ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 918/1164/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Студенець В.І., Ткач І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

на ухвалу Господарського суду Рівненської області

у складі колегії суддів: Церковна Н.Ф., Романюк Ю.Г., Марач В.В.

від 11.02.2019 та

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Дужич С.П., Миханюк М.В., Саврій В.А.

від 07.05.2019

за скаргами Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот"

на постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі № 918/1164/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ"

до Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот"

про стягнення коштів,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини, що передували прийняттю оскаржуваних судових рішень

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.05.2018, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.09.2018, позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" 45 902 961,23 доларів США, з яких: 44663849,56 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, та 1239111,67 доларів США прострочених процентів за користування кредитом, а також 182700,00 грн. - судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

25.09.2018, на виконання вказаного рішення, місцевим господарським судом було видано відповідний наказ.

30.10.2018, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57556013 щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на підставі наказу Господарського суду Рівненської області від 25.09.2018 №918/1164/15.

В цей же день, 30.10.2018, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанови про: - арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на кошти Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот", що містяться на усіх рахунках, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, зокрема, в Акціонерному товаристві "ОТП Банк", Публічному акціонерному товаристві "Банк "Кліринговий Дім", філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", філії - Рівненське обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", Акціонерному товаристві "ВТБ Банк", Публічному акціонерному товаристві "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"; - арешт майна боржника, якою було накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить Приватному акціонерному товариству "Рівнеазот".

05.11.2018, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанови про арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на грошові кошти Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот", що містяться на рахунках в Акціонерному товаристві "БАНК АЛЬЯНС" і Акціонерному товаристві "СБЕРБАНК" та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику.

13.11.2018, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанови про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти в межах суми 50493257,35 дол. США та 200970,00 грн., що перебувають у касах Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" та надходять до них. Також, вказаною постановою було визначено, що: - арешт поширюються також на кошти, що надходять до кас Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" після прийняття зазначеної постанови, у разі надходження коштів до кас Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" слід зупинити видаткові операції з каси боржника на суму 50 493 257,35 дол. США та 200 970,00 грн., кошти, що знаходяться (надходять) до кас Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" зараховувати на депозитний рахунок Міністерства юстиції України, зазначені дії здійснювати до повного виконання рішення суду, про що повідомляти державного виконавця.

Приватне акціонерне товариство "Рівнеазот" звернулось до Господарського суду Рівненської області із скаргами, в яких просило суд визнати неправомірними та скасувати постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а саме: постанову про арешт майна боржника від 30.10.2018 ВП №57556013; постанову про арешт коштів боржника від 30.10.2018 ВП №57556013; постанову про арешт коштів боржника від 05.11.2018 ВП №57556013; постанову від 13.11.2018 ВП №57556013.

2. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду і мотиви їх прийняття

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.02.2019, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2019, скарги Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" було об`єднано в одне провадження. Частково задоволено скаргу від 23.11.2018 №1833 та визнано неправомірною і скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів боржника від 30.10.2018 ВП №57556013 в частині накладення арешту на кошти, які містяться на рахунку Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" № НОМЕР_1 , відкритому в Акціонерному банку "Кліринговий Дім", призначені для виплати заробітної плати працівникам, а також податків та зборів до бюджету, пов`язаних із виплатою заробітної плати, у задоволенні решти вимог скарги - відмовлено; частково задоволено скаргу від 23.11.2018 №1832 та визнано неправомірною і скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів боржника від 05.11.2018 ВП №57556013 в частині накладення арешту на кошти, які містяться на рахунку Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" № НОМЕР_2 , відкритому в Публічному акціонерному товаристві "Банк Альянс", призначені для виплати заробітної плати працівникам, а також податків та зборів до бюджету, пов`язаних із виплатою заробітної плати, а у задоволенні решти вимог скарги - відмовлено; задоволено скаргу від 23.11.2018 №1831 на постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт майна боржника від 30.10.2018 ВП №57556013 та визнано неправомірною і скасовано цю постанову; відмовлено у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" від 28.11.2018 №1839 на постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів боржника від 13.11.2018 ВП №57556013.

Ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції мотивовані тим, що:

- рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається. Відтак, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів, які підтверджують цільове використання коштів, які містяться на рахунках Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" № НОМЕР_1 в Акціонерному банку "Кліринговий Дім" та № НОМЕР_2 у Публічному акціонерному товаристві "Банк Альянс", саме для перерахування заробітної плати працівникам, а також податків і зборів, пов`язаних із виплатою заробітної плати, та враховуючи, зокрема, відсутність у матеріалах справи доказів використання коштів, що знаходяться на наведених рахунках, для інших цілей, є всі підстави для визнання неправомірними та скасування постанов головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів боржника від 30.10.2018 ВП №57556013 та від 05.11.2018 ВП №57556013 в частині накладення арешту на кошти, які містяться на рахунку Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" № НОМЕР_1 , відкритому в Акціонерному банку "Кліринговий Дім", і на рахунку Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" № НОМЕР_2 , відкритому в Публічному акціонерному товаристві "Банк Альянс", та призначені для виплати заробітної плати працівникам, а також податків та зборів до бюджету, пов`язаних із виплатою заробітної плати;

- оскаржувана постанова головного державного виконавця про арешт майна боржника від 30.10.2018 ВП №57556013 не відповідає нормам законодавства, оскільки стосується арешту всього майна, а не конкретного індивідуально визначеного і арешт накладено на майно без проведення його опису;

- дії головного державного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів від 13.11.2018 є правомірними та такими, що відповідають приписам Закону України "Про виконавче провадження".

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11.02.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 у даній справі в частині задоволення вимог скарг Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот", та в цій частині прийняти нове рішення, яким у їх задоволенні відмовити.

Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій положень статей 26, 56, 59 Закону України "Про виконавче провадження"

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Приватне акціонерне товариство "Рівнеазот" просить залишити без змін ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11.02.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2019, а касаційну скаргу - без задоволення.

5. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Так, оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення передбачено нормами як Закону України "Про виконавче провадження" (частина 1 статті 74), так і нормами Господарського процесуального кодексу України (стаття 339).

Однак, норми Закону України "Про виконавче провадження" та норми Господарського процесуального кодексу України, які є законодавчими актами однакової юридичної сили, встановлюють неоднаковий строк для оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення.

Так, за приписами частини 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Натомість, приписами пункту "а" частини 1 статті 341 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

При цьому, враховуючи положення статті 115 Господарського процесуального кодексу України та Рішення Конституційного Суду України від 07.07.1998 №11-рп/98, десятиденний строк, зазначений у пункті "а" частини 1 статті 341 Господарського процесуального кодексу України, слід обчислювати в календарних днях.

За змістом частини 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, при здійсненні судочинства господарський суд керується положеннями Господарського процесуального кодексу України, а не Законом України "Про виконавче провадження".

Господарський процесуальний кодекс України регулює порядок оскарження саме до господарського суду дій державного виконавця, на виконанні якого перебуває судове рішення цього суду. Право на звернення зі скаргою і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов`язані з наявністю ухваленого за правилами Господарського процесуального кодексу України судового рішення та з його примусовим виконанням.

В той час як, Закон України "Про виконавче провадження" регулює оскарження дій державного виконавця не тільки до суду, а й до інших органів, що вбачається з приписів частини 3 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження".

Також Закон України "Про виконавче провадження" регулює відносини з оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців при виконанні не тільки судових рішень, але й інших виконавчих документів, про що зазначено у частині 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" є загальною нормою по відношенню до статей 339-341 Господарського процесуального кодексу України, оскільки застосовується до більш широкого кола відносин, а саме: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів Державної виконавчої служби.

Під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу Державної виконавчої служби або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень Господарського процесуального кодексу України, вміщених у розділі VI "Судовий контроль за виконанням судових рішень", зокрема щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом "а" частини першої статті 341 цього Кодексу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 920/149/18.

Як вбачається із матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство "Рівнеазот" в скаргах на постанови державного виконавця зазначило, що скарги подаються в межах строку передбаченого частиною 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" - протягом 10 робочих днів.

Разом з тим, як вже було зазначено вище, приписами пункту "а" частини 1 статті 341 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк, який обчислюється у календарних днях.

Процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності і сторони повинні очікувати їх застосування.

Однак, суди попередніх інстанцій розглянувши по суті скарги Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" не врахували наведене, та не перевірили чи дотримано Приватним акціонерним товариством "Рівнеазот" процесуальний строк, передбачений пункту "а" частини 1 статті 341 Господарського процесуального кодексу України, для подання зазначених скарг.

Водночас, за приписами статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У Верховного Суду, в силу положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, відсутня процесуальна можливість з`ясувати наведені обставини.

6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу для продовження розгляду.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм процесуального права (стаття 310 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржувані судові рішення скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції зі стадії прийняття скарг Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" на рішення та дії державного виконавця до розгляду.

7. Судові витрати

З огляду на висновок Верховного Суду про часткове задоволення касаційної скарги та направлення справи до суду першої інстанції зі стадії прийняття до розгляду скарг Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" на рішення та дії державного виконавця, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольнити частково.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11.02.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 у справі N 918/1164/15.

3. Справу N 918/1164/15 направити до Господарського суду Рівненської області зі стадії прийняття до розгляду скарг Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" на рішення та дії державного виконавця.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді В.І. Студенець

І.В. Ткач