Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.11.2019 року у справі №580/44/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 580/44/19

адміністративне провадження № К/9901/30219/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А. І.,

суддів: Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 580/44/19

за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області (далі - виконком Ватутінської міськради, Ватутінська міськрада, відповідно), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна регуляторна служба України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Ватутінське виробниче управління житлово-комунального господарства Ватутінської міськради, про визнання неправомірними дій та скасування рішень, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Степанюка А. Г., суддів Бєлової Л. В., Епель О. В.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1.28.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням зміненого предмету позову, просив:

визнати неправомірними дії виконкому Ватутінської міськради під час прийняття (ухвалення) ним рішень від 15.11.2018 № 300 "Про затвердження конкурсної документації та проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку житлового фонду міста Ватутіне" (далі - рішення виконкому Ватутінської міськради від 15.11.2018 № 300), від 18.10.2018 № 276 "Про затвердження переліку об'єктів конкурсу, складу конкурсної комісії та Положення про конкурсну комісію з призначення управителя багатоквартирного будинку житлового фонду міста Ватутіне" (далі - рішення виконкому Ватутінської міськради від 18.10.2018 № 276), від 26.12.2018 №395 "Про призначення управителя багатоквартирного будинку житлового фонду в місті Ватутіне" (далі - рішення виконкому Ватутінської міськради від 26.12.2018 №395);

скасувати рішення виконкому Ватутінської міськради: від 15.11.2018 № 300, від
18.10.2018 № 276 та від 26.12.2018 №395.

Позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що оспорювані рішення виконкому Ватутінської міськради від 15.11.2018 № 300 та від 18.10.2018 № 276 є регуляторними актами, однак прийняті без дотримання процедури, визначеної положеннями Закону України від 11.09.2003 № 1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - ~law20~), а рішення виконкому Ватутінської міськради від 26.12.2018 №395 прийняте за відсутності для того відповідних підстав, тому мають бути скасовані.

2. Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 23.05.2019 частково задовольнив позовні вимоги:

визнав протиправними дії виконкому Ватутінської міськради під час прийняття (ухвалення) рішень від 15.11.2018 № 300 та від 26.12.2018 №395;

визнав протиправним та нечинним рішення виконкому Ватутінської міськради від
15.11.2018 № 300;

визнав протиправним та скасував рішення виконкому Ватутінської міськради від
26.12.2018 №395;

у задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 07.10.2019 скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, ухвалив нове рішення в цій частині, яким відмовив у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 суд апеляційної інстанції - залишив без змін.

4.30.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неоднакове застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 у справі №580/44/19 - залишити в силі.

5. Верховний Суд ухвалою від 18.11.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

6.05.12.2019 від відповідача до суду касаційної інстанції надійшов відзив на вказану касаційну скаргу, в якому виконком Ватутінської міськради просить залишити останню без задоволення, а оскаржувану позивачем постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Суди встановили, що Рішенням виконкому Ватутінської міськради від 18.10.2018 року №276 затверджено перелік об'єктів конкурсу, склад конкурсної комісії та Положення про конкурсну комісію з призначення управителя багатоквартирного будинку житлового фонду міста Ватутіне.

Таке рішення було прийнято відповідачем відповідно до підпункту 1 пункту "а" та підпункту 1 пункту "б" статті 30, частини 1 статті 52, статті 59 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі-Закон № 280/97-ВР), пункту 5 статті 13 Закону України від 14.05.2015 № 417-VIII "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі - ~law22~), Порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.06.2016 № 150 (далі - Порядок № 150), з метою належного утримання житлових будинків в місті Ватутіне, в яких не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, не прийнято рішення співвласниками про форму управління багатоквартирним будинком та не обрано управителя.

Рішенням виконкому Ватутінської міськради від 15.11.2018 №300 затверджено конкурсну документацію для проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку житлового фонду міста Ватутіна.

Це рішення відповідачем було прийнято відповідно до підпункту 1 пункту "а" та підпункту 1 пункту "б" статті 30, частини першої статті 52, статті 59 Закону № 280/97-ВР, ~law23~, Порядку № 150, постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №712 "Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком", рішення виконавчого комітету Ватутінської міської ради від 18.10.2018 року №276 "Про затвердження переліку об'єктів конкурсу, складу конкурсної комісії та Положення про конкурсну комісію з призначення управителя багатоквартирного будинку житлового фонду міста Ватутіне", з метою забезпечення проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку житлового фонду міста Ватутіне у житлових будинках, в яких не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та не прийнято рішення співвласниками про форму управління багатоквартирним будинком.

Зокрема, пунктом 2 рішення виконкому Ватутінської міськради від 15.11.2018 №300 затверджено оголошення про проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку житлового фонду в місті Ватутіне (надалі - оголошення) згідно з додатком 2.

Згідно із пунктом 4 рішення №300 приписано головному редактору Комунального підприємства "Редакції Ватутінської міської газети "Місто робітниче" опублікувати інформаційне повідомлення про проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку житлового фонду в місті Ватутіне не пізніше ніж за 30 днів до початку конкурсу.

Згідно із пунктом 6 рішення №300 останнє підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Ватутінської міської ради.

Також суди встановили, що повідомлення про оприлюднення регуляторного акта "Про затвердження конкурсної документації та проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку житлового фонду міста Ватутіне" було опубліковано 28.09.2018 в газеті "Місто робітниче".

Крім того, на офіційній сторінці Ватутінської міськради вказаний проект регуляторного акту було опубліковано 28.09.2018 року разом з аналізом регуляторного впливу, що підтверджується відомостями з офіційного сайту Ватутінської міської ради за посиланнями:

http://vatytino-rada. gov. ua/index. php/novini/1504-oprilyudnennya-proektiv-regulyatornikh-aktiv-ta-analizu-regulyatornogo-vplivu;

ttps://drive. google. com/file/d/1NKoxlcOgT3_yJw3kx8WnFZLohDzIO16e/view.

Окрім цього судом апеляційної інстанції встановлено, що виконкомом Ватутінської міськради листом від 19.09.2018 №1667/02-14 направив Черкаському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України проект рішення "Про затвердження конкурсної документації та проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку житлового фонду міста Ватутіне".

Листом від 24.09.2018 р №73-02/979-02 Черкаське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України повідомило відповідача про те, що ознак порушень законодавства про захист економічної конкуренції у направленому проекті не вбачається.

За наслідками розгляду направленого листом від 26.10.2018 №2771/02-21 згаданого проекту із внесеними до нього змінами Черкаське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України листом від 29.10.2018 №73-02/1113-02 повідомило виконком Ватутінської міськради про те, що ознак порушень законодавства про захист економічної конкуренції у направленому проекті не вбачається.

Крім того, рішенням виконкому Ватутінської міськради від 26.12.2018 №395 призначено Ватутінське виробниче управління житлово-комунального господарства Ватутінської міськради управителем багатоквартирного будинку житлового фонду у місті Ватутіне згідно із додатком.

Не погоджуючись з вищевказаними діями відповідача та його рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з указаним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що виконкомом Ватутінської міськради не забезпечено в установлений ~law24~ спосіб оприлюднення проекту регуляторного акту та аналізу його регуляторного впливу у друкованому засобі масової інформації розробника такого проекту, оскільки розміщення таких актів на офіційному веб-сайті відповідача не узгоджується з положеннями ~law25~. Крім того, суд підкреслив, що всупереч вимогам чинного законодавства проект оскаржуваного регуляторного акту не було погоджено з територіальними органами Антимонопольного комітету України.

Викладене, на переконання суду першої інстанції, є підставою для визнання протиправним та нечинним рішення виконкому Ватутінської міськради від 15.11.2018 №300, а також скасування рішення виконкому Ватутінської міськради від 26.12.2018 №395, яким призначено управителя багатоквартирного будинку житлового фонду міста Ватутіна як такого, що прийняте на підставі протиправного регуляторного акту.

Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване ОСОБА_1 рішення від 18.10.2018 №276, а також пов'язані з його прийняттям дії, жодним чином не впливають на його права, свободи чи інтереси, не породжують виникнення для нього прав та обов'язків, у зв'язку з чим право вимоги про скасування останнього у позивача відсутнє.

9. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, виходив із того, що ~law26~ розробнику проектів рішень та аналізів регуляторного впливу надано право вибору щодо опублікування повідомлення - у офіційному друкованому виданні, чи на офіційній сторінці в мережі Інтернет, тому помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта, сам проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, обов'язково повинні оприлюднюватись в друкованих засобах масової інформації, а опублікування аналізу регуляторного впливу в одному документі з проектом регуляторного акта, на думку колегії суддів, не свідчить про те, що відповідний аналіз регуляторного впливу не було оприлюднено.

При цьому суд апеляційної інстанції вказав на те, що питання призначення за наслідками проведення конкурсу управителя багатоквартирного житлового фонду у місті Ватутіне - Ватутінського виробничого управління житлово-комунального господарства Ватутінської міськради породжує виникнення правовідносин виключно між даними суб'єктами, та жодним чином не впливає на права, свободи, інтереси та обов'язки ОСОБА_1 як фізичної особи та члена територіальної громади міста Ватутіне. Відтак, позивач, не є учасником (суб'єктом) правовідносин з визначення управителя багатоквартирного будинку у місті Ватутіне, а тому відповідне рішення виконавчого органу місцевого самоврядування не породжує для нього права на захист, тобто права на звернення з цим адміністративним позовом.

IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Касаційну скаргу позивач обґрунтував тим, що ~law27~ передбачена можливість повідомлення про оприлюднення проекта регуляторного акта, зокрема, шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет, лише та виключно у разі відсутності у розробника такого проекту друкованого засобу масової інформації. Відтак, розміщення проекта та аналізу регуляторного впливу лише на офіційному сайті міської ради, без публікації таких документів в друкованих засобах масової інформації є свідченням недотримання положень ~law28~ та статті 59 Закону № 280/97-ВР.

11. У відзиві на касаційну скаргу відповідач, зокрема зазначив, що розміщення проекта оспорюваного Рішення виконкомом Ватутінської міськради від 15.11.2018 №300, а також оприлюднення аналізу регуляторного впливу на офіційному веб-сайті Ватутінської міськради в мережі Інтернет є належним способом оприлюднення документів.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; далі - ~law30~), колегія суддів виходить із такого.

13. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14. Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

15. За правилами пунктів 1, 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

16. При цьому відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

17. Конституційний Суд України в рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 вказав, що поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

18. Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

19. З огляду на вимоги статей 2, 5 КАС України об'єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб'єктом владних повноважень.

20. Для визначення інтересу як об'єкта судового захисту в порядку адміністративного судочинства, окрім загальних ознак інтересу, він повинен містити й спеціальні, визначені КАС України. Якщо перша група ознак необхідна для віднесення тієї чи іншої категорії до інтересу, то друга - дозволяє кваліфікувати такий інтерес як об'єкт судового захисту в адміністративному судочинстві.

21. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово застосовував критерії, які дозволяють виявити наявність або відсутність охоронюваного законом інтересу в особи, яка звертається за судовим захистом. Судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який:

має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання, але виходить за межі суб'єктивного права;

пов'язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом;

є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві або скарзі особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає;

є персоналізованим (суб'єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу або скаржнику;

порушений суб'єктом владних повноважень.

22. Як видно із змісту оспорюваного рішення виконкому Ватутінської міськради від
18.10.2018 № 276 воно було прийнято суб'єктом владних повноважень на підставі підпункту 1 пункту "а " та підпункту 1 пункту "б" статті 30, частини першої статті 52, статті 59 Закону 280/97-ВР, ~law31~, Порядку № 150, з метою належного утримання житлових будинків в місті Ватутіне, в яких не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, не прийнято рішення співвласниками про форму управління багатоквартирним будинком та не обрано управителя, та яким було вирішено затвердити перелік об'єктів конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку житлового фонду міста Ватутіне (додаток 1); склад конкурсної комісії з призначення управителя багатоквартирного будинку житлового фонду міста Ватутіне (додаток 2); Положення про конкурсну комісію з призначення управителя багатоквартирного будинку житлового фонду міста Ватутіне (додаток 3).

23. Повноваження органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів визначаються, зокрема, Законом № 280/97-ВР, відповідно до підпункту 1 пункту "а" статті 30 якого до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження з управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню, а також згідно із підпунктом 1 пункту "б" - делеговані повноваження щодо здійснення заходів щодо розширення та вдосконалення мережі підприємств житлово-комунального господарства, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, розвитку транспорту і зв'язку.

24. ~law32~ визначено, що у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності ~law33~ співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб'єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом.

25. Згідно із пунктом 6 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги" у випадку отримання виконавчим органом місцевої ради (або іншим органом - суб'єктом владних повноважень, якому делеговані функції із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг) (далі - організатор конкурсу) протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку із проханням призначити управителя такого будинку (в якому не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласниками не прийнято рішення про форму його управління та не оголошено конкурс з призначення управителя багатоквартирного будинку відповідно до ~law35~) встановлено тримісячний строк з дня його отримання для оголошення та проведення такого конкурсу.

26. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.06.2016 № 150 відповідно до ~law36~ затверджено Порядок № 150, який визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласники якого не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком (пункт 1 розділу І Порядку № 150).

27. Згідно з пунктами 1,2 розділу II Порядку № 150 організатор конкурсу:

складає перелік будинків, в яких не створено об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, співвласники яких не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, та оголошує щодо них конкурс з призначення управителя, а із складеного переліку - визначає об'єкти конкурсу;

створює конкурсну комісію, затверджує її склад та положення.

28. З наведеного слідує, що норма ~law37~ є спеціальною нормою Закону, яка регулює механізм делегування функцій представництва відповідному організатору конкурсу, його проведення та укладення договору у випадку, якщо протягом року з дня набрання чинності Законом 417-VIII співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком.

29. Надаючи оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з того, що Порядок № 150, який визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласники якого не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком прийнято з метою нормативного врегулювання такого представництва, та на виконання норм ~law38~.

30. Отже рішення виконкому Ватутінської міської ради від 18.10.2018 № 276 прийняте на виконання положень, передбачених законодавством України, та визначає порядок та організацію діяльності конкурсної комісії з призначення управителя багатоквартирного будинку житлового фонду міста Ватутіне.

31. В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій не було встановлено порушення відповідачем оспорюваним позивачем рішенням виконкому Ватутінської міськради від 18.10.2018 № 276 його законних прав, свобод та інтересів тому колегія суддів погоджується з їх висновками щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

32. При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до ~law39~ регуляторний акт - це:

прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

33. Оскільки оспорюване рішення виконкому Ватутінської міськради від 18.10.2018 № 276 не містило норм регуляторного характеру, то колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх про те, що його прийняття не потребувало реалізації процедур, встановлених ~law40~.

34. Водночас, за встановлених у справі обставин, на переконання колегії суддів, оспорюване рішення виконкому Ватутінської міськради від 15.11.2018 № 300 встановлює вимоги до суб'єктів господарювання, що визначені у Конкурсній документації, зокрема, умови взяття участі у конкурсі та окремі процедури щодо його проведення (перелік документів, оригінали або копії яких подаються учасниками конкурсу для їх оцінювання, методику оцінювання конкурсних пропозицій тощо), вимоги стосовного подальшого ведення господарської діяльності управителем (перелік робіт, їх періодичність) та може застосовуватись неодноразово.

35. Таким чином, зазначене вище оспорюване рішення виконкому Ватутінської міськради від 15.11.2018 № 300 містить норми регуляторного характеру та підпадає під визначення регуляторного акта, а отже, його прийняття потребувало реалізації процедур, передбачених ~law41~.

36. Так, згідно із частиною дванадцятою статті 59 Закону № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому ~law42~.

37. Згідно із ~law43~ проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений ~law44~, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

38. ~law45~ передбачено повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

39. Тобто, ~law46~ передбачена можливість оприлюднення повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта, проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, зокрема, шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет, у разі відсутності у розробника такого проекту друкованого засобу масової інформації.

40. Відповідно до статті 21 Закону України від 23.09.1997 № 539/97-ВР "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні" (далі - Закон № 539/97-ВР) діяльність місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування висвітлюється в друкованих засобах масової інформації регіональної та місцевої сфери розповсюдження.

41. При цьому, Законом України від 02.10.2018 № 2578-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення офіційної публікації законів України та інших нормативно-правових актів", який набрав чинності 21.10.2018 Закон № 539/97-ВР було доповнено статтею 21-1 такого змісту: "Доведення до відома населення законів України та інших нормативно-правових актів здійснюється шляхом їх офіційного опублікування відповідно до закону державними друкованими засобами масової інформації та офіційними друкованими виданнями (офіційними виданнями), висвітлення аудіовізуальними засобами масової інформації, оприлюднення на офіційних веб-сайтах органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також в інший спосіб, визначений законом".

42. Відповідно до вимог ~law49~ регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

43. Колегія суддів наголошує, на тому, що оприлюднення повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта, проекту регуляторного акта і відповідного аналізу регуляторного впливу, що здійснюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, є обов'язкової складовою процедури, яка передує прийняттю регуляторного акта уповноваженим на це суб'єктом владних повноважень для доведення текстів відповідних актів до відома населення, а також державних органів, підприємств, установ і організацій та для забезпечення публічного обговорення відповідного проекту регуляторного акта.

44. У справі, яка розглядається суди встановили, що проект оспорюваного рішення виконкому Ватутінської міськради від 15.11.2018 № 300 було опубліковано на офіційному веб-сайті Ватутінської міськради в мережі Інтернет, що не є належним способом оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності, передбаченим ~law50~, оскільки судами встановлено, що міська газета "Місто робітниче" є друкованим засобом масової інформації розробника (Ватутінська міськрада є засновником юридичної особи Комунальне підприємство "Редакція Ватутінської міської газети "Місто робітниче", основним напрямком якої є висвітлення соціального, громадського, політичного, економічного і духовного життя міста Ватутіне).

45. Таким чином, оскаржене рішення від 15.11.2018 № 300 прийняте не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України та без з урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

46. Відтак, колегія судів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вказане рішення у відповідності до приписів КАС України належить визнати протиправним та скасувати.

47. Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

48. В рішенні у справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини вказав на те, що принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків (заява N 29979/04, пункт 70).

49. Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява N 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункт 74).

50. Аналізуючи встановлені судами обставини справи, Верховний Суд вважає, що відповідачем порушено процедуру підготовки та подальшого оприлюднення проекту регуляторного акта (проекту рішення виконкому Ватутінської міськради від
15.11.2018 № 300). Відтак таке рішення є протиправним та нечинним.

51. Такий правовий висновок узгоджується із позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі №461/8220/13-а, Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 у справі № 428/7176/14-а, від
16.10.2018 у справі №522/7868/13 та від 06.03.2019 у справі №803/417/18.

52. При цьому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що хоча оспорюване рішення виконкому Ватутінської міськради від
26.12.2018 №395 є індивідуальним актом, однак, зважаючи на те, що воно прийняте на підставі та на виконання рішення виконкому Ватутінської міськради від
15.11.2018 № 300, то воно підлягає скасуванню як таке, що прийнято на підставі незаконного регуляторного акта.

53. При цьому, на думку колегії суддів, висновки суду апеляційної інстанції про те, що вказане рішення від 26.12.2018 №395 "Про призначення управителя багатоквартирного будинку житлового фонду в місті Ватутіне" жодним чином не впливає на права, свободи, інтереси та обов'язки ОСОБА_1, як фізичної особи та члена територіальної громади міста Ватутіне, є помилковим оскільки позивач мешкає у вказаному місті та щодо його будинку призначено управителя оспорюваним рішенням.

54. З урахуванням наведеного висновок суду апеляційної інстанції в частині скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог не ґрунтується на правильному правозастосуванні, у зв'язку із чим його постанова підлягає скасуванню в цій частині.

55. Відповідно до статті 352 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі") суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

56. З огляду на наведене, оскільки суд апеляційної інстанції в частині скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, то постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 у цій частині слід скасувати із залишенням в силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від
07.10.2019 у скасованій судом апеляційної інстанції частині.

Керуючись статтями 341, 345, 352 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-, Верховний Суд-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 в частині скасування рішення Черкаського окружного адміністративного суду від
23.05.2019 про задоволення позовних вимог, та залишити в силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 у скасованій судом апеляційної інстанції частині.

В іншій частині постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
07.10.2019 у справі № 580/44/19 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА. І. Рибачук Л. Л. Мороз А. Ю. Бучик