Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.03.2018 року у справі №826/1703/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2020 року

Київ

справа №826/1703/16

адміністративне провадження №К/9901/37180/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (далі - ПАТ «Київський страховий дім») на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2017 року (прийняту судом у складі судді Шрамко Ю.Т.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Твердохліб В.А., суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.) у справі за позовом ПАТ «Київський страховий дім» до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент), третя особа: Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (далі - КП «Київреклама») про визнання протиправними та скасування вимоги, наказу в частині, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2016 року ПАТ «Київський страховий дім» звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому з урахуванням збільшення позовних вимог, просило: визнати протиправною та скасувати вимогу Департаменту від 28.01.2016 № 16-0036 та наказ від 01.03.2016 № 64 «Про демонтаж рекламних засобів» в частині додатку до наказу під № 41 про демонтаж щита на фасаді будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 31 жовтня 2017 року відмовив у задоволенні позову.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 13 лютого 2018 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що, як встановлено у ході судового розгляду справи, дозволу на розміщення зовнішньої реклами позивачем не отримано, що підтверджує факт правомірності видачі оскаржуваної вимоги, невиконання приписів якої, у свою чергу, свідчить про обґрунтованість видачі оскаржуваного наказу. При цьому, якщо розповсюджувач реклами самостійно не усунув виявлені порушення у термін, вказаний у вимозі дозвільного органу, дозвільний орган складає перелік таких рекламних заходів, що підлягають демонтажу, затверджує його наказом та направляє до КП «Київреклама», яке, в свою чергу, зобов`язане здійснити на підставі такого наказу організацію демонтажу або самостійне проведення демонтажу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13 березня 2018 року ПАТ «Київський страховий дім» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

У скарзі зазначає, що на фасаді будинку розміщена вивіска з інформацією про ПАТ «Київський страховий дім», однак вказана вивіска не є рекламою в розумінні вимог Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» (далі - Закон № 270/96-ВР).

Зазначає, що аналіз норм Закону № 270/96-ВР дає підстави вважати, що реклама від не реклами відрізняється за змістом інформації, а не способом її представлення.

По-перше, на спірній вивісці зазначений знак для товарів та послуг, що підтверджено свідоцтвом на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 та свідоцтвом на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 .

По-друге, товар щодо якого необхідно сформувати або підтримати обізнаність під ТМ, не випускається. Отже, вивіска взагалі не підпадає під поняття реклами.

Позивач зареєстрований за адресою: будинок АДРЕСА_1 , та вказана адреса є його місцезнаходженням. Крім того, за цією адресою позивач орендує приміщення у яких здійснюється господарська діяльність.

Приміщення, які позивач орендує, знаходяться у приватній власності та відносяться до майна комунальної власності.

На будинку розміщена вивіска на якій зазначений знак для товарів та послуг, яка зазначає місце знаходження позивача - офіс.

Отже, коли на фасаді будинку (приміщення), яке займає суб`єкт господарювання, розміщено вивіску з його назвою, така інформація не є рекламою і її розміщення не потребує одержання дозволу на розміщення об`єкта зовнішньої реклами.

У відзиві на касаційну скаргу КП «Київреклама» просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2018 року визначено такий складі суддів: головуючий суддя Анцупова Т.О., судді: Стародуб О.П., Кравчук В.М.

Верховний Суд ухвалою від 22 березня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ «Київський страховий дім».

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року № 743/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Департаментом 28.01.2016 обстежено територію Шевченківського району м. Києва на предмет виявлення самовільно встановлених рекламних засобів та місць розміщення рекламних засобів, на які видано дозволи.

Під час обстеження виявлено, що на будинку за адресою: АДРЕСА_1 , розміщено спеціальну тимчасову/стаціонарну конструкцію типу: щит на фасаді будинку.

За результатами обстеження складено акт від 28.01.2016 № 16-0036, у якому зазначено про те, що дана конструкція розміщена з порушенням вимог Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (далі - Типові правила № 2067), Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051, Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253 (далі - Порядок розміщення реклами), та Концепції розвиту зовнішньої реклами в м. Києві, затвердженої рішенням Київської міської ради від 26.01.2012 № 20/7357. Порушення полягає у тому, що спеціальна тимчасова/стаціонарна конструкція встановлена самовільно п. 17.2 (Б).

