Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.03.2021 року у справі №826/237/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року

м. Київ

справа № 826/237/16

адміністративне провадження № К/9901/29692/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Шевцової Н. В.

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №826/237/16

за заявою Вищого адміністративного суду України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києві від 24 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищого адміністративного суду України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Вищого адміністративного суду України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Кузьменка В. А., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, прийняту у складі: головуючого судді Федотова І. В., суддів Губської Л. В., Парінова А. Б.,

УСТАНОВИЛ:

І. Обставини справи

1. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) до Вищого адміністративного суду України (далі - ВАСУ, відповідач, заявник):

- визнано протиправною відмову ВАСУ, оформлену листом від 08 вересня 2015 року №1806/8-14/15, у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку заробітної плати (суддівської винагороди);

- зобов'язано ВАСУ здійснити ОСОБА_1 перерахунок заробітної плати (суддівської винагороди) за період з 05 грудня 2005 року по 31 грудня 2014 року з урахуванням компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.

2.16 березня 2017 року ВАСУ звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2016 року.

3. На обґрунтування заяви ВАСУ зазначив, що підставою для прийняття вказаної постанови був висновок суду про те, що період роботи ОСОБА_1 з 29 жовтня 1986 року по 22 квітня 1991 року на посаді юристконсульта в Об'єднанні санітарного автотранспорту Управління охорони здоров'я Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів (далі - Об'єднання) зараховується до стажу державної служби.

4. Водночас 20 січня 2017 року до ВАСУ надійшов лист Національного агентства України з питань державної служби від 18 листопада 2016 року №8533/13-16, у якому йдеться про те, що Об'єднання не входило до апарату Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів і у вказаний період належало до госпрозрахункових підприємств, працівники якої отримували заробітну плату за рахунок коштів, одержуваних від госпрозрахункової діяльності, а не з Державного або місцевого бюджетів.

5. Заявник доводить, що вказана обставина є істотною, адже спростовує висновок суду про наявність підстав для включення стажу роботи ОСОБА_1 у період з 29 жовтня 1986 року по 22 квітня 1991 року до стажу державної служби. При цьому ця обставина не була встановлена судом, хоча про її дослідження ВАСУ наполягав.

6. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 03 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, заяву ВАСУ про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2016 року залишено без задоволення.

7. Відмовляючи у задоволенні заяви, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що наведені заявником обставини не є нововиявленими, адже питання про наявність / відсутність підстав для включення стажу роботи ОСОБА_1 у період з 29 жовтня 1986 року по 22 квітня 1991 року, з огляду на зміст позовних вимог у справі №826/237/16, не було предметом доказування.

8. Суди попередніх інстанцій також уважали, що обставини, на які посилається заявник, як на нововиявлені, могли б бути відомі заявникові за умови своєчасного звернення до відповідних державних органів / установ.

ІI. Провадження в суді касаційної інстанції

9. Уважаючи судові рішення судів попередніх інстанцій такими, що ухвалені з порушенням вимог процесуального закону, заявник подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

10. На обґрунтування вимог касаційної скарги ВАСУ зазначає, що судами попередніх інстанцій під час розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2016 року не було досліджено наданих ВАСУ доказів, що, у розумінні пункту 1 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, і є нововиявленими обставинами.

11. Заявник доводить, що предметом цієї справи є перерахунок заробітної плати ОСОБА_1, що був здійснений у зв'язку з включенням до стажу державної служби позивачки періоду роботи з 29 жовтня 1986 року по 22 квітня 1991 року юристконсультом на Об'єднанні.

12. Водночас з листа Національного агентства України з питань державної служби від 18 листопада 2016 року №8533/13-16 стало відомо, що підстав для включення вказаного періоду до стажу державної служби немає, адже вказане Об'єднання не фінансувалося з Державного чи місцевого бюджетів і знаходилося на самофінансуванні.

13. Позивачка правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористалася.

14. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

15.15 грудня 2017 року, у зв'язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.

16.27 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

17. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Бевзенку В. М., суддям Шарапі В. М., Данилевич Н. А.

18. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 08 травня 2020 року, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.

19. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 травня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О. Р., суддям Кашпур О. В., Шевцовій Н. В.

ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування

20. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №? 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

21. За правилами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

22. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

23.08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.

24. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

25. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.

26. Відповідно до частини 1 статті 245 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

27. Згідно з частиною 2 статті 245 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону України, іншого акта (їх окремих положень) або надане Конституційним Судом України офіційне тлумачення положень Конституції України, що є відмінним від того, як їх застосував суд при вирішенні справи.

28. Частиною 3 статті 245 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) передбачено, що перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

IV. Позиція Верховного Суду

29. У розумінні КАС України до нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.

30. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

31. Також для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

32. Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з відсутності підстав для такого перегляду, оскільки надані ВАСУ докази не пов'язані з предметом доказування у справі.

33. Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій.

34. Предметом позову в цій справі була відмова ВАСУ здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період з 05 грудня 2005 року по 31 грудня 2014 року.

35. Як на підставу позову позивачка посилалася на те, що наказом ВАСУ від 27 липня 2015 року було виправлено помилку в обчисленні стажу її роботи, зарахувавши до нього стаж роботи у період з 29 жовтня 1986 року по 22 квітня 1991 року на Об'єднанні, у зв'язку з чим їй був встановлений більший розмір надбавки за вислугу років. Водночас, як зазначала позивачка, після усунення зазначених помилок виплатити різницю в заробітній платі ВАСУ відмовився, посилаючись на обмеження виплати заробітної плати за попередні роки, що випливають з бюджетного законодавства України.

36. Розглядаючи спір по суті, суди першої та апеляційної інстанції установили, що наказом ВАСУ від 27 липня 2015 року №381-к, у зв'язку з виявленням технічної помилки у розрахунку стажу роботи судді ВАСУ ОСОБА_1, наказано виплачувати з 01 січня 2015 року ОСОБА_1 доплату за вислугу років у розмірі 70% посадового окладу (стаж роботи 33 роки 1 місяць 20 днів), здійснивши їй перерахунок суддівської винагороди. Проте на вимогу позивачки перерахунок її заробітної плати у зв'язку із збільшенням вислуги років за весь період роботи ВАСУ провести відмовився.

37. Задовольняючи адміністративний позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що право позивачки на одержання суддівської винагороди за попередні роки, невиплаченої з вини ВАСУ як розпорядника бюджетних коштів, не може бути поставлено в залежність від наявності в чинному законодавстві механізму її перерахунку й виплати.

38. Таким чином, суди попередніх інстанцій правильно уважали, що спір між сторонами стосувався законності відмови ВАСУ виплатити позивачці заборгованість із заробітної плати, що утворилася унаслідок виправлення ВАСУ помилок в обчисленні стажу роботи.

39. Водночас обставини включення періоду роботи з 29 жовтня 1986 року по 22 квітня 1991 року на посаді юристконсульта в Об'єднанні на підставі наказу ВАСУ від 27 липня 2015 року №381-к не були спірними і не підлягали доказуванню під час розгляду справи №826/237/16.

40. У спірних правовідносинах підставою для зобов'язання ВАСУ здійснити ОСОБА_1 перерахунок заробітної плати (суддівської винагороди) за період з 05 грудня 2005 року по 31 грудня 2014 року був наказ ВАСУ від 27 липня 2015 року №381-к, а не висновок судів першої та апеляційної інстанцій про необхідність зарахування до стажу державної служби позивачки періоду роботи з 29 жовтня 1986 року по 22 квітня 1991 року на Об'єднанні.

41. Отже, правильними є висновок судів попередніх інстанцій про відсутність зв'язку обставин, на які посилається заявник як на нововиявлені, з предметом позову і обставинами, що підлягали доказуванню.

42. Суд також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що обставини, на які посилається заявник, не відповідають такій ознаці нововиявлених обставин як невідомість їх на момент розгляду справи.

43. Заявник у заяві про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами неодноразово зазначав, що під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій заявляв клопотання про витребування документів, що визначали правовий статус Об'єднання, проте у витребуванні і дослідженні зазначених обставин суди першої та апеляційної інстанцій відмовили.

44. Таким чином, на момент розгляду справи заявникові могли бути відомі обставини, на які він посилається як на нововиявлені.

45. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили посилання заявника як на нововиявлену обставину на наказ ВАСУ від 21 лютого 2017 року №58-к про скасування наказу ВАСУ від 27 липня 2016 року №381-к.

46. Нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їхнє виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення.

47. На момент прийняття судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень у цій справі наказ ВАСУ від 21 лютого 2017 року №58-к не існував.

48. Ураховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що, у розумінні вимог статті 245 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими, а тому вони не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

49. Положеннями частини 1 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

50. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

51. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частиною 1 статті 350 КАС України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

52. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки судів попередніх інстанцій у цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для їхнього скасування чи зміни відсутні.

VII. Судові витрати

53. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

54. Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

55. Касаційну скаргу Вищого адміністративного суду України залишити без задоволення.

56. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року у справі №826/237/16 залишити без змін.

57. Судові витрати не розподіляються.

58. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: О. В. Кашпур

Н. В. Шевцова