Історія справи

Ухвала КГС ВП від 09.06.2019 року у справі №925/351/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 925/351/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,

представників учасників справи:

особи, яка звернулася до суду за захистом порушених прав позивача - приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" - Хлєбніков С.Г. - адвокат (свідоцтво КВ №000083, ордер ЧК№90405, довіреність від 09.01.2019),

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" - не з`явився,

відповідача - фізичної особи-підприємця Гладкого Анатолія Георгійовича -Барілов С.А. - адвокат(свідоцтво ЧК №000934, ордер ЧК №90403),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - фізичної особи ОСОБА_1 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами"

на рішення господарського суду Черкаської області від 24.01.2019 (суддя Спаських Н.М.),

на додаткове рішення господарського суду Черкаської області від 21.02.2019 (суддя Спаських Н.М.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 (головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Верховець А.А., Пантелієнко В.О.)

у справі № 925/351/18

за позовом приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (далі - Організація) в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" (далі - ТОВ "Бест Мьюзік")

до фізичної особи-підприємця Гладкого Анатолія Георгійовича (далі - ФОП Гладкий А.Г. ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - фізична особа ОСОБА_1 ,

про стягнення 223 380,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

ВСТАНОВИВ:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

У зв`язку з перебування судді Булгакової І.В. у відпустці склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 29.07.2019, який наявний в матеріалах справи.

Короткий зміст позовних вимог

Організація в інтересах ТОВ "Бест Мьюзік" звернулася до господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з ФОП Гладкого А .Г . 223 774,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 15, 32, 45, 50, 52 Закону України 23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792) та статей 426, 443 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) мотивовано неправомірним використанням відповідачем у магазині "Малина" по бул. Шевченка, 352 у м. Черкаси музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець ІНФОРМАЦІЯ_1).

Ухвалою місцевого суду від 18.05.2018 залучено до участі у справі № 925/351/18 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача фізичну особу ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції, додаткового рішення та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Черкаської області від 24.01.2019 у справі № 925/351/18 в позові відмовлено повністю.

Додатковим рішенням господарського суду Черкаської області від 21.02.2019 у справі №925/351/18 клопотання відповідача про ухвалення додаткового рішення - задоволено повністю. Прийнято додаткове рішення у справі про розподіл судових витрат за проведення судової експертизи у справі, стягнуто з ТОВ "Бест Мьюзік" на користь ФОП Гладкого А. Г . 10 010,00 грн. на відшкодування судових витрат за проведення судової експертизи у справі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 рішення господарського суду Черкаської області від 24.01.2019 та додаткове рішення господарського суду Черкаської області від 21.02.2019 у справі № 925/351/18 залишено без змін.

Рішення попередніх судових інстанцій мотивовані недоведеністю використання відповідачем спірного музичного твору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Організація, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції рішення місцевого (включаючи додаткове рішення) та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Скаргу мотивовано тим, що: суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки наявним у справі обставинам справи та доказам у їх сукупності; надані Організацією відеозапис, фіскальний чек та акт фіксації судами оцінені як неналежні, недопустимі і недостовірні докази, що є порушенням статей 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); судами попередніх інстанцій безпідставно не застосовано до спірних правовідносин статті 614, 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); попередні судові інстанції дослідили лише відеофіксацію використання спірного твору та не дослідили акт фіксації комерційного використання музичних творів способом публічного виконання і фіскальний чек у сукупності з відеофіксацією; ФОП Гладкий А.Г. не спростував презумпцію винного заподіяння шкоди позивачу.

Доводи ФОП Гладкого А. Г .

Від ФОП Гладкого Анатолія Георгійовича відзив на касаційну скаргу не надходив.

Відзив від третьої особи не надходив.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:

- Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується свідоцтвом Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організацій колективного управління № 18/2011 від 24.01.2011;

- Організація здійснює управління майновими авторськими правами ТОВ "Бест Мьюзік" на підставі укладеного договору від 17.08.2016 № ОЗ-ОКУ про управління майновими авторськими правами (далі - Договір від 17.08.2016 № ОЗ-ОКУ), зокрема, щодо музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець ІНФОРМАЦІЯ_1);

- згідно з пунктом 4.1 Договору від 17.08.2016 № ОЗ-ОКУ Організація отримує повноваження здійснювати колективне управління майновими правами Видавника (ТОВ "Бест Мьюзік"), зокрема на такий вид використання творів, як публічне виконання творів [як безпосередньо виконавцем або колективом виконавців, так і за допомогою будь-яких технічних пристроїв та процесів, у місцях здійснення господарської діяльності (підприємств торгівлі та послуг, закладів громадського харчування)];

- відповідно до пункту 7.1 Договору від 17.08.2016 № ОЗ-ОКУ Організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових прав Видавника на об`єкти авторського права, повноваження на управління якими передані Організації за цим договором;

- згідно з пунктом 7.2 Договору від 17.08.2016 № ОЗ-ОКУ Організація має право вживати будь-яких заходів, направлених на захист майнових прав Видавника, в тому числі перешкоджати використанню об`єктів авторського права без дозволу Організації, забороняти таке використання та здійснювати фіксацію фактів використання об`єкти авторського права без дозволу Видавника, але за умови отримання попередньої згоди Видавника на такі дії;

- у відповідності до пункту 7.3 Договору від 17.08.2016 № ОЗ-ОКУ Організація, з метою захисту прав Видавника та реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами, має право пред`являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав Видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами ;

- строк дії Договору від 17.08.2016 № ОЗ-ОКУ відповідно до пункту 10.1 визначено з моменту його підписання сторонами і діє безстроково;

- на виконання умов Договору від 17.08.2016 № ОЗ-ОКУ позивачем надано декларацію від 25.12.2016 № 1.6, відповідно до якої предметом управління є музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець ІНФОРМАЦІЯ_1, автори музики ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , автори тексту ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , частка видавника щодо публічного виконання - 100%);

- наявність майнових авторських прав на музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_2" ТОВ "Бест Мьюзік" задекларувало, з посиланням на договір від 25.12.2016 № 93-ПФ про передачу виключних авторських і суміжних прав, який укладений ТОВ "Бест Мьюзік" з фізичною особою ОСОБА_1 ;

- Організація 01.02.2018 отримала погодження від ТОВ "Бест Мьюзік" на звернення з позовом до суду.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що:

- 25.12.2016 між фізичною особою ОСОБА_1 та ТОВ "Бест Мьюзік" укладено договір № 93-ПФ про передачу виключних авторських і суміжних прав (далі - Договір від 25.12.2016 № 93-ПФ), у відповідності до якого Правовласник ( ОСОБА_1 ) передає Видавцю (позивачу у справі) виключні майнові права на об`єкти, вказані в додатках до договору, що означає право Видавця використовувати об`єкти протягом терміну і на території, вказаними в пункті 2.2 договору. За надання виключних майнових прав на об`єкти Видавець зобов`язуєтеся виплачувати Правовласнику роялті і виконувати інші зобов`язання, покладені на нього договором (пункт 2.1 Договору № 93-ПФ);

- на підтвердження факту неправомірного використання відповідачем музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець ІНФОРМАЦІЯ_1) Організація надала суду акт фіксації комерційного використання музичних творів способом публічного виконання від 15.01.2017 № 2/1501/2017, з додатком до нього датований 15.01.2017, який поданий суду у віддрукованому вигляді та містить перелік творів, звучання яких зафіксовано у період з 16:57 до 17:27, складений представником Організації Кропивною В.В. , диск відеозапису, фіскальний чек від 15.01.2017 та чек з терміналу магазину про оплату товару від 15.01.2017;

- період часу фіксації згідно з додатком до акту фіксації вказаний з 16:57 до 17:27. В той же час чек на придбання пшона в магазині "Малина" містить час 18:11 з датою 15.01.2017, що не свідчить про пов`язаність цих подій. Подія видачі відповідачем фіскального чеку від 15.01.2017 повноваженій особі на фіксацію не була зафіксована на відеозвукозаписі, так само як і не зафіксована наявність самого чеку, яким позивач доводить свою присутність в магазині відповідача на момент здійснення фіксації неправомірного використання музичного твору;

- ухвалою суду першої інстанції від 19.06.2018 у справі призначено судову експертизу відеозапису, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз;

- згідно з висновком експерта від 23.11.2018 № 3418/5790 за результатами проведення комплексної експертизи відео-, звукозапису та експертизи фонограм, відеограм (передач) організації мовлення за матеріалами господарської справи № 925/351/18 встановлено, що виконання музичних творів, які зафіковані на диску, в т.ч. музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець ІНФОРМАЦІЯ_1) відбувалося за допомогою технічного комплексу, що здійснював публічне відтворення радіотрансляції радіомережі "Хіт FM" в приміщенні магазину, де здійснювався відеозвукозапис; наданий на експертизу диск є копією, оскільки на ньому міститься інформація про дві дати - 15.01.2017 та 29.01.2017 (оскільки диск не є оригіналом, дати категоричний висновок про відсутність ознак монтажу експерт не може); запис відеозвукозапису 15-1-2017 16:57 здійснювався безперервно за допомогою DVD-відеокамери; на записі зафіксовано відтворення твору "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець ІНФОРМАЦІЯ_1) в той день і час 15.01.2017 у період з 16:57 до 17:28, що відповідає розкладу радіотрансляції музичних творів радіомережі "Хіт FM"; виконання музичних творів відбувалося за допомогою технічного комплексу, що здійснював публічне відтворення радіотрансляції радіомережі "Хіт FM" в приміщенні магазину, де здійснювався відеозвукозапис; встановити технічні характеристики технічного комплексу, за допомогою якого здійснювалося відтворення радіотрансляції радіомережі "Хіт FM" не виявляється можливим, внаслідок низької якості звукозапису та відсутності відповідних методик дослідження.

4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

ЦК України:

стаття 204:

- правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним;

частина третя статті 426:

- використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом;

стаття 435:

- первинним суб`єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства);

- суб`єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону;

стаття 440:

- майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом;

- майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом;

статті 441:

- використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо;

- використанням твору є також інші дії, встановлені законом;

статті 443:

- використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Закон № 3792 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

стаття 1:

- публічне виконання - це подання за згодою суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї або близьких знайомих цієї сім`ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час;

стаття 7:

- суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права;

пункт 2 частини третьої статті 15:

- виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти публічне виконання і публічне сповіщення творів;

частина перша статті 31:

- автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані;

стаття 45:

- суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління;

пункт "г" частини першої статті 49:

- організації колективного управління повинні виконувати від імені суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції: вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб`єктів;

пункт "а" статті 50:

- порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їхні майнові права, визначені статтями 15, 17, 27, 39- 41 цього Закону, з урахуванням умов використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтями 21- 25, 42, 43 цього Закону, а також зловживання посадовими особами організації колективного управління службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежних розподілу і виплати винагороди правовласникам;

абзац шостий частини першої статті 52:

- за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):

частини перша-третя статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом;

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

стаття 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

- предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

стаття 77:

- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування;

- докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;

стаття 78:

- достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи;

стаття 79:

- достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування;

- питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання;

частина перша та друга стаття 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

частини перша - п`ята статті 236:

- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим;

- законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права;

- судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом;

- при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду;

- обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи;

пункт 2 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів

З урахуванням приписів статей 48, 49 Закону № 3792, за наявності договорів з суб`єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами організації колективного управління відповідно до статті 45 Закону № 3792, що надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.

Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб`єктів авторського права суд повинен з`ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб`єктом авторського права.

При цьому організація, пред`явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб`єктів авторського та (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб`єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

Суди першої та апеляційної інстанцій з урахуванням отримання Організацією від позивача (ТОВ "Бест Мьюзик") 01.02.2018 погодження на подання позову до суду дійшли вірного висновку про те, що Організація на підставі договору про управління майновими авторськими правами наділена повноваженнями на управління майновими правами суб`єкта авторського права - правом на звернення з позовом до суду в інтересах позивача.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що судами першої та апеляційної інстанції в неповній мірі були досліджені повноваження Організації, зокрема, щодо наявності у Організації станом на 15.01.2017 права здійснювати фіксацію фактів використання музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець ІНФОРМАЦІЯ_1), з урахуванням з вимог пункту 7.2 Договору від 17.08.2016 № ОЗ-ОКУ, згідно з яким Організація має право вживати будь-яких заходів, направлених на захист майнових прав Видавника, в тому числі перешкоджати використанню об`єктів авторського права без дозволу Організації, забороняти таке використання та здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів авторського права без дозволу Видавника, але за умови отримання попередньої згоди Видавника на такі дії. Так, судами попередніх інстанцій не досліджувалося питання наявності чи відсутності такої згоди. При цьому, факт наявності чи відсутності такої згоди у Організації станом на момент фіксації порушення безпосередньо впливає на належність та допустимість акту фіксації № 2/1501/2017 від 15.01.2017, відеозапису та чеку як доказів у справі та мав бути досліджений судами.

Таким чином, суди попередніх інстанцій із встановлених ними фактичних обставин справи дійшли передчасного висновку про те, що Організація на підставі договору про управління майновими авторськими правами станом на 15.01.2017 (дату фіксації фактів використання об`єктів авторського права) була наділена правом здійснювати фіксацію фактів використання спірного музичного твору в межах договору про управління майновими авторськими правами.

Суд також звертає увагу на те, що відхиляючи акт фіксації від 15.01.2017 № 2/1501/2017 як належний доказ у справі, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема і з того, що у справі відсутні докази на підтвердження того, що представник Організації ОСОБА_9 , яка зазначена в цьому акті фіксації як особа, що здійснювала фіксацію публічного виконання музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець ІНФОРМАЦІЯ_1), є належно уповноваженою особою від цієї Організації на вчинення таких дій. Так, за твердженням місцевого та апеляційного господарських судів, у справі відсутня довіреність від 30.09.2016 № 30/09/16, про яку зазначено у вказаному акті фіксації. В апеляційній інстанції така довіреність також не надана апелянтом (Організацією).

Проте, наведені твердження судів попередніх інстанцій не відповідають дійсності та матеріалам справи № 925/351/18, оскільки довіреність від 30.09.2016 № 30/09/16, видана на ім`я ОСОБА_9 , про відсутність якої (довіреності) зазначали суди, міститься на стор. 44 у першому томі матеріалів справи № 925/351/18 (як додаток до позовної заяви). Водночас зазначений доказ ані місцевим, ані апеляційним господарськими судами не оцінювався на предмет його належності, допустимості, достовірності та достатності, в тому числі у сукупності з іншими доказами у справі, що відповідно є порушенням процесуальних норм та підставою для скасування оскаржуваних рішень судом касаційної інстанції.

Що ж до твердження скаржника про те, що суди попередніх інстанцій взагалі "знехтували" наданими Організацією доказами в підтвердження порушення майнових авторських спір на спірний музичний твір (актом фіксації, відеозаписом, чеком), оскільки при правильному застосуванні судами норм процесуального та матеріального права, доведені наданими доказами обставини справи в сукупності мали б мати наслідком, на думку скаржника, задоволення позовних вимог в цій справі (натомість, суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши вказані докази, дійшли висновку, що в сукупності вони не дозволяють стверджувати про використання відповідачем спірного музичного твору), Суд зазначає таке.

Матеріалами справи та змістом оскаржуваних рішень підтверджується дослідження загалом наданих Організацією доказів та надання їм оцінки судами, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з наведеними висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність фактів, на які посилалася Організація як на підставу своїх вимог та фактичну вимогу до суду касаційної інстанції здійснити переоцінку тих самих доказів по справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником фактів, покладених ним в основу позову та касаційної скарги.

Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, перевагу одних доказів над іншими.

Касаційний господарський суд, відхиляє доводи Організації в частині посилання на надання судами неналежної оцінки доказам у справі, з огляду на наявність у суду повноважень, передбачених статтею 86 ГПК України, за своїм внутрішнім переконанням надавати оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, з мотивуванням відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд касаційної інстанції звертає увагу, що згідно з частиною другою статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Водночас Організація, у разі виникнення у суду обґрунтованого сумніву щодо достатності наданих доказів для встановлення достовірності обставин, які підлягають доказуванню у справі, не була позбавлена можливості подати додаткові докази та довести ті обставини, на які Організація посилалася як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною першою статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судом відхиляються також аргументи касаційної скарги щодо неспростування відповідачем презумпції винного заподіяння шкоди, оскільки під час розгляду справи не було встановлено фактів, що підтверджують заподіяння матеріальної шкоди володільцю майнових прав на музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець ІНФОРМАЦІЯ_1).

Водночас, з огляду на викладене вище неповне з`ясування судами при прийнятті оскаржуваних рішень всіх обставин, що мають значення для справи і не здійснення дослідження судами всіх доказів, наявних у справі, Суд дійшов висновку про те, що при вирішенні даного спору попередні судові інстанції не дотримались вимог статей 73, 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому судові рішення зі справи підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права. В цій частині доводи касатора є доцільні і сприймаються Верховним судом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Касаційна скарга Організації підлягає частковому задоволенню.

Рішення господарського Черкаської області від 24.01.2019, додаткове рішення господарського суду Черкаської області від 21.02.2019 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, скасовуючи додаткове рішення у справі про розподіл судових витрат Суд виходить з того, що додаткове рішення у справі, у даному випадку, є похідним від рішення та постанови, які прийняті за результатом вирішення спору та які підлягають скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін, і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

Судові витрати

Від Організації 01.07.2019 надійшла заява, відповідно до якої остання просить Суд вирішити питання про відшкодування витрат Організації на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача на її користь 7000 грн. До заяви додано акт про затвердження сторонами обсягу надання правничої допомоги в суді касаційної інстанції від 07.05.2019 та платіжне доручення про сплату 7000 грн.

Проте, оскільки Суд дійшов висновку, що судові рішення попередніх інстанцій слід скасувати та направити справу на новий розгляд, за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи (зокрема, й щодо відшкодування витрат Організації на професійну правничу допомогу на стадії касаційного перегляду).

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" задовольнити частково.

2. Рішення господарського Черкаської області від 24.01.2019, додаткове рішення господарського суду Черкаської області від 21.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 зі справи № 925/351/18 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова