Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова КГС ВП від 06.12.2023 року у справі №906/296/23 Постанова КГС ВП від 06.12.2023 року у справі №906...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Касаційний господарський суд Верховного Суду

касаційний господарський суд верховного суду ( КГС ВП )

Історія справи

Постанова КГС ВП від 06.12.2023 року у справі №906/296/23

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року

м. Київ

Справа № 906/296/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є.В. - головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К.,

секретар судового засідання - Денисевич А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 (колегія суддів: Розізнана І.В., Грязнов В. В., Василишин А. Р.) та рішення Господарського суду Житомирської області від 08.06.2023 (суддя Кравець С. Г.)

у справі за позовом Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області до Приватного підприємства "Логістик Плюс" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва з одночасним припиненням речових прав,

за участю представників:

позивача - Давиденка В. В.;

відповідача - Зінкевича Д. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2023 року Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області (далі - Оліївська сільська рада) звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства "Логістик Плюс" (далі - ПП "Логістик Плюс") про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 10 га з кадастровим номером 1822085600:03:001:0043 шляхом скасування державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва з одночасним припиненням речових прав.

2. На обґрунтування позовних вимог зазначено, що на земельній ділянці відсутні будь-які об`єкти незавершеного будівництва. Державний реєстратор при прийнятті рішення, на підставі якого вчинено запис про реєстрацію за відповідачем права власності на об`єкт незавершеного будівництва, діяв всупереч пункту 83 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

3. Оскільки самого об`єкта незавершеного будівництва на земельній ділянці немає, а права позивача порушуються наявністю державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, то належним способом захисту порушеного права, за доводами позивача, є усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації прав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. 23.01.2006 між Оліївською сільською радою (орендодавець) та Приватним підприємством "Укрпродукт Логістикс" (після зміни найменування - ПП "Логістик Плюс") (орендар) укладено договір оренди землі від 23.01.2006 (далі - договір оренди), згідно з умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку під будівництво виробничої бази та обслуговуючих приміщень із земель резерву Оліївської сільської ради в межах села Оліївка загальною площею 10 га на 10 років.

5. Рішенням Оліївської сільської ради від 01.04.2016 "Про затвердження витягів з нормативної грошової оцінки та встановлення розміру орендної плати за користування земельними ділянками", зокрема, продовжено термін дії договору оренди земельних ділянок на термін, вказаний в додатку № 1 цього рішення; рекомендовано підприємствам, зазначеним в додатку № 1 цього рішення, у термін, передбачений законодавством, укласти з Оліївською сільською радою договір оренди землі (додаткову угоду до договору оренди землі) у відповідності до даного рішення.

6. Згідно з додатком № 1 до вказаного рішення строк дії договору оренди з ПП "Логістик Плюс" продовжено на 5 років.

7. Розпорядженням Оліївського сільського голови від 14.12.2020 № 46-01-А/20 створено комісію щодо обстеженню спірної земельної ділянки; зобов`язано комісію провести обстеження цієї земельної ділянки.

8. 21.12.2020 комісія у складі представників Оліївської сільської ради склала та підписала акт обстеження земельної ділянки, в якому зазначено, що за результатами проведеного обстеження спірної земельної ділянки виявлено, що:

- ПП "Логістик Плюс" не виконує умови договору оренди землі, а саме: на земельній ділянці відсутні ознаки використання земельної ділянки за цільовим призначенням, відсутня додаткова угода до договору оренди землі відповідно до прийнятого рішення Оліївської сільської ради від 01.04.2016 "Про затвердження витягів з нормативної грошової оцінки та встановлення розміру орендної плати за користування земельними ділянками";

- на земельній ділянці відсутні капітальні будівлі, споруди, окрім рекламного білборду.

9. Комісія рекомендувала, зокрема, на черговій сесії розглянути питання щодо доцільності використання земельної ділянки ПП "Логістик Плюс", скасувати правовстановлюючі документи на нерухоме майно у зв`язку з його відсутністю.

10. 22.02.2023 інженер з інвентаризації нерухомого майна - фізична особа-підприємець Шелегатська Л. В. на замовлення Оліївської сільської ради провела обстеження спірної земельної ділянки та встановила, що на земельній ділянці забудови відсутні.

11. Згідно із відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ПП "Логістик Плюс" зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 10 га (кадастровий номер 1822085600:03:001:0043) з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, строк дії: договір укладено на 10 років з правом пролонгації.

12. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ПП "Логістик Плюс" зареєстровано незавершене будівництво, з відсотком готовності 91 % за адресою: Житомирська обл., Житомирський р., с. Оліївка, провулок Щорса, 3, будинок 2, яке знаходиться на земельній ділянці площею 10 га, кадастровий номер 1822085600:03:001:0043, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури.

13. Підставою внесення запису про реєстрацію права власності на незавершене будівництво було рішення державного реєстратора Артемчук О. Д. про державну реєстрацію від 02.11.2015 № 25754150.

