Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 року

м. Київ

справа № 804/2029/17

адміністративне провадження № К/9901/51695/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів -Бившевої Л.І., Юрченко В.П.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 02.11.2017 (суддя: Єфанова О.В.)

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 (судді: Круговий О.О., Шлай А.В., Прокопчук Т.С.)

у справі № 804/2029/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Лік ЛТД»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Лік ЛТД» (далі - позивач, ТОВ фірма «Лік ЛТД») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області, податковий/контролюючий орган), в якому просило суд визнати нечинними:

податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 13.03.2017 № 0002661412 про сплату суми грошового зобов`язання в розмірі 42323,85 грн.;

податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 13.03.2017 № 0002671412 про сплату суми грошового зобов`язання в розмірі 287099,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки товариством правомірно було визначено загальну суму митної вартості ввезеного товару та правильно сплачено податок на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 02.11.2017 та постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13.03.2017 № 0002661412 та № 0002671412.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що судами не встановлено заниження позивачем митної вартості товару, оскільки як видно з акту перевірки, 08.05.2015 було направлено запит до митних органів Словацької Республіки (вих. № 11387/5/99-99-26-03-03- 16), однак не зазначено, яким саме митним органом було направлено цей запит, яких питань він стосувався, та чому цей запит було подано до митного органу іноземної держави більше ніж через рік після того, як товар було випущено у вільний обіг, самого запиту матеріали справи не містять.

Також суди виходили з того, що в матеріалах справи містяться копії неофіційних перекладів листа Словацької Республіки від 09.09.2025 № 1392116/2015-1100606 та листа, отриманої від митних органів Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії від 02.10.2015 (т. 1 а.с. 128). При цьому, суди зазначили, що такий неофіційний переклад інформації здійснив ОСОБА_1 , який не має повноважень на переклад тексту іноземної мови.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В доводах касаційної скарги скаржник зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Як зазначає відповідач у касаційній скарзі, в ході співставлення експортних декларацій Німеччини та цінових характеристик, зазначених в рахунках-фактури (інвойсах) компанії «Domicil Mobel GmbH» встановлено, що товар «меблі дерев`яні, тощо» експортовано за цінами значно вищими, ніж зазначено ТОВ фірма «Лік ЛТД» у митній декларації, оформленій Київською міжрегіональною митницею Міндоходів. Вага та асортимент товару не відповідають заявленим.

Більш того, компанія продавець товару за контрактом є «сплячою компанією», а відтак, у зв`язку із заниженням митної вартості товару ТОВ фірма «Лік ЛТД» порушено вимоги п. 1 ч. 1 ст. 289 та ст. 295 Митного кодексу України, що призвело до заниження ввізного мита всього у сумі 33 869,08 грн. та заниження ПДВ на суму 229679,63 грн.

Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому просив таку скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, наголосивши на їх правомірності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ фірма «ЛІК ЛТД» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи по митній декларації від 25.04.2014 №100250001/2014/011335, за результатами якої складено акт від 14.02.2017 № 640/04-36-14-12/24425201 (т. 1 а.с. 13-17), яким встановлено порушення позивачем вимог:

1) п. 1 ч. 1 ст. 279, ст. 295 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті мита за митною декларацією від 25.04.2014 №100250001/2014/011335 на загальну суму 33859,08 грн.;

2) п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією від 25.04.2014 №100250001/2014/011335, на загальну суму 229 679,63 грн.

В ході перевірки встановлено, що 06.01.2014 між ТОВ «Лік ЛТД» та компанією «Marino Business LLP» (Великобританія) було укладено контракт №03Y-57/2014 (т. 1 а.с. 1 а.с. 31-32) відповідно до якого продавець продав, а покупець купив товари народного споживання.

25.04.2014 в зоні діяльності Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, на виконання вищевказаного Контракту ТОВ фірма «ЛІК ЛТД» здійснено митне оформлення товарів за митною декларацією від 25.04.2014 №100250001/2014/011335 (т. 1 а.с. 37-40).

Згідно вказаної митної декларації відправником товарів виступала компанія «Integral Col Servis S.r.o» (Michalovce, Словакія), а отримувачем ТОВ фірма «Лік ЛТД».

До митного оформлення ТОВ фірма «ЛІК ЛТД» надані: товарно-транспортна накладна (CMR), книжка МДП (Carnet TIR), інвойс, пакувальний лист, контракт, додаткову угоду до контракту та інші документи необхідні для митного оформлення.

Декларування товарів здійснено за цінами, встановленими в інвойсі від 15.04.2014 №MA14-L0289 до вищевказаного контракту.

Загальна фактурна вартість товарів за вказаним митним оформленням становить 8961,15 дол. США (102 019,44 грн. за курсом валют на момент митного оформлення), загальна митна вартість становить 102531,76 грн., вага нетто 2827 кг.).

ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримано лист Київської міської митниці ДФС від 16.01.2016 № 106/7/26-70-26-05 з відповіддю митних органів Словацької Республіки щодо митного оформлення ТОВ фірма «Лік ЛТД» товарів за митною декларацією від 25 04 2014 № 100250001/2014/011335.

Словацька компанія «Integral Col Servis S.r.o» (відправник) при наданні послуг митного декларування не перевіряє автентичність документів, які надають її клієнти з попередніми документами за якими слідував товар.

Водночас, відповідно до листа митних органів Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії від 02.10.2015 № МА 1403/2014 компанія «MARINO BUSINESS LLP» (продавець) записана як компанія, розташована ;за кордоном, і яка з часу заснування у 2009 році по теперішній час є «сплячою». Вказане свідчить, що компанія не здійснює законної торгівлі.

В матеріалах, наданих Словацькою Республікою, додані експортні декларації Німеччини № 14DE395694643192E2, № 14DE395694839700E9 та рахунки-фактури (інвойси) компанії «Domicil Mobel GmbH». На вказані інвойси є посилання в експортних деклараціях Німеччини.

В ході перевірки податковий орган зазначив, що аналізом вказаних експортних декларацій Німеччини встановлено, що зазначені товари фактично експортувались від компанії «Domicil Mobel GmbH» (Німеччина) на адресу української компанії «Преміум Колекшн».

Відповідно до АСМО «Інспектор», компанією «Преміум Колекшн» митного оформлення товарів зазначених у митній декларації від 25.04.2014 №100250001/2014/011335 не здійснювалось.

В графі «К» експортних декларацій Німеччини зазначено транзитний супровідний документ Словацької Республіки MRN №14SK5361TR00003623, відповідно до якого товар переміщувався на адресу ТОВ фірма «ЛІК ЛТД».

Зазначені експортні декларації Німеччини вказані у транзитному супровідному документі Словацької Республіки MRN № 14SK5361TR00003623 як попередній документ. Також транзитний супровідний документ Словацької Республіки MRN № 14SK5361TR00003623 вказано в графі 21 аркуша № 2 книжки МДП (Carnet TIR) № ХВ74722113. Зазначене свідчить, що товар, який слідував з Німеччини за експортними деклараціями № 14DE395694643192E2 та № 14DE395694839700E9, митними органами Словацької Республіки оформлено в митний режим транзиту книжки МДП (Carnet TIR) № ХВ74722113 (закриваються експортні декларації Німеччини), та відповідним транзитним супровідним документом MRN № 14SK5361TR00003623.

В акті зафіксовано, що в ході співставлення даних експортних декларацій Німеччини та цінових характеристик, зазначених в рахунки-фактури (інвойси) компанії «Domicil Mobel GmbH» встановлено, що товар експортовано за цінами значно-вищими, ніж зазначено ТОВ фірма «ЛІК ЛТД» у митній декларації, оформленій Київською міжрегіональною митницею Міндоходів. Вага та асортимент товару відповідають заявленим.

Всього згідно документів, отриманих від митних органів Словацької Республіки, експортовано в Україну товарів фактурною вартістю на суму 77276,76 євро (1217070,88 грн. за курсом валют на момент оформлення), вагою брутто 2972,00 кг.

Відтак, на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.03.2017:

1) № 0002661412 про сплату суми грошового зобов`язання за платежем мито в розмірі 42323,85 грн.;

2) №0002671412 про сплату суми грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 287099,54 грн.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються, зокрема Митним кодексом України (далі - МК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), тоді як відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюється Податковим кодексом України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Згідно з п. 54.4 ст. 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Відповідно до ч. 1 ст. 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно з ч. 6 ст. 345 МК України результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 351 МК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Стаття 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

У постанові від 14.09.2022 у справі № 380/1862/20 Верховний Суд зазначив, що підставою для висновку про заниження суб`єктом господарювання податкових зобов`язань, під час ввезення товарів на митну територію України, може слугувати лише офіційна документально-підтверджена інформація від уповноважених органів іноземних держав.

Тоді як, у постанові від 02.07.2019 у справі № 821/2067/17 Верховний Суд зазначив, що порушення відповідачем порядку проведення перевірки, що виразилось у призначенні перевірки на підставі документа органу іноземної держави, не перекладеного українською мовою та не легалізованого в установлений законом спосіб, та обґрунтування висновків перевірки на підставі документів, також отриманих від органу іноземної держави, не перекладених українською мовою та не легалізованих в установлений законом спосіб, призвело до незаконності як самої перевірки, так і її наслідків.

Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що 08.05.2015 було направлено запит до митних органів Словацької Республіки (вих. № 11387/5/99-99-26-03-03- 16), однак не зазначено, яким саме митним органом було направлено цей запит, яких питань він стосувався, та чому цей запит було подано до митного органу іноземної держави більше ніж через рік після того, як товар було випущено у вільний обіг.

Також суди попередніх інстанцій вірно встановили, що матеріали справи не містять офіційного запиту митного органу України до митних органів іноземної держави щодо встановлення статусу компанії-нерезидента продавця за контрактом.

Більш того, в матеріалах справи міститься копія неофіційного перекладу листа Словацької Республіки від 09.09.2015 № 1392116/2015-1100606 (т. 1 а.с. 83-85), який, як у ньому зазначено, є відповіддю щодо адміністративної допомоги, який надано на підставі протоколу про взаємну допомогу між органами виконавчої влади в митних справах до Угоди про партнерство і співробітництво між СЕС та їх країнами-членами і Україною.

Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій та як вбачається з останньої сторінки копії перекладу, неофіційний переклад відповіді зі Словаччини, здійснив ОСОБА_1 при цьому ні посади цієї особи, ні здійснення перекладу як перекладачем чи у зв`язку з виконанням посадових обов`язків працівника митниці, ні документа, що підтверджує володіння знаннями іноземної мови та рівень такого знання, ні відомостей про її відношення до митного органу України (ДФС, Київська митниця тощо) матеріали справи не містять.

Також, під час перевірки було використано неофіційний переклад інформації, отриманої від митних органів Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії від 02.10.2015 р. (т. 1 а.с. 128).

Згідно копії листа від 02.10.2015, неофіційний переклад інформації здійснив також ОСОБА_1, щодо якого матеріали справи не міститься відомостей на підтвердження повноважень ОСОБА_1 на переклад тексту іноземної мови.

При цьому, як вбачається з неофіційного перекладу, інформації від митних органів Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії отримано в рамках взаємної адміністративної допомоги, згідно змісту інформації, компанія «MARINO BUSINESS LLP» розташована закордоном та є сплячою з моменту її створення в 2009 році, це означає, що вона не здійснює законної торгівлі

В той же час, суди попередніх інстанцій вірно зауважили, що із вказаного неофіційного перекладу не вбачається з якого саме джерела отримано надану інформацію, чим це може бути підтверджено, оскільки в інформації зазначено, що посадова особа митного органу Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії не може допомогти у розслідуванні стосовно вказаної компанії.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідачем під час перевірки було використано інформацію, яка не може бути належним та допустимим доказом порушення позивачем вимог митного законодавства, у зв`язку з чим контролюючий орган при проведенні перевірки та при прийнятті оскаржуваних рішень діяв з порушенням чинних норм законодавства України.

Доводи касаційної скарги зводяться лише щодо правомірності нарахування податкових зобов`язань з ПДВ, а також нарахованого мита та не містять посилань стосовно невірної оцінки судами попередніх інстанцій запитів, які, за висновками судів, містили не офіційній переклад. Тоді як, у розумінні ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відтак, доводи касаційної скарги, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди попередніх інстанції допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 02.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі № 804/2029/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Cудді Л.І. Бившева

В.П. Юрченко