ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2019 року

Київ

справа №640/4508/19

адміністративне провадження №К/9901/26312/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів Мартинюк Н. М., Уханенка С. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Побутсервіс" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києві від 27.05.2019 (суддя Погрібніченко І. М. ) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2019 (колегія суддів у складі:

Мельничука В. П., Ісаєнко Ю. А., Лічевецького І. О.) у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Дочірнього підприємства "Побутсервіс" про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У березні 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС України у м. Києві) звернулося до суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Побутсервіс" (далі - відповідач, ДП "Побутсервіс"), в якому просило застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації технічних приміщень та приміщень мансардного поверху, шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Позовні вимоги мотивовано тим, що виявлені під час проведення планової перевірки щодо додержання (виконання) ДП "Побутсервіс" вимог законодавства у сферах цивільного захисту та пожежної і техногенної безпеки, станом на дату звернення до суду з даним позовом, не усунуті останнім, а відтак ним недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей. А тому, як зазначає позивач, виявлені порушення є підставою для звернення з вказаними позовними вимогами про застосування заходів реагування. Позивач також звертає увагу, що порушення наведені в Акті від
17.12.2018 № 455 не є формальними, а стосується виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, та створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей які працюють, перебувають на об'єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі, у разі її виникнення.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 27.05.2019 адміністративний позов задовольнив.

Судове рішення першої інстанції мотивовано тим, що факт виконання/невиконання суб'єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в Акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), шляхом винесення припису, може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки). Отже, факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а і актом перевірки стану усунення виявлених порушень. Проте суд зазначає, що таких документів сторонами суду надано не було, у зв'язку із чим надані відповідачем письмові пояснення не можуть бути визнані такими, що підтверджують факт відсутності порушень в його діяльності.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 14.08.2019 рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що ураховуючи те, що позивач є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, - належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки від 25.06.2019 № 144 порушень є результати повторної перевірки. Проте суд зазначає, що матеріали справи не містять такої заяви та не містять висновку позивача про усунення відповідачем зафіксованих в акті перевірки порушень, а тому доводи відповідача про відсутність порушень не підтверджені належними доказами.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на те, що позиція судів попередніх інстанцій прямо протирічить правовій позиції Верховного Суду у справі № 826/12258/14 та № 804/8349/17, відповідно до якої під час оцінки доказів судом мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей, у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Також скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій, стверджуючи про те, що належним доказом на усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки, фактично відмовляють відповідачу в праві обґрунтувати свої доводи та подавати докази, що їх підтверджують під час розгляду справи.

Наголошує на тому, що саме на позивача покладається обов'язок здійснення заходів, направлених на перевірку виконання суб'єктом господарювання вимог припису для усунення виявлених порушень після спливу встановленого в приписі строку.

Крім того, скаржник зазначає, що апеляційний суд помилково зазначає про те, що відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі не позбавлений можливості звернутися до суду першої інстанції із заявою про скасування заходів реагування, оскільки відповідна норма в чинному КАС України відсутня.

Позиція інших учасників справи

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 18.09.2019 відкрито касаційне провадження за скаргою ДП "Побутсервіс" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києві від
27.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
15.08.2019.

Ухвалою Верховного Суду від 26.11.2019 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", з урахування постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 1104 "Про затвердження переліку органу державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", наказу МВС України від 02.11.2015 № 1337, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.11.2015 за № 1467/27912, Положення про Головне управління ДСНС України у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 та наказів Державної регуляторної служби України від 16.11.2017 № 139 "Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік", ДСНС України від 24.11.2017 № 627 "Про затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю)" ГУ ДСНС України у м. Києві видано наказ від 15.11.2018 № 687 "Про проведення планових перевірок".

Згідно з вказаного наказу державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено у період з 04.12.2018 по 17.12.2018 провести планову перевірку приміщень ДП "Побутсервіс", розташованого за адресою: вул. Жилянська, 146 в Шевченківському районі м. Києва, щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами вказаної перевірки складено Акт перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 17.12.2018 № 455.

Актом перевірки встановлені порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), а саме:

- розділу III п. 2.37 ППБУ - допущення захаращення шляхів евакуації (коридори поверхів, сходові клітки) меблями та іншими матеріальними цінностями, чим не створено умови для своєчасної та безперешкодної евакуації людей у разі виникнення пожежі;

- розділу III п. 2.27. ППБУ - двері 2-го евакуаційного виходу з приміщень 3-го поверху на сходи типу СЗ відчиняються не в напрямку виходу з приміщень (порушення: п. 7.2.9. ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва"), чим не створено умови для своєчасної та безперешкодної евакуації людей у разі виникнення пожежі;

- розділу III п. 2.32. ППБУ - евакуаційні виходи не обладнані світловими покажчиками "ВИХІД" білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;

- розділу III п. 2.28. ППБУ - не надано результатів іспитів зразків ковроліну, прокладеного на шляхах евакуації, щодо токсичності продуктів горіння та помірної димоутворювальної здатності (за ГОСТ 12.1.044-89) та відповідності групам поширення полум'я РП1, РП2 (за ДСТУ Б В.2.7-70-98 "Будівельні матеріали. Метод випробування на розповсюдження полум'я");

- розділу III п. 2.23. ППБУ - сходова клітка типу СК 1 не забезпечена вікнами площею не менше ніж 1,2 м2 у зовнішніх стінах на кожному поверсі, що повинні відчинятись з рівня сходових площадок, маршів (порушення: п. 7.3.26. ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва");

- розділу III п. 2.6. ППБУ - не проводяться роботи, пов'язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням, які виконуються суб'єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт (металеві балки мансардного поверху будівлі) (порушення: п. 5.3. Таб.
1. ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва");

- розділу III п. 2.23. ППБУ - для евакуації з приміщень 3-го, 4-го поверху будівлі, 2-й евакуаційний вихід влаштовано по металевих зовнішніх пожежних сходах типу СЗ (Евакуація по яких допускається не вище 2-го поверху з громадських будинків) (порушення: п. 9.1.15. ДБН В. 1.1-7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва");

- розділу III п. 2.37. ППБУ - в об'ємі сходової клітки типу СК 1 демонтувати (технічне приміщення) (порушення: п. 7.3.22. ДБН В. 1.1-7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги");

- розділу III п. п. 2.15., 2.23. ППБУ - металеві зовнішні пожежні сходи типу СЗ не утримуються справними та пофарбованими;

- розділу III п. 2.30.ППБУ - допускається встановлення приладів опалення в сходовій кліткі на висоті менше 2,2 м від сходових площадок (1-й поверх) (порушення: п. 7.3.22. ДБН В. 1.1-7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва");

- розділу III п. 2.37. ППБУ - на шляхах евакуації з приміщень (центральний вхід) влаштовано турнікет (порушення: п. 7.2.2. ДБН В. 1.1-7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва");

- розділу IV п. 1.18. ППБУ - допускається складування горючих матеріалів ближче 1 метру до розподільчих щитів, електроприладів;

- розділу IV п.1.8. ППБУ - у приміщеннях допускається використання тимчасових дільниці електромережі;

- розділу IV п. 1.12. ППБУ не надані акти проведення прихованих робіт на прокладання проводів (кабелів) за підвісними стелями;

- розділу IV п. 1.20. ППБУ - не надано актів проведення заміру опору ізоляції електричних мереж та електроустановок;

- розділу IV п. 1.18. ППБУ - допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи (мансардний поверх);

- розділу IV п. 1.21. ППБУ - не проведено перевірку захисту будинку від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд";

- розділу V п. п.1.1., 1.2. ППБУ - приміщення не дообладнані системою автоматичної пожежної сигналізації (приміщення № 410, № 401, № 403, № 404, № 402, № 300, № 200, №201, № 305, № 114, № 100 (порушення: додаток А, таб. А. І., п. 4.1. ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту");

- розділу V п. 2.2. ППБУ - пожежні крани не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування;

- розділу V п. 3.17. ППБУ - не проведено технічне обслуговування вогнегасників відповідно до правил експлуатації вогнегасників;

- розділу V п. 1.1., п. 1.4. ППБУ - не надано підтверджуючих документів щодо виведення сигналу від контрольно-приймального приладу системи автоматичної пожежної сигналізації на пульт централізованого пожежного спостереження (порушення: п. 5.8. ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту");

- розділу V п. 1.1., п. 1.2. ППБУ - не наданий договір на технічне обслуговування системи пожежної сигналізації (порушення: п.7.4., Додаток Ж. ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту").

За результатами встановлених під час проведення планової перевірки порушень, позивачем було складено Протокол КИ № 107373/244 відносно ОСОБА_1 та винесено припис директору ДП "Побудсервіс" про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, яким встановлено строк усунення виявлених під час перевірки порушень до 04.01.2019.

У зв'язку з існуванням безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування, шляхом повного зупинення експлуатації його будівлі, приміщень та території.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин)

Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Позивач у відповідності до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Кодексу цивільного захисту України є спеціально уповноваженим органом, який наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування.

Приписами статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених Частиною 2 статті 19 Конституції України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Приписами пунктів 1,2,3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 № 1417, визначено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов'язках, положеннях про підрозділ. На кожному об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Відповідно до пункту 6 розділу І цих Правил у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об'єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов'язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

При дослідженні матеріалів справи суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті перевірки від 17.12.2018 № 455 призводять до загрози життю та здоров'ю людей у випадку виникнення пожежі. Тобто, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. Тобто, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами встановлених під час проведення планової перевірки порушень, позивачем складено Протокол КИ № 107373/244 відносно ОСОБА_1 та винесено припис директору ДП "Побудсервіс" про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, яким встановлено строк усунення виявлених під час перевірки порушень до 04.01.2019.

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій та відповідно до матеріалів, відповідач заперечував проти задоволення адміністративного позову з підстав того, що ним порушення, встановлені в акті від 17.12.2018 № 455, усунуті повністю.

На підтвердження зазначеного, відповідачем надано суду докази фотофіксації, які підтверджують усунення порушення встановлених Актом перевірки, а саме: розчищення власними силами шляхів евакуації (коридори поверхів, сходові клітки) від меблів та інших матеріальних цінностей (п. 1 порушення); проведення власними силами робіт з перенавішення в напрямку виходу з приміщень дверей 2-го евакуаційного виходу з приміщень 3-го поверху на сходи типу СЗ (п. 2 порушення); проведення власними силами робіт з обладнання евакуаційних виходів світловими покажчиками "ВИХІД" білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення (п. 3 порушення); проведення власними силами робіт з пофарбування металевих зовнішні пожежні сходи типу СЗ (п. 9 порушення); проведення власними силами робіт з демонтажу приладів опалення в сходовій клітині (п. 9 порушення); проведення власними силами робіт з переміщення горючих матеріалів від розподільчих щитів, електроприладів" (п. 12 порушення); проведення власними силами робіт з демонтажу тимчасових дільниці електромережі у приміщеннях (п. 13 порушення); проведення власними силами робіт з підготовлення актів проведення прихованих робіт на прокладання проводів (кабелів) за підвісними стелями (п. 14 порушення); проведення власними силами робіт з демонтовання світильників зі струмопровідних проводів на мансардному поверсі (п. 16 порушення); проведення власними силами робіт з виведення датчиків автоматичної пожежної сигналізації та закріплені на підвісній стелі. Цей факт підтверджується фотофіксацією (п. 18 порушення).

