Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.07.2019 року у справі №420/2045/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2020 року

Київ

справа №420/2045/19

адміністративне провадження №К/9901/18844/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Калашнікової О.В.,

суддів - Губської О.А., Соколова В.М.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №420/2045/19

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання незаконним та скасування наказу №439-о від 12 вересня 2016 року, зобов`язання поновити на посаді, виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу,-

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року (прийняту у складі головуючої судді Бжассо Н.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року (прийняту колегією суддів у складі головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів - Джабурії О.В., Кравченка К.В.)

встановив:

І РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, (надалі - ГУ ДФС в Одеській області, відповідач ), в якому просив

- визнати незаконним та скасувати наказ в.о. начальника ГУ ДФС в Одеській області Мілютіна Г.В. від 12 вересня 2016 року №439-о про його звільнення у зв`язку із вступом на військову службу за контрактом;

-зобов`язати ГУ ДФС в Одеській області поновити його на посаді головного державного інспектора відділу охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації ГУ ДФС в Одеській області з 08 квітня 2019 року та здійснити відповідний запис у трудовій книжці позивача;

-зобов`язати відповідача виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 вересня 2016 року по 08 квітня 2019 року.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду 10 квітня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано відповідачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначеним позовом або зазначення інших підстав для поновлення строку.

2.1 Залишаючи позовну заяву без руху суд першої інстанції констатував не дотримання позивачем частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України), якою визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

2.2 17 квітня 2019 року від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 10 квітня 2019 року, згідно з якою позивач, надав суду завірені копії документів, які підтверджують поважність пропуску місячного терміну звернення до суду.

3. Ухвалою від 24 квітня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд позовну заяву повернув позивачу, визнавши надані позивачем докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду, не достатніми для поновлення позивачу такого строку.

4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

5. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2019 року відкрито апеляційне провадження у вказаній справі.

6. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року - залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Позивач, уважаючи ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.

8. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що після свого звільнення та до січня 2019 року був впевнений в правомірності винесення наказу про його звільнення від 12 вересня 2016 року №439-о. Одночасно з тим, зазначає що перебуває на військовій службі з 2016 року та не мав змоги вільно розпоряджатися своїм часом тому своєчасне пред`явлення адміністративного позову було утруднено.

9. Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу в якій зазначив, що погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх такими, що прийнятті з дотриманням норм процесуального права та норм матеріального права.

10. Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2019 року відкрито провадження за вищевказаною касаційною скаргою.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

12. Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

13. Частиною першою статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

14. Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

15. Згідно з частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

16. Згідно з частиною першою та другою 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

17. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

18. Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

19. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Судами встановлено, що підставою для звернення до суду став наказ № 439-о від 12 вересня 2016 року, прийнятий на підставі заяви позивача про звільнення з посади головного державного інспектора відділу охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації Головного управління ДФС в Одеській області у зв`язку зі вступом на військову службу.

21. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року залишено позовну заяву без руху у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. Позивачу надано можливість подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску.

22. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року за відсутності поважних причин для поновлення строку звернення до суду, у відповідності до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовну заяву ОСОБА_1 повернуто.

22.1 Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , після звільнення з ГУ ДФС в Одеській області 12 вересня 2016 року протягом 2016 року перебував лише у нетривалих відрядженнях у жовтні, листопаді та грудні 2016 року та причин, з яких він не звернувся до суду у 2016 році в той час, коли не знаходився у відрядженнях не зазначив. При цьому, суд зазначає, що з огляду на надані позивачем докази у відрядження він вибув лише 06 жовтня 2016 року, тобто майже через один місяць після звільнення, який встановлює КАС України для звернення до суду із вказаним позовом.

23. Протягом січня 2017 року позивач не перебував ані у відрядженнях, ані на лікуванні, проте, також, не звернувся до суду із вказаним позовом та причин, які перешкоджали цьому не зазначив.

23.1 У лютому 2017 року позивач лише з 20 лютого 2017 року по 25 лютого 2017 року перебував у відрядженні за межами міста Одеса, проте, також не звертався до суду із позовом про скасування наказу від 12 вересня 2016 року.

23.2 В подальшому, після лікування у березні-травні 2017 року, позивач у період з 11 травня 2017 року по 09 червня 2017 року перебував у відпустці для лікування у зв`язку із хворобою, а потім у період з 12 червня 2017 року по 19 липня 2017 року перебував у щорічній основній відпустці. Проте, перебуваючи у відпустці, також не звернувся до суду із позовом до ГУ ДФС в Одеській області, не зазначив причин, що стали перешкодою для звернення до суду у вказаний період. Суд зазначає, що перебування особи у відпустці не зупиняє перебігу процесуального строку для звернення до суду із позовом з метою захисту своїх прав.

23.3 В подальшому, протягом серпня, вересня, листопада, грудня 2017 року, січня 2018 року позивач не перебував ані у відрядженнях, ані на лікуванні, лише у жовтні 2017 року ОСОБА_1 перебував у нетривалому відрядженні, проте до суду у вказаний період не звертався.

23.4 У період з 08 лютого 2018 року по 28 квітня 2019 року брав участь в антитерористичній операції в с. Успенівка, Покровського району, Донецької області.

23.5 В подальшому, протягом 2018 та 2019 років позивач перебував у нетривалих відрядженнях, щорічних основних відпустках та на лікуванні, проте у той час, коли не був відсутній у м. Одесі та не перебував на лікуванні, до суду із вказаним позовом до 08 квітня 2019 року не звертався, жодних пояснень з цього приводу не надав.

24. Приймаючи вище вказану постанову суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до частини першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

24.1 Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

25. Приписи пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України визначають, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

25.1 Отже, підставою для повернення позовної заяви відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України є неподання особою в зазначений строк заяви або визнання неповажними підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

26. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

27. Відповідно до частини першої, третьої та п`ятої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

28. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

29. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

30. Позивач в позовній заяві та заяві про поновлення строку звернення до суду не заперечував факту обізнаності про прийняття оскаржуваного наказу від 12 вересня 2016 року, однак зазначає про численні факти, що заважали йому своєчасно звернутися до суду з метою захисту свого порушеного права. Зокрема, проходження військової служби не за місцем проживання, участь в антитерористичній операції тощо.

31. Враховуючи зазначені обставини та проаналізувавши подані позивачем докази, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду з обраними ним позовними вимогами..

32. Відповідно до статті 341 КАС України встановлюються межі перегляду судом касаційної інстанції.

32.1. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

32.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

32.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

32.4. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

33. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

34. Законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

35. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

36. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

37. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

38. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

39. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

40. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції прийшла до висновку, що позивачем не спростовано встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

41. У касаційній скарзі заявник не наводить обґрунтованих доказів, які б свідчили про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права.

42. Колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції відповідають вимогам положень статті 242 КАС України.

43. Частиною першою статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

44. З огляду на наведене, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року - залишенню без змін.

Судові витрати

45. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, передбачених статтями 139, 140 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 139, 140, 341, 344, п.3 ч.1.ст.349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення .

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

О.В. Калашнікова

О.А. Губська

В.М. Соколов,

Судді Верховного Суду