Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 520/20529/21

адміністративне провадження № К/990/32360/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Національної поліції України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2022 (постановлена у складі головуючого судді: Присяжнюк О.В., суддів: Любчич Л.В., Спаскіна О.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Харківській області, Національної поліції України, треті особи: Департамент поліції охорони, Управління поліції охорони в Харківській області про визнання протиправними та скасування висновків, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 (далі- позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі- відповідач-1, МВС), Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Харківській області (далі- відповідач-2, Управління ДСО, УДСО), Національної поліції України (далі-відповідач-3, НП, Нацполіція), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Департамент поліції охорони (далі по тексту - третя особа-1, ДПО), Управління поліції охорони в Харківській області (далі по тексту - третя особа-2, УПО) про визнання протиправними та скасування висновків, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2021 позов ОСОБА_1 задоволено.

16.09.2022 на зазначене рішення суду Національною поліцією України подано апеляційну скаргу. Заявник апеляційної скарги також просив поновити строк на звернення з апеляційною скаргою, покликаючись на те, що оскаржуване рішення суду прийнято за правилами спрощеного провадження, копія рішення, як зазначив заявник, згідно з карткою руху документів в підсистемі ЕСІТС "Електоронний суд" доставлена в кабінет Нацполіції 19.08.2022.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Національної поліції України про поновлення строку на апеляційне оскарження та визнано неповажними причини пропуску Національною поліцією України строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2021; апеляційна скарга залишена без руху, заявнику судом встановлений строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку та доказів на підтвердження цих причин.

11.10.2022 на виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 заявником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2021, в обґрунтування якого відповідач зазначив, що оскаржуване рішення до «Електронного кабінету» підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" Нацполіції доставлено 19.08.2022, а не 31.12.2021, як зазначається у довідці Харківського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа від 30.12.2021.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Постановляючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вказані у клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження не обґрунтовані та не є поважними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач-3 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2022, справу направити до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що, відповідно до картки руху судового документу (рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2021), відправка його копії зареєстрована в суді - 30.12.2021, а датою створення (доставки в кабінет Нацполіції) є 19.08.2022. Заявник касаційної скарги наполягає на тому, що саме картка руху документа в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» є належним доказом дати вручення копії судового рішення. Водночас, довідка, складена уповноваженим працівником суду не є таким доказом.

Провадження в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою Національної поліції України, витребувані з Харківського окружного адміністративного суду матеріали справи № 520/20529/21.

Справа надійшла до Верховного Суду 07.08.2023.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи заявника є обґрунтованими з огляду на наступне.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Право на апеляційне оскарження визначено положеннями статті 293 КАС України.

За змістом статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2022 відповідач-3 звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2021, ухвалене за результатами розгляду справи у порядку письмового провадження.

Заявник доводить наявність підстав для застосування саме частини другої статті 295 КАС України при вирішенні питання поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки за його позицією апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня отримання рішення суду першої інстанції.

Ключовим питанням під час касаційного перегляду є перевірка правильності застосування судом апеляційної інстанції норм права, які регулюють питання функціонування окремих підсистем (модулів) єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, при оцінці довідки Харківського окружного адміністративного суду про доставку рішення суду до електронного кабінету як належного доказу отримання Нацполіцією електронного примірника рішення суду першої інстанції 30.12.2021, враховуючи, що відповідач-3 наполягає на отриманні ним рішення суду першої інстанції через підсистему "Електронний суд" лише 19.08.2022.

Вирішуючи це питання, суд касаційної інстанції виходить з такого.

Пунктом 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, в редакції, чинній з 26 травня 2021 року, встановлено порядок вчинення дій, передбачених КАС України, до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення відповідних дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Пунктами 16 і 17 цього розділу КАС України визначено, що до дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб`єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Справи, розгляд яких розпочато та не закінчено за матеріалами у паперовій формі до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, продовжують розглядатися за матеріалами у паперовій формі. За наявності технічної можливості суд може розглядати таку справу за матеріалами в електронній формі.

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про ЄСІТС, а з 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми "Електронний суд", "Електронний кабінет" та підсистема відеоконференцзв`язку.

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 18 КАС України єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного і комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Отже, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що оскільки апеляційна скарга подана суб`єктом владних повноважень, який в обов`язковому порядку повинен був зареєструвати свою офіційну електронну адресу в єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, то питання отримання ним рішення суду першої інстанції в електронній формі через підсистему "Електронний суд" має істотне значення при встановленні дати отримання такого рішення, відповідно, початку обчислення строку на його апеляційне оскарження.

Крім того, згідно витягу № 140337 про наявність зареєстрованого кабінету у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, судом встановлено, що Національною поліцією України зареєстрований електронний кабінет 05.11.2021.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС встановлено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з пунктом 37 наведеного розділу Положення про ЄСІТС підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Пунктом 42 наведеного розділу передбачено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Отже, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок апеляційного суду про те, що формування рішення суду в автоматизованій системі діловодства судів та направлення рішення суду до Єдиного державного реєстру судових рішень супроводжується автоматичним направленням рішення суду до електронного кабінету суб`єкта владних повноважень, який є учасником справи.

Довідка в АСДС про доставку електронного листа формується також автоматично.

Так, в матеріалах справи міститься довідка про те, що копія рішення від 30.12.2021 направлена 30.12.2021 до електронного кабінету Нацполіції в підсистемі «Електронний суд», згідно якої документ доставлено 30.12.2021.

Однак, згідно роздруківки картки руху документу, яку надав заявник, копія рішення Харківського окружного адміністративного суду доставлена до електронного кабінету 19.08.2022. Такі відомості перевірені Судом та відповідають інформації, що міститься в «Електронному суді».

Згідно з пунктом 43 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС до Електронного кабінету надсилаються документи у справі лише в разі наявності ідентифікаційних даних користувача (учасника справи), внесених до автоматизованої системи діловодства. У разі надсилання користувачем документів у справі за допомогою власного Електронного кабінету ідентифікаційні дані користувача вносяться до автоматизованої системи діловодства в автоматичному режимі. У разі надсилання документів у справі особою в паперовій формі її ідентифікаційні дані вносяться до автоматизованої системи діловодства працівником суду.

Підпункт 5.5 пункту 5 розділу I "Загальні положення" Положення про ЄСІТС дає визначення поняття "ідентифікаційні дані особи" - для юридичних осіб: ідентифікаційний код юридичної особи (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, - код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України); для фізичних осіб - підприємців: реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП), для адвокатів - номер та дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; для фізичних осіб: унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі - УНЗР), реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або номер і серія паспорта. Для фізичних осіб - громадян України номер і серія паспорта є ідентифікаційними даними виключно за відсутності у такої фізичної особи РНОКПП або УНЗР.

Отже, суд використовує функціонал підсистеми "Електронний суд", зокрема щодо направлення і вручення судових рішень, через АСДС. Ці системи є пов`язаними та функціонують в автоматичному режимі, однак, для коректного зв`язку між АСДС та ЄСІТС визначальне значення має правильність внесення ідентифікаційних даних особи до автоматизованої системи діловодства, у випадку, коли такі відомості вносяться працівником суду, тобто у разі звернення особи до суду в паперовій формі (не через «Електронний суд»).

Пунктом 62 розділу IV "Перехідні положення" Положення про ЄСІТС встановлено, що до матеріалів судової справи в електронному вигляді в АСДС належать:

62.1) у разі подання до суду процесуальних та інших документів, що стосуються розгляду судових справ, в електронній формі за допомогою підсистеми "Електронний суд": реєстраційні картки; відомості про отримання або надсилання електронних документів; позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи в електронній формі, що подані до суду з використанням підсистеми "Електронний суд"; процесуальні та інші документи в електронній формі, виготовлені судом та надіслані на офіційні електронні адреси учасників судового процесу за допомогою ЄСІТС; інші електронні документи, створені в АСДС в автоматичному режимі (протоколи автоматизованого розподілу справи, протоколи фіксування судових засідань, технічні записи судових засідань тощо);

62.2) у разі подання до суду процесуальних та інших документів, що стосуються розгляду судових справ, у паперовій формі: реєстраційні картки; відомості про отримання або надсилання електронних документів; процесуальні та інші документи в електронній формі, виготовлені судом; інші електронні документи, створені в АСДС в автоматичному режимі (протоколи автоматизованого розподілу справи, протоколи фіксування судових засідань, технічні записи судових засідань тощо).

У цій справі встановлено, що всі учасники справи, в тому числі Нацполіція, звертались до суду із заявами по суті справи в паперовій формі та не подавали таких заяв через «Електронний суд», у зв`язку з чим ідентифікаційні дані учасників справи підлягали внесенню до автоматизованої системи діловодства працівником суду.

Такі обставини, за умови заперечення відповідачем-3 отримання ним 30.12.2021 копії рішення суду та за наявності відомостей, які містяться безпосередньо в системі «Електронний суд» (картка руху судового документу) про отримання Нацполіцією електронного примірника рішення суду першої інстанції 19.08.2022, дають підстави для висновку про помилковість прийняття довідки Харківського окружного адміністративного суду про доставку рішення суду до електронного кабінету як належного доказу отримання відповідачем-3 рішення суду першої інстанції саме 30.12.2021. Своєю чергою, доводи Нацполіції про отримання ним рішення суду першої інстанції 19.08.2022 підтверджуються доказами, сформованими через підсистему "Електронний суд".

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з моменту початку функціонування ЄСІТС правильність оформлення електронних справ, зокрема, реєстраційних карток щодо учасників справи має важливе значення для коректного функціонування підсистеми "Електронний суд", відомості якої надалі можуть бути належними доказами подання документів до суду та/або їх отримання учасниками справи.

Так, відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Також передбачено, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до підпункту 5.3 пункту 5 розділу I "Загальні положення" Положення про ЄСІТС електронне повідомлення (повідомлення) - автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом.

Таким чином, повідомлення про доставлення електронної копії судового рішення в електронний кабінет суб`єкта владних повноважень є належним доказом його вручення, відповідно, підлягає долученню до матеріалів справи, які формуються в паперовому вигляді (у випадку розгляду справи в паперовій формі). Однак, якщо таке повідомлення не містить усіх відомостей щодо особи, якій було направлено електронний документ, зокрема, її ідентифікаційних даних, такі відомості, у випадку заперечення особою факту отримання документів через підсистему "Електронний суд", підлягають перевірці за допомогою автоматизованої системи діловодства суду шляхом витребування і дослідження електронних справ, що забезпечується функціоналом автоматизованої системи діловодства суду (КП "Діловодство спеціалізованого суду") та відомостями, що містяться в підсистемі «Електронний суд».

Отже, виходячи з того, що копія рішення суду першої інстанції вручена заявнику 19.08.2022, звертаючись до суду з апеляційною скаргою 16.09.2022, відповідач-3 обґрунтовано покликався на наявність у нього права на поновлення строку для апеляційного оскарження з підстав, передбачених частиною другою статті 295 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала апеляційного суду - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

З огляду на результат касаційного розгляду справи судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Національної поліції України - задовольнити.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 скасувати, а справу направити до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя- доповідач: Л.В. Тацій

Судді: А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко