Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 серпня 2018 року

Київ

справа №822/1815/16

адміністративне провадження №К/9901/29162/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 ( судді Смілянець Е.С., Сушко О.О., Залімський І.Г.)

у справі № 822/1815/16

за позовом ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - відповідач, ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області), в якому просила суд скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 12.09.2016 № 0001081407.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.10.2016 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.10.2016 та задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що під час перевірки позивача податковим органом було встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими ніж встановлені ціни на окремі алкогольні напої. Мінімальна роздрібна ціна алкогольних напоїв встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 ( в редакції постанови № 462 від 17.06.2015). Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 № 957» від 17.06.2015 № 462 втратила чинність з дати набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.12.2015 по справі 826/17459/15, якою визнано незаконною та нечинною вказану постанову Кабінету Міністрів України, а саме 11.02.2016. А відтак на момент встановлення факту порушення позивачем Постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 462 була чинною, а тому податковим органом правомірно застосовано штрафні санкції.

Позивач в письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.08.2016 працівниками Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області проведена фактична перевірка з питань додержання вимог законодавства при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами у магазині «Рута», в якому здійснює підприємницьку діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_2

Фактична перевірка проведена на підставі наказу Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 29.08.2016 № 502, в присутності ФОП ОСОБА_2, якій під розписку були пред'явлені направлення на перевірку від 29.08.2016 та службові посвідчення податкових інспекторів.

За результатами перевірки складений акт перевірки № 0129/22/01/14/НОМЕР_2 від 30.08.2016, з яким позивач ознайомлена та будь - які зауваження до нього не надала. Перевіркою встановлений факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за нормативно встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої.

Так, у акті перевірки зазначається, що 03.09.2015 позивачем була здійснена реалізація пляшки горілки «Немирів» об'ємом 0,5 л., міцністю 40%, по ціні 50 грн. (фіскальний чек № 0001 від 03.09.2015) при мінімальній нормативно встановленій ціні 54 грн. 90 коп. 13.01.2016 позивачем було реалізовано пляшку шампанського «Одеса» об'ємом 0,75 л. по ціні 44, 50 грн. (фіскальний чек № 0014 від 13.01.2016) при мінімальній нормативно встановленій ціні 49 грн. 90 коп. Копії зазначених фіскальних (касових) чеків наявні в матеріалах справи.

12.09.2016 відповідачем на підставі висновків акту перевірки прийняте податкове повідомлення - рішення № 0001081407, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 10 000 грн.

Суд першої інстанції за наслідками розгляду справи прийшов до висновку про правомірність прийняття оскаржуваного рішення, оскільки позивачем було допущено порушення зазначених норм та здійснено продаж алкогольних напоїв за цінами нижчим ніж передбачені у постанові Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957 діяла у редакції, викладеній з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 462.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з тих мотивів, що на час прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001081407 від 12.09.2016 року, постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 426 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року N 957», яка визначала мінімальний розмір роздрібної ціни на алкогольні напої, не дотримання якої і стало підставою для притягнення позивача до відповідальності вже не діяла, оскільки була визнана не чинною відповідно до вказаного судового рішення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та вважає вірними висновки суду першої інстанції, виходячи з такого.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95 ВР від 19.12.1995(далі - Закон № 481).

Згідно статті 18 Закону № 481 Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

У відповідності до статті 17 Закону № 481 за порушення положень Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно частини 2 цієї ж статті до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої в розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000,00 гривень.

Статтею 1 Закону № 481, надається визначення основних понять і термінів, відповідно до яких:

- мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари;

- мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Постановою Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 року «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (далі - Постанова № 957) затверджено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 426 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957» (далі Постанова № 426) збільшено розмір оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.

Постанова Кабінету Міністрів України № 426 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957», була прийнята 17.06.2015, опублікована 01.07.2015 та набирала законної сили через 10 днів з дня її опублікування.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.12.2015, яка залишена без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 та Вищого адміністративного суду України від 30.06.2016: визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 426 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957».

Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.12.2015 набрала законної сили 11.02.2016.

Колегія суддів суду касаційної інстанції не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що постанова Кабінету Міністрів України № 426 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957» не породжує правових наслідків для позивача в частині підвищення з 11.07.2015 року мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої, оскільки у разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 08 грудня 2009 року (справа N 21-1573во09).

Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року N 426 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року N 957» залишалась чинною до 11 лютого 2016 року - дати набрання законної сили судового рішення про визнання її незаконною та нечинною. Тобто станом на день вчинення позивачем порушення, яке полягало у здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої - 03.09.2015 та 13.01.2016, вказаний нормативно-правовий акт був чинним.

Крім того, згідно пунктів 7,8 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) (чинним на момент вчинення порушення), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 28.08.2013 № 417, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків: дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача»; забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції «сторно».

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб'єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності в суб'єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги ОРО.

Таким чином, при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунків встановлено певний алгоритм дій, крім складання акта, зокрема, реєстрація видачі коштів. Доказів того, що позивачем такі дії вчинялися, матеріали справи не містять. Підписуючи акт про проведення фактичної перевірки, позивачка зауважень до акта не мала, з порушенням погодилася. Доказів того, що на момент проведення перевірки акти про скасування помилково проведених через РРО сум розрахунків існували матеріали справи не містять.

Відтак, колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог та правильними висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 скасувати.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.10.2016 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. ВасильєваСудді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко