Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.06.2020 року у справі №825/253/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року

м. Київ

справа №825/253/17

адміністративне провадження №К/9901/17355/18; К/9901/17353/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шишова О. О.,

суддів Дашутіна І. В, Яковенка М. М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Командира до Військової частини - польова пошта В1688 полковника Маленка С. А., Військової частини - польова пошта В1688 про визнання протиправними та скасування наказів, провадження в якій відкрито

за касаційними скаргами Військової частини А1815 та ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Твердохліб В. А., суддів: Бужак Н. П., Троян Н. М. )

УСТАНОВИЛ:

I. Суть спору.

1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Командира до Військової частини - польова пошта В1688 полковника Маленка С. А. у якому просить суд визнати протиправними та скасувати в частині, що стосується Позивача, накази командира військової частини - польова пошта В1688: від 06 вересня 2016 року № 1158, від 16 вересня 2016 року №1191, від 19 вересня 2016 року №1195, від 20 вересня 2016 року №1204, від 11 жовтня 2016 року №1287, від 26 жовтня 2016 року №1338, від 14 листопада 2016 року №1409, від 17 листопада 2016 року №1420, від 17 листопада 2016 року №1421, від 17 листопада 2016 року №1422, від 25 листопада 2016 року №1449, від 8 грудня 2016 року №1513, від 9 грудня 2016 року №1514, від 10 грудня 2016 року №1519, від 13 грудня 2016 року №1523, від 13 грудня 2016 року №1526.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач указує, що спірні накази від 7 вересня 2016 року № 115 8, від 16 вересня 2016 року №1191, від 19 вересня 2016 року № 1195, від 11 жовтня 2016 року № 1287, від 26 жовтня 2016 року № 1338, від 14 листопада 2016 року № 1409, від 17 листопада 2016 року № 1420, від 17 листопада 2016 року № 1421, від 17 листопада 2016 року № 1422, від 25 листопада 2016 року № 1449, від 8 грудня 2016 року №1513, від 9 грудня 2016 року № 1514, від 10 грудня 2016 року № 1519, від 13 грудня 2016 року № 1523, від 13 грудня 2016 року № 1526, про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за відсутність на службі без поважних причин, винесені упереджено, не обґрунтовано, та без дослідження фактичних причин такої відсутності.

2.1. Наказ від 20 вересня 2016 року № 1204, про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за незнання функціональних обов'язків, є взагалі надуманим, оскільки позивача ніколи не знайомили з його функціональними обов'язками.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення.

3. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року в задоволені позовних вимог було відмовлено.

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач приймаючи оскаржувані накази діяв на підставі своїх повноважень та і відповідності до норм чинного законодавства. Також, судом встановлено, що матеріалами справи не спростовані численні порушення позивачем вимоги Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" та Законом України "Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України.

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вереснч2 017 року скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року в частині відмови у визнанні протиправним та скасуванні наказу командира військової частини - польова пошта В1688 від 16 вересня 2016 року №1191 скасував та позов задовольнив частково.

5.1. Визнав протиправними та скасував у частині, що стосується ОСОБА_1, наказ командира військової частини - польова пошта В1688: від 16 вересня 2016 року №1191 "Про результати службового розслідування по факту відсутності 18.08.2016 року на службі інженера інформаційно-телекомунікаційного вузлу військової частини - польова пошта В 1688 капітана ОСОБА_1".

5.2. У решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

6. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 з поважних причин був відсутній на службі 18 серпня 2016 року, що підтверджується довідкою №123 Чернігівської міськлікарні №2 про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу з 17 серпня 2016 року по 19 серпня 2016 року, завіреною відповідними підписами лікаря та відповідними печатками, а тому наказ командира військової частини - польова пошта В1688 полковника Маленко С. А. №1191 від 16 вересня 2016 року, яким Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності підлягає скасуванню.

IІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

7. Не погоджуючись з рішенням апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, прийняти нове судове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

8. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Також, указує на невідповідність рішення суду апеляційної скарги обставинам справи, що є підставою для скасування останнього.

9. Військова частина А1815 також не погоджуючись з рішенням апеляційної інстанцій, звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року та залишити в силі постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року.

10. Військова частина А1815 обґрунтовуючи касаційну скаргу зазначає, що Довідка №123 Чернігівської міськлікарні №2 про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу з 17 серпня 2016 року по 19 серпня 2016 року, не завірено відповідними підписами лікаря та не має відповідною печатками, що є наслідком правомірності наказу командира військової частини - польова пошта В1688 полковника Маленко С. А. №1191 від 16 вересня 2016 року.

11. Позивач та відповідач своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористалась, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

ІV. Установлені судами фактичні обставини справи

12. Позивач є військовослужбовцем та проходить військову службу у Збройних Силах України у званні капітана на посаді інженера ІТВ військової частини - польова пошта В1688, що підтверджується копією посвідчення офіцера Збройних сил України від 21.06.2002 року УК №171987.

13. Наказами командира військової частини - польова пошта В1688 від 06 вересня 2016 року №1158, від 16 вересня 2016 року №1191, від 19 вересня 2016 року №1195, від 11 жовтня 2016 року №1287, від 26 жовтня 2016 року №1338, від 14 листопада 2016 року №1409, від 17 листопада 2016 року №1420, від 17 листопада 2016 року №1421, від 17 листопада 2016 року №1422, від 25 листопада 2016 року №1449, від 08 грудня 2016 року №1513, від 09 грудня 2016 року №1514, від 10 грудня 2016 року №1519, від 13 грудня 2016 року №1523, від 13 грудня 2016 року №1526 притягнуто Позивача до дисциплінарної відповідальності за відсутність на службі без поважних причин.

14. Наказом командира військової частини - польова пошта В1688 від 20 вересня 2016 року №1204 притягнуто Позивача до дисциплінарної відповідальності за незнання функціональних обов'язків.

15. Позивач уважає, що накази винесені упереджено, не обґрунтовано, без дослідження та урахування документів, наданих ним на підтвердження поважності причин такої відсутності, а тому звернувся до суду з адміністративним позовом про захист порушених прав.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції, яка діяла на час вирішення справи в суді першої та апеляційної інстанції)

16. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

17. Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

18. Згідно із підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

19.08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-XI "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - ~law26~), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.

20. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law27~ передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності ~law28~, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності ~law29~.

21. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями КАС України, що діяли до набрання чинності змін, унесених ~law30~.

22. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

24. Частина 1 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII, установлює, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

25. Відповідно до статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №548-XIV "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" (далі - Статут) про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.

26. У статті 254 Статуту визначено, що військовослужбовці зобов'язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов'язаний направити хворого до медичного пункту частини.

27. Положеннями статті 255 Статуту передбачено, що амбулаторний прийом проводиться в медичному пункті військової частини лікарем (фельдшером) у години, встановлені розпорядком дня військової частини.

28. Відповідно до статті 256 Статуту військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби.

29. Військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу направляються до медичного пункту частини черговим роти під командою санітарного інструктора роти або старшого, призначеного з числа хворих. Книга запису хворих (згідно з додатком 14 до цього Статуту) за підписом старшини роти подається черговому медичного пункту не пізніше ніж за 2 години до початку амбулаторного прийому. Черговий фельдшер контролює прибуття до медичного пункту всіх військовослужбовців, занесених до книги запису хворих.

Після огляду лікарем (фельдшером) хворі залежно від характеру хвороби направляються для лікування.

Хворі, яким призначене амбулаторне лікування, для приймання ліків і проведення інших лікувальних процедур, а також ті, що потребують консультації медичних спеціалістів, направляються до медичного пункту військової частини у дні і години, зазначені лікарем у книзі запису хворих.

Після одержання медичної допомоги військовослужбовці повертаються в розташування роти під командуванням санітарного інструктора або старшого. Старший команди передає книгу запису хворих черговому роти, який подає її командирові роти. За висновком лікаря (фельдшера), зазначеним у книзі запису хворих, і відповідним рішенням командира роти старшина роти віддає необхідні вказівки.

Офіцери та військовослужбовці військової служби за контрактом, за висновком лікаря можуть залишатися для лікування на квартирах (удома). Про результати огляду хворих, характер поданої допомоги і призначення лікар робить відповідні відмітки в медичних книжках та видає довідки про стан здоров'я.

30. Згідно зі статтею 257 Статуту висновок про часткове або повне звільнення військовослужбовців строкової служби від занять, робіт, несення служби у наряді, а офіцерів та військовослужбовців військової служби за контрактом, - від виконання службових обов'язків дається лікарем, а у військових частинах, де лікар за штатом не передбачений, - фельдшером не більше ніж на шість діб. У разі потреби термін звільнення може бути продовжено. Рекомендації лікаря (фельдшера) про часткове або повне звільнення від виконання обов'язків підлягають виконанню посадовими особами.

По закінченні терміну звільнення за висновком лікаря військовослужбовці мають бути направлені у разі потреби на повторний медичний огляд. Про звільнення від виконання службових обов'язків офіцерів і військовослужбовців військової служби за контрактом на підставі довідки лікаря (фельдшера) і про вихід їх на службу після хвороби оголошується в наказі по військовій частині.

31. У медичному пункті військової частини проводиться 14-денне стаціонарне лікування хворих, а також військовослужбовців, направлених з лікувальних закладів (частин) на лікування та реабілітацію. (ст.259 Статуту)

32. Відповідно до статті 260 Статуту на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту, з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини.

До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).

У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі та атестат на продовольство, за необхідності - довідку про травму і медичну характеристику, а у разі вибуття на лікування за межі гарнізону, крім того, - атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.

33. Військової дисципліни, та обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень врегульовані Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24 березня 1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут) та Законом України "Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби).

Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут.

Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Дія Дисциплінарного статуту поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.

34. Відповідно до вимог статей 1,2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

35. Статтею 45 Дисциплінарного статуту встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

36. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

37. За приписами статті 68 Дисциплінарного статуту визначено, що на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

38. Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-95 Дисциплінарного статуту.

39. Згідно зі статтею 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

40. Відповідно до статті 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

41. Згідно зі статтею 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

42. Відповідно до статті 86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

43. Пунктами 2.2., 2.3 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 №82 (далі -Інструкція № 2) визначено, що посадові особи Збройних Сил України зобов'язані надавати правдиві письмові пояснення по суті предмета розслідування та поставлених їм питань, пред'являти відповідні документи чи матеріали.

44. Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, проведення додаткових ревізій.

45. У разі відмови надати пояснення військовослужбовцем, стосовно якого проводиться службове розслідування, посадовою особою, що його проводить, складається відповідна довідка. Зміст такої довідки засвідчується підписами двох свідків цього факту.

46. Відповідно до пункту 3 Інструкції №82 розслідуванням повинно бути встановлено: наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення; наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця; конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного; умови та причини, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.

47. Пунктом 4.1 Інструкції №82 установлено, зокрема, що за результатами службового розслідування складається акт.

48. Згідно з пунктом 4.3 Інструкції №82 після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. До акта додаються всі матеріали розслідування.

Посадова особа, яка призначала службове розслідування, проводить бесіду з військовослужбовцем, стосовно якого воно проводилось.

За результатами бесіди оформляється аркуш бесіди із зазначенням дати її проведення, а також заперечень, прохань (побажань) особи, стосовно якої проведено службове розслідування. Аркуш бесіди підписується особою, яка проводила бесіду, військовослужбовцем, з яким вона проводилась, присутніми посадовими особами та його безпосереднім начальником.

49. Відповідно до пункту 5.2 Інструкції №82 про прийняте рішення повідомляється військовослужбовцю, стосовно якого проводиться службове розслідування, а у випадках, передбачених пунктом 4.4. цієї Інструкції, також начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

VI. Оцінка Верховного Суду

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

50. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

51. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

52. Суд апеляційної інстанції встановив, що наказ від 06 вересня 2016 року №1158 "Про організацію супроводження військового вантажу", винесеного командиром військової частини - польова пошта В1688 полковником Маленко С. А., з метою отримання та супроводження майна служби ракетно-артилерійського озброєння, ним врегульовано службову діяльність військової частини, тобто наказ ніяким чином не стосується Позивача та не створює щодо нього будь-яких правових наслідків.

53. Отже, правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу від 06 вересня 2016 року №1158, колегія суддів не вбачає.

54. Що стосується інших наказів щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції було встановлено наступне.

55.19 вересня 2016 року командиром військової частини - польова пошта В1688 полковником Маленко С. А. винесено наказ №1195 "По факту відсутності на службі інженера ІТВ капітана ОСОБА_1", яким Позивача притягнено до дисциплінарної відповідальності та оголошено "сувору догану".

56. Підставою вжиття до Позивача заходів дисциплінарного впливу було самовільне залишення Позивачем місця несення служби 06 вересня 2016 року.

56.1. Матеріалами службової перевірки убачається, що Позивач о 16 год. 40 хв. 06 вересня 2016 року в службовий час, самовільно, без надання жодних пояснень безпосередньому командиру, залишив місце несення служби.

56.2. У подальшому, від надання будь-яких пояснень причини залишення служби, Позивач відмовився.

56.3. Ані під час проведення службової перевірки, ані під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції, Позивачем довідки про свою хворобу чи листка непрацездатності не надано.

56.4. Отже, факт відсутності Позивача на службі в цей день, не спростовується.

57.11 жовтня 2016 року командиром військової частини - польова пошта В1688 полковником Маленко С. А. винесено наказ №1287 "По факту відсутності на службі інженера ІТВ капітана ОСОБА_1", яким Позивачу оголошено "догану".

57.1. Підставою вжиття заходів дисциплінарного впливу стала виявлена в ході службової перевірки відсутність Позивача на службі без поважних причин 04 жовтня 2016 року.

57.2. Матеріалами службової перевірки убачається, що Позивач, будучи в цей день відсутнім на службі, усно пояснив про те, що в цей день він за направленням лікаря ВЧ А 3120, в Чернігівській районній лікарні, проходив медичну процедуру.

57.3. Колегія суддів зазначає, що Позивачем не надано під час службової перевірки ані рапорту про необхідність проходження медичних процедур, ані оригіналів направлення на процедури до медичної установи.

57.4. Отже, факт відсутності Позивача на службі 04 жовтня 2016 року, також не спростовується.

58.14 листопада 2016 року командиром військової частини - польова пошта В1688 полковником Маленко С. А. прийнято наказ №1409 "По факту відсутності на службі інженера ІТВ капітана ОСОБА_1", за яким Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення "суворої догани".

58.1. Так, службовою перевіркою виявлено відсутність Позивача на службі без поважних причин, 13 вересня 2016 року, що стало підставою для прийняття наказу №1409.

58.2. Як вбачається з матеріалів службової перевірки, Позивач, в телефонному режимі попередив свого безпосереднього командира про те, що він захворів і потребує медичної допомоги.

58.3. На підтвердження поважності причини відсутності на службі до закінчення службової перевірки, оригіналів довідки про свою хворобу чи листка непрацездатності, Відповідачу не надавав.

58.4. Позивач відсутність на роботі спростовував тим, що 13 вересня 2016 року лікарем направлений на флюорографічне обстеження.

58.5. Проте, ані під час проведення службової перевірки, ані до суду Позивачем не надано рапорту та оригіналу направлення.

58.5. Колегія суддів зазначає, що факт відсутності Позивача на службі в цей день, Позивачем не спростовується.

59. Щодо наказу №1420 від 17 листопада 2016 року винесеного командиром військової частини - польова пошта В1688 полковником Маленко С. А. про результати службового розслідування по факту невиходу на службу 02 листопада 2016 року без поважних причин, за яким ОСОБА_1 оголошено "сувору догану", необхідно зазначити наступне.

59.1. Матеріалами службової перевірки встановлено, що Позивач, був в цей день відсутнім на службі та в телефонному режимі попередив свого безпосереднього командира про те, що він захворів і потребує медичної допомоги.

59.2. На підтвердження поважності причини відсутності, до закінчення службової перевірки, оригіналів довідки про свою хворобу чи листка непрацездатності, Відповідачу не надавав.

60. Також, 17 листопада 2016 року командиром військової частини - польова пошта В1688 полковником Маленко С. А. прийнято наказ №1421 про результати службового розслідування по факту невиходу на службу 03 листопада 2016 року без поважних причин капітана ОСОБА_1

60.1. За невихід на службу без поважних причин Позивачу оголошено "сувору догану".

60.2. З матеріалів службової перевірки вбачається, що Позивач, в телефонному режимі попередив свого безпосереднього командира про те, що він захворів і потребує медичної допомоги.

60.3. На підтвердження поважної причини, до закінчення службової перевірки, оригіналів довідки про свою хворобу чи лиска непрацездатності Відповідачу не надавав.

61.17 листопада 2016 року командиром військової частини - польова пошта В1688 полковником Маленко С. А. винесено наказ №1422 "Про результати службового розслідування по факту невиходу на службу 04 листопада 2016 року без поважних причин капітана ОСОБА_1", за яким Позивачу оголошено "сувору догану".

61.1. Матеріалами службової перевірки встановлено, що Позивач, був в цей день відсутнім на службі та в телефонному режимі попередив свого безпосереднього командира про те, що він захворів і потребує медичної допомоги.

61.2. Факт відсутності Позивача на службі в цей день, не спростовується.

Оригінал вказаної довідки чи листка непрацездатності Позивачем не надано.

62.08 грудня 2016 року командиром військової частини - польова пошта В1688 полковником Маленко С. А. винесено наказ №1513 про результати службового розслідування відносно капітана ОСОБА_1, який був відсутній 09 листопада 2016 року на службі, за яким Позивача притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення "суворої догани".

62.1. Факт відсутності Позивача на службі 09 листопада 2016 року, не спростовується.

62.2. З матеріалів службової перевірки вбачається, що Позивач, був в цей день відсутнім на службі та в телефонному режимі попередив свого безпосереднього командира про те, що він захворів і потребує медичної допомоги.

62.3. На підтвердження поважності причин відсутності на службі до закінчення службової перевірки, оригіналів довідки про свою хворобу чи листка непрацездатності Відповідачу не надавав.

62.4. Позивач, обґрунтовує свою відсутність тим, що 02.11.2016 року, 03.11.2016 року, 04.11.2016 року, 09.11.2016 року був відсутній на службі з поважних причин у зв'язку з доглядом за дитиною, що підтверджується копією довідки №579/16 від
31.10.2016 року, виданою Дитячою поліклінікою №2 Чернігівської міської ради.

62.5. Проте, єдиним належним доказом наявності поважності причин залишення військовим місця несення служби у службовий час може бути лише оригінал довідки про хворобу чи листка непрацездатності.

62.6. Отже, факт відсутності без поважних причин на службі 02.11.2016 року,
03.11.2016 року, 04.11.2016 року, 09.11.2016 року, Позивачем не спростовується належними та допустимими доказами.

63. Командиром військової частини - польова пошта В1688 полковником Маленко С. А. 25 листопада 2016 року винесено наказ №1449 про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення "суворої догани".

63.1. Підставою вжиття до Позивача заходів дисциплінарного впливу була виявлена в ході службової перевірки відсутність Позивача на службі без поважних причин 16 листопада 2016 року.

63.2. З матеріалів службової перевірки вбачається, що Позивач, був в цей день відсутній на службі, в телефонному режимі попередив свого безпосереднього командира про те, що він захворів і потребує медичної допомоги.

63.3. На підтвердження поважної причини, до закінчення службової перевірки, оригіналів довідки про свою хворобу чи листка непрацездатності Позивачем не надано.

64. Командиром військової частини - польова пошта В1688 полковником Маленко С. А. винесено наказ від 09 грудня 2016 року №1514 "Про результати службового розслідування відносно капітана ОСОБА_1, який був відсутній 14 листопада 2016 року на службі" та за результатами службового розслідування Позивачу оголошено "сувору догану".

64.1. З матеріалів службової перевірки вбачається, що Позивач був в цей день відсутній на службі, в телефонному режимі попередив свого безпосереднього командира про те, що він захворів і потребує медичної допомоги.

64.2. Однак, Позивачем до закінчення службової перевірки, доказів на підтвердження поважності причини відсутності 14 листопада 2016 року на службі, не надано.

65.10 грудня 2016 року командиром військової частини - польова пошта В1688 полковником Маленко С. А. винесено наказ №1519, яким притягнено Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення "суворої догани".

65.1. Підставою вжиття до Позивача заходів дисциплінарного впливу стало те, що в ході службової перевірки виявлено відсутність ОСОБА_1 на службі без поважних причин 25 листопада 2016 року.

65.2. Як убачається з матеріалів службової перевірки, Позивач, був в цей день відсутній на службі, в телефонному режимі попередив свого безпосереднього командира про те, що він захворів і потребує медичної допомоги.

65.2. Позивачем на підтвердження поважності причини до закінчення службової перевірки, оригіналів довідки про свою хворобу, чи листка непрацездатності Відповідачам не надано.

66.13 грудня 2016 року командиром військової частини - польова пошта В1688 полковником Маленко С. А. винесено наказ №1523 "Про результати службового розслідування відносно капітана ОСОБА_1, який був відсутній 17 листопада 2016 року на службі", яким за порушення вимог ст.254,256,257 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України Позивачу оголошено "сувору догану".

66.1. Підставою вжиття до Позивача заходів дисциплінарного впливу була виявлена в ході службової перевірки, відсутність Позивача на службі без поважних причин 17 листопада 2016 року.

66.2. З матеріалів службової перевірки вбачається, що Позивач, був в цей день відсутній на службі, в телефонному режимі попередив свого безпосереднього командира про те, що він захворів і потребує медичної допомоги.

66.3. На підтвердження поважності причин відсутності до закінчення службової перевірки оригіналів довідки про свою хворобу чи листка непрацездатності, Позивачем не надано.

67. Командиром військової частини - польова пошта В1688 полковником Маленко С. А. винесено 13 грудня 2016 року наказ №1526, про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення "суворої догани".

67.1. У ході службової перевірки виявлено відсутність Позивача на службі без поважних причин 08 листопада 2016 року.

67.2. Отже, факт відсутності на службі в цей день, Позивачем не спростовується.

67.3. З матеріалів службової перевірки вбачається, що Позивач, був 08 листопада 2016 року відсутнім на службі, в телефонному режимі попередив свого безпосереднього командира про те, що він захворів і потребує медичної допомоги.

67.4. Проте, до закінчення службової перевірки, Позивачем доказів на підтвердження поважності причин відсутності не надано.

67.5. Позивач зазначає, що ним було надано документи про направлення поштою листів з медичними документами на підтвердження звернень за медичною допомогою про проходження лікування та перебування по догляду за хворою дитиною, які підтверджують поважність причин відсутності на службі.

67.6. Проте, ані фіскальні чеки, ані описи вкладення не містять підтвердження направлення Позивачем документів про проходження лікування.

67.7. Отже, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази надсилання чи надання таких документів Відповідачам.

68. Стосовно надання копій медичних направлень військової частини - польова пошта В1688 за медичною допомогою у дні, за які оскаржуваними наказами притягнено до відповідальності та позбавлено грошового забезпечення.

68.1. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що надані довідки та направлення не містять дати, коли саме ОСОБА_1 направлено на консультацію, а тому не можуть бути належними доказами, що підтверджують поважні причини відсутності на службі за спірні періоди.

68.2. Крім того, в матеріалах службового розслідування містяться довідки про відмову Позивача надати пояснення стосовно обставин викладених у актах службового розслідування, які стали підставою для прийняття оскаржуваних наказів.

68.3. Також, матеріали адміністративної справи містять копії довідок про відмову Позивача ознайомлюватись та ставити свій підпис в акті проведення розслідування щодо своєї відсутності на службі, копії аркушів проведення бесіди, копії довідки про ухилення від проведення бесіди.

68.4. Отже, Позивач порушив порядок проходження військової служби, звернення за медичною допомогою, зокрема, не прибув до медичного пункту, не надав рапорт із клопотанням про звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку із хворобою (направлення на лікування), до якого долучається довідка від лікаря. За результатами розгляду рапорту, не отримано дозвіл на звільнення від службових обов'язку, про що оголошено в наказах командира військової частини (по стройовій).

69.20 вересня 2016 Командиром військової частини - польова пошта В1688 полковником Маленко С. А. винесено наказ №1204 про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.

69.1. Підставою вжиття до Позивача заходів дисциплінарного впливу була виявлена в ході службової перевірки, обставина щодо незнання Позивачем своїх функціональних обов'язків, які виразились у направленні на адресу командира військової частини - польова пошта А4583 запиту з вимогою надати роз'яснення: якими нормативними актами він повинен керуватись під час дії особливого періоду; роз'яснити його обов'язки та посадові обов'язки, під час особливого періоду.

69.2. Командир військової частини - польова пошта А4583 є прямим начальником Позивача, вищого рангу.

69.3. Поняття "функціональні обов'язки військовослужбовця як спеціаліста", які за своєю правовою природою є обов'язками, що покладаються на військовослужбовця за виконуваною ним роботою по спеціальності та "функціональними обов'язками військовослужбовця" які покладаються на нього як на військовослужбовця і є похідними від факту прийняття присяги та проходження особою військової служби є різними за своєю природою.

69.4. "Функціональні обов'язками військовослужбовця" закріплені в статутах і полягають, в тому числі і у обов'язку дотримання військової дисципліни, порядку звернення військового до своїх начальників по команді (субординація), тощо.

69.5. Проте, Позивач звернувся з заявою про надання відповідних роз'яснень до командира військової частини - польова пошта А4583, який, хоча і є його прямим начальником вищого рангу, однак не є його безпосереднім начальником.

69.6. Доказів того, що перед поданням такого запиту, Позивач звертався з аналогічним запитом до свого безпосереднього начальника і останній не зміг його вирішити, суду не надано.

69.7. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника (ст.14 Статуту).

69.8. Указана норма закріпляє обов'язок військовослужбовця вчасно повідомити безпосереднього начальника про все, що стосується виконання ним службових обов'язків та вжити заходи щодо вирішення даного питання в порядку звернення та підлеглості.

69.9. Статут є нормативним документом загального вжитку, перебуває у вільному доступі і Позивач, як офіцер Збройних Сил України, що проходить службу за контрактом, зобов'язаний його знати та неухильно дотримуватись його приписів.

69.10. Отже, Позивач звертаючись до командира військової частини - польова пошта А4583 з вимогою про надання йому відповідних роз'яснень, порушив вимоги ст.14 Статуту.

70.26 жовтня 2016 року командиром військової частини - польова пошта В1688 полковником Маленко С. А. винесено наказ №1338, про встановлення розмірів премій та грошової винагороди військовослужбовцям частини за підсумками роботи за жовтень 2016 року.

70.1. Пунктом 6 цього наказу Позивачу зменшено розмір премії та грошової винагороди за вказаний місяць у зв'язку з оголошенням йому догани відповідно до наказу №1287 від 11.10.2016 року.

70.2. Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби урегульовано Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, яка затверджена наказом Міністерства оборони України від
11.06.2008 року № 260 (далі - Інструкція №260).

70.3. Відповідно до п.1.2 Інструкції №260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.

70.4. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

70.5. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.

70.6. Згідно з п. 31.1 Інструкції №260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби.

70.7. Командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або частково.

70.8. За приписами п.31.6 Інструкції №260 командир військової частини позбавляє військовослужбовців премії повністю за невихід на службу без поважних причин.

70.9. Частиною 2 пункту 31.7. Інструкції № 260 передбачено, що рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом командира військової частини на підставі поданих за командою в кінці місяця клопотань безпосередніх командирів (начальників) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього.

70.10. Отже, що наказ №1287 від 11.10.2016 року "По факту відсутності на службі інженера ІТВ капітана ОСОБА_1" не скасований і застосоване дисциплінарне стягнення з Позивача не знято.

70.11. З огляду на викладене, командир військової частини мав право вирішувати питання щодо позбавлення капітана ОСОБА_1 премії та щомісячної додаткової грошової винагороди за жовтень 2016 року шляхом прийняття оскаржуваного наказу.

70.12. Разом з тим, повноваження щодо преміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби є виключно правом та компетенцією командира військової частини.

70.13. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

71. Щодо наказу командира військової частини - польова пошта В1688 полковника Маленко С. А. №1191 від 16 вересня 2016 року, яким Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів зазначає таке.

71.1. Підставою для вжиття заходів дисциплінарного впливу стало те, що в ході службової перевірки виявлено відсутність Позивача 18 серпня 2016 року на службі без поважних причин.

71.2. Позивачем надано командуванню довідку про хворобу №123, видану Чернігівською міськлікарнею №2, якою йому було встановлено амбулаторний режим лікування, однак вказана довідка не завірена та не мала відповідної печатки медичного закладу. (а. с.59 т.2)

71.3. Командиром військової частини - польова пошта В1688 полковником Маленко С. А. за порушення ОСОБА_1 вимог ст.12,14,254,256,257 Статуту оголошено "догану".

71.4. Позивачем до суду надано оригінал вказаної довідки, яка містить відповідні підписи та печатки медичної установи і лікаря; копія вказаної довідки долучена до матеріалів справи. (а. с.59 т.2)

71.5. Отже, ОСОБА_1 з поважних причин був відсутній на службі 18 серпня 2016 року, що підтверджується довідкою №123 Чернігівської міськлікарні №2 про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу з 17 серпня 2016 року по 19 серпня 2016 року, завіреною відповідними підписами лікаря та відповідними печатками.

72. Оцінюючи доводи касаційних скарг, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у касаційній скарзі не зазначено.

73. Відповідно до частини 3 статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

74. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

75. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.

VІ. Судові витрати

76. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

77. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 351, 352, 353, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

постановив:

1. Касаційну скаргу Військової частини А1815 та ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у цій справі залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко