Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.08.2018 року у справі №822/895/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2018 року

м. Київ

справа №822/895/17

адміністративне провадження №К/9901/45540/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кравчука В.М.,

суддів: Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув в попередньому судовому засіданні справу №822/895/17 за касаційною скаргою Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року (суддя Блонський В.К.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року (колегія у складі суддів: Сушка О.О., Залімського І.Г., Смілянця Е.С.) у справі №822/895/17 за позовом Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування припису про усунення порушення вимог законодавства від 07.03.2017 року, -

І. ПРОЦЕДУРА

1. Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.03.2017 року.

2. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

3. 01.08.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Позивача на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року у справі №822/895/17.

4. У касаційній скарзі Позивач із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року у справі №822/895/17 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.08.2017 відкрито провадження у справі. Станом на 29.08.2018 відзив від Відповідача не надходив.

6. Позивачем було заявлено клопотання про розгляд справи за його участі. Однак відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області на підставі наказу від 20.02.2017 № 13П та вимоги правоохоронних органів було видано направлення від 23.02.2017 № 169 для проведення позапланової перевірки будівництва кафе "Красилів" розташованого у виділі 24 кварталу 43 Струзького лісництва ДП "Новоушицьке лісове господарство" в урочищі "Калюс" на території Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області.

8. За результатами перевірки посадовою особою контролюючого органу складено акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій з питань перевірки дозвільної документації на будівництво кафе "Красилів" розташоване за вищевказаною адресою, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.03.2017 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.03.2017.

9. У приписі зазначається, що директор ДП "Красилівський агрегатний завод" ОСОБА_1, не допустив посадових осіб управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області до проведення позапланової перевірки на будівництво кафе "Красилів", розташованого у виділі 24 кварталу 43 Струзького лісництва ДП "Новоушицьке лісове господарство" в урочищі "Калюс" на території Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області, що є порушенням пункту 1 частини 4 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 9, підпункту 4 пункту 11 Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

10. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав, що головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Хмельницькій області Гаврилюком Ю.В., складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.03.2017, місце складання Вільховецька сільська рада Новоушицького району Хмельницької області, урочище "Калюс", яким вимагається в термін на протязі десяти робочих днів, з дня отримання даного припису, допустити посадових осіб управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Хмельницькій області до проведення перевірки будівництва кафе "Красилів" у виділі 24 кварталу 43 Струзького лісництва ДП "Новоушицьке лісове господарство" в урочищі "Калюс" на території Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області.

11. Підставою для прийняття цього припису слугував акт від 07.03.2017 про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, а саме: кафе "Красилів", що розташоване на земельній ділянці у виділі 24 кварталу 43 Струзького лісництва ДП "Новоушицьке лісове господарство" в урочищі "Калюс" на території Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області.

12. Позивач зазначає, що не вчиняв жодних перешкод для проведення перевірки, а тим більше не чинив недопуску до перевірки, а навпаки забезпечив головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Хмельницькій області Гаврилюку Ю.В., вільний та безперешкодний доступ до об'єкта перевірки. Також представниками позивача були надані пояснення щодо будівництва кафе "Красилів" та його експлуатації.

13. Також позивач зазначає, що ні в акті від 07.03.2017, ні в протоколі від 07.03.2017 відповідачем не зазначено, у чому саме виявилося недопущення до проведення перевірки та які перешкоди чинив позивач.

14. Тому позивач вважає, що припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.03.2017, винесений незаконно, оскільки підприємство забезпечило присутність своїх представників під час проведення перевірки та надало необхідні пояснення, а тому його необхідно скасувати.

15. Відповідач зазначив, що посадовими особами відповідача було належним чином повідомлено позивача про проведення перевірки, вказано щодо необхідності присутності на об'єкті будівництва уповноважених осіб та надання документів на будівництво.

Водночас, під час проведення перевірки на об'єкті будівництва були відсутні уповноважені представники позивача, зважаючи на що посадова особа відповідача не мала можливості провести перевірку, тобто не було забезпечено вільний доступ до об'єкта будівництва, не надано жодних документів та матеріалів з питань, що виникли під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. За таких обставин у задоволені позову необхідно відмовити.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач діяв на підставі та в межах визначених законом повноважень, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

17. Згідно ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. В силу п. 11 Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок) посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.

18. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 року № 240 затверджено форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

19. До таких актів віднесено: акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. Отже, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 року № 240 затверджено лише дві форми актів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

20. Отже, у зв'язку з не забезпеченням суб'єктом містобудування явки повноважних представників та ненаданням необхідної документації, посадова особа управління Державної архітектурно-будівельної інспекції під час проведення перевірки, може скласти лише акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

21. За змістом п. 9 Порядку від 23.05.2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

22. Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується представником позивача, директор ДП "Красилівський агрегатний завод" ОСОБА_1, особисто не був присутній під час проведення перевірки. Так, в акті про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 07.03.2017 зазначено, що ОСОБА_1, направив на перевірку Карнася С.С., повноваження якого не були належним чином підтверджені.

23. Оскільки відсутність документа, що підтверджує повноваження представника, та не надання дозвільної та виконавчої документації на будівництво кафе "Красилів", що розташоване у виділі 24 кварталу 43 Струзького лісництва ДП "Новоушицьке лісове господарство" в урочищі "Калюс" на території Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області унеможливлює проведення перевірки, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Хмельницькій області Гаврилюком Ю.В., зроблено висновок, що директор ДП "Красилівський агрегатний завод" ОСОБА_1, не допустив посадових осіб відповідача на вказаний об'єкт будівництва.

24. Крім того, в судовому засіданні в суді першої інстанції представник позивача наголосив, що фактичного перешкоджання і недопущення головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Хмельницькій області Гаврилюка Ю.В., для проведення перевірки будівництва кафе "Красилів" не здійснювалось, та вказав, що під час перевірки були присутні представники підприємства, повноваження яких підтверджені відповідними довіреностями, та посвідченнями про відрядження уповноважених осіб.

Однак ці документи є документами внутрішнього обігу позивача, їх наявність не може слугувати достатнім доказом присутності вказаних осіб у визначений час і день для забезпечення проведення перевірки, а також судами взята до уваги та обставина, що звіти про використання коштів, виданих на відрядження не заповнені, що також дає підстави вважати, що кошти на відрядження не виділялись, відповідно оформлення відряджень не було проведено.

25. Тобто, копії посвідчень про відрядження від 06.03.2017 року №№ 220, 221 та копії довіреностей від 19.12.2016 року № 2550 та від 06.03.2017 року № 18-422 не є належними та допустимими доказами у даній справі.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

26. Позивач у своїй касаційній скарзі не погоджується з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій та вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки:

А) судами першої та апеляційної інстанції не враховано доводи представника ДП «КАЗ» про те, що у той день коли проводилась перевірка підприємством було направлено представників (Карнася С. С. та Дідика А. І.) для присутності при здійснені перевірки, при цьому вони мали при собі належним чином оформлені довіреності на представництво інтересів підприємства (копії довіреностей, копія книги реєстрації вихідної Кореспонденції та копії відряджень надано в суді першої інстанції);

Б) під час перевірки Карнась Сергій Сергійович та Дідик Андрій Ігорович, які жодних перешкод для проведення перевірки, а тим більше, недопущення до проведення перевірки не чинили, а навпаки, забезпечили головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно - будівельного інспекції у Хмельницькій області Гаврилюку Юрію Вікторовичу вільний та безперешкодний доступ до об'єкта перевірки, надали пояснення. Однак з невідомих позивачу причин інспектор склав акт про недопущення, протокол про правопорушення та відповідний припис.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, зазначені в касаційній скарзі, вже були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка.

28. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

29. Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

30. У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

31. Відповідач в повній мірі довів законність винесення оскаржуваного припису.

32. Щодо аргументів позивача, то суди попередніх інстанцій, з якими погоджується Суд, надали їм оцінку, вказавши, що відповідно до норм чинного законодавства у зв'язку з відсутністю належних документів, які б підтверджували повноваження Карнася С.С. та Дідика А.І., відповідач змушений був зробити висновок, що директор ДП "Красилівський агрегатний завод" ОСОБА_1, не допустив посадових осіб відповідача на вказаний об'єкт будівництва.

33. Крім цього, суди попередніх інстанцій критично поставилися до наданих документів внутрішнього обігу позивача, оскільки їх наявність не може слугувати достатнім доказом присутності вказаних осіб у визначений час і день для забезпечення проведення перевірки.

34. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

35. Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

36. Відповідно до ст. 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Тобто, Суд позбавлений повноважень здійснювати переоцінку фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

37. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

38. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

39. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

40. Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року у справі №822/895/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П. Стародуб