Історія справи

Ухвала КГС ВП від 18.01.2018 року у справі №923/560/17
Ухвала КГС ВП від 15.04.2018 року у справі №923/560/17
Ухвала КГС ВП від 20.03.2018 року у справі №923/560/17
Ухвала КГС ВП від 23.09.2018 року у справі №923/560/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 923/560/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Вронська Г.О., Кондратова І.Д.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім" та Приватного підприємства "Шато"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Лавриненко Л.В., судді: Аленін О.Ю., Філінюк І.Г.)

від 20.02.2019

у справі № 923/560/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім"

до Приватного підприємства "Шато"

про стягнення 2 152 281, 23 грн

та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Шато"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім"

про визнання договору удаваним, стягнення збитків та застосування наслідків недійсності правочину,

за участю представників учасників справи:

позивача - Бабій В.В.;

відповідача - Кияшко О.О.;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Тім" (далі - ТОВ "Грін Тім") звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємства "Шато" (далі - ПП "Шато") про стягнення заборгованості в сумі 2 152 281, 23 грн, яка складається з основного боргу 1 050 000, 00 грн, пені 170 538, 90 грн, 3% річних 18 769, 26 грн та штрафу 912 973, 07 грн.

1.2. Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції №260816ОТ від 26.08.2016 щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів.

1.3. ПП "Шато" подало зустрічний позов про: визнання договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції №260816ОТ від 26.08.2016 удаваним; визнання, що між сторонами фактично відбувся договір зберігання (товарного складу) на умовах, зазначених у тексті зустрічної позовної заяви; зарахування зустрічної однорідної вимоги в сумі 987 887, 48 грн за первісним позовом; стягнення збитків за неналежне зберігання за удаваним договором №260816ОТ від 26.08.2016 в сумі 6 492 487, 76 грн.

1.4. Зустрічний позов мотивований тим, що укладений між сторонами правочин є удаваним, оскільки він вчинений з метою приховати інший правочин - договір зберігання (товарного складу). Допущені відповідачем порушення умов зберігання сільськогосподарської продукції призвели до її псування, чим завдано ПП "Шато" збитків на загальну суму 7 480 375, 24 грн. За вказаних обставин, позивач за зустрічним позовом просив на підставі статей 202, 203 Господарського кодексу України зарахувати зустрічні однорідні вимоги за первісним позовом у сумі 987 887, 48 грн та стягнути з ТОВ "Грін Тім" збитки за неналежне зберігання продукції у розмірі 6 492 487, 76 грн.

2. Зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.09.2017 зустрічний позов задоволено частково. Визнано удаваним договір оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції від 26.08.2016 № 260816ОТ, укладений між ТОВ "Грін Тім" та ПП "Шато". Встановлено, що фактично між сторонами вчинено договір зберігання (товарного складу).

Суд стягнув з ТОВ "Грін Тім" на користь ПП "Шато" збитки в сумі 6 490 374, 70 грн. У задоволенні зустрічного позову в частині стягнення збитків в сумі 2 113, 06 грн відмовлено у зв`язку з недоведеністю. Припинено зобов`язання ПП "Шато" за первісним позовом в частині стягнення 990 000 грн основного боргу з орендної плати шляхом зарахуванням зустрічної однорідної вимоги. В задоволенні іншої частини первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім" відмовлено.

При визначенні правової природи укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції від 26.08.2016 № 260816ОТ місцевий господарський суд зробив висновок, що цей договір є удаваним, оскільки при його укладенні сторони мали на меті приховати інший правочин - договір зберігання (товарного складу), який насправді і було вчинено.

2.2. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 рішення Господарського суду Херсонської області від 12.09.2017 скасовано та прийнято нове рішення, яким первісний позов задоволено частково.

Суд стягнув з ПП "Шато" на користь ТОВ "Грін Тім" основний борг в сумі 990 000 грн, пеню в сумі 170 538, 90 грн, 3% річних в сумі - 18 769, 26 грн, штраф в сумі - 912 973, 07 грн. Провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ "Грін Тім" до ПП "Шато" про стягнення основного боргу в сумі 60 000 грн припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відмовлено ПП "Шато" у задоволені зустрічного позову про визнання договору удаваним, стягнення збитків в сумі 6 492 487, 76 грн та зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 987 887, 48 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо удаваності укладеного між сторонами правочину та необхідності застосування до взаємних прав та обов`язків сторін законодавства, що регулює відносини зі зберігання майна.

Постанова суду апеляційної інстанції також містить висновок про недоведеність ПП "Шато" обставин спричинення ТОВ "Грін Тім" збитків в сумі 7 480 375, 24 грн.

Стягнення з ПП "Шато" основного боргу за договором оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції від 26.08.2016 № 260816ОТ в сумі 990 000 грн та штрафних санкцій, нарахованих та цю суму, суд апеляційної інстанції обґрунтував тим, що будь-яких доказів сплати заборгованості в сумі 990 000 грн чи припинення відповідних зобов`язань іншим, передбаченим законом, способом, відповідачем не надано.

2.3. Постановою Верховного Суду від 04.07.2018 рішення Господарського суду Херсонської області від 12.09.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 у справі № 923/560/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що укладений між ТОВ "Грін Тім" і ПП "Шато" договір оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції від 26.08.2016 № 260816ОТ є удаваним, оскільки його умови відповідають загальним положенням про зберігання, які наведені у главі 66 ЦК України.

У п. п. 6.2.7 та п. п. 6.2.8 мотивувальної частини постанови Верховний Суд зазначив, що ні господарським судом першої інстанції, який дійшов висновку про удаваність укладеного сторонами договору, ні судом апеляційної інстанції, який дійшов помилкового висновку про укладення між сторонами договору оренди тари, не встановлювалося обставин про те, чи становить термін зберігання сільськогосподарської продукції за договором понад 90 днів і якщо так, то чи підлягають застосуванню до правовідносин сторін норми спеціального Закону України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва". При цьому, якщо до правовідносин сторін підлягають застосуванню норми Закону України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва", господарськими судами не досліджувалося питання щодо видачі ТОВ "Грін Тім" під час прийняття сільськогосподарської продукції на зберігання складських документів ПП "Шато".

Отже, суди попередніх інстанцій не дослідили та не надали належної оцінки умовам оспорюваного договору на предмет відповідності їх законодавству, що регулює правовідносини зберігання.

2.4. Під час нового розгляду справи ПП "Шато" подало заяву про збільшення та уточнення зустрічного позову, в якій просить:

визнати договір з назвою "оренда тари для зберігання сільськогосподарської продукції" від 26.08.2016 № 260816ОТ, укладений між ТОВ "Грін Тім" та ПП "Шато", удаваним;

з урахуванням вимог статті 235 ЦК України, визнати цей договір договором зберігання - товарного складу;

стягнути з ТОВ "Грін Тім" збитки в сумі 7 480 375, 24 грн;

на підставі статті 216 ЦК України застосувати наслідки недійсності правочину шляхом приведення сторін у первісний стан;

здійснити поворот виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2017;

відмовити ТОВ "Грін Тім" у задоволенні первісного позову.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 18.09.2018 заяву ПП "Шато" про збільшення та уточнення зустрічного позову прийнято до розгляду.

2.5. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 06.11.2018 ТОВ "Грін Тім" у задоволенні позову відмовлено.

Зустрічний позов ПП "Шато" задоволено.

Суд визнав удаваним договір оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції від 26.08.2016 № 260816ОТ, укладений між ТОВ "Грін Тім" та ПП "Шато".

Стягнув з ТОВ "Грін Тім" на користь ПП "Шато" збитки за неналежне зберігання за удаваним договором від 26.08.2016 № 260816ОТ в сумі 7 480 375, 24 грн; платежі, сплачені за недійсною угодою, в сумі 4 749 658, 20 грн.

Здійснено поворот виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 у справі № 923/560/17 шляхом стягнення з ТОВ "Грін Тім" на користь ПП "Шато" 2 337 160, 29 грн.

Закрито провадження за зустрічним позовом в частині зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 987 887, 48 грн.

2.5. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 рішення Господарського суду Херсонської області від 06.11.2018 скасовано та ухвалено нове рішення.

Позов ТОВ "Грін Тім" задоволено частково. Суд стягнув з ПП "Шато" на користь ТОВ "Грін Тім" заборгованість за надання послуг зі зберігання сільськогосподарської продукції в сумі 990 000, 00 грн. В іншій частині ТОВ "Грін Тім" у задоволенні позову відмовлено.

Провадження у справі за позовом ТОВ "Грін Тім" до ПП "Шато" про стягнення заборгованості в сумі 60 000 грн закрито

ПП "Шато" у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Суд здійснив поворот виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 у справі № 923/5602/17, стягнув з ТОВ "Грін Тім" на користь ПП "Шато" 1 134 566, 10 грн.

Суд скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Херсонської області від 14.08.2017 та заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Херсонської області від 22.08.2018 в частині накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Грін Тім" в сумі 5 952 252, 39 грн.

2.6. Господарськими судами встановлено такі фактичні обставини справи:

- між ПП "Шато" (орендар) та ТОВ "Грін Тім" (орендодавець) 26.08.2016 укладено договір оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне (тимчасове) користування, дерев`яні ящики для зберігання плодоовочевої продукції, далі - "Тара" (п. 1.1.);

-орендована тара на власний розсуд орендаря може розташовуватися в приміщенні орендодавця при відповідних температурних умовах та умовах вологості за адресою: Херсонська область, м. Каховка, Чаплинське шосе, 7, далі - "Приміщення", або поза Приміщенням (п. 1.2.);

-тара передається в оренду для зберігання плодоовочевої продукції орендаря, далі - "Продукція" (п. 1.3.);

-орендар засвідчує, що "Продукція" належить йому на праві власності, не продана чи іншим способом відчужена третім особам, не перебуває під заставою чи арештом, відсутні будь-які права третіх осіб (п. 1.4.);

-якщо інше не встановлено договором, строк оренди обчислюється пропорційно з дня оренди "Тари" згідно цього договору і до дня повернення "Тари" з оренди, але в будь-якому разі не може продовжуватися менше, ніж 3 місяці (п. 1.5.);

-заставна вартість однієї одиниці "Тари" (одного дерев`яного ящика ) 2 200, 00 грн, у тому числі ПДВ (п. 1.6);

-пунктами 2.2., 2.3., 2.4.1., 2.4.2. та 2.5. договору оренди тари передбачено, що орендна плата за користування "Тарою" нараховується починаючи з дати передачі "Тари" орендарю та закінчується днем повернення "Тари" за актами приймання-передачі. У випадку, якщо сторони не підписували акти приймання-передачі, орендна плата нараховується на загальну кількість "Тари", зазначену в специфікаціях, протягом строку дії відповідних специфікацій (п. 2.2.);

- вартість оренди за одиницю "Тари" (ящик) складає 220 грн, у тому числі ПДВ за один місяць оренди, якщо інша вартість не зазначена в специфікаціях (2.3.);

-орендна плата сплачується наступним чином:

100 % вартості орендної плати за перший місяць оренди орендар сплачує протягом 3 календарних днів з моменту підписання договору з розрахунку загальної кількості Тари, зазначеної в специфікаціях (п. п. 2.4.1.);

наступні платежі здійснюються орендарем до 5 числа поточного місяця за попередній місяць оренди (п. п. 2.4.2.);

-за результатами кожного місяця, до 5-го числа наступного місяця за попередній орендодавець готує та надає/направляє орендарю акти наданих послуг. До 14-го числа кожного місяця орендар повинен надати/направити орендодавцю підписаний акт наданих послуг або мотивовані заперечення до акту або щодо факту неотримання акту. Неотримання орендодавцем до 20-числа наступного місяця за місяцем видання акту підписаного акту або мотивованих заперечень, або листа орендаря щодо факту неотримання акту, сторони сприймають як згоду орендаря з даними, наведеними в акті наданих послуг орендодавця. У такому випадку орендар не має права посилатися на ненадання/ненадсилання акту орендодавцем, а акти, односторонньо підписані орендодавцем, є належними та допустимими доказами надання послуг у відповідності до всіх умов договору, прийнятими орендарем без зауважень, та підлягають оплаті орендарем в повному обсязі в строки, передбачені договором (п. 2.5.);

- відповідно до п. 3.2 договору орендар має право:

користуватися "Тарою" протягом строку оренди в порядку, передбаченому цим договором та за її цільовим призначенням (п. п. 3.2.1.);

вільного проходу до "Тари", що розташована в приміщенні, у порядку, визначеному п.3.3. договору (п. п. 3.2.2.);

в період оренди, на власний розсуд переміщати тару власними силами та за власний рахунок за межі приміщення, за виключенням одноразового переміщення орендодавцем відповідно до п. п. 3.3.4 договору (п. п. 3.2.3.);

-згідно з п. 3.3. договору оренди тари орендодавець зобов`язаний:

протягом строку оренди у робочий час забезпечувати орендарю, уповноваженим представникам разом з відвідувачами та клієнтами доступ до "Тари", що розташована у приміщенні у супроводі робітника орендодавця з попереднім повідомленням орендодавця за один робочий день (п.п. 3.3.3.);

одноразово за весь період дії договору завантажити продукцію на території орендодавця в "Тару" та перемістити в приміщення, а також вивезти "Тару" орендаря з приміщення орендодавця на рампу власними силами та за власний рахунок, за умови попереднього отримання орендодавцем письмової заявки про завантаження/видачу не менш, ніж за три банківські дні до дня завантаження/видачі "Тари" орендаря. Видача "Тари" орендодавцем здійснюється при умові відсутності заборгованості орендаря перед орендодавцем (п. п. 3.3.4.);

до моменту завантаження "Тари", зробити лабораторний аналіз продукції орендаря (п.п. 3.3.5.);

-відповідно до п. 3.4. договору оренди тари орендодавець має право:

переміщати "Тару" у приміщення, з попереднім повідомленням орендаря за 5 календарних днів (п. 3.4.3.);

у випадку не звільнення "Тари" після закінчення строку дії договору за власний рахунок провести очищення "Тари" (утилізацію продукції) без жодних компенсацій орендарю, у тому числі, але не виключно прямих/непрямих збитків, втраченої вигоди, вартості продукції, тощо, в свою чергу орендар зобов`язується компенсувати орендодавцю вартість понесених витрат, що включають в себе: вартість очищення тари, вивезення та утилізація продукції орендаря, вартість оренди, штрафні санкції (п. 3.4.4.).

- згідно з п. 4.1. договору оренди тари орендодавець докладає максимум зусиль для забезпечення виконання наступних умов:

забезпечення приміщення електроенергією та електричними з`єднаннями для постачання електроенергії до приміщення, в якому знаходиться "Тара" (п. п. 4.1.1.);

забезпечення належної роботи охолоджувального обладнання в приміщенні (п. п. 4.1.2.);

підтримання оптимальних кліматичних умов в приміщенні, які узгоджуються сторонами в специфікаціях (п. п. 4.1.3.);

догляд та прибирання зовнішньої території, що безпосередньо знаходиться біля площі приміщення, в якому знаходиться "Тара", включаючи прибирання побутового сміття (п.п. 4.1.4.);

консультування орендаря з приводу технології та режимів зберігання продукції (п. п. 4.1.5.);

-пунктом 4.2. договору оренди тари сторони погодили, що на час дії пікових коефіцієнтів диференційованих за періодами часу, встановлених НКРЕКП для тризонних тарифів, постачання електроенергії до приміщення та робота охолоджувального обладнання в приміщенні буде зупинятись;

-відповідно до пунктів 8.2. та 8.3. договору оренди тари повернення "Тари" (передача від орендаря орендодавцю) має відбуватися не пізніше строку, вказаного в специфікаціях за місцезнаходженням приміщення орендодавця;

-під час передачі в оренду/повернення з оренди "Тари" сторони зобов`язуються підписувати акти про прийняття/повернення "Тари" з обов`язковим зазначенням кількості тари, номерів "Тари", ваги кожного окремого ящика. У випадку не підписання вищезазначених актів, орендодавець має право нараховувати орендну плату, виходячи із загальної кількості "Тари", зазначеної у специфікаціях впродовж строку дії цього договору, а виведення з оренди "Тари" відбувається на підставі підписання сторонами додаткової угоди, або після закінчення строку дії договору та/або специфікації. Право власності на "Тару" не змінюється під час будь-яких операцій орендаря;

-відповідно до п. 6.2 договору за прострочення внесення оплати на розрахунковий рахунок орендодавця більше ніж на 3 (три) календарних дні, орендар, за вимогою орендодавця, сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення від суми заборгованості за кожний день прострочення, а у випадку прострочення орендарем внесення орендної плати більше ніж на 15 (п`ятнадцять) календарних днів орендар, на вимогу орендодавця, додатково зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 20 % (двадцяти відсотків) вартості місячної орендної плати за кожний місяць, в якому прострочено внесення орендної плати відповідно до п. 2.4. договору, окрім цього, орендодавець має право на власний розсуд:

відмовити у безоплатній видачі тари, що орендується з приміщення, до моменту погашення заборгованості перед орендодавцем (п. п. 6.2.1.);

відмовитись від договору та очистити "Тару" орендодавця від продукції орендаря у будь - який спосіб власними силами або доручити виконання чи надання цієї послуги третій особі і вимагати від орендаря відшкодування збитків, сплати орендної плати, штрафних санкцій, інфляційних втрат (п. п. 6.2.2.);

-пунктом 6.6. договору оренди тари сторони погодили, що орендодавець не несе будь-якої відповідальності за цим договором, у тому числі, але не виключно відносно потенційних втрат, псування, якісних показників продукції, що буде розташовуватись в орендованій "Тарі";

-відповідно до специфікацій, підписаних в межах договору оренди тари для зберігання продукції сільськогосподарського призначення від 26.08.2016 № 260816ОТ: від 26.08.2016 № 1, від 11.10.2016 № 2, від 11.10.2016 № 3 та від 11.10.2016 № 4, сторони узгодили кількість ящиків, що передаються в оренду для зберігання сільськогосподарської продукції (6 343 одиниці), та рекомендовані температурно-вологісні режими зберігання для кожного виду сільськогосподарської продукції (цибулі, моркви, капусти білокачанної та картоплі):

специфікацією від 26.08.2016 № 1 сторони узгодили передачу ПП "Шато" 507 одиниць "Тари" (ящиків) із визначенням оптимальної температури в приміщенні для зберігання належної йому сільськогосподарської продукції при цілодобовому режимі роботи охолоджувального обладнання 4±1С°, рівень вологості - 80±5%;

специфікацією від 11.10.2016 № 2 сторони узгодили передачу ПП "Шато" 2 060 одиниць "Тари" (ящиків) із визначенням оптимальної температури в приміщенні для зберігання при цілодобовому режимі роботи охолоджувального обладнання 2±1С°, рівень вологості - 85±5%;

специфікацією від 11.10.2016 № 3 сторони узгодили передачу ПП "Шато" 3 300 одиниць "Тари" (ящиків) із визначенням оптимальної температури в приміщенні для зберігання при цілодобовому режимі роботи охолоджувального обладнання 1±1С°, рівень вологості - 90±5%;

специфікацією від 11.10.2016 № 4 сторони узгодили передачу ПП "Шато" 476 одиниць "Тари" (ящиків) із визначенням оптимальної температури в приміщенні для зберігання при цілодобовому режимі роботи охолоджувального обладнання 3±1С°, рівень вологості - 90±5%;

-до змісту всіх підписаних між ПП "Шато" та ТОВ "Грін Тім" специфікацій включено п. 3, відповідно до якого сторони, виходячи із умов, викладених у п. 4.2. договору оренди тари, погодили, що температура і рівень вологості, зазначені у п. 2 цих специфікацій, встановлені в налаштуваннях охолоджувального обладнання, є орієнтовними, та у зв`язку із тим, що на час дії пікових коефіцієнтів, диференційованих за періодами часу, встановлених НКРЕКП для тризонних тарифів, постачання електроенергії до приміщення та робота охолоджувального обладнання в приміщенні буде зупинятися, орендована "Тара" буде ввозитись/вивозитися тощо, фактична температура та рівень вологості можуть відрізнятися, що не може бути порушенням умов договору;

-відповідно до пунктів 6 та 7 специфікацій рекомендована температура продукції, що передається для завантаження: для картоплі - 12 С°, для буряка - не вище 12 С°, для моркви - не вище 12 С°, для цибулі - не вище 35 С°, для капусти - не вище 12 С°;

-рекомендовані температурно - вологісні режими зберігання: для моркви та капусти - 1 ±1С°, вологість 90±5%, для цибулі - 2±1С°, вологість 85±5%, для буряка - 3±1С°, вологість 90±5%, для картоплі - 4±1С°, вологість 80±5%.

-за змістом п. 8 всіх чотирьох специфікацій вони діють до 30.06.2017, але в будь-якому випадку не довше строку дії договору;

-передача ящиків для зберігання відбувалась на підставі підписаних між ТОВ "Грін Тім" та ПП "Шато" актів приймання-передачі коробів;

-відповідно до умов п. п. 3.3.5. п. 3.3. договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції від 26.08.2017 № 260816ОТ перед завантаженням тари продукцією ПП "Шато" орендодавцем здійснювався її лабораторний аналіз;

-наявні в матеріалах справи акти лабораторного аналізу продукції містять інформацію про показники якості перевіреної продукції та номери ящиків, в які перевірена продукція була завантажена для її подальшого зберігання;

-передача завантажених сільськогосподарською продукцією ПП "Шато" ящиків/тари в оренду відбувалась на підставі підписаних між сторонами актів приймання - передачі тари в оренду, які містять інформацію про номери ящиків, найменування завантаженої в них продукції та масу кожного ящика брутто;

-акти лабораторного аналізу продукції та акти приймання - передачі тари в оренду долучено до матеріалів справи;

-відповідно до наявних в матеріалах справи актів виконання робіт (надання послуг), підписаних сторонами, вартість наданих ТОВ "Грін Тім" послуг з надання в оренду тари для зберігання сільськогосподарської продукції за період з грудня 2016 року по травень 2017 року склала 4 632 568, 60 грн;

-листом від 13.03.2017 № 152 ПП "Шато" повідомило ТОВ "Грін Тім" про складне фінансове становище і запропонувало погашення заборгованості здійснювати згідно із запропонованим планом;

-листом від 16.03.2017 № 30 ТОВ "Грін Тім" узгодило запропонований ПП "Шато" графік погашення заборгованості;

-11.04.2017 ТОВ "Грін Тім" направило на адресу ПП "Шато" претензію - вимогу від 11.04.2017 № 36, в якій запропонувало останньому погасити заборгованість в сумі 2 496 860,86 грн., яка виникла за двома договорами:

договором оренди тари сільськогосподарського призначення від 26.08.2016 № 260816ОТ в сумі 2 380 860, 86 грн;

договором оренди приміщення від 30.01.2017 № 300117ШОП в сумі 116 000 грн;

-29.05.2017 на адресу ПП "Шато" направлено чергову претензію - вимогу від 29.05.2017 № 56 на суму 1 299 230,83 грн;

- ПП "Шато" за оренду тари сплачено 3 582 568, 60 грн, що підтверджується копіями наявних в матеріалах справи платіжних доручень;

-залишок несплаченої суми склав 1 050 000 грн;

-претензією-вимогою від 16.06.2017 № 72 ТОВ "Грін Тім" висунуло ПП "Шато" вимогу про сплату заборгованості в сумі 2 152 281, 23 грн, з яких: 1 050 000 грн - основний борг, 18 769, 23 грн - 3% річних, 912 973, 07 грн - штраф;

-безпосередньо під час розгляду справи судом першої інстанції платіжним дорученням від 21.06.2017 № 384 ПП "Шато" сплатило ТОВ "Грін Тім" орендну плату в сумі 60 000 грн. Вказана обставина не заперечується учасниками справи, отже, заборгованість ПП "Шато" за договором оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції від 26.08.2016 № 260816ОТ склала 990 000 грн;

-як вбачається з матеріалів справи, протягом січня - березня 2017 року ТОВ "Грін Тім" електронними листами направляло ПП "Шато" акти про стан продукції;

-щодо цибулі золотистої у кількості 2 181 299 кг., яка зберігалась в камерах № 8 та № 9, зафіксовано: бактеріальну гниль; чорну плісняву цибулі або аспергильоз; плісняву інфекцію; стеблову нематоду; вплив низьких температур. Основну небезпеку являють бактеріальні гнилі, які за сприятливих умов можуть поширюватися на сприятливі цибулинки. Пліснява інфекція сприятиме гниттю, створюючи грибні гнилі. Розвиток в збереженні шкідників не очікується. Здатність до збереження замороженої цибулі значно зменшується. Цибулини можуть загнивати у зв`язку з утвореними кристалами льоду мікроскопічними пошкодженнями, які є легкодоступними для бактерій. Висновок: температура продукту 2+1 градус С, вологість - в межах норми (80+5%). Всі перелічені захворювання погіршують стан цибулі. Рекомендовано звернути увагу та реалізувати продукт задля запобігання погіршенню ситуації;

-щодо капусти білокачанної у кількості 2 190 551,5 кг., яка зберігалась у камерах № 10 та № 13, зафіксовано: альтернаріоз капусти; сіру гниль; білу гниль; пошкодження гусеницями комах та низькими температурами; едема капусти. Збудники сірої та білої гнилі виділяють токсини, які викликають некроз близько розташованих тканин (мокра гниль). Захворюванням сприяють механічні пошкодження та сортові якості капусти (вміст великої кількості цукрів). Висновок: температура продукту 1+ 1 С, вологість 95+ 5%. На качанах капусти сорту "Анкома" та "Муксума" спостерігається інтенсивний розвиток білої та сірої гнилі, що може призвести до великих втрат. Рекомендовано звернути увагу;

-щодо буряку у кількості 542 134,5 кг., який зберігався у камері № 15, зафіксовано: сіру гниль; дуплистість; стеблеву нематоду; плісневу інфекцію. Сірій гнилі сприяють механічні пошкодження, призводячи до мокрої гнилі, і може поширюватися на сусідні здорові корені. Дуплистість сприяє розвитку інших видів інфекцій. Висновок: температура продукту 3 + 1 С, вологість 95 + 5%. Рекомендовано звернути увагу не перелічені захворювання, а також на вторинний ріст бадилля;

-щодо моркви у кількості 864 425 кг., яка зберігалась у камері № 14, зафіксовано: сіру гниль; плісняві шийки та корінці коренеплодів. Збудники сірої гнилі виділяють токсини, які викликають некроз близько розташованих тканин. Захворюванню сприяють механічні пошкодження. Виявлено зразок з двох коренеплодів. Висновок: температура продукту 1 + 1 С, вологість 95 + 5%. Виявлено велику кількість коренеплодів, вражених сірою гниллю, що може викликати скупчення мокрої гнилі. Рекомендовано починати сортування продукту задля попередження великих втрат;

-повернення тари з оренди здійснювалось в жовтні - грудні 2016 року та січні - травні 2017 року на підставі актів прийняття - передачі (повернення) тари з оренди;

-поверненню тари передувало сортування продукції, яку ПП "Шато" здійснювало самостійно (лист ПП "Шато" від 05.12.2016 № 142) у камері № 1, про що складено акти сортування по кожному виду продукції, які є невід`ємною частиною актів прийняття - передачі (повернення) тари з оренди;

-відповідно до наявних в матеріалах справи актів списання, у зв`язку з природним убутком, згідно з нормами зберігання списано: моркву у кількості 18 223,5 кг (акт від 15.05.2017 № 05/01-17); цибулю золотисту у кількості 103 009,5 кг (акт від 20.05.2017 № 05/03-17); капусту білокачанну у кількості 61 550,5 кг (акт від 30.04.2017 № 04/01-17,); буряк у кількості 14 894 кг (акт від 15.05.2017 № 05/02-17);

-05.04.2017 та 31.05.2017 ПП "Шато" здійснено утилізацію продукції у зв`язку з втратою нею товарного вигляду через враження хворобами, що супроводжується її підгниванням: буряк у кількості 106 379 кг (акт на утилізацію від 05.04.2017 № 05/04-17); морква у кількості 315 824,15 кг (акт на утилізацію від 31.05.2017 № 05/06-17); цибуля золотиста у кількості 1 255 125, 52 кг (акт на утилізацію від 31.05.2017 № 05/05-17); капуста білокачанна у кількості 996 312, 651 кг (акт на утилізацію від 31.05.2017 № 05/07-17).

2.7. Відмовляючи в задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний позов, місцевий господарський суд виходив з такого:

- укладення договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції від 26.08.2016 № 260816ОТ було спрямоване на приховання іншого правочину - договору зберігання на товарному складі, який сторони насправді вчинили, а тому до нього слід застосовувати положення глави 66 ЦК України та Закону України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва";

- договір оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції від 26.08.2016 №260816ОТ є недійсним, а тому в силу приписів частини 1 статті 236 та частини 1 статті 216 ЦК України підлягають стягненню з ТОВ "Грін Тім" на користь ПП "Шато" грошові кошти в сумі 4 749 658, 20 грн - раніше сплачені за оренду тари платежі;

- вина ТОВ "Грін Тім" у псуванні переданої на зберігання сільськогосподарської продукції є доведеною, а тому вимога ПП "Шато" про стягнення збитків в сумі 7 480 374, 70 грн підлягає задоволенню.

Задоволення місцевим господарським судом зустрічного позову ПП "Шато" зумовило відмову ТОВ "Грін Тім" у задоволенні первісного позову.

2.8. Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, приймаючи нове рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову та частково задовольняючи первісний позов, виходив з такого:

-враховуючи імперативний характер частини 2 статті 235 Цивільного кодексу України та відсутність у переліку способів захисту цивільних прав, визначеному в частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України, такого способу як визнання правочину удаваним, суд зазначив, що обраний ПП "Шато" спосіб захисту порушеного права шляхом визнання договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції від 26.08.2016 № 260816ОТ удаваним сам по собі не призведе до відновлення порушеного права позивача за зустрічним позовом. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимогу ПП "Шато" про визнання удаваним договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції від 26.08.2016 № 260816ОТ належить розглядати виключно як один з доводів, яким позивач за зустрічним позовом обґрунтовує наявність правових підстав для застосування до ТОВ "Грін Тім" наслідків, передбачених статтею 951 Цивільного кодексу України, а саме: стягнення збитків в сумі 7 480 375, 24 грн за неналежне зберігання сільськогосподарської продукції, а не як самостійну позовну вимогу;

- суд апеляційної інстанції вважав, що укладений між ТОВ "Грін Тім" та ПП "Шато" договір оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції від 26.08.2016 № 260816ОТ є удаваним, тобто спрямованим на приховування іншого правочину, а саме правочину складського зберігання, який сторони насправді вчинили. Отже, в силу положень частини 2 статті 235 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин належить застосовувати норми глави 66 Цивільного кодексу України "Зберігання";

-суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що псування належної ПП "Шато" сільськогосподарської продукції на суму 7 480 375, 24 грн внаслідок неналежного її зберігання ТОВ "Грін Тім" м. Каховка не доведено належними доказами;

- за договором оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції від 26.08.2016 № 260816ОТ ТОВ "Грін Тім" надавало ПП "Шато" послуги зі складського зберігання, які спожито останнім. Отже, виходячи з правової природи договору складського зберігання, визнання його недійсним унеможливлює застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ч. 1 ст. 216 ЦК України, а тому висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ "Грін Тім" раніше сплачених ПП "Шато" платежів за недійсною угодою в сумі 4 749 658, 20 грн є помилковим;

- оскільки послуги зі зберігання сільськогосподарської продукції були фактично надані ПП "Шато" та спожиті останнім, що не заперечується учасниками справи і підтверджується підписаними між сторонами по справі актами виконання робіт (надання послуг) з зазначенням їх вартості та актом звірки взаємних розрахунків за період: 01.04.2017 - 25.05.2017, то заборгованість ПП "Шато" перед позивачем за фактично надані послуги зі зберігання сільськогосподарської продукції в сумі 990 000 грн підлягає стягненню;

-з огляду на те, що на час розгляду цієї справи судом першої інстанції вказаний договір було визнано судом недійсним і в силу приписів частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України він не створює юридичних наслідків, правові підстави для стягнення з ПП "Шато" пені та штрафу відсутні. З цих підстав судом апеляційної інстанції також було відмовлено у стягненні 3% річних;

-враховуючи те, що платіжним дорученням від 21.06.2017 № 384 ПП "Шато" сплатило ТОВ "Грін Тім" заборгованість в сумі 60 000 грн, провадження у справі в частині стягнення цієї суми підлягало закриттю.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 в частині відмови у стягненні на користь ТОВ "Грін Тім" заборгованості за надання послуг із зберігання с/г продукції в сумі 1 102 281, 23 грн, здійснення повороту виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 шляхом стягнення на користь ПП "Шато" 1 347 160, 29 грн, відмови у скасуванні заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Херсонської області від 22.08.2018 в частині накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Грін Тім" в сумі 1 347 160, 29 грн, ТОВ "Грін Тім" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати частково та прийняти нове рішення, яким стягнути на користь ТОВ "Грін Тім" заборгованість за надання послуг зі зберігання в сумі 1 102 281, 23 грн. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Херсонської області від 22.08.2018, повністю.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги з урахуванням заяви про її доповнення та зміну:

-судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, а саме: частину 8 статті 333, частину 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відмовлено у скасуванні заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Херсонської області від 22.08.2018, в частині накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Грін Тім" в сумі 1 347 160, 29 грн;

-суд апеляційної інстанції, здійснивши поворот виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2017, порушив норми процесуального права, зокрема пункт 4 частини 2, частини 5, 6 статті 333 Господарського процесуального кодексу України

-суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статей 526, 549, 625 та 629 Цивільного кодексу України, статті 216, 229 Господарського процесуального кодексу України, частину 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, відмовивши в задоволенні позовних вимог про стягнення сум пені, штрафу та 3% річних, зважаючи на те, що зобов`язання про надання послуг може бути припинено лише на майбутнє.

3.3. Не погоджуючись з постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019, ПП "Шато" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині визнання договору оренди тари удаваним, стягнення на користь ПП "Шато" збитків у сумі 7 480 375, 24 грн. Здійснити поворот виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 шляхом стягнення з ТОВ "Грін Тім" на користь ПП "Шато" 1 347 160, 29 грн.

3.4. Узагальнені доводи касаційної скарги:

-судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, а саме: статтю 277, пункт 3 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скасовано законне рішення місцевого господарського суду без зазначення відповідних правових підстав;

-судом апеляційної інстанції порушено статтю 316 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені ним у постанові від 04.07.2018;

-судом апеляційної інстанції визнано встановленою обставину щодо повернення продукції ПП "Шато", яка не є доведеною належними та допустимими доказами;

-суд апеляційної інстанції визнав встановленими обставини, які не були доведені.

3.5. У відзиві на касаційну скаргу ПП "Шато" ТОВ "Грін Тім" просило відмовити в її задоволенні, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 в частині скасування рішення Господарського суду Херсонської області від 06.11.2018 щодо задоволення зустрічного позову ПП "Шато" залишити без змін.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд

4.1. Частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. У постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у даній справі викладено позицію, згідно з якою оскільки умови договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції №260816ОТ від 26.08.2016 відповідають загальним положенням про зберігання, які наведені у Главі 66 Цивільного кодексу України, то укладений між сторонами договір оренди тари зберігання сільськогосподарської продукції №260816ОТ від 26.08.2016 є удаваним.

При цьому колегія суддів касаційного суду зазначила, що встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 Цивільного кодексу України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків. Разом з тим суди попередніх інстанцій не дослідили та не надали належної оцінки умовам оспорюваного договору на предмет відповідності їх законодавству, що регулює правовідносини зберігання.

4.3. Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

4.4. За приписами частини 1 статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона, зберігач, зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною, поклажодавцем, і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Зберігання товару на товарному складі врегульовано статтями 956-966 Цивільного кодексу України та передбачає обов`язок товарного складу, як спеціального суб`єкта, за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

Відповідно до статті 959 Цивільного кодексу України товарний склад зобов`язаний за свій рахунок оглянути товар при прийнятті його на зберігання для визначення його кількості та зовнішнього стану. Товарний склад зобов`язаний надавати поклажодавцеві можливість оглянути товар або його зразки протягом усього часу зберігання, а якщо предметом зберігання є речі, визначені родовими ознаками, - взяти проби та вжити заходів, необхідних для забезпечення його схоронності. Товарний склад або поклажодавець при поверненні товару має право вимагати його огляду та перевірки якості. Витрати, пов`язані з оглядом речей, несе сторона, яка вимагала огляду та перевірки. Якщо при поверненні товару він не був спільно оглянутий або перевірений товарним складом та поклажодавцем, поклажодавець має заявити про нестачу або пошкодження товару у письмовій формі одночасно з його одержанням, а щодо нестачі та пошкодження, які не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття товару, - протягом трьох днів після його одержання. У разі відсутності заяви поклажодавця вважається, що товарний склад повернув товар відповідно до умов договору.

Згідно зі статтею 960 Цивільного кодексу України якщо для забезпечення схоронності товару потрібна негайна зміна умов його зберігання, товарний склад зобов`язаний самостійно вжити відповідних невідкладних заходів та повідомити про них поклажодавця. У разі виявлення пошкоджень товару склад зобов`язаний негайно скласти акт і того ж дня повідомити про це поклажодавця.

Товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво (частина 1 статті 961 Цивільного кодексу України).

Тобто, договір зберігання укладається в інтересах поклажодавця з метою забезпечення схоронності майна, в тому вигляді, у якому його передали на зберігання. Правова природа зберігання полягає у спрямуванні волі та волевиявленні сторін на зберігання речі, при цьому послугу надає зберігач, а оплачує поклажодавець, а у договорі майнового найму послугу оплачує наймач, який користується майном. При цьому у відносинах зберігання товару на товарному складі зберігачем виступає спеціальний суб`єкт, який надає послуги зберігання на засадах підприємницької діяльності.

Так, якщо термін зберігання сільськогосподарської продукції за окремими видами овочів становить понад 90 днів, на такий договір розповсюджується Закон України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва", дія якого поширюється на зберігання товарів, термін придатності яких з дня прийняття на зберігання перевищує 90 днів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва" сертифікованим товарним складом є товарний склад, який отримав сертифікат про відповідність надання послуг із зберігання, що дає право видавати прості і подвійні складські свідоцтва на окремі групи товарів, зазначені в сертифікаті про відповідність надання послуг із зберігання.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва" передбачено право сертифікованого складу видавати складські свідоцтва виключно після одержання сертифіката про відповідність надання послуг із зберігання товарів і тільки на ті групи товарів, які зазначені в сертифікаті.

4.5. При новому розгляді справи місцевий господарський суд, з урахуванням вказівок суду касаційної інстанції, встановивши, що термін зберігання сільськогосподарської продукції ПП "Шато" за окремими видами овочів становив понад 90 днів, дійшов висновку, що правовідносини сторін крім параграфа 2 Глави 66 Цивільного кодексу України, яким врегульовані загальні положення щодо складського зберігання, регулюються Законом України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва", дія якого поширюється на зберігання товарів, термін придатності яких з дня прийняття на зберігання перевищує 90 днів.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що всупереч вищенаведеним нормами чинного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, ТОВ "Грін Тім" при прийнятті сільськогосподарської продукції на зберігання складські документи ПП "Шато" не видавав.

Також, як встановлено місцевим господарським судом, у відзиві від 11.09.2017 ТОВ "Грін Тім" стверджує, що не має дозволу на роботу товарного складу, у нього відсутні реєстр складських свідоцтв, складські документи, регламент сертифікованого складу, акти природних витрат, псування або нестачі, акти повернення продукції, договір страхування продукції.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку, що скільки договір оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ від 26.08.2016 не відповідає положенням статей 950, 951, 961 Цивільного кодексу України, Закону України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва", укладений за відсутністю відповідності волевиявлення сторін внутрішній волі та спрямування на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цим договором, то відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України наведене є підставою для визнання його недійсним.

4.6. Разом з тим колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції передчасним з огляду на таке.

Так, місцевий господарський суд, зазначаючи про те, що на правовідносини сторін розповсюджуються вимоги Закону України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва", не врахував такого.

Відповідно до преамбули Закону України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва" дія цього Закону не поширюється на правовідносини, що виникають стосовно об`єктів нерухомості, електроенергетики, а також правовідносини, пов`язані із зберіганням цінних паперів, їх сертифікатів, банківських білетів (банкнот) та монет, які є законним платіжним засобом; тварин; товарів, обтяжених правами застави; товарів, термін придатності яких з дня прийняття на зберігання не перевищує 90 днів, а також товарів, щодо яких порушено судом провадження про витребування з чужого незаконного володіння; товарів, що передані в користування на умовах оренди, лізингу або прокату.

Отже, у випадку якщо господарський суд дійде висновку про те, що дія зазначеного закону розповсюджується на правовідносини сторін, господарським судам необхідно також встановити термін придатності сільськогосподарської продукції, яка передавалась на зберігання відповідачу (відповідно до вимог держстандартів чи відповідно до звичайних умов зберігання продукції).

4.7. Окрім того, відповідно до резолютивної частини рішення суду першої інстанції укладений між ТОВ "Грін Тім та ПП "Шато" договір оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції №260816ОТ від 26.08.2016 визнано удаваним та договором зберігання - Товарного складу, а також стягнуто, зокрема 4 749 658, 20 грн сплачених платежів за недійсною угодою. Разом з тим у резолютивній частині рішення відсутній висновок про визнання недійсним правочину, який сторонами фактично було вчинено.

Враховуючи імперативний характер частини 2 статті 235 Цивільного кодексу України та відсутність у переліку способів захисту цивільних прав, визначеному в частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України, такого способу як визнання правочину удаваним, суд апеляційної інстанції, в свою чергу, зазначив, що обраний ПП "Шато" спосіб захисту порушеного права шляхом визнання договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції від 26.08.2016 № 260816ОТ удаваним сам по собі не призведе до відновлення порушеного права позивача за зустрічним позовом. У зв`язку з наведеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимогу ПП "Шато" про визнання удаваним договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції від 26.08.2016 № 260816ОТ належить розглядати виключно як один з доводів, яким позивач за зустрічним позовом обґрунтовує свої вимоги

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції в цій частині, проте вважає, що ним необґрунтовано в межах даної справи не надано правової оцінки правочину, який сторонами було фактично вчинено, на відповідність його вимогам чинного законодавства, а лише враховано на підставі частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені постановою

Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 у справі № 923/1121/17.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

4.8. Щодо висновків суду першої інстанцій про стягнення з ТОВ "Грін Тім" на користь ПП "Шато" 4 749 658, 20 грн сплачених платежів за недійсною угодою, а також збитків за неналежне зберігання за удаваним договором №260816ОТ від 26.08.2016 в сумі 7 480 375, 24 грн; висновків суду апеляційної інстанції про задоволення первісних позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 990 000 грн за фактично надані послуги зі зберігання сільськогосподарської продукції, колегія суддів вважає їх такими, що зроблені з неправильним застосуванням абзацу 2 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України.

4.9. Статтею 216 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки недійсності правочину.

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 2 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадку коли у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (частина 3 статті 216 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 208 Господарського кодексу України у разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

4.10. За встановленої під час судового розгляду неможливості повернути одержане за правочином майно у натурі (через його втрату, псування, істотну зміну тощо) набувач повинен відшкодувати вартість майна за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України). З метою такого відшкодування заінтересована особа вправі звернутися до набувача з окремою позовною вимогою.

У разі застосування реституції за недійсним договором, у якому не встановлена вартість майна і вона не може бути визначена виходячи з його умов, така вартість визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на момент укладення договору (частина четверта статті 632 ЦК України). Звичайними є ціни, які за подібних обставин зазвичай сплачувалися за аналогічне майно у відповідний момент часу у відповідному регіоні. Доведення рівня таких цін покладається на особу, яка заявила вимогу про відшкодування вартості майна. У разі неможливості з`ясування вартості майна в такий спосіб (наприклад, якщо майно визначене індивідуальними ознаками і не має аналогів) та в інших необхідних випадках господарський суд за клопотанням заінтересованої сторони чи з власної ініціативи може призначити відповідну судову експертизу.

Відшкодування збитків та моральної шкоди, завданої у зв`язку із вчиненням недійсного правочину, здійснюється винною стороною за загальними правилами, встановленими для зобов`язань, що виникають із факту заподіяння шкоди, тобто за правилами позадоговірної (деліктної) відповідальності (§ 1 глави 82 ЦК України). Відповідний спір може бути вирішений господарським судом як під час провадження у справі про визнання правочину недійсним, так і окремо від нього, - залежно від змісту позовних вимог.

4.11. У постанові Верховного Суду України від 19.10.2016 у справі № 18/122-12/2 викладено правову позицію, згідно з якою правові наслідки недійсності правочину та господарського зобов`язання регулюються спеціальними правовими нормами, статтею 216 Цивільного кодексу України і статтею 208 Господарського кодексу України відповідно, а тому до таких правовідносин загальні норми про виконання зобов`язання та про відповідальність за його порушення не застосовуються.

4.12. Як у випадку невиконання договору, так і за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків чи відшкодування завданої шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (шкодою); вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Разом з тим ні суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, ні суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову в позові про стягнення збитків, наведеного не врахували, та не перевірили наявності чи відсутності всіх елементів складу цивільного правопорушення в діях ТОВ "Грін Тім".

Так, суд першої інстанції, беручи до уваги висновки експертів Херсонської Торгово-промислової палати Вэ-449 від 26.07.2017 та Вэ-449/1 від 26.07.2017, дійшов висновку про наявність вини в діях ТОВ "Грін Тім", без встановлення наявності самої протиправної поведінки та причинного зв`язку із завданими збитками.

Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, встановивши на підставі частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини щодо недійсності договору зберігання на товарному складі, у зв`язку з чим вважається, що відпала правова підстава, на якій виникли спірні правовідносини, попри те застосував частину 3 статті 959 Цивільного кодексу України, згідно з якою товарний склад або поклажодавець при поверненні товару має право вимагати його огляду та перевірки якості. Витрати, пов`язані з оглядом речей, несе сторона, яка вимагала огляду та перевірки. Якщо при поверненні товару він не був спільно оглянутий або перевірений товарним складом та поклажодавцем, поклажодавець має заявити про нестачу або пошкодження товару у письмовій формі одночасно з його одержанням, а щодо нестачі та пошкодження, які не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття товару, - протягом трьох днів після його одержання. У разі відсутності заяви поклажодавця вважається, що товарний склад повернув товар відповідно до умов договору.

4.13. Задовольняючи вимогу ПП "Шато" про стягнення з ТОВ "Грін Тім" 4 749 658, 20 грн сплачених платежів за недійсною угодою, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в даному випадку одержане ним за недійсним правочином полягало в наданій ТОВ "Грін Тім" послузі, яка була спожита ПП "Шато".

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково первісні позовні вимоги в сумі 990 000 грн за фактично надані послуги зі зберігання сільськогосподарської продукції також не обґрунтував чи відповідає така сума цінам, які існують на момент відшкодування, в розумінні положення абзацу 2 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України. Оскільки вимоги про стягнення пені, 3% річних та штрафу є похідними від згаданої суми основного боргу, рішення судів попередніх інстанцій в частині також підлягає скасуванню.

4.14. З врахуванням викладеного та у зв`язку з тим, що господарські суди не встановили обставин щодо дійсності укладеного сторонами договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції №260816ОТ від 26.08.2016, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення й в іншій частині вирішених позовних вимог як за первісним, так і за зустрічним позовами підлягають скасуванню з направлення справи на новий розгляд, оскільки ці вимоги підлягають дослідженню господарськими судами після встановлення обставин дійсності/недійсності укладеного сторонами договору.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.2. Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

5.3. З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.4. При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, надати оцінку всім аргументам сторін, наведеним ними в обґрунтування своїх позицій, надати оцінку всім доказам, які містяться в матеріалах справи. Встановити термін придатності сільськогосподарської продукції, яка передавалась на зберігання відповідачу (відповідно до вимог держстандартів чи відповідно до звичайних умов зберігання продукції). Надати оцінку правочину, який фактично був вчинений між сторонами на відповідність його вимогам чинного законодавства. Перевірити наявність чи відсутність всіх елементів складу цивільного правопорушення в діях ТОВ "Грін Тім". В залежності від встановленого і відповідно до вимог закону вирішити спір.

5.5.. Доводи касаційної скарги ТОВ "Грін Тім" про порушення норм процесуального права в частині скасування заходів забезпечення позову та повороту виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2017, колегією суддів відхиляються, з огляду на те, що суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування рішення судів попередніх інстанцій та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Судові витрати

6.1. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім" та Приватного підприємства "Шато" задовольнити частково.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 та рішення Господарського суду Херсонської області від 06.11.2018 у справі № 923/560/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді Г. Вронська

І. Кондратова