Також відповідачем надано копію: протоколу випробувань з експериментального визначення коефіцієнта димоутворення № 45-КД (6)-2018, № 46-ГЗ (13)-2018, № 47-ГГ (7) -2018, № 48-РП (5)- 2018, Протоколу випробувань з визначення групи займистості № 4/ГЗ-15, Протоколу випробувань з визначення групи горючості № 4/ГГ-15, Протоколу випробувань - розповсюдження полум'я по поверхні № 3/РП-15, Протоколу випробувань з визначення коефіцієнту димоутворення № 3/КД-15, оригінали яких знаходиться у ТОВ "КОНТРАКТ ГІОЛ", що підтверджує усунення порушення встановленого п. 4 акту перевірки; договору № 2 від 01.03.2019 з ТОВ "Будгенсервіс" (Ліцензія Серія АЕ № 522986) роботи з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням, що підтверджує усунення порушення встановленого п. 5 акту перевірки; договору від 01.04.2019 з ТОВ "Хостачер і Ко" для виконання робіт з встановлення протипожежних дверей, що підтверджує усунення порушення встановленого п. 8 акту перевірки; технічного звіту з перевірки технічного стану електромереж, електрообладнання та заземлення згідно норм та вимог ПУЕ-14, ПТЕЕС-12 та ПБЕЕС, що підтверджує усунення порушення встановленого п. 15 акту перевірки; договору № 190301-3 від 01.03.2019 з ТОВ "Група компаній "Альфа і Омега" (Ліцензія Державної інспекції техногенної безпеки України Серія АЕ НОМЕР_1, Дозвіл державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки №
35.13.30 від 15.01.2013. Ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції № 13-л від 29.03.2017), що підтверджує усунення порушення встановленого п. 17 акту перевірки; актів проведення технічного обслуговування і перевірки внутрішніх пожежних кран-комплексів від 15.04.2018 та від 28.09.2018, що зареєстровано у Журналі обліку технічного обслуговування внутрішніх пожежних кранів ДП "Побутсервіс", та в свою чергу підтверджує усунення порушення встановленого п. 19 акту перевірки; акту надання послуг № 95 від 11.10.2018, що підтверджує усунення порушення встановленого п. 20 Акту перевірки; договору № П-153/10/С-14 від 31.03.2014 та Актами №17296 від 31.12.2018, № 716 від 31.01.2019, № 2187 від
28.02.2019, № 3625 від 31.03.2019, що підтверджує усунення порушення встановленого п. 21 Акту перевірки; договору № 1-БГС від 08.04.2015 та актами № 85 від 31.03.2019, № ОУ-0000080 від 28.022019, № ОУ-0000002 від 31.01.2019, № 0000948 від 31.12.2018, що підтверджує усунення порушення встановленого п. 22 Акту перевірки.

Також, відповідачем зазначено, що евакуаційний вихід для евакуації з приміщень 3-го, 4-го поверху будівлі, 2-й є в наявності, про що в підтвердження надано докази фотофіксації. Турнікет не стоїть на шляхах евакуації з приміщень, що не є порушенням п. 7.2.2. ДБН В. 1.1-7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва", як того вимагає п. 2.37. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні.

Приписами частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Ураховуючи те, що ГУ ДСНС України у м. Києві є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки від 25.06.2019 № 144 порушень є результати повторної перевірки.

У період з 24.06.2019 по 25.06.2019 (тобто після постановлення рішення судом першої інстанції в даній адміністративній справі) позивачем проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт за № 144. Позаплановою перевіркою зафіксовано наявність двох порушень. Проте, як правильно встановили суди попередніх інстанцій, матеріали справи не містять висновку позивача про усунення відповідачем зафіксованих в акті перевірки порушень, а тому суди дійшли правильного висновку, що доводи відповідача про відсутність порушень не підтверджені належними доказами.

Крім того, суди попередніх інстанцій правильно звернули увагу на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров'ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

З огляду на наведене, та враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій під час розгляду справи порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації технічних приміщень та приміщень мансардного поверху ДП "Побутсервіс", розташованого за адресою: вул. Жилянська, 146 в Шевченківському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

При цьому, суди попередніх інстанцій правильно звернули увагу на те, що опечатування вхідних дверей, приміщень або відімкнення від джерел електроживлення, є в свою чергу відповідним клопотанням про приведення вказаних вище заходів реагування у дію, тобто способом виконання вказаного рішення, у задоволені якого суд відмовляє.

Вказаний спосіб виконання вказаного рішення був передбачений наказом МНС України від 21.10.2004 № 130 "Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 № 1416/10015, який втратив чинність 21.05.2017. Тобто, застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень, є саме тим заходом, що направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність встановлення контролю за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, виконання якого покладено ГУ ДСНС України у м. Києві, та про необхідність покладення обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення на позивача.

Щодо посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що позиція судів в даній справі протирічить правовій позиції Верховного Суду в аналогічних справах, то колегія суддів касаційної інстанції відхиляє такі зауваження, оскільки в інших справах Верховний Суд дійшов висновку про допущення судами першої та апеляційної інстанцій порушень норм процесуального права у зв'язку з неправильним встановленням обставин, що мали значення для справи.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у даній справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, в касаційній скарзі не зазначено.

Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу ДП "Побутсервіс" без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Побутсервіс" залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києві від 27.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.........................................

Ж. М. Мельник-Томенко Н. М. Мартинюк

С. А. Уханенко

Судді Верховного Суду