Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.02.2018 року у справі №825/589/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 вересня 2019 року

м. Київ

справа №825/589/16

касаційне провадження №К/9901/19197/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т. М.,

суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.

розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Державного підприємства "Добрянське лісове господарство" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 (головуючий суддя - Грибан І. О., судді: Беспалов О. О., Парінов А. Б. ) у справі № 825/589/16 за позовом Державного підприємства "Добрянське лісове господарство" до Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про нарахування пені,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Добрянське лісове господарство" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Головного управління ДФС у Чернігівській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.11.2015 № 0005271500, а також рішення про нарахування пені, оформлене листом від
04.11.2015 № 393/10/15-105.

Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 20.04.2016 позов задовольнив у повному обсязі.

Вирішуючи спір, суд дійшов висновку про те, що при обчисленні сум рентної плати Державне підприємство "Добрянське лісове господарство" правильно виходило з обсягів фактично заготовленої ним деревини, а видані позивачу лісорубні квитки є за своєю сутністю документами, які надають право на заготівлю деревини, але не підтверджують факт її заготівлі, вони не є первинними документами, відтак і підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій із заготівлі деревини бути не можуть.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 07.07.2016 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.04.2016 скасував та прийняв нову - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Державне підприємство "Добрянське лісове господарство" оскаржило його в касаційному порядку.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 та залишити в силі постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.04.2016.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме: пункту 22.1 статті 22, пункту 23.1 статті 23, пункту 29.1 статті 29, пункту 50.1 статті 50, пункту 120.2 статті 120, підпункту
129.1.2 пункту 129.1 статті 129, підпункту 256.2.1 пункту 256.2, підпункту
256.11.4 пункту 256.11 статті 256 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, зазначає, що при обчисленні сум рентної плати необхідно відповідно до пункту 256.1 статті 256 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) враховувати лише обсяги фактично заготовленої деревини.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Державним підприємством "Добрянське лісове господарство" в податковому розрахунку (декларації) рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за перше півріччя 2015 року, результати якої оформлено актом від 20.10.2015 № 331/15-115/00993509.

За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту
50.1 статті 50, підпунктів 256.11.1, 256.11.6 пункту 256.11 статті 256 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на невключення до податкового розрахунку рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за перший квартал 2015 року рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення (рубки головного користування) за лісорубними квитками, виписаними до 01.04.2015, в повному обсязі в сумі 5442459,00 грн.

Зокрема, в першому кварталі 2015 року підприємством сплачено рентну плату від обсягу фактично заготовленої деревини: сосна (ділова 19673 м. куб, сума рентної плати 2725890,88 грн. ; дрова 2133 м. куб, сума рентної плати 7785,45 грн. ); дуб (ділова 414 м. куб, сума рентної плати 135435,96 грн. ; дрова 782 м. куб, сума рентної плати 4918,78 грн. ); береза (ділова 1015 м. куб, сума рентної плати 21812,35 грн. ; дрова 1172 м. куб, сума рентної плати 5906,88 грн. ); вільха (ділова 114 м. куб, сума рентної плати 2527,38 грн. ; дрова 124 м. куб, сума рентної плати 608,84 грн. ); інші (ділова 42 м. куб, сума рентної плати 538,02
грн. ; дрова 544 м. куб, сума рентної плати 1985,60 грн. ), що підтверджується довідкою Державного підприємства "Добрянське лісове господарство" про кількість деревини, заготовленої в першому кварталі 2015 року, тобто в меншому розмірі ніж зазначено в лісорубних квитках.

На підставі зазначеного акта перевірки органом доходів і зборів прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.11.2015 № 0005271500, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у розмірі 272122,95 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Крім того, Державною податковою інспекцією у Ріпкинському районі Головного управління ДФС у Чернігівській області на підставі підпункту 129.1.2 пункту
129.1, пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від
17.12.2010 № 953 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), нараховано позивачу пеню в розмірі 226546,31 грн.

Відповідно до статті 67 Лісового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: заготівля деревини; заготівля другорядних лісових матеріалів; побічні лісові користування; використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.

За правилами статті 69 Лісового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Згідно з підпунктом 9.1.6 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) рентна плата належить до загальнодержавних податків та зборів.

Підпунктом 14.1.217 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що рентна плата - це загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.

Порядок обчислення та сплати рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів визначений Розділом IX Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно пункту 256.1 статті 256 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі-юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи-підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Згідно з підпунктами 256.2.1, 256.2.2 пункту 256.2 статті 256 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів є: деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування; деревина, заготовлена під час проведення заходів: щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років - рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов'язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів - суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки); з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо.

Підпунктом 256.11.1 пункту 256.11 статті 256 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що сума рентної плати обчислюється суб'єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.

За правилами підпункту 256.11.2 пункту 256.11 статті 256 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сума рентної плати, зазначена в лісорубному та в лісовому квитках, підлягає перерахунку суб'єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, у разі коли: загальна кількість фактично заготовленої деревини під час її відпуску з обліком за площею перевищує зазначену в лісорубному квитку та кількість більше ніж на 10 відсотків; фактичний обсяг використання лісових ресурсів перевищує зазначений у лісовому квитку на весь обсяг такого перевищення.

Підставою для перерахунку є спеціальні дозволи та акти огляду місць використання лісових ресурсів.

Відповідно до підпункту 256.11.5 пункту 256.11 статті 256 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) лісокористувачі, у яких за результатами діяльності здійснюється перерахунок рентної плати, відображають донараховані суми рентної плати в податковій декларації.

В той же час, незалежно від способу обліку деревини, що відпускається на пні (за площею, пеньками, приблизною кількістю), лісокористувачі, які допустили неповну заготівлю деревини, що дозволена для вирубки за виписаними лісорубними квитками, або взагалі її не проводили, рентну плату обчислюють і сплачують повністю за всю дозволену для заготівлі кількість деревини, що зазначена в дозволі (підпункт
256.11.4 пункту 256.11 статті 256 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Згідно з пунктами 257.1, 257.2, 257.3 статті 257 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.

Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати.

Платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II пунктами 257.1, 257.2, 257.3 статті 257 Податкового кодексу України граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому пунктами 257.1, 257.2, 257.3 статті 257 Податкового кодексу України, податкову декларацію, яка містить додатки, зокрема з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів - за місцезнаходженням лісової ділянки.

Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації з урахуванням фактично сплачених авансових внесків (пункт 257.5 статті 257 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що платники при складанні податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів зобов'язані декларувати всю суму плати, обчислену та зазначену суб'єктами лісових відносин у виданих ними спеціальних дозволах, незалежно від обсягів вирубки, зокрема у разі недосягнення повного об'єму заготовленої деревини, вказаної у відповідному лісорубному квитку. Чинне на час виникнення спірних правовідносин податкове законодавство передбачає єдиний випадок здійснення перерахунку орендної плати лісокористувачем - у разі перевищення зазначеної в лісорубному квитку кількості фактично заготовленої деревини.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Державного підприємства "Добрянське лісове господарство" без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Добрянське лісове господарство" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 у справі № 825/589/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т. М. Шипуліна

Л. І. Бившева

В. В. Хохуляк