Історія справи

Ухвала КГС ВП від 25.04.2019 року у справі №909/117/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 909/117/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І. В. - головуючий, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2019 (головуючий суддя - Кордюк Г. Т., судді:

Кравчук Н. М., Плотніцький Б. Д. )

за позовом Приватного підприємства "Коврижних"

до:
1. Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатагробуд",

2. Івано-Франківської міської ради,

3. Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Добра справа"

про визнання права власності на будівельні матеріали і конструктивні елементи незавершеного будівництвом житлового будинку по вул. Гарбарській, 14 у м. Івано-Франківську, а саме: фундамент з монолітної плити, стіни та перегородки із цегли, перекриття з кругло пустотних плит, дах, бетонну підлогу, тощо; визнання незаконним рішення Івано-Франківської міської ради №1373-43 від 21.03.2014 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; визнання незаконним рішення Івано-Франківської міської ради № 1511-47 від 28.08.2014 про затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Добра справа",

Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. У січні 2017 року Приватне підприємство "Коврижних" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатагробуд" (далі - відповідач-1), Івано-Франківської міської ради (далі - відповідач-2, міськрада) та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Добра справа" (далі - відповідач-3), про, з урахуванням уточнень:

- визнання права власності на будівельні матеріали і конструктивні елементи незавершеного будівництвом житлового будинку по вул. Гарбарській, 14 у м. Івано-Франківськ, а саме: фундамент з монолітної плити, стіни та перегородки із цегли, перекриття з кругло пустотних плит, дах, бетонну підлогу, тощо;

- визнання незаконним рішення Івано-Франківської міської ради №1373-43 від
21.03.2014 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- визнання незаконним рішення Івано-Франківської міської ради № 1511-47 від
28.08.2014 про затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Добра справа".

2. В обґрунтування позову позивач зазначав, що Івано-Франківська міська рада шляхом прийняття спірних рішень позбавила ПП "Коврижних" не тільки можливості продовжити будівництво багатоквартирного житлового будинку на спірній земельній ділянці, здати його в експлуатацію та зареєструвати на нього право власності, але й виконати рішення Івано-Франківського міського суду від 20.03.2013 у справі №0907/2-6694/2011 в частині виконання умов договорів про пайову участь у будівництві цього ж 27-квартирного житлового будинку, що по вул. Гарбарській,14 у м. Івано- Франківську.

3. Заперечуючи проти позову відповідач зазначав, що затверджуючи проект землеустрою й передаючи у власність ОК "Житлово-будівельний кооператив "Добра справа" спірну земельну ділянку, Івано-Франківська міська рада діяла в межах та в спосіб передбачений чинним земельним законодавством, оскільки затвердила проект землеустрою з усіма передбаченими законом висновками необхідних служб, які містяться в первинних документах до рішення Івано- Франківської міської ради №1511-47.

ІІ. Короткий зміст судових рішень

4. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2017 у справі №909/117/17 у задоволенні позову відмовлено.

5. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про захист прав споживачів" відмовлено, апеляційну скаргу ОСОБА_4, б/н від 28.01.2019 (вх. №01-05/440/19 від 30.01.2019), на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2017 у справі №909/117/17 залишено без руху та зобов'язано скаржника протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати (надіслати) суду: докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановлених Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі; довідку територіального органу Державного казначейства України про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України; докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції; вказати інші підстави для поновлення строку для апеляційного оскарження рішення.

6. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2017 у справі №909/117/17; апеляційну скаргу ОСОБА_4 та заяву ОСОБА_4 про виправлення недоліків повернуто скаржнику.

ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

7.15.04.2019 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) ОСОБА_4 безпосередньо до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2019 у справі №909/117/17.

8. Протоколом автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від
19.04.2019 у справі №909/117/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І. В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г. М., Краснов Є. В.

9. Ухвалою Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 909/117/17 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про звільнення від сплати судового збору; касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без руху до 27.05.2019 на підставі ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не було додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, встановлено ОСОБА_4 строк усунення недоліків упродовж десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

10.17.05.2019 скаржник звернувся до Касаційного господарського суду із заявою на виконання ухвали Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 909/117/17. До заяви скаржник долучив квитанцію № 0.0.1356120452.1 від 17.05.2019 на суму 1 921
грн.

11. Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

12. За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

13. Ухвалою Касаційного господарського суду від 30.05.2019 поновлено ОСОБА_4 строк для подання касаційної скарги на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2019 у справі № 909/117/17 шляхом задоволення відповідної заяви, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2019 у справі № 909/117/17. Суд ухвалив розгляд скарги здійснити у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи; визначити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 14.06.2019.

14. Ухвалою Касаційного господарського суду від 03.07.2019 провадження у справі № 909/117/17 за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2019 зупинено до перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у іншій справі №62/112.

15. Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
14.08.2019 ухвалено постанову у справі №62/112, яку було оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 19.08.2019.

16. Ухвалою від 18.09.2019 судом поновлено провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2019 у справі № 909/117/17.

ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

17. У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2019 у справі № 909/117/17 скасувати.

18. Ці вимоги мотивовано порушенням апеляційним судом приписів процесуального права, оскільки апеляційний суд не взяв до уваги всі обставини, викладені в заяві про усунення недоліків.

V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

19. Як вказувалось вище, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2017 у справі №909/117/17 у задоволенні позову відмовлено.

20. Особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_4,28.01.2019 звернулась до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2017 у даній справі, тобто після спливу більше року від дати прийняття оскаржуваного рішення.

21. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про захист прав споживачів" відмовлено, апеляційну скаргу ОСОБА_4, б/н від 28.01.2019 (вх. №01-05/440/19 від 30.01.2019), на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2017 у справі №909/117/17 залишено без руху та зобов'язано скаржника протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати (надіслати) суду: докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановлених Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі; довідку територіального органу Державного казначейства України про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України; докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції; вказати інші підстави для поновлення строку для апеляційного оскарження рішення.

22. ОСОБА_4 подала до апеляційного суду заяву про виправлення недоліків, якою просила звільнити її від сплати судового збору в розмірі 7 200 грн. на підставі ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" з огляду на те, що розмір доходу ОСОБА_4 за 2018 рік становив 19 910 грн., а відтак судовий збір перевищує розмір 5% річного доходу скаржника за попередній календарний рік.

Окрім того, ОСОБА_4 просила суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2017 у справі №909/117/17 з огляду на те, що копію оскаржуваного рішення скаржник отримала
10.01.2019 від адвоката Олейняш М. І., який його отримав 02.01.2019. При цьому, ОСОБА_4 зазначала, що з 02.01.2019 по 10.01.2019 перебувала з дочкою, яка є інвалідом 3 групи з дитинства, на амбулаторному лікуванні в Івано-Франківській міській поліклініці №2. Відтак, ОСОБА_4 вважала, що апеляційна скарга була подана в межах 20-денного терміну з дня отримання копії рішення, а саме
28.01.2019.

VІ. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій

23. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2017 у справі №909/117/17; апеляційну скаргу та заяву про виправлення недоліків повернуто ОСОБА_4

24. Такі висновки суду мотивовано положеннями ч. 4 ст. 260 ГПК України та тим, що апеляційна скарга подана скаржником до суду 28.01.2019, однак в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, доданому до апеляційної скарги, ОСОБА_4 зазначала, що оскаржуване рішення виявлено під час розгляду Івано-Франківським міським судом цивільної справи №344/9795/17. Відтак,
29.12.2018 адвокатом Олейняш М. І. була подана заява в Господарський суд Івано-Франківської області для ознайомлення з матеріалами справи №909/117/17 та
04.01.2019 отримано копію рішення суду у даній справі.

25. Натомість, у заяві про усунення недоліків ОСОБА_4 зазначала, що копію оскаржуваного рішення скаржник отримала 10.01.2019 від адвоката Олейняш М. І., який його отримав 02.01.2019. При цьому, ОСОБА_4 вказувала і те, що з 02.01.2019 по 10.01.2019 перебувала з дочкою, яка є інвалідом 3 групи з дитинства, на амбулаторному лікуванні в Івано-Франківській міській поліклініці №2.

26. Однак, апеляційний суд встановив, що доказів на підтвердження факту отримання та моменту ознайомлення із оскаржуваним рішенням суду першої інстанції (клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та видачі копії рішення тощо) скаржником до суду не подано, як і не надано доказів, що адвокат Олейняш М. І., який за твердженням скаржника передав їй копію рішення суду, є представником ОСОБА_4

27. Окрім того, скаржником не підтверджено перебування на амбулаторному лікуванні в Івано-Франківській міській поліклініці №2 в період з 02.01.2019 по
10.01.2019 разом з дочкою, оскільки долучена до заяви довідка підтверджує лише перебування у вказаний період на амбулаторному лікуванні доньки скаржника - ОСОБА_7

28. При цьому, у зв'язку з відмовою у відкритті апеляційного провадження, клопотання ОСОБА_4 про звільнення від сплати судового збору апеляційним судом не розглядалося.

VІІ. Позиція Верховного Суду

29. Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.304 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):

"1. Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених ГПК.

3. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції."

Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.

30. Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 14.08.2019 у справі №62/112 висловив наступну правову позицію:

"Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України (у чинній редакції) учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

В контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.

Разом з тим, п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності ст. 258, ст. 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги.

Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов'язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України."

31. За приписами ч.1 ст. 254 ГПК України:

"1. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції."

Відповідно до ст. 256 ГПК України:

"1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

3. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ст. 256 ГПК України."

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 260 ГПК України:

"3. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ч.ч.3, 4 ст. 260 ГПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

4. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ч.ч.3, 4 ст. 260 ГПК України."

Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст. 261 ГПК України:

"1. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо:

4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

2. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили."

32. Системний аналіз вищевказаних процесуальних правових норм свідчить, що подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки, звільняє її саме від безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, саме незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченої ч.2 ст. 261 ГПК України, проте не звільняє від обов'язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими вищенаведеними нормами ГПК України.

33. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 було, зокрема, апеляційну скаргу ОСОБА_4, б/н від 28.01.2019 (вх. №01-05/440/19 від
30.01.2019), на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від
30.03.2017 у справі №909/117/17 залишено без руху та зобов'язано скаржника протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху вказати інші підстави для поновлення строку для апеляційного оскарження рішення.

При цьому, апеляційний суд зазначив, що апеляційна скарга подана скаржником до суду 28.01.2019, що підтверджується відміткою поштового відділення на конверті.

Проте, апелянтом не додано до апеляційної скарги доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення саме 04.01.2019 та доказів неможливості подати апеляційну скаргу у визначений ст.256 ГПК України строк, протягом 20 днів з дня вручення йому повного рішення суду (до 24.01.2019).

34. Оспорюваною ухвалою Західного апеляційного господарського суду від
22.03.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від
30.03.2017 у справі №909/117/17; апеляційну скаргу ОСОБА_4 та заяву ОСОБА_4 про виправлення недоліків повернуто скаржнику.

При цьому, апеляційний суду зазначив, що апеляційна скарга подана скаржником до суду 28.01.2019, що підтверджується відміткою поштового відділення на конверті.

В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, доданому до апеляційної скарги, ОСОБА_4 зазначала, що оскаржуване рішення виявлено під час розгляду Івано-Франківським міським судом цивільної справи №344/9795/17. Відтак,
29.12.2018 адвокатом Олейняш М. І. була подана заява в Господарський суд Івано-Франківської області для ознайомлення з матеріалами справи №909/117/17 та отримання копії рішення суду у даній справі. Оскаржуване рішення суду отримано
04.01.2019.

Натомість, у заяві про усунення недоліків ОСОБА_4 зазначає, що копію оскаржуваного рішення скаржник отримала 10.01.2019 від адвоката Олейняш М. І., який його отримав 02.01.2019. При цьому, скаржник зазначала, що з 02.01.2019 по
10.01.2019 перебувала з дочкою, яка є інвалідом 3 групи з дитинства, на амбулаторному лікуванні в Івано-Франківській міській поліклініці №2.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п. 4 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Однак, жодних доказів на підтвердження факту отримання та моменту ознайомлення із оскаржуваним рішенням суду першої інстанції (клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та видачі копії рішення тощо) скаржником до суду не подано, як і не надано доказів, що адвокат Олейняш М. І., який за твердженням скаржника передав їй копію рішення суду, є представником ОСОБА_4

Окрім того, скаржником не підтверджено перебування на амбулаторному лікуванні в Івано-Франківській міській поліклініці №2 в період з 02.01.2019 по 10.01.2019 разом з дочкою, оскільки долучена до заяви довідка підтверджує лише перебування у вказаний період на амбулаторному лікуванні доньки скаржника - ОСОБА_7

35. З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційного суду приймає до уваги наступне.

36. У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

37. Додані до касаційної скарги клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та документ щодо дати видачі копії рішення не можуть бути прийняті касаційним судом, оскільки дані документи не були представлені саме апеляційному суду і, внаслідок цього, не досліджувалися та не оцінювалися саме ним, хоча мали бути додані скаржником ще до апеляційної скарги, проте, не були надані апеляційному суду навіть після залишення апеляційної скарги без руху, в т. ч. і з підстав недоведеності поважності причин пропуску строку на оскарження.

Крім того, сам скаржник підтвердив, що в спірний період адвокат Олейняш М. І. не був її представником.

Неспростованими відповідними письмовими доказами залишилися і інші доводи апеляційного суду щодо недоведеності поважності причин пропуску вказаного строку.

38. З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції доходить висновку, що, визнавши причини пропуску строку на звернення до суду з апеляційною скаргою неповажними, апеляційний суд правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставіч.4 ст. 260 та п.4 ч.1 ст.260 ГПК України, оскільки скаржник не надав саме апеляційному суду жодних доказів на підтвердження факту отримання та моменту ознайомлення із оскаржуваним рішенням суду першої інстанції саме ним або його законним представником.

VІІІ. Висновки Верховного Суду

39. Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

40. На підставі викладеного, суд доходить висновку, що касаційну скаргу ОСОБА_4 необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційної інстанції залишити без змін.

41. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями ч.13 ст.8,ст. 129, 300, 301, 304, 308, 309, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2019 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2019 у справі №909/117/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський