Історія справи

Постанова КАС ВП від 28.12.2023 року у справі №300/4673/22
Постанова КАС ВП від 28.12.2023 року у справі №300/4673/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2023 року

м. Київ

справа №300/4673/22

адміністративне провадження № К/990/18608/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів: Загороднюка А.Г., Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року (колегія суддів у складі: Гудима Л. Я., Довгополова О. М., Святецького В. В.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та історія справи

1. У листопаді 2022 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі також - відповідач, Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови Укртрансбезпеки від 04 жовтня 2022 року № 314914 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000 грн.

2. Позов обґрунтовано тим, що під час здійснення рейдової перевірки працівниками відповідача було зупинено автомобіль, який належить позивачу на праві власності. За наслідками перевірки було складено акт, у якому зазначено про «відсутність особистої карти водія до цифрового тахографа та видрук з цифрового тахографа». Однак, в момент спірної перевірки позивач не був автомобільним перевізником в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки належний йому автомобіль був переданий в оренду ФОП ОСОБА_2 , що підтверджувалось даними торгово-транспортної накладної (далі також - ТТН) та відповідними договорами: оренди транспортного засобу та перевезення вантажів. Крім того, позивач указував на те, що його не було повідомлено про розгляд справи по суті відповідачем, за наслідками чого винесено оспорену постанову, яка складена за неповного з`ясування фактичних обставин правопорушення. Також, позивач зазначав, що одним із порушень під час спірної перевірки була відсутність видруку з цифрового тахографа, що не відповідає дійсності, оскільки такий видрук було надано працівникам відповідача під час здійснення перевірки.

Встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 20 жовтня 1994 року має статус фізичної особи-підприємця та здійснює вид діяльності за кодом КВЕД 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт» за адресою місцезнаходження Івано-Франківська область, Тлумацький район, село Локітка.

4. Згідно щотижневого графіка проведення рейдових перевірок відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Укртрансбезпеки, у період з 12 вересня 2022 року по 18 вересня 2022 року, на виконання доручення Укртрансбезпеки проводились перевірки на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки.

5. Відповідно до направлення на рейдову перевірку від 12 вересня 2022 року № 013048 проводилась рейдова перевірка транспортних засобів в м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область: пл. ГВК, а/д-Н-09; а/д-Н-10; а/д-Н-18; а/д-Т-09-06; а/д-Т-1417; а-д Р-18, а/д Р-20, а/д Р-24.

6. Посадовими особами відповідача, 13 вересня 2022 року о 14 годині 16 хвилин проведено перевірку транспортного засобу марки RENAULT, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричіпом JANMIL державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 щодо дотримання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом згідно ТТН № 58 від 13 вересня 2022 року.

7. За результатами перевірки складено акт від 13 вересня 2022 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 324777, в якому зафіксовані порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: надання послуг з перевезення вантажів без пред`явлення документів, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». В акті було зазначено, що на момент перевірки відсутня або не використовується особиста картка водія цифрового тахографа.

8. Укртрансбезпека листом № 30345/825.4/24-22 від 19 вересня 2022 року повідомила ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який призначено на 04 жовтня 2022 року з 10 до 12 годин, який останнім отримано 24 вересня 2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та трекінгом № 7601871673208.

9. За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, 04 жовтня 2022 року начальником Відділу державного нагляду (контролю) Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 314914 та на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» накладено на позивача штраф в розмірі 17 000 гривень.

10. Укртрансбезпека листом № 33370/825.4/24-22 від 04 жовтня 2022 року направлено ФОП ОСОБА_1 постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу та запропоновано адміністративно-господарський штраф сплатити добровільно у п`ятнадцятиденний термін з дня одержання постанови та попереджено, що у разі не сплати, штраф буде утримано у примусовому порядку, яку позивач отримав 08 жовтня 2022 року про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

11. Вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04 жовтня 2022 року № 314914 протиправною, позивач оскаржив її в судовому порядку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

12. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

13. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04 жовтня 2022 року № 314914, прийнята Укртрансбезпекою на підставі і у межах повноважень, а також у спосіб, що визначений законодавством України, обґрунтовано та своєчасно, а тому підстави для її скасування відсутні.

Короткий зміст оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції

14. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року, з урахуванням ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року про виправлення описки, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року у справі № 300/4673/22 скасовано.

Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову начальника Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 314914 від 04 жовтня 2022 року.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

15. Оскаржене судове рішення мотивовано тим, що у відповідності до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються до автомобільних перевізників. Відповідно до товарно-транспортної накладної від 13 вересня 2022 року № 58, на підставі якої надавались послуги з перевезення вантажу транспортним засобом марки RENAULT, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричіпом JANMIL державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , перевізником виступала ФОП ОСОБА_2 , а не позивач. Інших належних та допустимих доказів, які б визначали автомобільного перевізника в цьому спорі учасниками справи не надано. Крім того, в момент спірної перевірки у водія була присутня та надавалась роздруківка даних роботи тахографа, що також спростовує висновки спірної постанови відповідача.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

16. 23 травня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

17. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції ухвалене судове рішення, яке не відповідає вимогам закону. Оспорене судове рішення створює прецедент, за яким особи, які порушують законодавство про автомобільний транспорт можуть уникнути відповідальності шляхом надання документів щодо іншого автомобільного перевізника після проведення рейдової перевірки та складання первинних матеріалів. Підставою для відкриття касаційного провадження скаржник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, а саме статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у випадку ненадання учасниками спору необхідних документів в момент перевірки, а надання таких документів лише до суду, а також щодо реалізації Укртрансбезпекою своїх повноважень з притягнення суб`єктів господарської діяльності до відповідальності у випадку ненадання всіх документів, які підтверджують статус такого суб`єкта, що передбачені статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Крім того, суд апеляційної інстанції невірно вирахував час, який зазначений у роздруківці з тахографа, а саме не врахував формат часу UTC (тобто Всесвітній координований час). Тобто, у відповідній роздруківці зазначено час її виконання 11:45, однак у літній період року до зазначеного у роздруківці часу треба додавати 3 години (UTC +3), що буде відповідати київському часу та реально відображати час здійснення роздруківки, який в цьому випадку становив 14:45, тоді як перевірка відбулась о 14:16. На момент проведення перевірки в слоті тахографа була відсутня особиста картка водія.

Позиція інших учасників справи

18. 03 липня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу, у якому зазначено про те, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову в цій справі, поклавши в основу свого рішення висновок про те, що відповідач протиправно застосував адміністративну відповідальність до особи, яка не була автомобільним перевізником. Указане допущене відповідачем порушення є самостійною підставою для скасування оспореної постанови останнього. Оскаржене судове рішення відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості і підстави для його скасування відсутні.

Рух касаційної скарги

19. 23 травня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року у цій адміністративній справі.

20. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 травня 2023 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Жука А. В., Мартинюк Н. М. - для розгляду цієї адміністративної справи.

21. Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року у справі № 300/4673/22. Витребувано з Івано-Франківського окружного адміністративного суду матеріали справи № 300/4673/22.

22. Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2023 року закінчено підготовку цієї справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

23. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року № 2078/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 300/4673/22 у зв`язку з відпусткою судді Жука А. В., який входить до складу постійної колегії суддів.

24. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 грудня 2023 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Загороднюка А. Г., Мартинюк Н. М. - для розгляду цієї адміністративної справи.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права та акти їх застосування. Оцінка висновків суду, судове рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

25. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

26. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

27. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

28. Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржене судове рішення відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними з огляду на таке.

Щодо підстав відкриття касаційного провадження в цій справі

29. Касаційне провадження у цій справі відкрито з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме у зв`язку із відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, а саме статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у випадку ненадання учасниками спору необхідних документів в момент перевірки, а надання таких документів лише до суду, а також щодо реалізації Укртрансбезпекою своїх повноважень з притягнення суб`єктів господарської діяльності до відповідальності у випадку ненадання всіх документів, які підтверджують статус такого суб`єкта, що передбачені статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

30. При цьому, Верховним Судом у постановах: від 07 грудня 2023 року у справі № 620/18215/21, від 19 жовтня 2023 року у справі № 640/27759/21, від 06 вересня 2023 року у справі № 120/5064/22, від 16 серпня 2023 року у справі № 160/12371/22 та інших подібних - сформовано наступну сталу та послідовну судову практику щодо застосування статей 48 та 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, в контексті реалізації повноважень Укртрансбезпеки щодо притягнення суб`єктів господарської діяльності до адміністративної відповідальності, про що прохав скаржник в касаційній скарзі.

Щодо процедури проведення рейдових перевірок та передбачених Законом України «Про автомобільний транспорт» документів, які має надати автомобільний перевізник контролюючому органу

31. Судами в цій справі установлено, що посадовими особами Укртрансбезпеки проведена рейдова перевірка транспортних засобів на дотримання автомобільними перевізниками дотримання вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».

32. Рейдова перевірка відбулася, зокрема, щодо транспортного засобу, який належить позивачу.

33. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

34. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

35. Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

36. В силу частини сьомої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.

37. Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

38. Згідно з частинами сімнадцятої-двадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

39. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

40. Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

41. Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

42. Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі також - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Порядок № 1567).

43. За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

44. Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі також - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

45. Згідно з частинами першою-другою статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

46. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

47. В контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити з того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

48. В цьому контексті основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

49. Натомість, нові докази, які подають заінтересовані особи, зокрема до суду, який розглядає відповідний спір, після визначення контролюючим органом належного перевізника та його притягнення до адміністративної відповідальності мають оцінюватися з розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких нових доказів, а також їх взаємозв`язку із документами, які були надані контролюючому органу в момент перевірки.

50. Тільки такий підхід забезпечить дотримання принципу належного виконання учасниками спірних правовідносин вимог законодавства, яке регулює перевезення пасажирів та вантажів, та реалізацію принципу правової визначеності у спорах щодо встановлення дійсного автомобільного перевізника компетентним органом, який контролює дотримання державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Щодо процедури реалізації Укртрансбезпекою своїх повноважень з притягнення суб`єктів господарської діяльності до відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі ненадання всіх документів, визначених статтею 48 указаного Закону, які можуть підтвердити статус такого суб`єкта, зокрема документів, які встановлюють право використання транспортного засобу на законних підставах

51. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

52. Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

53. Згідно зі статтею 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію.

54. Вимогами статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільний перевізник повинен, зокрема:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати безпеку дорожнього руху.

55. Закон України «Про автомобільний транспорт» регламентує також загальні положення щодо перевезення пасажирів (глава 7 цього Закону), загальні положення щодо перевезення вантажів (глава 8 цього Закону), положення про міжнародні перевезення пасажирів і вантажів (розділ ІV цього Закону).

56. Розділом V Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено відповідальність перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

57. Так, відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

58. Судами у цій справі установлено, що в акті проведення спірної перевірки зазначено, що водій транспортного засобу, щодо якого проводилась перевірка, не надав посадовим особам відповідача документи, які передбачені статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

59. На підставі указаного акта та за наслідками розгляду Укртрансбезпекою справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідачем винесена оскаржена постанова, якою до відповідальності притягнули власника автомобіля - позивача.

60. Верховний Суд констатує, що положення статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовуються виключно до автомобільного перевізника і не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт.

61. Така позиція є сталою та послідовною і неодноразово зазначалась у постановах Верховного Суду у справах цієї категорії.

62. З огляду на зазначене, посадові особи Укртрансбезпеки повинні забезпечити відповідні вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт» про те, що понести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт повинен дійсний автомобільний перевізник, тобто особа, яка в момент перевірки здійснювала автомобільне перевезення, при цьому була зобов`язана дотримуватись вимог указаного Закону і, серед іншого, забезпечити водія (та/або іншу уповноважену особу, присутню при перевірці) відповідною документацією, яка є необхідною для повното та всебічного встановлення усіх обставин, які були предметом перевірки.

Щодо розгляду спору в цій справі по суті

63. Судом апеляційної інстанції установлено, що відповідно до товарно-транспортної накладної від 13 вересня 2022 року № 58, на підставі якої надавались послуги з перевезення вантажу транспортним засобом марки RENAULT, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричіпом JANMIL державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , перевізником виступав ФОП ОСОБА_2 , а не позивач - ФОП ОСОБА_1 .

64. Указані судами попередніх інстанцій висновки обґрунтовані посиланням на докази, які подані до суду першої інстанції позивачем.

65. Відповідачем до суду першої інстанції не подано жодного доказу на спростування доводів позивача.

66. Відповідач в акті проведення спірної перевірки не зазначив, що йому не було надано інформації про дійсного автомобільного перевізника, зокрема наданої позивачем до суду товарно-транспортної накладної від 13 вересня 2022 року № 58, де автомобільний перевізник зазначений.

67. Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій відповідач не надав жодного доказу того, що під час спірної перевірки автомобільним перевізником був позивач, тобто не спростував доводів останнього щодо безпідставності застосування саме до нього адміністративної відповідальності за встановлені порушення.

68. Згідно вимог КАС України учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов`язки.

69. Вимогами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

70. Позивач надав суду докази на підтвердження тих обставин, на які посилався під час звернення до суду із цим позовом, які визнані судами належними та допустимих. Відповідач свого відповідного обов`язку не виконав.

71. Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

72. У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник, у цій справі - відповідач, має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, задоволення позовних вимог за відсутності доказів їх безпідставності.

73. Повно та всебічно оцінивши надані учасниками справи докази, суд апеляційної інстанції в цій справі встановив, що посадові особи Укртрансбезпеки помилково встановили дійсного автомобільного перевізника, на якого згідно вимог закону має бути покладено адміністративну відповідальність за встановлені перевіркою порушення законодавства про автомобільний транспорт, що не спростовано відповідачем, у зв`язку із чим визнали спірну постанову щодо ФОП ОСОБА_1 протиправною та скасували її.

74. З таким висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів Верховного Суду погоджується.

75. Доводи касаційної скарги щодо невірного, на думку скаржника, визначення апеляційним судом часу роздруківки даних тахографа в цьому випадку не заслуговують на увагу, оскільки неправильне визначення Укртрансбезпекою дійсного автомобільного перевізника та застосування адміністративної відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт до особи, яка не здійснювала спірного автомобільного перевезення є самостійною підставою для висновку про протиправність оспореної постанови та її скасування.

76. Доводи касаційної скарги про те, що в момент спірної перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки не було надано документів, які підтверджували належне користування транспортним засобом, зокрема тимчасового реєстраційного талону - є неспроможними з огляду на наступне.

77. У пунктах 65-71 постанови Верховного Суду від 06 липня 2023 року в справі № 560/514/22 викладено висновок про те, що на власника транспортного засобу у разі передачі права керування транспортним засобом іншій особі, не покладається обов`язок з оформлення тимчасового реєстраційного талону. Вирішення питання оформлення тимчасового реєстраційного талону чи ні законодавець залишив на розсуд самого власника.

78. Указані висновки спростовують відповідні доводи касаційної скарги.

79. Доводи касаційної скарги щодо ненадання посадовим особам Укртрансбезпеки інших документів на право користування транспортним засобом спростовуються установленими судом апеляційної інстанції у цій справі обставинами, за якими дійсний автомобільний перевізник користувався спірним автомобілем на підставі укладеного між учасниками правовідносин договору оренди. В цьому спорі посадові особи відповідача в акті перевірки не зазначали, що їм не було надано в момент перевірки документи, що засвідчують використання транспортного засобу на законних підставах.

80. Ці обставини зобов`язаний був установити відповідач під час належного розгляду по суті справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, чого не здійснив і протиправно застосував адміністративну відповідальність не до дійсного автомобільного перевізника, а до власника транспортного засобу, що і стало підставою задоволення позову в цій справі.

81. Указане спростовує також доводи касаційної скарги про те, що оспорене судове рішення створює прецедент, за яким особи, які порушують законодавство про автомобільний транспорт можуть уникнути відповідальності за таке порушення. Обов`язок із встановлення дійсного автомобільного перевізника має Укртрансбезпека, яка, у випадку встановлення порушення законодавства про автомобільний транспорт, зобов`язана притягнути до адміністративної відповідальності лише винну в указаних порушеннях особу. При цьому притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не була в момент перевізника автомобільним перевізником є недопустимою, а тягар наслідків у такому випадку несе компетентний контролюючий орган - Укртрансбезпека.

82. Доводи касаційної скарги в їх сукупності не дають передбачених законом підстав для скасування оскарженого судового рішення, яке відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості.

83. Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

84. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки щодо розподілу судових витрат

85. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж. М. Мельник-Томенко

Судді А. Г. Загороднюк

Н.М. Мартинюк