Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 918/604/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кролевець О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 (головуючий - Миханюк М.В., судді: Саврій В.А., Коломис В.В.) та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.08.2023 (суддя Марач В.В.)

у справі №918/604/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

про стягнення 73 103 737, 36 грн,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст обставин справи

1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг") звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (далі - ТОВ "Рівнетеплоенерго") про стягнення 73 103 737, 36 грн.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу від 30.06.2021 №1394-НГТ-28 в частині оплати переданого позивачем у період з жовтня 2021 по квітень 2022 природного газу.

1.3.Господарський суд Рівненської області ухвалою від 21.06.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 18.07.2023. Встановив ТОВ "Рівнетеплоенерго" строк - протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання даної ухвали на подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову (пункт 4 резолютивної частини цієї ухвали).

1.4.11.07.2023 до Господарського суду Рівненської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує позовні вимоги.

1.5.11.07.2023 до Господарського суду Рівненської області від позивача надійшла відповідь на відзив.

1.6.Ухвалою від 18.07.2023 Господарський суд Рівненської області відклав розгляд справи у підготовчому засіданні на 08.08.2023.

1.7.В підготовчому засіданні 08.08.2023, в яке з`явились представники обох сторін, суд першої інстанції оголосив перерву до 22.08.2023.

1.8.14.08.2023 до Господарського суду Рівненської області надійшов зустрічний позов ТОВ "Рівнетеплоенерго" до ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про визнання зобов`язання за договором від 30.06.2021 №1394-НГТ-28 припиненими.

1.9. Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що Державою шляхом прийняття низки спеціальних законів вже врегульовано механізм та джерела відшкодування позивачу грошових коштів, у тому числі й коштів, що є предметом розгляду цієї справи, а тому таке зобов`язання за договором є припиненим у зв`язку з неможливістю його виконання інакше ніж в порядку, визначеному спеціальним законом, за рахунок коштів спеціально визначеної статті державного бюджету, за формування якого жодна зі сторін договору не відповідає.

1.10.Господарський суд Рівненської області ухвалою від 14.08.2023 у справі №918/604/23, яку Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 05.10.2023 залишив без змін, повернув ТОВ "Рівнетеплоенерго" зустрічну позовну заяву від 10.08.2023 №03-05 та додані до неї документи.

1.11.Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що заявник пропустив строк, у межах якого він мав право звернутися із зустрічним позовом до суду у цій справі №918/604/23.

1.12.Апеляляційний суд, при цьому, зазначив, що відповідач не був позбавлений можливості надати зустрічний позов у строк, визначений частиною першою статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), та міг реалізувати своє право на подання зустрічного позову у встановлені строки, в тому числі і при поданні відзиву на позовну заяву, оскільки був достеменно обізнаним про хід розгляду справи. При поданні 10.08.2023 зустрічної позовної заяви відповідач також не був позбавлений права додати до неї заяву про поновлення пропущеного строку або навести поважні причини пропуску цього строку у тексті зустрічної позовної заяви.

1.13.Також апеляційний суд зауважив, що повернення зустрічного позову на підставі частини шостої статті 180 ГПК не позбавляє відповідача права звернутися до суду першої інстанції з окремим позовом про захист своїх порушених прав.

2. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

2.1.ТОВ "Рівнетеплоенерго" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.08.2023 у справі №918/604/23.

2.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник стверджує, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального права, а саме частини другої статті 119 ГПК.

2.3.Доводи скаржника зводяться до того, що:

(1) продовження строку за ініціативою суду не ставиться в залежність від закінчення встановленого судом строку в момент його продовження, чи заяви сторони на його продовження, а відтак є абсолютним правом суду, що реалізується в порядку забезпечення завдань судочинства;

(2) у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 Верховний Суд дійшов висновку, що протягом дії воєнного стану суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами - може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду;

(3) чинний ГПК не містить будь-якого положення щодо особливостей регулювання процесуальних правовідносин під час дії воєнного стану;

(4) з огляду на завдання судочинства, закріплені процесуальним законодавством, та гарантії прав судового захисту, ухвалюючи судове рішення про повернення зустрічного позову без розгляду, суд не врахував поведінку учасника процесу щодо наміру реалізації процесуальних прав, що мало наслідком обмеження прав на судовий захист;

(5) поза увагою суду залишилась та обставина, що строк для подачі відзиву, а відтак подачі зустрічного позову, був установлений ухвалою суду від 21.06.2023 про відкриття провадження у справі, отже поновлення такого строку за приписами частини 2 статті 119 ГПК здійснюється судом самостійно без заяви сторони.

2.4. ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

2.5.Заперечення позивача по суті касаційної скарги зводяться до того, що:

(1) подання до суду відзиву на позов було реалізовано відповідачем 06.07.2023, отже вчинення відповідачем відповідної процесуальної дії в межах встановленого судом в ухвалі від 21.06.2023 процесуального строку свідчить про те, що відповідна вимога суду була сприйнята відповідачем саме як така, що стосується у тому числі і строку для подання відзиву, і строку на подання зустрічної позовної заяви;

(2) відповідач не скористався своїм правом на продовження процесуального строку та не подав до суду заяву про продовження відповідного строку; доказів зворотного матеріали справи не містять і у скарзі не наведено;

(3) посилання відповідача на норми частини другої статті 119 ГПК є безпідставним, оскільки дана норма регулює питання продовження строку, а не поновлення строку, як вказує скаржник, а отже позиція відповідача не ґрунтується на нормі закону.

3.Позиція Верховного Суду

3.1.Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

3.2.Виходячи з норм статей 55 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема на судовий захист, ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГГПК.

3.3.Отже право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним. Подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ГПК щодо її подання.

3.4.Частиною першою статті 46 ГПК визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

3.5.Нормою пункту 3 частини другої статті 46 ГПК передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

3.6.Відповідно до частини першої статті 180 ГПК відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

3.7.Отже, право пред`явити зустрічний позов може бути реалізоване у строк, встановлений ГПК, а саме для надання відзиву, який є строком встановленим законом, оскільки в нормах, наведених у пунктах 3.5, 3.6 цієї постанови, не йдеться про встановлення ними строку для подання відзиву судом, а імперативно законом встановлено період часу для подання зустрічного позову, який має відповідати строку для подання відзиву.

3.8.За нормою частини шостої статті 180 ГПК зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

3.9.Відповідно до частини восьмої статті 165 ГПК відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить Відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

3.10.Так, прямо з норми частини восьмої статті 165 ГПК вбачається, що для подачі відзиву строк встановлює суд в межах граничного строку - 15 днів з дня вручення ухвали.

3.11.Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 ГПК).

3.12.Частиною першою статті 116 ГПК визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

3.13.Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

3.14.Згідно зі статтею 118 ГПК право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

3.15.Таким чином право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.12.2019 у справі №910/5172/19.

3.16.Обрахування строку на подання відзиву на позов починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі.

3.17.Як вбачається з матеріалів справи, Господарський суд Рівненської області ухвалою від 21.06.2023 встановив ТОВ "Рівнетеплоенерго" строк протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання даної ухвали на подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову (пункт 4 резолютивної частини цієї ухвали).

3.18.Вищезазначена ухвала суду від 21.06.2023 про відкриття провадження у справі №918/604/23, згідно з довідкою про доставку електронного листа, отримана відповідачем 22.06.2023.

3.19.Відтак, з огляду на наведені норми, зокрема норми частини першої статті 180 ГПК, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву, а відповідно й пред`явити зустрічний позов, у строк до 07.07.2023 (включно).

3.20.Відзив на позовну заяву відповідач подав до суду 06.07.2023 (надійшов до суду першої інстанції 11.07.2023), тобто в межах визначеного судом строку.

3.21.Натомість із зустрічним позовом ТОВ "Рівнетеплоенерго" (відповідач) звернулось до суду першої інстанції 10.08.2023, що підтверджується відміткою органу поштового зв`язку на листі з описом вкладення, тобто з пропуском встановленого законом (частиною першою статті 180 ГПК) строку.

3.22.Відповідно до статті 119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша).

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (частина третя).

3.23.За змістом наведеної статті 119 ГПК пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови звернення учасника із заявою про поновлення такого строку, в якій він має навести причини пропуску строку, а суд оцінити наведені заявником при чини на предмет їх поважності.

3.24.Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справі перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

3.25.Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.

3.26.Під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ГПК, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

3.27.Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

3.28.Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

3.29.Питання щодо поновлення встановленого законом строку безпосередньо пов`язане з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацією саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків).

3.30.Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

3.31.У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності

3.32.З огляду на наведене, Верховний Суд відхиляє викладені в касаційній скарзі доводи скаржника стосовно того, що право суду на продовження встановленого ним строку є абсолютним та реалізується в порядку забезпечення завдань судочинства, адже, як зазначалось вище, скаржник пропустив строк, встановлений законом, який підлягає поновленню лише на підставі поданої ним заяви про поновлення такого строку.

3.33.При цьому Верховний Суд звертає увагу, що із заявою про поновлення строку, встановленого законом, скаржник не звертався.

3.34.Як зазначалось, із зустрічною позовною заявою скаржник звернувся до суду лише 10.08.2023, тобто з пропуском встановленого статтею 180 ГПК строку для її подання, без заяви про поновлення встановленого законом процесуального строку, і, відповідно, без наведення причин пропуску встановленого законом строку, який може бути поновлений лише за заявою учасника справи, а не за ініціативою суду, як помилково вважає скаржник, про що вже зазначалось у цій постанові.

3.35.Відсутність заяви скаржника про поновлення строку, встановленого законом для подання зустрічного позову, виключає необхідність надавати оцінку доводам скаржника щодо введення на території України воєнного стану з посиланням на відповідну правову позицію Верховного Суду, адже такі доводи могли були наведені скаржником в обґрунтування заяви про поновлення строку на подання зустрічного позову, чого останній не зробив. За відсутності такої заяви у суду першої інстанції не було підстав для поновлення строку, вставного законом на подання зустрічної позовної заяви, а у суду касаційної інстанції відсутні підстави перевіряти обставини, які могли б бути підставою для поновлення такого строку.

3.36.Враховуючи викладене та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи щодо подання зустрічної позовної заяви з порушенням строку, встановленого законом, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про повернення заявнику зустрічної позовної заяви.

3.37.Також апеляційний суд обґрунтовано зауважив, що повернення зустрічного позову на підставі частини шостої статті 180 ГПК не позбавляє відповідача права звернутися до суду першої інстанції з окремим позовом про захист своїх порушених прав.

4. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

4.1.Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

4.2.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК).

4.3.Перевіривши ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.08.2023 у справі №918/604/23, залишену без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2023, в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних судових рішень чи зміни їх мотивувальної частини не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

5.Розподіл судових витрат

5.1.З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 ГПК, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" залишити без задоволення.

2.Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.08.2023 у справі №918/604/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С. В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

О.А. Кролевець