Історія справи

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2019 року

Київ

справа №720/208/17

адміністративне провадження №К/9901/37485/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області в складі судді Ляху Г.О. від 23.03.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Сушка О.О., Залімського І.Г., Смілянця Е.С. від 04.09.2017 у справі №720/208/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області про визнання протиправним і скасування розпорядження та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним і скасувати розпорядження та зобов`язати відповідача призначити з моменту його звернення 04 січня 2016 року пенсію за віком на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, які передували року звернення за призначенням пенсії.

Постановою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 23 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ГУПФУ в Чернівецькій області як правонаступник відповідача подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги послався на те, що в даному випадку мало місце переведення з одного виду пенсії на інший, у зв`язку з чим пенсійним органом правомірно застосовано норми частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV, відтак відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати за попередній рік перед переведенням позивача.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в УПФ України в Новоселицькому районі Чернівецької області та отримував пенсію за вислугу років, як працівник освіти призначену відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З заяви про призначення перерахунку пенсії від 04 січня 2016 року вбачається, що позивач звернувся до УПФ України в Новоселицькому районі Чернівецької області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Розпорядженням УПФ України в Новоселицькому районі Чернівецької області № 143210 від 13 січня 2016 року позивачу призначено пенсію за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та проведено відповідний перерахунок.

З листа УПФ України в Новоселицькому районі Чернівецької області № 457/10 від 26 січня 2017 року вбачається, що на підставі поданої в січні 2016 року заяви позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком та при перерахунку в січні 2016 року застосовано середній розмір заробітної плати за 2007 рік в сумі 1197 гривень 91 копійки.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким і погодився апеляційний суд, виходив з того, що реалізація права позивача на пенсію на підставі закону № 1058 проводилась вперше, а тому при призначенні пенсії за віком на загальних підставах у відповідності до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", позивачу має бути розраховано пенсію з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 даного Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати з якої сплачено страхові внески в Україні, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2013-2015 роки).

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Основного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з п. 2, 16 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.

Водночас ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років, як працівнику освіти, відповідно до п. «е» ст. 55 Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше у січні 2016 року.

Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку

Статтею 7 Закону № 1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Згідно з п. 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №577/2576/17 підтримала таку правову позицію.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про необґрунтованість використання відповідачем механізму переведення з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, а тому при обчисленні пенсії необхідно було застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком, як того вимагає ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення.

Постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 23 березня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко