ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2018 року

Київ

справа №537/1214/17

провадження №К/9901/17897/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 537/1214/17

за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Бойкової Анни Юріївни, Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 26 червня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Хіневич В. І., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Григорова А. М., суддів: Тацій Л. В., Подобайло З. Г.,

І. Суть спору

1. У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти № 2 Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Бойкової Анни Юріївни (далі - інспектор роти № 2 УПП у м. Кременчуці ДПП Бойкова А. Ю.), Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у м. Кременчуці ДПП) про визнання протиправною та скасування постанови серії АР № 178448 від 28 жовтня 2016 року про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

2. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій інспектора роти № 2 УПП у м. Кременчуці ДПП Бойкова А. Ю., які полягають у зупинці належного позивачу транспортного засобу та складення відносно нього постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення.

2.1. Позивач вказує, що 28 жовтня 2016 року він дійсно керував транспортним засобом "MITSUBISHI Outlander", номерний знак НОМЕР_1, але не здійснював зупинки ближче 30 м від посадового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів по вулиці Першотравнева, 3 у місті Кременчук, а тому не скоював адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

2.2. Вважаючи постанову серії АР № 178448 від 28 жовтня 2016 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. неправомірною, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про її скасування.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Інспектором роти № 2 УПП у м. Кременчуці ДПП Бойковою А. Ю. прийнято постанову серії АР № 178448 від 28 жовтня 2016 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. за порушення вимог пункту 15.9. Правил дорожнього руху, що призвело до скоєння правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП.

4. З постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що 28 жовтня 2016 року о 12 год. 20 хв. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем MITSUBISHI Outlander, д.н.з. НОМЕР_1, в м. Кременчук по вул. Першотравневій, 3 здійснив зупинку ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушено вимоги підпункту "е" пункту 15.9. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху) та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

5. Постановою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 26 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, позовні вимоги задоволено.

5.1. Визнано протиправною та скасовано постанову серії АР № 178448 від 28 жовтня 2016 року інспектора роти № 2 Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Бойкової Анни Юріївни, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 255,00 гривень.

6. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неправильно вказаного в оскаржуваній постанові місця вчинення правопорушення, а саме: Першотравнева, 3, замість Першотравневої, 20, що свідчить про наявність підстав для скасування такої постанови інспектора.

7. Таку позицію Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області підтримав і Харківський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.

IV. Касаційне оскарження

8. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити у позові.

9. В обґрунтування касаційної скарги вказує на помилковість висновку судів попередніх інстанцій, оскільки факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення підтверджується відеозаписом нагрудного реєстратора інспектора патрульної поліції.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

10. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

11. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

12. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

13. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

14. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

15.1. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

16. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

17. Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

18. Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

19. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

20. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).

21. Відповідно до пункту 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

22. В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3, 5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1-126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

23. У відповідності до вимог частини третьої статті 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

24. Згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

24.1. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127,статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

25. Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене статтею 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

26. Так, підпунктом "е" пункту 15.9. Правил дорожнього руху обумовлено, що зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.

27. Частиною першою статті 122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

28. Відповідно до статті 52 Закону України "Про дорожній рух" контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

29. За змістом статті 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

30. Статтею 251 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

31. Згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

VI. Позиція Верховного Суду

32. Аналіз положень статті 258 КУпАП дає підстави для висновку про надання Національній поліції права не складати протокол про вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

33. Відповідно на ці правовідносини поширюється положення частини четвертої статті 258 КУпАП, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

34. Таким чином під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, в тому числі, передбаченого статтею 122 КУпАП, у працівників Національної поліції відсутній обов'язок складати протокол про адміністративне правопорушення.

35. З оскаржуваної постанови вбачається, що 28 жовтня 2016 року о 12 год. 20 хв. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем MITSUBISHI Outlander, д.н.з. НОМЕР_1, в м. Кременчук по вул. Першотравневій, 3 здійснив зупинку ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушено вимоги підпункту "е" пункту 15.9. Правил дорожнього руху, та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП.

36. Наведене підтверджується оглянутим в судах попередніх інстанціях відеозаписом з нагрудного реєстратора інспектора патрульної поліції, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 дійсно здійснив зупинку ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, за наслідком чого в подальшому був вже зупинений інспектором патрульної поліції.

37. Слід зауважити, що висновок суду першої інстанції про те, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, є помилковим та спростовується оглянутим відеозаписом про вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

38. Аналіз наведених правових норм та обставин справи дають підстави для висновку, що зазначення інспектором в оскаржуваній постанові неправильного номера будинку по вулиці Першотравневій у місті Кременчук не спростовує порушення позивачем вимог підпункту "е" пункту 15.9 Правил дорожнього руху, та є опискою, оскільки як встановлено судами попередніх інстанцій вищевказане порушення вчинено 28 жовтня 2016 року близько 12:20 год. по вулиці Першотравнева, 20 у місті Кременчук.

39. Крім того, з відеозапису з нагрудного реєстратора інспектора патрульної поліції вбачається, що відповідачем здійснено заміри, внаслідок чого встановлено вчинення водієм ОСОБА_1 зупинку належного йому транспортного засобу на відстані 9,9 м від посадкового майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, позначеного дорожнім знаком 5.41.1 "Пункт зупинки автобуса" Правил дорожнього руху України.

40. Отже в даному випадку основною та обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є протиправне діяння, відсутність якого б виключала склад наведеного адміністративного правопорушення.

41. За таких обставин і правового врегулювання Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

42. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

43. З урахуванням того, що фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до повноважень, наданих статтею 349 КАС України, Верховний Суд вважає необхідним їх судові рішення скасувати та відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції задовольнити.

Постанову Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 26 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у цій справі скасувати.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Бойкової Анни Юріївни, Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії АР № 178448 від 28 жовтня 2016 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець