Історія справи

Ухвала КГС ВП від 07.02.2018 року у справі №910/14411/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/14411/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Варави Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача - Кривошея Д.А.,

відповідача - Галя Є.С.,

третьої особи - ОСОБА_6,

прокуратури - Голуб Є.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕМП-3000"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А., Руденко М.А.

від 22.01.2018

за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕМП-3000"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна фінансова інспекція України

за участю Головної військової прокуратури

про стягнення 30 699 718,52 грн. та визнання договорів частково недійсними.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 05 серпня 2016 року позивач подав позовну заяву про визнання недійсними пунктів 3.1 договорів №286/3/14/28 від 28.05.2014, №286/3/14/32 від 30.05.2014, №286/3/14/85 від 26.06.2014, №286/3/14/86 від 26.06.2014, №286/3/14/87 від 26.06.2014, №286/3/14/105 від 04.08.2014, №286/3/14/106 від 04.08.2014, №286/3/14/107 від 04.08.2014, №286/3/14/121 від 04.09.2014, №286/3/14/122 від 04.09.2014, №286/3/14/123 від 24.09.2014, №286/3/14/124 від 24.09.2014, №286/3/14/125 від 24.09.2014, №286/3/14/126 від 24.09.2014, № 286/3/14/127 від 24.09.2014, №286/3/14/132 від 24.09.2014, №286/3/14/133 від 24.09.2014, №286/3/14/134 від 24.09.2014, №286/3/14/135 від 24.09.2014, № 286/3/14/179 від 14.10.2014 в частині включення до ціни договорів податку на додану вартість у розмірі 20% та про стягнення 30699718,52 грн. незаконно сплаченого податку на додану вартість за поставку продукції, яка звільнена від такого оподаткування.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч приписам Закону України від 01.07.2014 № 1561-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спеціальних засобів індивідуального захисту та лікарських засобів" за умовами оспорюваних пунктів договорів до ціни товару було включено суму податку на додану вартість. Тому, на думку позивача, відповідні умови договорів мають бути визнані недійсними, а сплачена ним в ціні товару сума податку на додану вартість підлягає поверненню відповідачем.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 у задоволенні позову було відмовлено.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що пільги, які полягають у звільненні від оподаткування податком на додану вартість поширюється на операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України спеціальних засобів індивідуального захисту для цілей антитерористичної операції, однак, в матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем імпорту спеціальних засобів індивідуального захисту, поставлених за укладеним між сторонами договором та їх подальшого використання саме при проведенні антитерористичної операції.

5. Суд першої інстанції також зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази того, що спірний товар підпадає під коди УКТ ЗЕД, зазначені в Законі України від 01.07.2014 № 1561-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спеціальних засобів індивідуального захисту та лікарських засобів".

6. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 рішення суду першої інстанції було скасовано частково та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову.

7. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Закон України від 01.07.2014 № 1561-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спеціальних засобів індивідуального захисту та лікарських засобів", яким звільнені від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання засобів індивідуального захисту, набрав чинності 23.07.2014, а пункти 3.1 договорів поставки, які були укладені між сторонами після вказаної дати, в частині включення до ціни договорів податку на додану вартість, суперечать зазначеним нормам законодавства, тому в цій частині підлягають визнанню недійсними.

8. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що відповідач набув суму коштів у розмірі 30699718,52 грн. без достатньої правової підстави, тому відповідач зобов'язаний повернути зазначені кошти.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Протягом травня 2014 року - червня 2015 року відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України №244-р від 23.03.2014 та №768-р від 20.08.2014 "Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" та відповідно до рішень комітету з конкурсних торгів Міністерства оборони України, між Міністерством оборони України (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕМП-3000" (Постачальник) були укладені договори про поставки для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України): №286/3/14/28 від 28.05.2014, №286/3/14/32 від 30.05.2014, №286/3/14/85 від 26.06.2014, №286/3/14/86 від 26.06.2014, №286/3/14/87 від 26.06.2014, №286/3/14/105 від 04.08.2014, №286/3/14/106 від 04.08.2014, №286/3/14/107 від 04.08.2014, №286/3/14/121 від 04.09.2014, №286/3/14/122 від 04.09.2014, №286/3/14/123 від 24.09.2014, №286/3/14/124 від 24.09.2014, №286/3/14/125 від 24.09.2014, №286/3/14/126 від 24.09.2014, №286/3/14/127 від 24.09.2014, №281/3/14/132 від 24.09.2014, №286/3/14/133 від 24.092014, №286/3/14/134 від 24.09.2014, №286/3/14/135 від 24.09.2014, №286/3/14/179 від 14.10.2014 (далі - Договори).

10. Умови зазначених Договорів є однотипними.

11. Відповідно до пунктів 1.1 Договорів Постачальник зобов'язується поставити Замовнику відповідний товар - вироби текстильні готові, інші (бронежилети: "Корсар 4", "Корсар МЗ-1-4", "Корсар МЗс-1-4"; шоломи кулезахисні "Каска - 1М"), а Замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у цих договорах.

12. Пунктами 1.2 Договорів передбачено, що номенклатура товару; вимоги згідно яких виготовляється та контролюється товар; строки (терміни) виконання договорів визначаються Специфікаціями.

13. Загальна вартість товару визначена у Договорах з урахуванням податку на додану вартість, відповідно до повідомлень Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України про акцепт пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції, або пропозиції за результатами процедури закупівлі в одного учасника.

14. Згідно з ліцензією серії AB №601510 на виробництво спеціальних засобів індивідуального захисту; довідки Державної служби статистики України АА№778633 з зазначенням основних видів діяльності підприємства та сертифікату на систему управління якістю (ISO 9001:2008) стосовно розробки та виробництва засобів індивідуального бронезахисту, відповідач є вітчизняним виробником і ввезення на митну територію України та подальше постачання на митній території України товарів не здійснює.

15. У матеріалах справи відсутні докази, що товар, який був предметом постачання за Договорами, класифікується за кодами УКТ ЗЕД, зазначеними у Законі України від 01.07.2014 № 1561-VII "Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо спеціальних засобів індивідуального захисту та лікарських засобів".

16. На виконання умов Договорів відповідач поставив, а позивач прийняв погоджений сторонами товар, що підтверджується видатковими накладними та актами приймального контролю.

17. Оплата за поставлений товар здійснена позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.

18. Відповідач у повному обсязі включив отриманий податок на додану вартість до своїх податкових зобов'язань та сплатив його у відповідному розмірі до бюджету у відповідності до поданих декларацій з податку на додану вартість за період червень - жовтень 2014 року.

19. Висновком експерта №SE/02/1611-21 від 28.04.2017 року, складеного за результатами судової економічної експертизи у господарській справі №910/14411/16, встановлено таке:

- здійснення у повному обсязі нарахування (декларування) відповідачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість щодо поставки торів (бронежилетів та шоломів кулезахисних) у період з липня 2014 року по жовтень 2014 року включно, відповідно до укладених із позивачем Договорів та оформлених первинних документів, документально підтверджується;

- здійснення у повному обсязі відповідачем оплати до бюджету задекларованих сум податку на додану вартість за період з липня 2014 року по жовтень 2014 року включно, відповідно до поданих податкових декларацій податку на додану вартість за вказаний період, за Договорами документально підтверджується;

- заподіяння державі збитків (матеріальної шкоди) у економічною їх розумінні шляхом здійснення відповідачем нарахування (декларування) податкових зобов'язань з податку на додану вартість із операцій постачання товарів (бронежилетів та шоломів кулезахисних) у період з липня 2014 року по жовтень 2014 року включно, відповідно до укладених із позивачем Договорів та оформлених первинних документів, а також проведення відповідачем у повному обсязі оплати до бюджету задекларованих сум податку на додану вартість за період з липня 2014 року по жовтень 2014 року включно, відповідно до поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за вказаний період, документально не підтверджується;

- висновок Державної фінансової інспекції України, викладений в акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Міністерства оборони України за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 № 08-21/6 від 21.04.2015 щодо нанесення державі збитків унаслідок сплати позивачем на користь відповідача грошових коштів у розмірі 30699718,52 грн., як податку на додану вартість у складі вартості поставленої продукції, яка звільнена від такого оподаткування, документально не підтверджується.

20. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.04.2017, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 у справі №826/18372/16 була встановлена та визнана правомірність поведінки відповідача, як платника податків у період з 01.05.2014 по 30.06.2015, а також підтверджено правильність ведення бухгалтерського та податкового обліку відповідачем відповідно до існуючої первинної документації.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

21. Відповідач вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме, статей 203, 215, 1212 Цивільного кодексу України, статей 5, 30, пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та статей 75, 86, 104, 269 Господарського процесуального кодексу України.

Позиції позивача, третьої особи, прокуратури викладені у відзивах на касаційну скаргу

22. У відзивах на касаційну скаргу позивач, третя особа та прокуратура просять залишити її без задоволення, оскільки вважають, що оскаржувана постанова прийнята з додержанням норм чинного законодавства.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

23. Закон України від 01.07.2014 №1561-VII "Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо спеціальних засобів індивідуального захисту та лікарських засобів" (далі - Закон №1561-VII)

Стаття 1

Підрозділ 2 розділу XX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., NN 13 - 17, ст. 112) доповнити пунктом 32 такого змісту:

"32. Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України: спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, чи їх еквіваленти та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломи, амортизатори), що класифікуються у товарній підкатегорії 6506 10 80 00 згідно з УКТ ЗЕД, бронежилети, що класифікуються у товарній підкатегорії 6211 43 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), виготовлених відповідно до військових стандартів або військових умов для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, інших суб'єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону; ниток для виготовлення бронежилетів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 5402 11 00 00 та 5407 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД; тканин (матеріалів) для виготовлення бронежилетів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 3920 10 89 90, 3921 90 60 00, 5603 14 10 00, 6914 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД;…".

24. Цивільний кодекс України

Стаття 202 частина 1

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 203 частина 1

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 215 частина 1

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 217

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Стаття 1212 частина 1

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно…

25. Закон України "Про здійснення державних закупівель" (в редакціях, чинних станом на момент проведення відповідних конкурсних торгів)

Стаття 40 частина 5

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі…

26. Господарський кодекс України

Стаття 180

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Стаття 189 частина 2

Ціна є істотною умовою господарського договору…

27. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій)

Стаття 43 частина 1

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

28. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 300 частини 1, 2

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Стаття 308 частина 1 пункт 4

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Стаття 312

Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

29. Суд вважає, що висновки суд апеляційної інстанції, викладені у оскаржуваній постанові, здійснено без належної оцінки норм законодавства, які підлягають застосуванню до даних правовідносин та без належного спростування обґрунтованих висновків суду першої інстанції, з огляду на таке.

30. Суд вважає хибним висновок суду апеляційної інстанції про те, що висновком експертного товарознавчого дослідження №1603 від 03.02.2016 встановлено, що товар, поставлений за Договорами належить до кодів класифікації УКТ ЗЕД, зазначеним у Законі №1561-VII, оскільки зазначеним висновком не встановлювались питання належності постановленого саме за Договорами товару кодам класифікації УКТ ЗЕД, вказаним у зазначеному Законі.

31. При цьому, судом першої інстанції було встановлено відсутність належних доказів на підтвердження зазначених обставин.

32. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем невідповідності пунктів 3.1 Договорів приписам Закону України від 01.07.2014 № 1561-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спеціальних засобів індивідуального захисту та лікарських засобів".

33. Крім того, Суд зазначає, що постановою від 12.03.2018 у справі №910/22319/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у подібних правовідносинах дійшов таких висновків.

34. Враховуючи приписи статті 217 Цивільного кодексу України, умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною не може бути істотною умовою договору, оскільки, в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому.

35. Нормами цивільного законодавства встановлено, що договір не може існувати без умов щодо ціни вартості товару.

36. Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, без погодження сторонами ціни договору такий договір є неукладений.

37. Оскільки, пункт договору в частині включення в оплату податку на додану вартість містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто, є істотною умовою договору, то договір не може бути визнаний недійсним в цій частині.

38. Суд не вбачає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2018 у справі №910/22319/16.

39. Крім того, Суд зазначає, що Договори були укладені за наслідками конкурсних торгів, тому умови таких Договорів не могли відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі [у розумінні частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель"].

40. З огляду на викладене, Суд вважає, що оспорювані пункти Договорів не можуть бути визнані недійсними, тому висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позову в частині визнання таких пунктів недійсними є хибним.

41. Суд також вважає хибними висновки суду апеляційної інстанції про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 30699718,52 грн. на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач набув зазначені кошти за наявності правової підстави - на підставі Договорів.

42. Враховуючи вищенаведене, Суд зазначає, що рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог відповідає закону.

43. Тому, Суд вважає, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню повністю, оскільки судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

44. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.

45. Постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню повністю, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Судові витрати

46. Судові витрати, понесені відповідачем у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга підлягає задоволенню.

Висновки про застосування норм права

47. Враховуючи приписи статті 217 Цивільного кодексу України, умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною не може бути істотною умовою договору, оскільки, в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому.

48. Нормами цивільного законодавства встановлено, що договір не може існувати без умов щодо ціни вартості товару.

49. Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, без погодження сторонами ціни договору такий договір є неукладений.

50. Оскільки, пункт договору в частині включення в оплату податку на додану вартість містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто, є істотною умовою договору, то договір не може бути визнаний недійсним в цій частині.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕМП-3000" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 у справі №910/14411/16 скасувати.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2017 у справі №910/14411/16 залишити в силі.

4. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕМП-3000" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 45, код ЄДРПОУ 31778043) 463837 (чотириста шістдесят три тисячі вісімсот тридцять сім) гривень 00 копійок судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

В. Студенець