Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.01.2019 року у справі №620/3304/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 620/3304/18

адміністративне провадження № К/9901/1820/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 620/3304/18

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року, прийняте у складі: головуючого судді Клопота С. Л., і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, ухвалену у складі: головуючого судді Василенка Я. М., суддів Кузьменка В. В., Шурка О. І.,

УСТАНОВИЛ:

І. Суть спору

1. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь" (далі - СТОВ "Промінь", позивач) звернулося до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС Міністерства юстиції України, відповідач) з вимогою визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича щодо вимоги про надання інформації від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь".

2. Позов обґрунтований тим, що вимога, звернута до позивача, який не є учасником виконавчого провадження, надати інформацію щодо майна Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (далі - ПАТ "Компанія "Райз") є незаконною.

3. Позивач доводить, що з вимогами щодо розшуку майна боржника, у тому числі того, яке знаходиться в інших осіб, державний виконавець може звертатися виключно до податкових та інших державних органів, які зобов'язані надати відповідну інформацію. Водночас державний виконавець не може покласти такий обов'язок на юридичних осіб приватного права.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. У провадженні Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №55583162 з примусового виконання виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва №759/16206/14-ц, боржником в якому є ПАТ "Компанія Райз", а стягувачем - компанія "NIBULONSA".

5. У межах вказаного виконавчого провадження державним виконавцем на адресу СТОВ "Промінь" було надіслано запит від 03 вересня 2018 року №55583162/20.1-4/23, в якому вимагалося надати інформацію щодо наявності у позивача майна, яке належить ПАТ "Компанія "Райз ", стану заборгованості перед ПАТ "Компанія "Райз", надати письмові пояснень щодо підстав виникнення заборгованості та копії підтверджуючих документів.

6. Уважаючи такий запит незаконним, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

7. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

8. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що державний виконавець, відповідно до статі 18 Закону України "Про виконавче провадження", наділений повноваженнями з метою захисту інтересів стягувача отримувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі від осіб, які не є учасниками виконавчого провадження.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

9. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

10. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що за своїм змістом запит відповідача є виконавчою дією, направленою на розшук майна боржника.

11. Позивач доводить, що відповідно до статей 36, 54 Закону України "Про виконавче провадження" розшук майна боржника організовується державним виконавцем шляхом подання запитів про дебіторську заборгованість боржника до податкових органів або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

12. Водночас указані статті не наділяють права державних виконавців отримувати інформацію про майно боржника від осіб, які не є учасниками виконавчого провадження.

13. Відповідач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.

14. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Бевзенку В. М., суддям Данилевич Н. А., Шарапі В. М.

15. Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

16. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 29 квітня 2020 року, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.

17. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 травня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О. Р., суддям Кашпур О. В., Уханенку С. А.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

18. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі-Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі-Закон №1404-VIII органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі-Закон №1404-VIII, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі-Закон №1404-VIII, а також рішеннями, які відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі-Закон №1404-VIII підлягають примусовому виконанню.

20. ~law14~ передбачено, що заходами примусового виконання рішень є, зокрема звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

21. Згідно з ~law15~ звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

22. ~law16~ передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених ~law17~ заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

23. Відповідно до ~law18~ виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

24. Згідно із ~law19~ виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів.

Органи доходів і зборів зобов'язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

25. ~law20~ передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

26. Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

27. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому ~law21~ порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку.

28. Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих.

29. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому ~law22~.

30. За ухилення від виконання розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, несе відповідальність відповідно до закону.

VI. Позиція Верховного Суду

31. Аналіз ~law23~ дає підстави для висновку, що примусове виконання рішень майнового характеру не обмежується зверненням стягнення на майно, що перебуває безпосередньо у боржника. Стягнення на майно боржника може бути звернуто у тому числі якщо воно перебуває в інших осіб або належить боржникові від інших осіб.

32. Розшук майна боржника, що перебуває в інших осіб, або належить боржникові від інших осіб, здійснюється шляхом направлення запитів до податкових органів, які зобов'язані надати інформацію про дебіторську заборгованість боржника, а також шляхом надсилання запитів до дебіторів боржника та інших осіб, у яких може перебувати майно боржника.

33. Зі змісту ~law24~ випливає, що дебітор боржника, або інша особа, у якої перебуває належне боржникові майно, зобов'язаний у строк, визначений у запиті державного виконавця, надати останньому необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію щодо майна боржника.

34. Доводи скаржника про те, що запити з метою розшуку майна державний виконавець може направляти виключно органам доходів і зборів спростовуються положеннями ~law25~, якими будь-яких обмежень щодо витребування інформації про майно боржника від інших осіб, у тому числі у (ймовірних) дебіторів боржника, не встановлено.

35. Суд також відхиляє аргументи скаржника з приводу того, що оскаржуваний запит був складений відповідачем з порушенням щодо місця вчинення виконавчий дій. Суд зазначає, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

36. У спірних правовідносинах державним виконавцем виконавчі дії вчинялися за місцем перебування боржника.

37. Посилання позивача на положення ~law26~ Суд відхиляє, оскільки нею встановлений порядок перевірки інформації про наявність боржника чи його майна, а не порядок отримання такої інформації.

38. Отже, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час ухвалення ухвалення судами попередніх інстанцій рішень у цій справі і погоджується з його висновками про часткове задоволення позовних вимог.

39. Положеннями частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

40. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частиною 1 статті 350 КАС України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

41. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки судів попередніх інстанцій у цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для їхнього скасування чи зміни відсутні.

VII. Судові витрати

42. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

43. Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

44. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" залишити без задоволення.

45. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року у справі №620/3304/18 залишити без змін.

46. Судові витрати не розподіляються.

47. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: О. В. Кашпур

С. А. Уханенко