ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2020 року

Київ

справа №755/7433/19

адміністративне провадження №К/9901/26217/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

судді-доповідача - Калашнікова О.В.,

суддів: Білак М.В., Губська О.А.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №755/7433/19

за позовом ОСОБА_1 до інспектора 2-го батальйону 4-ї роти Управління патрульної поліції в м. Києві старшого лейтенанта поліції Султанаєвої Любові Михайлівни про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 липня 2019 року (прийняту у складі головуючої судді Арапіної Н.Є.,) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Вівдиченко Т.Р. суддів: Ісаєнко Ю.А. Собків Я.М.)

І. РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 08 травня 2019 року ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до інспектора 2-го батальйону 4-ї роти Управління патрульної поліції в м. Києві старшого лейтенанта поліції Султанаєвої Любові Михайлівни (надалі - Інспектор, відповідач), в якому просив визнати дії протиправними та скасувати постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

1.1 Свої вимоги мотивував тим, що 01 березня 2019 року постановою інспектора 2-го батальйону 4-ї роти Управління патрульної поліції в м. Києві старшого лейтенанта поліції Султанаєвої Любові Михайлівни позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на суму 425 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП. З даною постановою позивач не згоден. Просив визнати дій протиправними та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 липня 2019 року позов залишено без розгляду.

2.1 Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції встановив, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

3. 26 липня 2019 року позивач подав апеляційну скаргу на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 липня 2019 року.

4. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 07 серпня 2019 року, апеляційну скаргу позивача залишив без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 липня 2019 року залишив без змін.

5. Підтримуючи суд першої інстанції суд апеляційної інстанції встановив, що 01 березня 2019 року постановою Інспектора позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на суму 425 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП.

5.1 22 березня 2019 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про оскарження спірної постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, разом з клопотанням про поновлення строку звернення до суду.

5.2 Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року адміністративний позов повернуто позивачу.

5.3 08 травня 2019 року позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з новим позовом про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

5.4 На підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду, позивач посилався на те, що копію ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року про повернення позовної заяви він отримав 06 травня 2019 року.

5.5 Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач звернувся до суду про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії НК №682615 лише 22 березня 2019 року тоді, як спірна постанова винесена 01 березня 2019 року. Тобто, позивач пропустив передбачений законом строк під час першого звернення до суду.

6. Враховуючи те, що позивачем був пропущений встановлений законом строк звернення до суду з позовом, колегія суддів апеляційної інстанції погодилася з висновком суду першої інстанції про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Позивач, вважаючи ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції прийняті з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу. На думку скаржника судом першої інстанції порушено частину 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), оскільки, суддя повинен був залишити позовну заяву без руху та надати строк позивачу для подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

8. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову по справі, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

9. Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України 1402-VIII від 02 червня 2016 року "Про судоустрій і статус суддів" статті 13 КАС України.

11. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

12. Згідно з частиною другою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

13. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

14. Серед іншого статтею 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

15. Відповідно до вимог частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами.

16. Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

17. Відповідно до статті 289 Кодекс України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП), скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

18. Згідно частиною другою статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

19. Відповідно до частини першої статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

20. Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

21. Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. 08 травня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності,

23. Дніпровський районний суд м. Києва ухвалою від 20 травня 2019 року відкрив провадження у справі.

24. Разом з позовною заявою позивач звернувся із клопотанням про поновлення строку звернення до суду. Обґрунтовуючи зазначене клопотання позивач зазначив, що при первинному зверненні до суду його позовна заява була залишена без руху ухвалою від 29 березня 2019 року та надано строк для усунення недоліків. Ухвалою суду від 22 квітня 2019 року адміністративний позов повернуто позивачу. Посилаючись на те, що ухвалу суду отримав лише 06 травня 2019 року, вважав, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин.

25. Позивач також пояснив, що ухвалу суду про повернення позовної заяви не оскаржував, а подав нову позовну заяву.

26. При розгляді справи суд першої інстанції визнав зазначені обставини пропуску строку звернення до суду не поважними та зазначив, що залишення позовної заяви без руху та повернення позову не зупиняє перебіг процесуальних строків. Суд прийшов до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

27. Шостий апеляційний адміністративний суд, відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги та залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, зазначив, що доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду першої інстанції, під час первинного звернення до суду першої інстанції, позивачем не надано.

28. Проаналізувавши частину другу статті 286 КАС України, в якій зазначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

28.1 Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності встановлено 10- денний строк, який обчислюється з дня винесення постанови.

29. Верховний Суд не погоджується з даним висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне. Частиною другою статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву стосовно оскарження рішень (постанов) суб`єктів владних повноважень по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

30. Із встановлених судами обставин, вбачається, що позивач оскаржувану постанову в день її прийняття фактично не отримував. Тому, відповідно до вище зазначеної норми, суд при вирішенні питання пропуску строку звернення з позовом до суду мав з`ясувати дату отримання оскаржуваної постанови.

31. Твердження суду першої інстанції, про те що залишення позовної заяви без руху та повернення позову не зупиняє перебіг процесуальних строків є вірним, проте, не може бути безумовною та єдиною підставою для визнання причин пропуску строку неповажними.

32. В кожному окремому випадку, судом при вирішенні питання щодо поновлення строку звернення до суду належить з`ясувати поважність причин такого пропуску. Суд має з`ясувати чи було пропущено строк при першому зверненні до суду, чи вчинив позивач усі можливі та залежні від нього дії та чи не допустив тривалого порушення строку після повернення позовної заяви.

33. Однак, суди першої та апеляційної інстанції, визнаючи неповажними причини пропуску строку звернення до суду, не надали належної оцінки та не дослідили належним чином подані скаржником документи, не вчинили дій, що сприяли б з`ясуванню достовірної інформації щодо дійсної дати отримання позивачем оскаржуваної постанови.

34. З урахуванням вище викладеного, Верховний Суд вважає передчасними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

35. Зважаючи на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судами попередніх інстанцій здійснено поверхневий підхід до вирішення питання щодо своєчасності подання позивачем позовної заяви, чим порушено норми процесуального права.

36. Пунктом 2 частини 1 статті 349 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

37. Згідно частини 1 статті 353 КАС України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

38. У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

39. Згідно частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Судові витрати

40. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року - скасувати.

3. Справу направити для продовження розгляду до Дніпровського районного суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

О.В. Калашнікова

М.В. Білак

О.А. Губська,

Судді Верховного Суду