Подільського. Стягнуто з відповідача-3 на користь Кам'янець-Подільської міської ради 98 603, 66 грн збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам'янця-Подільського. У решті позову відмовлено. Стягнуто з відповідачів на користь прокуратури Хмельницької області по 1 479, 05 грн відшкодування судового збору.

25. Вказане рішення мотивовано доведеністю наявності у діях відповідачів складу цивільного правопорушення, що є підставою для стягнення з них збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам'янця-Подільського.

26. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.06.2018 у справі № 924/71/18 залишено без змін.

27. Погоджуючись з рішенням першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначає, що з урахуванням того, що предметом спору є стягнення збитків у зв'язку з неукладенням замовником будівництва договору пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, встановлену законом можливість замовника будівництва звернутися до органу місцевого самоврядування до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, початок перебігу позовної давності щодо стягнення завданих збитків внаслідок не укладення договору пайової участі та несплати коштів за ним пов'язаний з введенням об'єкта будівництва в експлуатацію.

28. Оскільки позов у даній справі подано 01.02.2018, а Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області декларацію про готовність об'єкта до експлуатації зареєстровано 02.02.2015, твердження відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин позовної давності є безпідставними.

29. Таким чином, неправомірна діяльність відповідачів щодо їх обов'язку взяти участь у створенні у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідачів до позивача із заявою про укладення договору є протиправною формою поведінки, внаслідок якої позивач був позбавлений можливості отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому, наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідачів. Відтак, доводи скаржників стосовно передчасності позову прокурора про стягнення збитків, завданих неправомірною відмовою від укладення договору про пайову участь не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки предметом позову у даній справі є саме стягнення збитків (упущеної вигоди), завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам'янець-Подільського.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

30. 17.09.2018 ФОП Лучко Л.А. та ФОП Віннічук В.В. подано касаційну скаргу, в якій скаржники просять скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.06.2018 у справі № 924/71/18, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у позові в повному обсязі.

31. ФОП Лучко Л.А. та ФОП Віннічук В.В. вказують, що суди першої та апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваних судових рішень не звернули увагу на те, що між не укладенням відповідачами договору та неотриманням позивачем коштів пайового внеску відсутній безпосередній причинний зв'язок, оскільки саме по собі укладання договору не гарантує сплату пайового внеску, тому як у разі ж укладання відповідного договору несплата пайового внеску є заборгованістю, а не збитками.

32. Крім того, ФОП Лучко Л.А. та ФОП Віннічук В.В. вказують, що під час реєстрації вказаних декларацій позивачем не ставилася вимога до відповідачів щодо укладення між позивачем та відповідачами договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам'янця-Подільського. У скарзі зазначено, що документи, на підставі яких здійснювалась реєстрація вищеназваних декларацій, не передбачали укладання вказаного виду договору.

33. Водночас, відповідач-2 та відповідач-3 звертають увагу Суду на те, що правова позиція відповідачів, на підтвердження неправомірного застосування судами першої та апеляційної інстанцій зазначених норм права до аналогічних спірних правовідносин, а саме положень статей 22, 1166 Цивільного кодексу України повністю підтверджується правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.05.2018 у справі № 918/469/16. Так, Верховним Судом у вказаній справі висловлена правова позиція з розгляду аналогічної вимоги позивача до відповідача, в якому, погодившись з рішенням першої та апеляційної інстанцій, чітко прописав, що зобов'язання щодо сплати пайового внеску замовниками будівництва виникають лише з укладеного між замовником та органом місцевого самоврядування договору пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, а не з підстав стягнення збитків (упущеної вигоди) у зв'язку з не укладенням замовником зазначеного договору пайової участі.

34. ФОП Лучко Л.А. та ФОП Віннічук В.В. вважають, що суди попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних рішень повинні були відмовити у задоволенні заявленого позивачем позову з підстав його безпідставності вимоги щодо солідарного стягнення збитків з усіх відповідачів. В даному випадку, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій вийшли за межі позовних вимог щодо стягнення з кожного відповідача окремо на користь позивача по 98 603, 66 грн збитків, грубо порушивши положення частини другої статті 237 Господарського процесуального кодексу України.

35. 18.09.2018 ТОВ "ОВАЛ-2000" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.06.2018 у справі № 924/71/18 в частині задоволення позовних вимог до ТОВ "ОВАЛ-2000", ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові до ТОВ "ОВАЛ-2000". Скаржник також просить стягнути з Кам'янець-Подільської міської ради на користь ТОВ "ОВАЛ-2000" сплачену суму судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

36. ТОВ "ОВАЛ-2000" не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій та вважає, що суди, задовольняючи позов Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської міської ради про стягнення солідарно 295 811 грн з ТОВ "ОВАЛ-2000", ФОП Лучко Л.А. та ФОП Віннічук В.В., вийшли за межі заявлених позовних вимог стягнувши з кожного з відповідачів по 98 603, 66 грн збитків (упущеної вигоди), завданих не виконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури міста Кам'янця-Подільського.

37. ТОВ "ОВАЛ-2000" зазначає, що так як позовні вимоги були заявлені у зв'язку з тим, що відповідачі ухилилися від укладення запропонованих міською радою до підписання проектів договорів, які були надіслані відповідачам 31.01.2018, то суди попередніх інстанцій не вправі були вирішувати спір в розрізі тих приписів Закону, відповідно до яких замовник будівництва змушений звернутися до міської ради та укласти договір пайової участі до введення об'єктів в експлуатацію ігноруючи наявність запропонованого жо укладення проекту Договору.

38. Таким чином, на думку відповідача-1, беручи до уваги вимогу міської ради від 31.01.2018 укласти Договір пайової участі та сплатити кошти пайової участі до 01.03.2018, при умові, що у даній вимозі відсутній строк для відповіді про її акцепт, заявлений Заступником прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської міської ради 01.02.2018 позов про стягнення збитків, завданих неправомірною відмовою від укладення цього договору, є передчасним та безпідставним.

Б. Доводи відзиву на касаційну скаргу.

39. 29.10.2018 від Кам'янець-Подільської міської ради надійшов відзив на касаційні скарги ТОВ "ОВАЛ-2000", ФОП Лучко Л.А. та ФОП Віннічук В.В., який мотивовано доведеністю наявності у діях відповідачів складу цивільного правопорушення, що є підставою для стягнення з них збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам'янець-Подільського. Кам'янець-Подільська міська рада вказує, що аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.08.2018 у справі № 918/666/17. Отже, на думку Кам'янець-Подільської міської ради, неправомірна бездіяльність відповідачів щодо їх обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненнями відповідачів до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Кам'янець-Подільська міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому, наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідачів (правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 3-1553гс16 та від 12.07.2017 у справі № 3-729гс17). Відповідачі, ухилившись від укладення договору та сплати до місцевого бюджету пайової участі, своїми взаємопов'язаними діяннями спільно заподіяли шкоду позивачу. Відповідно до частини другої статті 196 та статті 277 ГК України, статей 541, 543-545, 1190 ЦК України вони мають нести солідарну відповідальність перед позивачем.

40. 31.10.2018 від Прокуратури Хмельницької області надійшов відзив на касаційні скарги ФОП Лучко Л.А. та ФОП Віннічук В.В., у якому прокуратура заперечує проти доводів наведених у касаційній скарзі з тих підстав, що зважаючи на прийняття об'єкта в експлуатацію та невиконанням замовниками свого обов'язку щодо укладення договору про пайову участь, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що прокурором та позивачем вірно обрано спосіб захисту порушеного права, а саме стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

41. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

42. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи частково позовні вимоги, виходили з доведеності наявності у діях відповідачів складу цивільного правопорушення, що є підставою для стягнення з них збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам'янця-Подільського. При цьому, судами було стягнуто у рівних частках з кожного з відповідачів суму збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Кам'янця-Подільського.

43. Судова колегія вважає такі висновки судів першої та апеляційної інстанції передчасними, зробленими без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з огляду на наступне.

44. Так, статтею 40 Закону України "Про планування містобудівної діяльності" визначено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

45. Замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву (п. 4 частини першої статті 1 Закону України "Про планування містобудівної діяльності").

46. Територія - частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси (п. 13 частини першої статті 1 Закону України "Про планування містобудівної діяльності").

47. Згідно з п. 8 частини першої статті 2 Закону України "Про планування містобудівної діяльності" планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема реконструкцію існуючої забудови та територій.

48. Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України "Про планування містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

49. З аналізу частини першої статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вбачається, що законодавцем визначено поняття забудови території (частина земної поверхні) як діяльність юридичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови та території, будівництво об'єктів. Отже, для цілей зазначеного Закону реконструкція існуючої забудови нерозривно пов'язана із територією, як частиною земної поверхні, на якій мають проводитися певні роботи з реконструкції будівлі.

50. Статтею 1 та частиною другою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок), і саме особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, шляхом здійснення будівництва або зміни об'єкта будівництва, у тому числі під час проведення будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів та фундаментів у плані об'єкта будівництва, така особа зобов'язана взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

51. Отже системний аналіз наведених положень дозволяє зробити висновок про те, що у випадку встановлення судами обставин відсутності пов'язаності робіт із реконструкції з частиною території, як земної поверхні (щодо об'єкта права власності, який не прив'язаний до фундаменту будівлі), Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" не поширює свою дію на такі правовідносини та не встановлює обов'язкових правил щодо участі таких осіб у перерахуванні коштів пайової участі на створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.

52. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 затверджено Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються (чинний на момент здійснення відповідачами реконструкції приміщення). Пунктом 25 визначено, що під час реконструкції житлових та нежитлових приміщень, без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення, містобудівні умови та обмеження не надаються. Зазначене підтверджує тлумачення наведених норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" як таких, що не поширюються на всі без виключення випадки реконструкції приміщень всередині будинків як окремих об'єктів забудови.

53. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 922/1641/17 і від 15.05.2018 у справі № 922/3079/17.

54. Однак, судами при розгляді цієї справи не було з'ясовано питання пов'язаності робіт із реконструкції з частиною території, як земної поверхні (щодо об'єкта права власності, який не прив'язаний до фундаменту будівлі), що є визначальним для правильного вирішення спору.

55. Крім того, поза увагою судів першої та апеляційної інстанції залишилося питання стягнення суми збитків солідарно з відповідачів. При цьому судами стягнуто збитки у рівних частках з кожного з відповідачів без урахування і відображення у судових рішеннях послідовної позиції відповідачів стосовно того, що відповідачі є власниками окремих приміщень (різна площа) реконструйованої будівлі та відповідно у кожного з них різна вартість робіт з реконструкції будівлі.

56. Відповідно до положень статті 235 ГПК України обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Рішення суду має прийматися і цілковитій відповідності з нормами матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

57. Верховний Суд вважає, що ті доводи, що їх наводили відповідачі при розгляді справи в судах першої і апеляційної інстанцій, не є очевидно необґрунтованими, що вимагало від суду першої та апеляційної інстанцій їх повного дослідження, надання їм належної оцінки і відображення у судових рішеннях.

58. Європейський суд з прав людини, досліджуючи питання права на справедливий суд крізь призму повноти судового рішення, зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), від 27 вересня 2001 року № 49684/99). Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

59. Водночас ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій судові рішення у цій справі зазначеним вимогам не відповідають.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

60. Судова колегія вважає, що допущені процесуальні порушення є такими помилками, які не забезпечили справедливого розгляду справи. Рішення судів, ухвалені з порушенням норм процесуального права, не можуть вважатися такими, що відповідають приписам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право на справедливий суд, а тому підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції.Під час нового розгляду суду першої необхідно врахувати наведене та з урахуванням належно оцінених позицій учасників справи вирішити спір відповідно до вимог закону.

В. Висновки про правильне застосування норм права

61. Системний аналіз положень Законів України "Про планування містобудівної діяльності" та "Про регулювання містобудівної діяльності" свідчить, що у випадку встановлення судами обставин відсутності пов'язаності робіт із реконструкції з частиною території, як земної поверхні (щодо об'єкта права власності, який не прив'язаний до фундаменту будівлі), Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" не поширює свою дію на такі правовідносини та не встановлює обов'язкових правил щодо участі таких осіб у перерахуванні коштів пайової участі на створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.

Г. Судові витрати.

62. Оскільки справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315, 316 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лучко Людмили Анатоліївни та Фізичної особи-підприємця Віннічук Валентини Валентинівни задовольнити частково.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВАЛ-2000" задовольнити частково.

3. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.06.2018 у справі № 924/71/18 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Я. Погребняк