14. Реєстрація за відповідачем права власності на об`єкт незавершеного будівництва була проведена 28.10.2015 на підставі таких документів: декларації про початок виконання будівельних робіт від 08.09.2015 № ЖТ083152610925, виданої Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції Житомирської області; додаткової угоди до договору оренди землі від 23.01.2006; додаткової угоди № 2 до договору оренди землі від 23.01.2006; договору оренди землі від 23.01.2006.

Короткий зміст судових рішень

15. 08.06.2023 Господарський суд Житомирської області ухвалив рішення про відмову у позові.

16. Суд мотивував своє рішення так:

- розділи Реєстру речових прав на нерухоме майно не завжди вміщують весь перелік документів, наданих державному реєстратору для проведення реєстраційних дій, в силу обмеженого функціоналу, а тому неможливо достеменно стверджувати про відсутність технічного паспорта на об`єкт незавершеного будівництва при вчиненні 28.10.2015 державним реєстратором реєстраційних дій. Зі свого боку, позивач не заявляв клопотання про витребування в особи, яка не визначалась позивачем як учасник справи, відповідної реєстраційної справи;

- на момент реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва (готовністю 91 %) договір оренди землі, за яким відповідачу передано в користування земельну ділянку, був чинний;

- дослідження питання щодо правомірності вчинення дій державного реєстратора при прийнятті оспорюваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень має розглядатися в межах справи за вимогою про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відповідним суб`єктним складом сторін у справі. В ході розгляду цієї справи суд встановив, що з таким позовом Оліївська сільська рада до суду не зверталася;

- обраний позивачем спосіб захисту у виді усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва не відповідає вимогам статті 152 Земельного кодексу України, статті 34 Закону України "Про оренду землі" та не призведе до повернення йому орендарем земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди землі в належному стані.

17. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 рішення місцевого господарського суду залишене без змін.

18. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та додатково зазначив, що в акті обстеження земельної ділянки від 21.12.2020 зазначено про те, що ПП"Логістик Плюс" не виконує умови договору, а саме: на земельній ділянці відсутні ознаки використання земельної ділянки за цільовим призначенням, проте в ньому не зазначено про те, що на земельній ділянці відсутній об`єкт незавершеного будівництва, про скасування реєстрації котрого заявляє позивач. При цьому цей акт складено лише за участі представників Оліївської сільської ради.

19. Суд вказав на відсутність у нього можливості здійснити порівняльний аналіз, враховуючи долучені сторонами у справі докази, та дослідити обставини щодо дійсного знаходження на спірній земельній ділянці об`єкта незавершеного будівництва (з готовністю 91 %) станом на дату державної реєстрації права відповідача на таке майно (28.10.2015) та його відсутність на дату складання акта обстеження земельної ділянки (21.12.2020). При цьому позивач не надав доказів, котрі би вказували на безпідставне володіння відповідачем незавершеним будівництвом з готовністю 91 %, відсутністю такого майна на земельній ділянці станом на час проведення реєстрації (28.10.2015) та станом на дату подання позовної заяви (23.02.2023), порушення державним реєстратором приписів Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" під час проведення такої реєстрації.

20. Зважаючи на відсутність доказів, котрі б дали можливість дослідити обставини з приводу реального розміщення на земельній ділянці незавершеного будівництва як станом на дату проведення державної реєстрації права, так і станом на дату звернення до суду з позовом, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність конструкції негаторного позову (предмет, підстави, умови), що обрав позивач з метою захисту порушеного, на його думку, права.

Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

21. У касаційній скарзі Оліївська сільська рада просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.

22. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, визначеної в пункті 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 910/10647/18, від 12.04.2023 у справі № 511/2303/19, від 01.07.2019 у справі № 48/340, від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, постановах Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 922/3403/20, від 24.05.2022 у справі № 918/264/21, від 24.05.2023 у справі № 916/3698/20, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

23. За доводами скаржника, суди залишили поза увагою, що у цій справі не має вирішального значення, чи був відсутній об`єкт незавершеного будівництва на момент державної реєстрації права власності, чи він був знищений після державної реєстрації, адже в будь-якому випадку відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відображають реальний стан речей.

24. Скаржник не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо неефективності обраного ним способу захисту, вказуючи, що саме реєстрація за відповідачем права власності на об`єкт незавершеного будівництва, який фактично не існує, порушує права позивача на користування та розпорядження земельною ділянкою.

25. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, визначену в пункті 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник вказав, що суд апеляційної інстанції не дослідив довідку інженера з інвентаризації нерухомого майна - фізичної особи-підприємця Шегегатської Л. В. про те, що на земельні ділянці відсутні забудови.

26. У відзиві ПП "Логістик Плюс" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість. ПП "Логістик Плюс" наводить аргументи, аналогічні висновкам судів попередніх інстанцій.

Позиція Верховного Суду

27. Предметом спору в цій справі є вимога позивача про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права власності відповідача на об`єкт незавершеного будівництва з одночасним припиненням речових прав.

28. Підставами позову є незаконність проведення державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва за відсутності усіх передбачених законом підстав та документів (1), а також фізична відсутність самого об`єкта незавершеного будівництва як об`єкта матеріального світу (2).

29. Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

30. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

31. Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України. Такий перелік не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

32. Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

33. Під захистом цивільних прав розуміють передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

34. Вирішуючи спір, суд повинен дати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент його звернення до суду. При цьому право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

35. Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

36. Частиною другою статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

37. Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 922/3403/20, який також підтверджено у постанові Верховного Суду від 24.05.2022 у справі № 918/264/21, правом вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою наділені лише власники, землекористувачі та особи, які мають інші речові права на земельну ділянку, в межах якої розміщено об`єкт незавершеного будівництва іншої особи, права осіб, що мають право на таку земельну ділянку, у такій ситуації порушуються, до таких правовідносин слід застосовувати положення статті 391 ЦК України.

38. У постановах Верховного Суду в справі № 922/3403/20 і № 918/264/21 також міститься висновок про те, що позивач (міська рада) для поновлення своїх порушених прав має право після скасування державної реєстрації права власності відповідача на незавершене будівництво пред`явити позов про звільнення земельної ділянки особою, яка перешкоджає в користуванні або (та) розпорядженні нею. Зазначене, за висновками Верховного Суду у вказаних справах, свідчить про ефективність та достатність такого способу захисту, як скасування державної реєстрації права власності у такій категорії спорів.

39. Оліївська сільська рада на обґрунтування обраного способу захисту свого права шляхом скасування державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва з одночасним припиненням речових прав зазначала, що наразі договір оренди між сторонами цього спору припинений, водночас наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації про право власності відповідача на майно, яке фізично не існує, порушує право позивача на користування та розпорядження земельною ділянкою.

40. Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

41. У статті 179 цього Кодексу визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

42. Згідно із частиною третьою статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

43. Стаття 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

44. У справі, яка переглядається, суди встановили, що у 2015 році відповідач зареєстрував право власності на об`єкт незавершеного будівництва з готовністю 91 %, що розміщений на земельній ділянці комунальної форми власності, якою відповідач володів на праві оренди.

45. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, зазначили, що позивач не довів факту порушення державним реєстратором вимог законодавства під час здійснення у 2015 році державної реєстрації права власності на спірний об`єкт.

46. Суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність у нього можливості здійснити порівняльний аналіз, враховуючи долучені сторонами у справі докази, та дослідити обставини щодо дійсного знаходження на спірній земельній ділянці об`єкта незавершеного будівництва як на час проведення позивачем обстеження земельної ділянки (2020 рік), так і на час звернення до суду з цим позовом.

47. Частинами першою та другою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

48. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (частина перша статті 75 ГПК України).

49. Як вбачається із матеріалів справи, під час розгляду справи як у суді першої, так і суді апеляційної інстанції, позивач наголошував на відсутності спірного об`єкта на земельній ділянці. Проте суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки відповідним доводам позивача.

50. Помилковими є висновки судів щодо неефективності обраного позивачем способу захисту з посиланням на те, що він не призведе до повернення йому орендарем земельної ділянки в належному стані, оскільки суди не врахували змісту порушених, на думку позивача, прав. Так, позивач стверджував, що його права порушуються не наявністю на його земельній ділянці майна відповідача та/або не поверненням цієї земельної ділянки у належному стані, а наявністю державної реєстрації за відповідачем об`єкта незавершеного будівництва, який фізично не існує.

51. Велика Палата Верховного Суду у пункті 11.10 постанови від 20.06.2023 у справі №633/408/18 зауважила, що вимоги про визнання незаконним (недійсним) і скасування рішення органу влади про надання земельної ділянки у власність і про скасування державної реєстрації такого права за певних умов можна розглядати як вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, якщо саме ці рішення та реєстрація створюють відповідні перешкоди.

52. Отже, суди попередніх інстанцій, зазначивши про обрання позивачем неефективного способу захисту порушеного права, обмежилися формальним підходом до розгляду справи, не встановивши при цьому наявності спірного майна на належній позивачу земельній ділянці, а тому і наявності/відсутності порушеного права позивача.

53. Водночас колегія суддів звертає увагу, що невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можуть бути витлумачені у відповідності до належного способу захисту прав (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20). Протилежний підхід не відповідав би завданням господарського судочинства (стаття 2 ГПК України). Близькі за змістом висновки також сформульовані у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 904/7803/21, від 20.09.2023 року у справі № 910/3453/22.

54. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України.

55. Враховуючи вказане вище, прийняті у справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, оскільки судами при їх постановленні були порушені вимоги господарського процесуального законодавства щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

56. Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

57. Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

58. За змістом частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

59. Беручи до уваги те, що суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки не дослідили всі зібрані у справі докази та не надали їм належної оцінки, а також враховуючи передбачені частиною другою статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, судові рішення попередніх інстанцій, ухвалені за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

60. Під час нового розгляду справи суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Судові витрати

61. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 240 300 301 308 310 314 315 316 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 та рішення Господарського суду Житомирської області від 08.06.2023 скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя С. К. Могил

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати