Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2019 року

м. Київ

справа №826/4503/17

адміністративне провадження №К/9901/9684/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019

у справі №826/4503/17

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Державного реєстратора Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації Конішевської Тетяни Степанівни

третя особа - Голова комісії з припинення (ліквідатор) ЗАТ "Охорона-комплекс" Ільчук Людмила Володимирівна

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії.

УСТАНОВИВ:

1. 30.03.2017 фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Державного реєстратора Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації Конішевської Тетяни Степанівни з позовом в якому просила:

- визнати протиправними (неправомірними) дії державного реєстратора Реєстраційної служби Голосіївської в місті Києві державної адміністрації щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису від 27 листопада 2007 року №106 811 100 080 147 23 про державну реєстрацію припинення юридичної особи ЗАТ «ОХОРОНА-КОМПЛЕКС» (ідентифікаційний код 24523145), зареєстрованого Голосіївської в місті Києві державної адміністрації 27 листопада 2007 року;

- відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи ЗАТ «ОХОРОНА- КОМПЛЕКС» (ідентифікаційний код 24523145) від 27 листопада 2007 року №106 811 100 080 147 23;

- зобов`язати Реєстраційну службу внести до ЄДР запис про відміну державної реєстрації припинення ЗАТ «ОХОРОНА-КОМПЛЕКС» (ідентифікаційний код 24523145).

2. Позов обґрунтовано протиправністю дій відповідача щодо вчинення реєстраційної дії припинення юридичної особи ЗАТ «ОХОРОНА-КОМПЛЕКС».

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019, адміністративний позов було залишено без розгляду, у зв`язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду.

4. 08.04.2019 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах надійшла касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на вищезазначені судові рішення, в якій вона, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

5. Ухвалою від 15.04.2019 Верховний Суд відкрив провадження у справі. Відзив від Відповідача не надходив.

6. Касаційну скаргу скаржник обґрунтовує тим, що причини пропуску звернення до адміністративного суду були поважними, оскільки про припинення юридичної особи позивачка дізналася в другому кварталі 2008 року, однак, що така дія реєстратора і запис є протиправними, та такими, що порушують права позивача, ОСОБА_1 дізналася з висновку судового експерта Шульги Л.Д № 74/02/05-17 від 06.03.2017 - саме 10.03.2017, і саме з дати коли позивачка дізналася про протиправність припинення юридичної особи і обчислює початок відліку строку позовної давності.

7. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції з таких підстав.

8. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач звернулася до суду про оскарження дії державного реєстратора Реєстраційної служби Голосіївської в місті Києві державної адміністрації щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису від 27 листопада 2007 року, тобто через 10 років після вчинення таких дій.

9. На поважність причини пропуску звернення до адміністративного суду зазначає, що про припинення юридичної особи позивач дізналася в другому кварталі 2008 року, однак, що така дія реєстратора і запис є протиправними, та такими, що порушують права позивача, ОСОБА_1 дізналася з висновку судового експерта Шульги Л.Д № 74/02/05-17 від 06.03.2017 - саме 10.03.2017, і саме з дати коли позивачка дізналася про протиправність припинення юридичної особи і рахує початок відліку строку позовної давності.

10. Згідно з частинами першою - третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду з позовом; далі - КАС) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

11. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

12. Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлено статтею 100 КАС України, згідно з якою адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

13. У розумінні цієї статті поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для звернення особи з адміністративним позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.

14. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

15. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

16. Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову..

17. Отже, обставини, на які позивач посилався як на підставу для поновлення строку звернення до адміністративного суду, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про не їхню поважність, оскільки позивач повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів ще у 2008 році.

18. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

19. Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим.

20. Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. Порівняльний аналіз змісту термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 33 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) та статтею 74 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017), про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

21. Європейський Суд з прав людини вже звертав увагу на те, що «застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року). Порядок застосування пункту 1 статті 6 до проваджень в судах апеляційної або касаційної інстанцій залежить від особливостей конкретного провадження, враховуючи при цьому повноту провадження у національній правовій системі та роль суду касаційної інстанції у цьому провадженні; умови прийнятності касаційної скарги можуть бути жорсткішими, ніж для апеляційної скарги (див., наприклад, рішення у справі ««Булфрахт Лтд» проти Хорватії» (Bulfracht Ltd v. Croatia), заява № 53261/08, п. 35, від 21 червня 2011 року)». (рішення у справі «ТОВ «Фріда`проти України» (набуло статусу остаточного 08.03.2017)).

22. Враховуючи наведене, Суд не бере до уваги покликання Позивача про те, що вона знала про факт реєстрації припинення юридичної особи, а не про протиправність реєстраційної дії з реєстрації припинення, оскільки це не є достатньою підставою для визнання поважними причин пропущення строку на звернення до суду.

23. Крім того, Позивач в касаційній скарзі зазначає про те, що у квітні 2016 року вона дізналася про те, які саме документи були подані державному реєстратору для вчинення оскаржуваної реєстраційної дії, однак самі по собі вказані документи не вказували на протиправність дій саме державного реєстратор. При цьому, скаржник також зазначає, що 22.02.2017 вона замовила у судового експерта Шульги Л.Д. виконання експертно-економічних досліджень наявних у реєстраційній справі документів, і лише після отримання 10.03.2017 висновку експерта №74/02/05-17 від 06.03.2017 Позивач дізналася про протиправність дій саме державного реєстратора.

24. Суд наголошує, що Позивач жодним чином не аргументує чому вона звернулася до експерта через 10 місяців після того, як дізналася які документи були подані державному реєстратору для проведення оскаржуваної реєстраційної дії.

25. Враховуючи зазначене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій адміністративний позов, поданий 30.03.2017, про оскарження запису від 27 листопада 2007 року підлягає залишенню без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України, оскільки Позивач не обґрунтувала поважності причин пропуску звернення до суду. .

26. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

27. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 328, 342, 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2019 у справі №826/4503/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб