Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/16331/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 (колегія суддів: Кропивна Л. В. - головуючий, Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.)

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз»

до Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

про визнання недійсним правочину

за участю:

позивача: Рудницької Ю. О. (адвокат)

відповідача: Дудченко В. В. (адвокат),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» звернулося до суду з позовом до Акціонерного товариства «Укртрансгаз», у якому просило визнати недійсним правочин, оформлений відповідачем заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 17.08.2021 № 1001ВИХ-21-6174.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки грошове зобов`язання є спірним, оспорюваний правочин не відповідає вимогам законодавства, тому підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 (суддя Турчин С. О.) позов задоволено повністю.

2.2. Судове рішення мотивовано тим, що укладений між сторонами договір транспортування природного газу не містить положень щодо врегулювання щодобових небалансів та не передбачає зобов`язання відповідача щодо їх оплати, що також встановлено у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020 у справі № 904/5807/19, яке набрало законної сили. При цьому суд вказав на те, що наявність грошового зобов`язання у відповідача, частину якого він на підставі вчиненого ним оспорюваного правочину зарахував як зустрічне однорідне грошове зобов`язання, є спірним, та заборгованість зі сплати щоденних небалансів у заявленому на момент проведення спірного зарахування розмірі не відповідає ознакам прозорості та дійсності зарахованих вимог.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 вищевказане рішення суду скасоване та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

2.4. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове про відмову у позові, апеляційний суд виходив з того, що на дату подання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог спір щодо вартості небалансів відсутній, тому вартість негативних небалансів залишається такою, як вона визначена за даними відповідача, строк оплати якої настав, тому грошове зобов`язання підлягає зарахуванню. У зв`язку з чим оспорюваний правочин є таким, що вчинений у відповідності до вимог законодавства та підстави для визнання його недійсним відсутні.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі заявник просить скасувати вищевказану постанову суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

3.2. На обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на те, що оскаржувана постанова суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 601 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 203 Господарського кодексу України, якщо однією з вимог, яка припиняється зарахуванням, є вимога, яка виникла внаслідок наявності негативного балансу.

3.3. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити без змін вказану постанову суду, посилаючись на те, що апеляційним судом у відповідності до норм матеріального та процесуального права надано належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи, викладені у касаційній скарзі, висновків суду не спростовують.

3.4. Подані позивачем письмові пояснення від 27.02.2023, які за своєю суттю є доповненням до касаційної скарги, не можуть бути прийняті до розгляду разом із касаційною скаргою, виходячи із наступного.

3.5. Відповідно до приписів частини 1 статті 298 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

3.6. Згідно з положеннями частини 1 статті 118 вказаного Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2).

3.7. Отже, скористатися таким правом на подачу доповнень до касаційної скарги особа може лише протягом вказаного строку.

3.8. Зі змісту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що повний текст постанови складено 08.12.2022, тому останнім днем подачі касаційної скарги та доповнення до неї слід вважати 28.12.2022 згідно з приписів частини 1 статті 288 ГПК України.

3.9. За вказаних обставин такі доповнення до касаційної скарги судом касаційної інстанції залишаються без розгляду.

4. Мотивувальна частина

4.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у даній справі стали приписи пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, згідно з якими підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4.2. За доводами скаржника, викладеними у касаційній скарзі, зокрема, наразі відсутня судова практика щодо застосування статті 601 Цивільного кодексу України, статті 203 Господарського кодексу України, якщо однією з вимог, яка припиняється зарахуванням, є вимога, яка виникла внаслідок наявності негативного балансу.

4.3. Дослідивши доводи касаційної скарги, зміст судових рішень, Верховний Суд виходить з такого.

4.4. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове - про відмову у задоволенні позову, апеляційний господарський суд з огляду на встановлені у справі обставини вказав, що 17.12.2015 між сторонами був укладений договір транспортування природного газу № 1512000702 з урахуванням змін, за умовами якого, відповідач (Оператор) надає позивачу (Замовник) послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а позивач сплачує відповідачу встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

4.5. Згідно з пунктом 2.2 договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

4.6. У пункті 2.3 договору визначені послуги, які можуть бути надані позивачу за цим договором, зокрема: послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

4.7. Пунктами 2.4, 2.5 договору передбачено, що обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору. Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності відповідачу здійснюються відповідно до вимог Кодексу ГТС.

4.8. Згідно з пунктом 2.6 договору позивач має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.

4.9. За змістом пункту 9.1 договору вбачається, що у разі виникнення у позивача негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу ГТС в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, Замовник зобов`язаний сплатити Оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс визначається відповідно до Кодексу ГТС.

4.10. У пункті 9.2 договору сторони визначили, що вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про місячний небаланс відповідача за формулою.

4.11. Пунктом 9.4 договору в редакції додаткової угоди від 29.11.2017 за № 1, умови якої застосовуються до відносин сторін з 29.12.2016, передбачено, що Оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає Замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник, крім вартості послуг, вказаних в абзаці другому даного пункту, зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5-ти банківських днів. Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.

4.12. Згідно з пунктом 11.4 договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, не врегульованого Замовником відповідно до Кодексу ГТС та розділу ІХ цього договору.

4.13. За передачу відповідачем у березні - грудні 2019 року природного газу у газорозподільну мережу позивача неналежної якості Замовник виставив Оператору рахунки (акти) на оплату додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу за договором.

4.14. Згідно з актом від 31.07.2019 за щодобовий небаланс позивача Оператором нараховано Замовнику до сплати 12 630 248,05 грн.

4.15. На адресу позивача надійшла заява від 17.08.2021, відповідно до якої відповідач вчинив односторонній правочин із зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме заявив про припинення зобов`язання відповідача перед позивачем у сумі 634 908,07 грн, яке виникло на підставі договору та низки рахунків, шляхом зарахування зустрічних зобов`язань позивача перед відповідачем у частині суми основної заборгованості за договором та актом від 31.07.2019.

4.16. Натомість позивач не визнає вчинення відповідачем вказаного одностороннього правочину, зазначаючи, що останній не відповідає вимогам, які ставляться до таких правочинів і які визначені у статті 601 ЦК України (безспірність, з огляду на наявність спору у господарській справі № 904/5807/19). Позивач також стверджує про відсутність договірних зобов`язань з оплати цієї суми.

4.17. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.18. Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання недійсним оспорюваного правочину.

4.19. Положеннями статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частини 1 - 3, 5).

4.20. Частиною першою статті 215 наведеного Кодексу передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

4.21. Згідно зі статтею 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (ч. 1).Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (ч. 2).

4.22. Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають бути зустрічними: кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим; однорідними - зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду; строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).

4.23. Важливою умовою, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання, розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої з наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку.

4.24. Отже, для зарахування зустрічних однорідних вимог необхідно встановити наявність таких умов, як зустрічність вимог, однорідність вимог, строк виконання яких настав, та прозорість вимог, тобто відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов`язання, його змісту та умов виконання.

4.25. У постанові від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду уточнив раніше викладені висновки щодо безспірності вимог, які зараховуються, наступним чином.

4.26. Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.

4.27. За дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 цього Кодексу, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним.

4.28. Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.

4.29. Наявність на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов`язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника.

4.30. Наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.

4.31. Суд першої інстанції встановив, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020 у справі № 904/5807/19, яке набрало законної сили, відмовлено Акціонерному товариству «Укртрансгаз» у задоволенні позову до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про стягнення заборгованості, пені та трьох відсотків річних, зокрема, з тих підстав, що укладений між сторонами договір не регулює відносини щодо врегулювання щодобових небалансів та не встановлює зобов`язання відповідача щодо їх оплати, у зв`язку з чим у позивача відсутні правові підстави для стягнення заборгованості з їх оплати в примусовому порядку.

4.32. У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що: зміни до договору транспортування природного газу від 17.12.2015 сторони не вносили; договір не регулює відносини щодо врегулювання щодобових небалансів та не встановлює зобов`язання відповідача щодо їх оплати; у зв`язку з чим суд, врахувавши рішення у справі № 904/5807/19, дійшов висновку, що грошове зобов`язання у сумі 12 603 248,05 грн, частину з якого відповідач на підставі вчиненого ним одностороннього правочину зарахував як зустрічне однорідне грошове зобов`язання, є спірним.

4.33. Таким чином, при вирішенні спору по суті заявлених позовних вимог апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, пославшись на безспірність суми заборгованості за договором за актом від 31.07.2019 № 07-2019-1512000733 на дату вчинення оспорюваного правочину у справі, яка переглядається.

4.34. Отже, доводи, викладені у касаційній скарзі, знайшли підтвердження.

4.35. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 904/92/20, який суд апеляційної інстанції не врахував.

4.36. За змістом статті 236 ГПК України рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

4.37. За вказаних обставин суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

4.38. Відповідно до приписів статті 129 ГПК судові витрати належить покласти на відповідача.

Керуючись статтями 240 301 308 312 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» задовольнити.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 у справі № 910/16331/21 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 залишити в силі.

Стягнути з Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (код ЄДРПОУ 30019801) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» (код ЄДРПОУ 03340920) 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень) 00 копійок судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Є. В. Краснов

Л. І. Рогач