Історія справи

Ухвала КГС ВП від 10.04.2018 року у справі №922/3963/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/3963/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Овчарик В. М.,

за участю представників:

позивача - Альошин В. В. (адвокат),

відповідача - не з'явилися,

розглянув касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

на рішення Господарського суду Харківської області від 14.12.2017 (суддя Прохоров С. А.) і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 (судді: Гребенюк Н. В. (головуючий), Білецька А. М., Пушай В. І.) у справі

за позовом Приватного підприємства "Явірське"

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

про зобов'язання вчинити певні дії.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У листопаді 2017 року Приватне підприємство "Явірське" (далі - ПП "Явірське") звернулося до господарського суду з позовом про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області укласти додаткові угоди про поновлення договорів оренди землі від 17.12.2012, зареєстрованих в Управлінні Держкомзему у Балаклійському районі Харківської області № 632020004003244, № 632020004003245, № 632020004003246, № 632020004003247, № 632020004003248, № 632020004003249, № 632020004003250 (далі - договори оренди від 17.12.2012).

2. Позовні вимоги обґрунтовано положеннями частин 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" із зазначенням того, що орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договорів на новий строк, до своїх заяв орендар додав проекти додаткових угод, однак відповідач в порядку передбаченому чинним законодавством ці заяви не розглянув, що свідчить про порушення прав позивача.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.12.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2018, позов задоволено повністю.

4. Судові рішення мотивовано тим, що позивач надіслав відповідачу заяви на підставі частин 1, 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі" про поновлення договорів оренди землі, які відповідач не розглянув, а лише надіслав позивачу лист від 24.10.2017, з якого не вбачається у чому саме полягають заперечення та неможливість поновлення цих договорів, крім того, відповідач не вказав на невідповідність заяв чинному законодавству або на недостатність, неналежність доданих до заяв документів. Відповідач не надав суду доказів здійснення будь-яких дій щодо узгодження з позивачем істотних умов додаткових угод, у тому числі й щодо розміру орендної плати.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі Головне управління Держгеокадастру у Харківській області просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. В обґрунтування вимог, викладених у касаційній скарзі, скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме статті 33 Закону України "Про оренду землі", наголошує, що:

1) позивач надіслав відповідачеві заяви про поновлення на новий строк 7 договорів оренди; звернень позивача з питань укладення додаткових угод про поновлення договорів до відповідача не надходило, отже відповідач не відмовляв позивачеві в укладені таких угод;

2) у місячний строк відповідач надав позивачеві обґрунтовану письмову відповідь про відмову у поновлені договорів;

3) станом на час звернення позивача до суду з позовом строк договорів оренди ще не сплив, тобто на момент подачі позову переважне право позивача не було порушено.

Узагальнені доводи інших учасників справи

7. У відзиві на подану касаційну скаргу ПП "Явірське" просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

8. На підставі розпорядження голови Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області від 29.12.2007 № 813 було передано в оренду ПП "Явірське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області, про що між Балаклійською районною державною адміністрацією Харківської області та ПП "Явірське" були укладені договори оренди від 17.12.2012 зі строком дії до 29.12.2017.

9. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" внесено зміни до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України та із 01.01.2013 центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області є органом, уповноваженим відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб в межах Харківської області.

10. Судами попередніх інстанцій установлено, що 26.09.2017 ПП "Явірське" подало до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області заяви про поновлення договорів оренди від 17.12.2012 відповідно до вимог частин 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", до яких були додані усі документи, передбачені цією нормою, у тому числі проекти додаткових угод.

У відповідь відповідач надав позивачу лист від 24.10.2017 № 19-20-14-15104/19-17, за змістом якого Головне управління Держгеокадастру у Харківській області відмовило ПП "Явірське" у поновленні договорів оренди від 17.12.2012 та зазначило про необхідність повернення земельних ділянок загальною площею 303,5841 га до земель запасу державної власності після закінчення строку дії договорів оренди від 17.12.2012.

Позиція Верховного Суду

11. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

12. За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

13. Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

14. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 2- 5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

15. Відповідно до частин 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов'язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

Таким чином, у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов'язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення та надати відповідь з правовим обґрунтуванням поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

16. Разом з тим, заявлений ПП "Явірське" позов, що розглядається у межах цієї справи, не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

17. Поновлення договору оренди землі в судовому порядку, у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних прав і обов'язків.

Втім, при вирішенні спору, попередні судові інстанції не врахували, що належним способом захисту порушеного права в даному випадку є позов про визнання укладеними відповідних додаткових угод в судовому порядку, оскільки сама по собі вимога про зобов'язання укласти додаткові угоди не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов'язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді.

За приписами частини 3 статті 84 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції рішення у справі) у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

18. Із матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав від позивача проекти додаткових угод про внесення змін до договорів оренди від 17.12.2012, які фактично і є додатковими угодами про поновлення договорів оренди, що спростовує доводи відповідача про ненадходження від позивача звернень з цього питання.

Посилання скаржника на те, що він у місячний строк надав позивачу обґрунтовану письмову відповідь про відмову у поновлені договорів не може бути прийнято колегією суддів до уваги зважаючи на межі розгляду справи у суді касаційної інстанції, оскільки зводяться до переоцінки доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. За змістом частин 1, 2, 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

20. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

21. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин, зважаючи на невідповідність обраного позивачем способу захисту, у зв'язку з чим Верховний Суд вважає за необхідне застосувати повноваження, передбачені пунктом 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України - задовольнити касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, оскаржувані судові рішення скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Щодо судових витрат

22. Відповідно до частини 14 статті 129, підпунктів "б", "в" пункту 4 частини 1 статті 315 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції проводить новий розподіл судових витрат у цій справі.

23. Судові витрати, понесені відповідачем у зв'язку з розглядом справи судом апеляційної інстанції та переглядом справи у суді касаційної інстанції слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 14.12.2017 і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 у справі № 922/3963/17 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Явірське" (64224, Харківська область, Балаклійський район, с. Явірське, вул. Центральна, 71; ідентифікаційний код 33201387) на користь Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 6,7 пов.; ідентифікаційний код 39792822) 2400, 00 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 3200, 00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков