Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2020 року

Київ

справа №826/19519/16

адміністративне провадження №К/9901/55359/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_1 - Пушок Сергія Володимировича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2018 (суддя Добрівська Н. А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2018 (колегія суддів у складі: Лічевецького І. О., Мельничука В. П., Земляної Г. В.),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - відповідач, Конкурсна комісія), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, ОСОБА_2 , в якому просив: визнати протиправним та скасування рішення Конкурсної комісії, оформлене протоколом від 22.08.2016 № 5, в частині визнання ОСОБА_2 таким, що допущений до наступного етапу конкурсу; визнати протиправним та скасування рішення Конкурсної комісії, оформлене протоколом від 28.11.2016 № 10, в частині оголошення ОСОБА_2 кандидатом на посаду Голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до статті 3 Закону України від 10.11.2015 № 772-VIII «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Головою Національного агентства може бути громадянин України, який зокрема, має досвід роботи на керівних посадах в органах влади, органах місцевого самоврядування, юридичних особах в Україні або за кордоном чи у міжнародних організаціях не менше трьох років. Позивач стверджував, що згідно відомостей, викладених в автобіографії ОСОБА_2 , останній не має достатнього досвіду роботи на керівних посадах, проте рішенням Конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, оформленим протоколом від 22.08.2016 № 5, його було допущено до участі у відкритому конкурсі на посаду Голови Національного агентства. Вважаючи, що назване рішення суперечить вимогам Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» ОСОБА_1 просив визнати його протиправним та скасувати. Оскільки, на думку позивача, рішення від 22.08.2016 № 5 є протиправним, то як наслідок, він просив також визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсної комісії, оформлене протоколом від 28.11.2016 № 10, в частині оголошення ОСОБА_2 кандидатом на посаду Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 08.02.2018 у задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.

Судове рішення першої інстанції мотивовано тим, що на підставі поданих ОСОБА_2 до Конкурсної комісії листів, довідок та посадових інструкції, остання правомірно дійшла висновку, що загальний досвід роботи ОСОБА_2 на керівних посадах становить 5 років і 4 місяці станом на дату подання заяви про участь у конкурсі, що відповідає кваліфікаційним вимогам згідно із Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів». Суд критично поставився до посилань позивача на Класифікатор професій, затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 № 327, оскільки Класифікатор професій це документ, що рекомендовано застосовувати при створенні нових професій, а також при систематизації та аналізі виключно статистичних даних. Жодних приписів та зобов`язань використовувати Класифікатор при роботі Національної комісії з відбору кандидата на посаду Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів спеціальне законодавство не містить. З урахуванням вимог законодавства чинного на день виникнення спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Конкурсної комісії, оформлене протоколом від 22.08.2016 № 5, в частині допуску до участі у відкритому конкурсі на посаду Голови Національного агентства ОСОБА_2 є правомірним, а як наслідок і рішення відповідача, оформлене протоколом від 28.11.2016 № 10, в частині оголошення ОСОБА_2 кандидатом на посаду Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів також не суперечить нормам діючого законодавства. При постановлені рішення у даній справі судом також враховувалися положення процесуального законодавства, які передбачають, що відновленню у судовому порядку підлягає тільки порушене право особи. Суд дійшов висновку, що скасування у даному провадженні оформленого протоколом від 22.08.2016 № 5 рішення Конкурсної комісії в частині визнання ОСОБА_2 таким, що допущений до наступного етапу конкурсу і, як наслідок, визнання протиправним і скасування оформленого протоколом від 28.11.2016 № 10 рішення Конкурсної комісії щодо оголошення ОСОБА_2 кандидатом на посаду Голови Національного агентства не призводить автоматично до призначення на посаду Голови Національного агентства другого за результатами конкурсу. До того ж, як зазначає суд, жодних аргументів щодо допущення Конкурсною комісією порушення умов конкурсу під час його проведення, яке могло вплинути на його результати, з наданням належних, достатніх і достовірних доказів на їх обґрунтування позивачем суду не наведено і не надано. Крім того, судом не виявлено порушень умов і порядку проведення конкурсу на зайняття вакантної посади Голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, отже суд дійшов висновку про відсутність підстав для проведення повторного конкурсу.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 14.06.2018 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2018 в частині відмови у визнанні протиправним та скасування рішення Конкурсної комісії, оформленого протоколом від 22.08.2016 № 5, в частині визнання ОСОБА_2 таким, що допущений до наступного етапу конкурсу скасував. Адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Конкурсної комісії, оформлене протоколом від 22.08.2016 № 5, в частині визнання ОСОБА_2 таким, що допущений до наступного етапу конкурсу, залишив без розгляду. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2018 залишив без змін.

Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що правовідносини, які є предметом спору у цій справі, пов`язані з прийняттям громадян на публічну службу. Оскільки позивач не звертався із клопотанням про поновлення строку звернення до суду, та враховуючи дату подачі адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позов в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Конкурсної комісії, оформленого протоколом від 22.08.2016 № 5, підлягає залишенню без розгляду. Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Конкурсної комісії, оформленого протоколом від 28.11.2016 № 10, суд дійшов висновку, що в цій в частині позивачем дотримано строки звернення до суду. Разом з тим, враховуючи що позовні вимоги у зазначеній частині вмотивовані виключно незаконністю допуску ОСОБА_2 до участі у конкурсі, а рішення від 22.08.2016 № 5 за наведених обставин не є предметом розгляду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення першої інстанції в цій частині з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на те, що встановлений частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) місячний строк для звернення до суду підлягає застосуванню лише щодо особи, яку приймають на публічну службу. Вважає, що законодавець при встановлені такого спеціального строку звернення до суду мав на меті саме безпосередньо трудові відносини у сфері публічної служби, але, аж ніяк не всі відносини, які якимось чином, пов`язані з прийняттям на публічну службу. Також скаржник зазначає, що надані ОСОБА_2 документі не можуть свідчити про наявність у нього необхідного досвіду роботи на керівних посадах. За період роботи ОСОБА_2 на посаді юриста АО «Арцінгер» в останнього не було в прямому підпорядкуванні працівників, а тому в суду першої інстанції не було підстав зараховувати до досвіду роботи на керівних посадах роботу ОСОБА_2 юристом в АО «Арцінгер». Крім того, вважає, що відповідач, для вирішення питання про наявність або відсутність в ОСОБА_2 необхідного досвіду роботи на керівних посадах, зобов`язаний був використовувати Класифікатор професій ДК 003:2010.

Позиція інших учасників справи

Адвокат ОСОБА_2 - Данилова К. А. подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Відсутність відзиву на касаційну скаргу від відповідача не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Кабінет Міністрів України, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів заяви про приєднання до касаційної скарги позивача або відзивів на неї не надали.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І. Л. (суддя-доповідач), Білоуса О. В., Стрелець Т. Г. від 25.09.2018 відкрито касаційне провадження за скаргою адвоката Людкевича С. Г. - Пушок С. В. на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2018.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11.06.2019 № 690/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 826/19519/16 у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І. Л.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2019 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Мельник-Томенко Ж. М., судді Жук А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 826/19519/16.

Ухвалою Верховного Суду від 28.04.2020 справу призначено до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Конкурсної комісії, оформленим протоколом від 22.08.2016 № 5, позивач є кандидатом на посаду Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Вказаним рішенням відповідачем до участі у відкритому конкурсі на посаду Голови Національного агентства був допущений ОСОБА_2 .

Рішенням відповідача, оформленим протоколом від 28.11.2016 № 10, кандидатом, відібраним конкурсною комісією на посаду Голови Національного агентства оголошено Янчука А. В.

Позивач, вважаючи рішення, оформлені проколами від 22.08.2016 № 5 та від 28.11.2016 № 10, протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-XI), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.

Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з даним позовом) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За змістом частини першої статті 99 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з даним позовом) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 99 КАС України у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з даним позовом).

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина третя статті 99 КАС України у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з даним позовом).

Пунктом 15 частини першої статті 3 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з даним позовом) визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Частиною першою статті 2 Закону України від 10.11.2015 № 772-VIII «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

Згідно з пунктом 8 частини четвертої статті 3 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» повноваження Голови Національного агентства припиняються Кабінетом Міністрів України достроково у разі відмови від складення присяги державного службовця.

Відповідно до частин другої, третьої статті 36 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особа, призначена на посаду державної служби вперше, виголошує Присягу державного службовця у присутності державних службовців структурного підрозділу, на посаду в якому її призначено, представників служби управління персоналом відповідного державного органу, підписує текст цієї Присяги і зазначає дату її складення. Підписаний текст Присяги державного службовця є складовою особової справи державного службовця. Про складення Присяги державного службовця робиться запис у трудовій книжці державного службовця.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» відбір кандидата на посаду Голови Національного агентства здійснює конкурсна комісія, члени якої обираються з числа осіб, які не є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, мають бездоганну ділову репутацію, високий суспільний авторитет, а також досвід роботи, пов`язаний з участю у формуванні та/або реалізації політики у сферах кримінальної юстиції або запобігання і протидії корупції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що посада Голови Національного агентства є посадою державної, тобто публічної служби. Отже, правовідносини, які предметом спору у цій справі, пов`язані з прийняттям громадян на публічну службу.

За змістом частини третьої статті 6 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» інформація щодо особи, яка претендує на участь у конкурсному відборі Голови Національного агентства, підлягає оприлюдненню протягом трьох робочих днів після закінчення строку подання заяв на конкурс на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» засідання конкурсної комісії відкриті для представників засобів масової інформації та журналістів. Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує відео- та аудіофіксацію і трансляцію у режимі реального часу відповідної відео- та аудіоінформації із засідань конкурсної комісії на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що автобіографія ОСОБА_2 була оприлюднена на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України. Отже, як кандидат на посаду Голови Національного агентства, позивач не міг не знати про те, кого ще з претендентів на цю посаду допущено до участі у конкурсі.

Проте із вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Конкурсної комісії, оформленого протоколом від 22.08.2016 № 5 позивач звернувся до суду лише після завершення конкурсу - 12.12.2016, тобто з пропущенням встановленого КАС України місячного строку для звернення до адміністративного суду.

Твердження позивача про те, що встановлений частиною третьою статті 99 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з даним позовом) місячний строк для звернення до суду підлягає застосуванню лише щодо особи, яку приймають на публічну службу, колегія суддів касаційної інстанції відхиляє, оскільки як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, цей строк підлягає застосуванню до усіх учасників правовідносин, пов`язаних з прийняттям громадян на публічну службу.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення судового рішення судом апеляційної інстанції) передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення судового рішення судом апеляційної інстанції), якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З огляду на те, що позивач не звертався із клопотанням про поновлення строку звернення до суду та враховуючи те, що із вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Конкурсної комісії, оформленого протоколом від 22.08.2016 № 5 позивач звернувся до суду лише 12.12.2016, тобто з пропущенням встановленого КАС України місячного строку для звернення до адміністративного суду, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про залишення позовних вимог в цій частині без розгляду.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Конкурсної комісії, оформленого протоколом від 28.11.2016 № 10, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для скасування судового рішення першої інстанції в цій частині, оскільки позовні вимоги у зазначеній частині вмотивовані виключно незаконністю допуску ОСОБА_2 до участі у конкурсі, а рішення від 22.08.2016 № 5 за наведених вище обставин не є предметом розгляду.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; п. 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; п. 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судом першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Конкурсної комісії, оформленого протоколом від 28.11.2016 № 10 та судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу відповідно до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині залишеній без змін та рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №460-IX та статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_1 - Пушок Сергія Володимировича залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2018 в частині залишеній без змін та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Судді Верховного Суду