Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/699/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Чумак Ю.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 (Крестьянінов О.О., Фоміна В.О., Шевель О.В.) про зупинення провадження у справі № 922/699/17 Господарського суду Харківської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до 1) Приватного акціонерного товариства "Термолайф", 2) Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Менеджмент Логістик Компані", 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Аромасервіс", 4) Акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю "Сarbo Trading Limited" Лімассол про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - Позивач) звернулося до Приватного акціонерного товариства "Термолайф" (далі - Відповідач-1) та Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" (далі - Відповідач-2) з позовом про стягнення солідарно частини заборгованості по процентах за договором про відкриття кредитної лінії № 30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 в сумі 3288324,16 долари США.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.05.2017 позовні вимоги задоволено повністю.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 прийнято апеляційну скаргу Відповідача-1 до провадження та призначено її до розгляду.

Відповідачем-1 подано клопотання про зупинення провадження у справі №922/699/17 до вирішення пов'язаних із нею справ №904/43/16 та №922/5740/15.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 зупинено провадження у справі №922/699/17.

Ухвала суду мотивована тим, що предметом спору у даній справі є вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 солідарно як з основного боржника (Відповідач-1), так і з поручителя (Відповідач-2) за договором поруки від 04.09.2012. В свою чергу, предметом позовних вимог у справі №922/5740/15 Господарського суду Харківської області є визнання поруки за договором від 04.09.2012 припиненою. Обставини, встановлені під час розгляду справи №922/5740/15 є істотними та мають преюдиціальне значення для розгляду справи №922/699/17, оскільки впливають на право Позивача вимагати солідарного стягнення боргу не тільки з основного боржника (Відповідач-1), а й з поручителя (Відповідач-2). Отже, спір у даній справі неможливо розглянути по суті до вирішення пов'язаної з нею справи №922/5740/15, з огляду на це, суд дійшов висновку про задоволення клопотання Відповідача-1 про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №922/5740/15.

Позивач подав касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2018, в якій просить її скасувати, а справу передати для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.

В касаційній скарзі Позивач не погоджується з мотивами, наведеними в оскаржуваному судовому рішенні, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції не враховано, що під час розгляду справи в суді першої інстанції було з'ясовано питання щодо наявності підстав для припинення договору поруки від 04.09.2012, а тому зазначене питання має бути предметом апеляційного дослідження на підставі доказів та доводів, наявних в матеріалах справи; судом апеляційної інстанції не наведено обґрунтованих підстав пов'язаності обох справ в тій мірі, що б давали підстави дійти висновку про неможливість розгляду справи №922/699/17; судові рішення у справі №922/5740/15 були скасовані постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2016, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції, розгляд справи триває та рішення ще не прийняте, а тому зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №922/5740/15 призведе до затягування розгляду даної справи по суті спору на невизначений строк, а тому будуть порушені "розумні строки" тривалості судового провадження.

Відповідачем-1 до Верховного Суду 21.05.2018 через електронну пошту подано відзив на касаційну скаргу, який скріплений електронним цифровим підписом згідно вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Однак, враховуючи встановлений ухвалою Верховного Суду від 02.05.2018 строк для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу, який не перевищує 10 днів з дня вручення цієї ухвали, а також те, що ухвалу суду Відповідачу-1 вручено 25.04.2018, тому, зважаючи на норми статей 118, 295 ГПК України, зазначений відзив суд залишає без розгляду.

Відзив на касаційну скаргу Відповідач-2 та Треті особи не надали, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 у даній справі у касаційному порядку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом апеляційної інстанцій під час постановлення ухвали встановлено, що предметом спору у даній справі є вимоги про стягнення солідарно з Відповідачів частини заборгованості по процентах за договором про відкриття кредитної лінії № 30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 в сумі 3288324,16 долари США та договором поруки від 04.09.2012.

Зупиняючи провадження у справі №922/699/17 до вирішення справи №922/5740/15, апеляційний господарський суд виходив з того, що в межах справи №922/5740/15 досліджується питання щодо наявності підстав для визнання припиненим договору поруки від 04.09.2012, укладеного між Позивачем та Відповідачем-2 та визнання припиненими солідарні зобов'язання Відповідача-2 за договором про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, що виникли з умов договору поруки від 04.09.2012. Оскільки обставини щодо визнання або не визнання припиненим договору поруки від 04.09.2012 є істотними та мають преюдиціальне значення для розгляду справи №922/699/17 та впливають на право Позивача вимагати солідарного стягнення боргу не тільки з основного боржника (Відповідач-1), а й з поручителя (Відповідач-2), тому спір у даній справі неможливо розглянути по суті до вирішення пов'язаної з нею справи №922/5740/15.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Посилаючись на те, що предметом позовних вимог у справі №922/5740/15 є визнання поруки за договором від 04.09.2012 припиненою і, відповідно, вказані обставини є істотними та мають преюдиціальне значення для розгляду справи №922/699/17, апеляційний господарський суд не встановив наявність певних обставин, що унеможливлюють самостійне дослідження ним наданих сторонами доказів під час розгляду даної справи та встановлення відповідних фактів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

При цьому, суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що при прийнятті судом першої інстанції оскаржуваного в апеляційному порядку Відповідачем-1 рішення від 11.05.2017 питання щодо припинення поруки Відповідача-2 було предметом дослідження суду з огляду на заперечення Відповідача-2 (Поручителя) проти позову, та в результаті судом встановлено відсутність підстав вважати припиненою поруку Відповідача-2 на підставі частин 1, 4 статті 559 ЦК України (аркуш 7 рішення). Разом з тим, розглядаючи вимогу про стягнення заборгованості за договором, суд у будь-якому випадку зобов'язаний дослідити питання щодо належного виконання сторонами умов договору та встановити наявність у кредитора права вимоги до боржника (поручителя), а отже, встановлення таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі та, відповідно, апеляційного перегляду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що розгляд справи №922/5740/15 не є перешкодою для перевірки суттєвих обставин, які встановлені судом першої інстанції у даній справі при її перегляді в апеляційному порядку, а конкретні обставини даної справи надають можливість розглянути даний спір без очікування остаточного вирішення справи №922/5740/15.

Необґрунтоване зупинення провадження у даній справі призводить до затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи зазначене, апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі, з огляду на що ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 підлягає скасуванню, а справа - направленню для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.

Таким чином, доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення знайшли своє підтвердження.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" задовольнити.

2. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 у справі №922/699/17 скасувати.

3. Справу №922/699/17 направити для подальшого розгляду до Харківського апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Чумак Ю.Я.