28.01.2016 Департаментом також складено оскаржувану вимогу, у якій зазначено про виявлене порушення, у зв`язку з чим повідомлено про необхідність здійснення демонтажу конструкції. У спірній вимозі також зазначено про те, що у разі невиконання вимоги протягом 2 (двох) днів, конструкція буде демонтована КП «Київреклама».

У подальшому, а саме 01.03.2016 Департаментом видано оскаржуваний наказ, яким директору КП «Київреклама» наказано забезпечити демонтаж рекламних засобів, зазначених у додатку до наказу.

Згідно з пунктом 41 додатку до наказу, повинен бути демонтований щит на фасаді будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить позивачу.

Вважаючи спірні вимогу та наказ протиправними, позивач звернувся до суду із позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Так, статтею 1 Закону № 270/96-ВР визначено, що реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Статтею 16 Закону № 270/96-ВР визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, частиною 7 статті 8 Закону № 270/96-ВР передбачено, що розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою (частина шоста статті 9 Закону № 270/96-ВР).

За приписами частини 3 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець) зобов`язаний надати споживачеві достовірну і доступну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства.

При цьому, відповідно до пункту 2 Типових правил № 2067 спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та не наземні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами; вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Згідно з пунктом 24 Типових правил № 2067 виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу.

Рекламні засоби забезпечуються маркуванням із зазначенням на каркасі рекламного засобу найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, номера його телефону, дати видачі дозволу та строку його дії (пункт 44 Типових правил № 2067).

Відповідно до пунктів 48, 49 Типових правил № 2067 вивіски чи таблички: повинні розміщуватися без втручання у несучі конструкції, легко демонтуватися, щоб не створювати перешкод під час робіт, пов`язаних з експлуатацією та ремонтом будівель і споруд, на яких вони розміщуються; не повинні відтворювати зображення дорожніх знаків; не повинні розміщуватися на будинках або спорудах - об`єктах незавершеного будівництва; площа поверхні не повинна перевищувати 3 кв. метрів.

Демонтаж вивісок чи табличок, розміщених з порушенням вимог цих Правил, здійснюється у разі: припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичної особи-підприємця; невідповідності розміщення вивіски чи таблички вимогам щодо її розміщення, наданим у визначенні, та архітектурним вимогам, державним нормам, стандартам і правилам, санітарним нормам; порушення благоустрою території. Розміщені вивіски чи таблички підлягають демонтажу за рахунок коштів юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців, якими вони були встановлені.

Питання розміщення в м. Києві інформаційних вивісок врегульовано розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.04.2011 № 565, яким затверджено Порядок розміщення інформаційних вивісок у місті Києві.

Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що: інформаційна вивіска - конструктивний елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне- чи надане у користування особі приміщення (крім випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, яка не містить закликів до придбання товару або іншої інформації, що призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів та їх інтерес щодо такого товару, загальною площею до 2,0 кв. метрів. У разі, коли площа інформаційної вивіски перевищує 2,0 кв. метри, вона вважається зовнішньою рекламою та потребує отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами відповідно до окремого порядку, що затверджується розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Суди першої та апеляційної інстанцій слушно зазначили, що інформаційна вивіска на фасаді орендованого позивачем будинку за адресою: АДРЕСА_1 , перевищує 2 кв. метрів, отже, вважається зовнішньою рекламою та потребує отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами відповідно до окремого порядку, що затверджується розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Між тим, дозволу на розміщення зовнішньої реклами позивачем не отримано, що підтверджує факт правомірності видачі оскаржуваної вимоги, невиконання приписів якої, у свою чергу, свідчить про обґрунтованість прийняття оскаржуваного наказу.

Суди також встановили, що 01.01.2015 між фізичною особою ОСОБА_1 та фізичною особою ОСОБА_2 (Орендодавець) та ПАТ «Київський страховий дім» (Орендар) укладено договір № 230/2015 оренди приміщення (далі - договір № 230/2015), за яким, орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування нежиле приміщення, (далі - об`єкт оренди), в будівлі АДРЕСА_1 для розташування офісних приміщень та ведення фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до пункті 2.1 вказаного договору об`єктом оренди є нежитлові приміщення в будівлі загальної площею 196,66 кв. м, а саме: нежитлове приміщення у підвалі №30 площею 19,60 кв. м; нежитлові приміщення на четвертому поверсі частина приміщення №4, площею 9,30 кв. м; частина приміщення № 6, площею 0,80 кв. м; частина приміщення № 7, площею 9,20 м.кв; частина приміщення № 9, площею 0,70 м.кв; приміщення №10, площею 11,90 м.кв; приміщення №11 площею 22,50 м.кв; приміщення № 12 , площею12,00 м.кв; приміщення № 13 , площею23,90 м.кв; частина приміщення №29, площею 30,36 м.кв; приміщення №35, площею 12,50 м.кв; приміщення №36, площею 12,00 м.кв; приміщення №38, площею 31,90 м.кв; разом на поверсі - 177,06 м.кв.

Згідно з п. 2.1.2 договору № 230/2015 місце (далі - об`єкт реклами) на зовнішній частині будівлі АДРЕСА_1 , площею 24 кв. м для розміщення вивіски згідно макету, погодженого з орендодавцем.

Крім того, у пункті 5.4.21 договору № 261/2015 зазначено: «При розміщені власних вивісок і рекламних знаків на фасаді будівлі дотримуватись вимог Закону України «Про рекламу» та підзаконних нормативно-правових актів у сфері реклами, самостійно отримувати усі необхідні для цього висновки, погодження та інші дозвільні документи у відповідних органах, сплачувати необхідні платежі. У разі порушення законодавства про рекламу, самостійно урегульовувати питання, що виникли у уповноважених органів та установ у зв`язку з порушенням законодавства та нести відповідальність за такі порушення.»

Отже, позивач розумів наслідки за розміщення рекламного засобу (щита) без відповідного дозволу.

Так, статтею 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначено, що дозвільна система у сфері господарської діяльності - - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб`єктами господарювання у зв`язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру.

Дозвільні органи - суб`єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру.

При цьому, розміщена позивачем рекламна конструкція не є вивіскою чи табличкою. Для розміщення рекламного засобу необхідно отримати відповідний дозвіл, однак позивачем такого дозволу не було отримано.

Таким чином, вимога від 28.01.2016 № 16-0036 про здійснення демонтажу конструкції, складена відповідачем відповідно до чинного законодавства про рекламу, а тому не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем оскаржуваний наказ в частині, що стосується демонтажу щита на фасаді будинку за адресою: АДРЕСА_1 , видано внаслідок того, що позивач не відреагував на вимогу щодо усунення порушень Типових правил № 2067, Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051, Порядку розміщення реклами № 37/6253, шляхом проведення демонтажу щита на фасаді будинку, площею 24 кв.м., який був самовільно розміщений позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктом 1.3 розділу 1 Порядку розміщення реклами № 37/6253 КП «Київреклама» - комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковане Департаменту містобудування та архітектури та уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати функції з укладення договорів, нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - комунальна власність територіальної громади міста Києва), здійснювати контроль за надходженням плати за договорами, організовувати або здійснювати власними силами та засобами демонтаж самовільно встановлених рекламних засобів, забезпечувати виготовлення друкованої продукції, розміщення соціальної реклами та інформації соціального спрямування, надавати платні послуги та виконувати інші повноваження, передбачені цим Порядком та Статутом підприємства.

Дозвільний орган - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати покладені на нього функції (у сфері розміщення зовнішньої реклами та реклами на транспорті, у ліфтах комунальної власності територіальної громади міста Києва), передбачені цим Порядком та Положенням про Департамент містобудування та архітектури.

Поряд з цим, правовідносини між виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та фізичними і юридичними (незалежно від форми власності та підпорядкованості) особами, що виникають у процесі розміщення зовнішньої реклами на території м. Києва регулюються розділом 2 Порядку розміщення реклами, яким також визначено порядок надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, вимоги до проектування рекламних засобів, визначення та погодження місць розміщення рекламних засобів, розміщення (встановлення, монтаж, нанесення), експлуатації та демонтажу, а також порядок контролю за дотриманням вимог цього Порядку.

Так, згідно п.п. 2.1.2, 2.1.3, 3.1.2, п.п. 17.1 - 17.8 розділу 2 Порядку розміщення реклами № 37/6253 дозвільний орган, зокрема: здійснює контроль за дотриманням вимог цього Порядку щодо розміщення зовнішньої реклами, вимагає усунення виявлених порушень; організовує інвентаризацію рекламних засобів (далі - РЗ) та приймає рішення щодо демонтажу самовільно встановлених РЗ.

КП «Київреклама» організовує або проводить власними силами демонтаж РЗ відповідно до цього Порядку.

Демонтаж у цьому Порядку означає комплекс заходів, які передбачають відокремлення РЗ разом з основою від місця їх розташування та транспортування на спеціально відведені території для подальшого зберігання. При цьому демонтаж та подальше зберігання РЗ не передбачає переходу права власності на них до територіальної громади міста Києва.

Демонтаж РЗ є засобом протидії порушенню прав територіальної громади міста Києва щодо надання у тимчасове користування місць (для розміщення РЗ) або усунення порушень договірних зобов`язань розповсюджувачами реклами за договорами про надання у тимчасове користування місць (власниками та/або законними користувачами РЗ), а також засобом усунення порушень в інших випадках.

Демонтаж РЗ здійснюється відповідно до цього Порядку у таких випадках: а) за відсутності маркування РЗ; б) у разі виявлення самовільно встановлених РЗ; в) якщо термін дії дозволу закінчився і не був продовжений або дозвіл було скасовано у встановленому порядку; г) якщо технічний стан РЗ створює загрозу життю або здоров`ю людей та/або заподіяння шкоди (майнової чи немайнової) третім особам; д) у разі невідповідності технічних характеристик РЗ та/або місця їх встановлення виданому дозволу на розміщення зовнішньої реклами; є) за наявності заборгованості розповсюджувача зовнішньої реклами по сплаті коштів за право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), яке(-і) перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, більш ніж за 2 місяці; ж) у випадку зміни містобудівної ситуації за наявності відповідного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та листа від замовника робіт з будівництва, реконструкції, ремонту тощо щодо необхідності демонтажу РЗ, що заважають проведенню відповідних робіт; з) в інших випадках, передбачених договором на право тимчасового користування місцями для розміщення РЗ, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва; и) користування місцем для розміщення РЗ, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, за відсутності укладеного договору на право його тимчасового користування; і) недотримання розповсюджувачем зовнішньої реклами вимог Концепції розвитку зовнішньої реклами в місті Києві.

Демонтаж РЗ у випадках, встановлених пунктом 17.2 цього Порядку, здійснюється на підставі наказу дозвільного органу.

У вказаних п.17.2 Порядку розміщення реклами №37/6253 випадках (крім випадку, коли власника РЗ неможливо встановити) демонтаж РЗ має бути проведений власниками (законними користувачами) РЗ самостійно за - власний рахунок в термін, вказаний у вимозі дозвільного органу чи КП «Київреклама» про усунення порушень вимог порядку розміщення зовнішньої реклами.

Вимога направляється у письмовій формі поштою з повідомленням про вручення або вручається представнику розповсюджувача реклами особисто під підпис. У випадках, передбачених підпунктами а), б), г), д), ж), з) пункту 17.2 цього Порядку до вимоги додається акт, в якому зафіксовані виявлені порушення, за підписом представників дозвільного органу та/або КП «Київреклама».

Демонтаж РЗ здійснюється без направлення розповсюджувачу реклами вимоги, якщо власник або адреса власника РЗ не встановлені.

Розповсюджувач реклами зобов`язаний протягом трьох днів або в термін, вказаний у вимозі дозвільного органу чи КП «Київреклама», з моменту отримання вимоги усунути зазначені у вимозі порушення та повідомити в цей же строк дозвільний орган в письмовій формі.

Якщо розповсюджувач реклами самостійно не усунув виявлені порушення у термін, вказаний у вимозі дозвільного органу чи КП «Київреклама», здійснюється демонтаж РЗ.

У разі необхідності демонтажу РЗ дозвільний орган складає перелік РЗ, що підлягають демонтажу, затверджує його наказом та направляє до КП «Київреклама» для забезпечення його виконання.

Організація демонтажу або самостійне проведення демонтажу здійснюється КП «Київреклама» на підставі наказу дозвільного органу на умовах, визначених цим Порядком.

Під час демонтажу, РЗ складається акт проведення демонтажу РЗ, а також може складатися акт огляду технічного стану РЗ з проведенням фото-та/або відеофіксації, які додаються до акта.

Акти складаються представниками КП «Київреклама».

Отже, якщо розповсюджувач реклами самостійно не усунув виявлені порушення у термін, вказаний у вимозі дозвільного органу, дозвільний орган складає перелік таких РЗ, що підлягають демонтажу, затверджує його наказом та направляє до КП «Київреклама», яке, в свою чергу, зобов`язане здійснити, на підставі такого наказу, організацію демонтажу або самостійне проведення демонтажу.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги були предметом перевірки судом апеляційної інстанції та свого підтвердження не знайшли.

В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко