Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2023 року

м. Київ

справа №420/8165/21

адміністративне провадження № К/9901/38543/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 (суддя Тарасишина О.М) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2021 (колегія суддів: Осіпов Ю.В., Косцова І.П., Скрипченко В.О.) у справі №420/8165/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, в якому просив суд:

- визнати неправомірним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Одеській області, яке викладено у листі від 11.05.2021 №7463-7371/В-02/8-1500/21, а також рішення від 19.04.2021 №951060840441 щодо проведення з 13.12.2019 перерахунку пенсії в частині визначення проценту розрахунку пенсії у розмірі 60% від суми заробітної плати та обмеження її максимальним розміром;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії за вислугу років з 13.12.2019, виходячи із розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Одеської області від 06.03.2020 №423 без обмеження максимального розміру пенсії, а також виплатити з 13.12.2019 різницю в розмірі пенсії за минулий час та з урахуванням раніше проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.04.2021 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 по справі №420/3366/20 щодо проведення перерахунку призначеної пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про прокуратуру». Однак, листом від 11.05.2021 ГУ ПФУ в Одеській області повідомлено, що на виконання судового рішення пенсію перераховано виходячи з розрахунку 60% від середньомісячного заробітку та з обмеженням максимальним розміром.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яке викладено у листі від 11.05.2021 №7463-7371/В-02/8-1500/21, (№ 951060840441 від 19.04.2021) про проведення з 13.12.2019 перерахунку пенсії ОСОБА_1 в частині визначення проценту розрахунку пенсії у розмірі 60% від суми заробітної плати та обмеження її максимальним розміром.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 13.12.2019, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Одеської області від 06.03.2020 року № 423 без обмеження максимального розміру пенсії, а також виплатити з 13.12.2019 року різницю в розмірі пенсії за минулий час та з урахуванням раніше проведених виплат.

Зобов`язано Пенсійний фонд України виплатити з 13.12.2019 перераховану на підставі довідки прокуратури Одеської області від 06.03.2020 № 423 пенсію ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження максимального розміру пенсії, а також виплатити з 13.12.2019 різницю в розмірі пенсії за минулий час та з урахуванням раніше проведених виплат

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2021 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 скасовано в частині зобов`язання Пенсійного фонду України виплатити з 13.12.2019 перераховану на підставі довідки прокуратури Одеської області №423 від 06.03.2020 пенсію ОСОБА_1 виходячи із розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження максимального розміру пенсії, а також виплатити з 13.12.2019 різницю в розмірі пенсії за минулий час та з урахуванням раніше проведених виплат та ухвалено в цій частині нове рішення, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити з 13.12.2019 перераховану на підставі довідки прокуратури Одеської області №423 від 06.03.2020 пенсію ОСОБА_1 , виходячи із розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження максимального розміру пенсії, а також виплатити з 13.12.2019 різницю в розмірі пенсії за минулий час та з урахуванням раніше проведених виплат.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга обґрунтувана тим, що суди попередніх інстанцій щодо спірних правовідносин неправильно застосували положення статті 86 Закону № 1697-VII, статті 50-1 Закону № 1789-XII, статті 2, абзацу 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI), у зв`язку із чим дійшли помилкових висновків щодо наявності підстав для перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати та без обмеження розміру.

Вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24.06.2020 у справі №580/234/19, від 05.11.2020 у справі №440/2423/19.

Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2021 відкрито касаційне провадження.

Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, просить судові рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 24.01.2011 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену у відповідності до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції чинній на час виходу на пенсію) у розмірі 90% заробітку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі №420/3366/20 зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу на підставі довідки Прокуратури Одеської області від 04.03.2020 №423 з 13.12.2019 із врахуванням раніше виплачених сум. Рішення набрало законної сили 16.04.2021.

27.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із письмовою заявою про виконання судового рішення від 16.03.2021 у справі №420/3366/20 щодо проведення перерахунку призначеної пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про прокуратуру», зазначивши, що такий перерахунок має бути проведений у розмірі 90% від суми заробітку, вказаної у довідці прокуратури Одеської області від 06.03.2020 №423, та виплати пенсії мають здійснюватися без обмеження її граничного розміру.

Однак, ГУ ПФУ в Одеській області своїм листом від 11.05.2021 №7463-7371/В-02/8-1500/21 повідомило позивача про здійснення перерахунку його пенсії у відповідності до довідки прокуратури Одеської області від 06.03.2020р. №423 виходячи із розрахунку 60% від середньомісячного заробітку та застосуванням максимального розміру пенсії, який не може перевищувати 10 (десяти) прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Не погоджуючись із зазначеними діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що до розміру призначеної позивачу до 01.01.2016 пенсії не можуть застосовуватись обмеження в 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати та обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом № 1697-VII. При перерахунку пенсії позивача має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання Пенсійного фонду України, оскільки суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин постанову Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги», оскільки вказаною постановою був змінений лише тільки порядок фінансування виплати пенсій, а повноваження ПФУ та його територіальних органів щодо призначення, нарахування та виплати пенсій не змінені.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Спірними у цій справі є питання щодо розміру відсотку, який підлягає застосуванню при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону № 1789-XII та виплати її без обмеження розміру.

На час призначення ОСОБА_1 пенсії особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури визначалися статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ.

Так, статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ у редакції, чинній до 1 жовтня 2011 року, було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

15 липня 2015 року набрав чинності Закон №1697-VII, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон №1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15 грудня 2015 року.

З набранням чинності Законом №1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Згідно з частиною двадцятою статті 86 Закону №1697-VII призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Ураховуючи наведене, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон №1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону №1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами.

Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону №1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів.

Ураховуючи наведене, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом №1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону №1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону №1697-VII.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду щодо застосування статті 50-1 Закону №1789-ХІІ та статті 86 Закону №1697-VII у аналогічних правовідносинах, висловленою у постанові від 21 грудня 2021 року у справі №580/5962/20 та Верховного Суду від 30 грудня 2021 року у справі №500/101/21 та від 12 січня 2022 року у справі №140/16989/20.

Таким чином, на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону №1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1697-VII у частині перерахунку пенсії втратила чинність.

З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону №1697-VII, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

З приводу застосування при перерахунку пенсії позивача, призначеної відповідно до Закону № 1789-XII, обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, то колегія суддів зазначає таке.

За змістом статті 2 Закону №3668-VI (який набрав чинності 1 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, положення частини п`ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції.

При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.

На думку колегії суддів, положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв`язку із застосуванням Закону №3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.

Закон №1789-ХІІ утратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв`язку з набранням чинності Законом №1697-VII, за правилами абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Ураховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом №1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п`ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом №3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, а з 14 жовтня 2014 року - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII.

Викладені вище висновки щодо застосування статті 2, абзацу 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI узгоджуються із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 червня 2020 року у справі №580/234/19, від 21 грудня 2021 року у справі №580/5962/20, а також Верховним Судом у постановах від 8 липня 2020 року у справі №607/7115/17, від 10 вересня 2020 року у справі №280/5154/19, від 24 вересня 2020 року у справі №640/5854/19 та від 30 грудня 2021 року у справі №500/101/21.

Суди попередніх інстанцій у справі, судові рішення в якій є предметом касаційного перегляду, встановили, що внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний.

З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

При цьому колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги про помилкове застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин позиції Верховного Суду, яка міститься у рішенні від 14 вересня 2020 року у зразковій справі №560/2120/20, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021, оскільки остання не містить висновків щодо того, у якому відсотковому розмірі відносно заробітної плати підлягають перерахунку пенсії прокурорів та чи підлягають зазначені пенсії перерахунку без обмеження їх граничного розміру.

Стосовно посилання позивача на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 4 березня 2021 року у справі № 589/3997/16-а, то колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду при розгляді справи №580/5962/20 у постанові від 21 грудня 2021 року відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 4 березня 2021 року у справі №589/3997/16-а у подібних правовідносинах, та сформував правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, а з 14 жовтня 2014 року - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII.

Таким чином, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права при ухваленні судових рішень в частині задоволених позовних вимог.

Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи, що рішення суду ухвалюється на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2021 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко