Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.05.2018 року у справі №817/1506/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

31 липня 2018 року

справа №817/1506/17

адміністративне провадження №К/9901/51317/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач)

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у складі колегії суддів Капустинського М. М., Моніча Б.С., Охрімчук І.Г. у справі № 817/1506/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруський льон - Україна» до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруський льон - Україна» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування наказу податкового органу від 27 вересня 2017 року № 1480 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ТД «Білоруський льон - Україна».

08 листопада 2017 року постановою Рівненського окружного адміністративного суду (головуючий суддя - Борискін С.А.) у задоволенні позову відмовлено, з мотивів правомірності оскаржуваного наказу та прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18 квітня 2018 року постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову суду першої інстанції, прийнято нову, якою позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ податкового органу від 27 вересня 2017 року №1480 «Про проведення документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Білоруський льон - Україна" (у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції допущено описку та помилково зазначено «планова» замість «позапланова»).

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з протиправності спірного наказу внаслідок недоведення податковим органом наявності підстав для проведення перевірки, передбачених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

21 травня 2018 року відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду. У касаційній скарзі податковий орган, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме положень статей 7, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтовує правомірність своїх дій, просить скасувати судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

23 травня 2018 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу відповідача залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги з моменту отримання цієї ухвали.

13 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрите касаційне провадження за наслідками усунення недоліків касаційної скарги в установлений судом строк та витребувано з Рівненського окружного адміністративного суду справу № 817/1506/17.

21 червня 2018 року справа № 817/1506/17 надійшла до Верховного Суду.

02 липня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу, в якому Товариство спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство здійснювало свою господарську діяльність за місцем державної реєстрації у місті Донецьку. З 29 грудня 2014 року позивач змінив реєстрацію свого місцезнаходження та став на облік в Державній податковій інспекції в м. Рівному.

27 вересня 2017 року начальником Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області видано наказ № 1480 «Про проведення виїзної позапланової документальної перевірки ТзОВ «Торговий дім Білоруський льон - Україна» (далі - Наказ № 1480).

Підставами проведення перевірки у Наказі № 1480 вказано положення підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Наявність підстав для проведення перевірки обґрунтовується податковим органом у зв'язку з надходженням податкової інформації, отриманою від Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (далі - Банк) про факти порушення валютного законодавства платником податків за період з 01 листопада 2015 року по розрахункам за зовнішньоекономічними контрактами від 01 листопада 2015 року №001, від 26 лютого 2016 року №188, від 24 лютого 2016 року № 005/16, від 12 квітня 2016 року №22/16, від 18 лютого 2016 року №176, від 05 травня 2016 року № 258, від 24 червня 2016 року №315, від 03 серпня 2016 року № Б-018668, від 21 вересня 2016 року №Б-18906, від 27 вересня 2016 року №Б-18936, від 17 жовтня 2016 року №Б-19029 та наданням позивачем на запити податкового органу документів не в повному обсязі.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Відповідно до вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, серед іншого, якщо податковим органом отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Призначення та проведення перевірки на підставі, передбаченій пунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, є правомірним за сукупності умов, а саме наявність податкової інформації про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, наявність повноважень податкового органу на здійснення контролю за дотриманням такого законодавства, надсилання обов'язкового письмового запиту податковим органом, у відповідності до вимог пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України та відсутність пояснень та документальних підтверджень платника податків з приводу обставин, зазначених у запиті, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 травня 2017 року за вих.№2392/10/17-00-14-02-09 відповідачем сформовано письмовий запит про надання пояснень та документального підтвердження по виконанню умов зовнішньоекономічного контракту №176 від 18 лютого 2016 року та про погашення заборгованості з підтверджуючими даними бухгалтерського обліку (карткою рахунків з нерезидентом по рахунках: 312, 362/632, контракт, вантажно-митні декларації, рахунки, виписки банку, платіжні доручення).

У той же день за вих.№2441/10/17-00-14-02-09 відповідачем сформовано ще один письмовий запит про надання інформації по виконанню умов зовнішньоекономічних контрактів від 18 лютого 2016 року №176, від 19 вересня 2016 року №0012, від 08 липня 2013 року №08-07/2013, від 21 вересня 2016 року №Б-018906, від 27 вересня 2016 року №Б-018936, від 17 жовтня 2016 року №Б-019029 та від 08 серпня 2016 року №1.

Листами від 16 червня 2017 року за вих. № 16/06-1 та вих. №16/06-2 Товариство надало на запити відповідача копії зовнішньоекономічних договорів, платіжних доручень, митних декларацій, актів та паспортів угод, оборотно-сальдові відомості по рахунку 362 за вересень 2016 року та 4 квартал 2016 року, рахунки-фактури та пояснення з приводу виконання договорів. Крім того, Товариство повідомило податковий орган, що виконання умов контрактів від 19 вересня 2016 року №0012, від 08 липня 2013 року №08-07/2013 та від 08 серпня 2016 року №1 не пов'язане з його фінансово-господарською діяльністю.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що запити відповідача від 23 травня 2017 року помилково містили вимогу щодо надання пояснень з приводу виконання контрактів від 19 вересня 2016 року №0012, від 08 липня 2013 року №08-07/2013 та від 08 серпня 2016 року №1, оскільки їх виконання має відношення до інших суб'єктів господарювання. Вказана обставина підтверджена представником відповідача у судовому засіданні, а також тим, що господарські операції за цими контрактами не включені до предмета перевірки на підставі Наказу № 1480.

Як з'ясовано судом апеляційної інстанції, надання інформації за контрактами від 18 лютого 2016 року №176, від 19 вересня 2016 року №0012, від 08 липня 2013 року №08-07/2013, від 21 вересня 2016 року №Б-018906, від 27 вересня 2016 року №Б-018936, від 17 жовтня 2016 року №Б-019029 та від 08 серпня 2016 року №1 вимагалося податковим органом у попередніх періодах та стало підставою для прийняття наказу від 07 квітня 2017 року №323 "Про проведення виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Торговий дім "Білоруський льон - Україна".

Правомірність наказу від 07 квітня 2017 року №323 «Про проведення виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Торговий дім "Білоруський льон - Україна» підтверджена постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду у справі № 817/542/17.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції обґрунтовано висновувався з того, що позивачем надано пояснення та документальні підтвердження за контрактами, які вказувалися у запитах податкового органу від 23 травня 2017 року за вих. №2392/10/17-00-14-02-09 (крім тих, що не охоплювалися його господарською діяльністю). Ненадання пояснень та документальних підтверджень Товариством за попередніми запитами податкового органу вже стало підставою для прийняття наказу від 07 квітня 2017 року №323 "Про проведення виїзної позапланової документальної перевірки Товариства, відтак не може повторно визнаватися підставою для проведення ще однієї позапланової виїзної перевірки.

Верховний Суд погоджується також з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо помилкового посилання позивачем на положення підпункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, як на підставу застосування мораторію на проведення перевірки, оскільки підпунктом 38.11 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що платник податків не може застосовувати положення цього підпункту щодо податкових (звітних) періодів після перереєстрації підприємства на іншій території України.

Протиправність спірного наказу у цій справі обґрунтовано встановлена судом апеляційної інстанції саме внаслідок відсутності підстави для проведення перевірки, передбаченої підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а не внаслідок застосування мораторію на проведення перевірки в силу положень підпункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 817/1506/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер