Історія справи

Постанова КАС ВП від 28.10.2021 року у справі №826/16134/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 826/16134/16

адміністративне провадження № К/9901/45193/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2016 року, прийняту в складі головуючого судді Добрянської Я. І. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: Желтобрюх І. Л. (головуючий), Мамчура Я. С., Бєлової Л. В.

І. Суть спору та історія справи

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія - Новий Розділ" (далі - ТОВ "Енергія - Новий Розділ", позивач) звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про скасування постанови від 29.09.2016 № 1724 від "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 22.12.2015 № 3024".

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова є протиправною і порушує законні права та інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню.

3. Відповідач позов не визнав, посилаючись на його необґрунтованість.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Згідно інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до видів діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія - Новий Розділ" (ідентифікаційний код 33525073) віднесено: Код КВЕД 20.11 Виробництво промислових газів; Код КВЕД
35.11 Виробництво електроенергії (основний); Код КВЕД 35.12 Передача електроенергії; Код КВЕД 35.14 Торгівля електроенергією; Код КВЕД 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; Код КВЕД 36.00 Забір, очищення та постачання води; Код КВЕД 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

5. Так, п. 1 постанови НКРЕКП від 22.12.2015 №3024 "Про встановлення тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії ТОВ "Енергія-Новий Розділ" (далі - Постанова НКРЕКП №3024) встановлено позивачу тариф на відпуск електричної енергії 209,39 коп. за 1 кВт·год (без ПДВ).

6. Пунктом 2 зазначеної постанови ТОВ "Енергія-Новий Розділ" встановлено тарифи на виробництво теплової енергії, що використовується, а саме: для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання - 837,16 грн за 1 Гкал (без ПДВ); для виробництва та надання релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання - 519,02 грн. за 1 Гкал (без ПДВ); іншими споживачами - 848,90 грн за 1 Гкал (без ПДВ).

7. Вказана постанова набрала чинності з 01 січня 2016 року.

8.29 Вересня 2016 року НКРЕКП винесено постанову №1724 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 22.12.2015 №3024" (далі - Постанова НКРЕКП №1724), п. 1 якої внесено до постанови НКРЕКП від 22.12.2015 №3024 наступні зміни: у п. 1 цифри "209,39" замінено цифрами "161,44 "; в абз. 4 п. 2 цифри "848.90" замінено цифрами "895,23".

9. Вказана постанова набрала чинності з 01.10.2016.

10. Вважаючи, що постанова НКРЕКП від 29.09.2016 №1724 винесена відповідачем всупереч законодавчих положень, ТОВ "Енергія - Новий Розділ" звернулось до суду з цим адміністративним позовом.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

11. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 01 грудня 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року позовні вимоги задовольнив.

12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем, на якого як суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок доказування у справі, не доведено правомірності оскаржуваної постанови.

IV. Касаційне оскарження

13. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права та просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

14. Касаційна скарга мотивована тим, що справу розглянуто судами першої та апеляційної інстанцій поверхнево, без всебічного і повного дослідження всіх її обставин та наявних доказів. НКРЕКП стверджує, що перегляд тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії ТОВ "Енергія-Новий Розділ" було ініційоване НКРЕКП відповідно до затверджених Процедури та Порядку, що проігноровано судами та неправомірно визнано протиправною постанову НКРЕКП від 29 вересня 2016 року №1724 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 22 грудня 2015 року №3024".

15. ТОВ НВП "Енергія-Новий Розділ" відзиву (заперечення) на касаційну скаргу не подано.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

16. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

17. На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 березня 2018 року касаційну скаргу відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Стародуб О. П. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Анцупова Т. О., Кравчук В. М. ).

18. На підставі розпорядження В. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року №1852/0/78-21 29 вересня 2021 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, відповідно до якого для розгляду справи здійснено заміну судді Анцупової Т. О. на суддю Єзерова А. А.

19. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Стародуба О. П., суддів Кравчука В. М., Єзерова А. А. від 30 вересня 2021 року задоволено заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Стародуба О. П., Кравчука В. М., Єзерова А. А. у цій справі.

20. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06 жовтня 2021 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року №1906/0/78-20 справу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Губській О. А. (судді-доповідачу, головуючому судді), Білак М. В., Мельник-Томенко Ж. М.

21. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О. А. від 07 жовтня 2021 року справу прийнято до провадження.

VІ. Нормативне регулювання

22. Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Державне регулювання діяльності в електроенергетиці у силу приписів статті 5 Закону України "Про електроенергетику" від 16 жовтня 1997 року №575/97-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №575/97-ВР) є одним з принципів державної політики в електроенергетиці.

24. Згідно зі статтею 11 Закону №575/97-ВР державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії. Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, регулює діяльність суб'єктів природних монополій у сфері електроенергетики та господарюючих суб'єктів, які діють на суміжних ринках, а також виконує інші функції відповідно до законодавства. Порядок організації діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначається Законом України "Про природні монополії", іншими законами та нормативно-правовими актами. Правові, економічні та організаційні засади державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сфері електроенергетики визначаються Законом України "Про природні монополії" та іншими нормативно-правовими актами.

25. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до покладених на неї завдань, зокрема встановлює ціни (тарифи) на електричну енергію, що відпускається населенню для побутових потреб, у тому числі диференційовані за обсягами спожитої електричної енергії та/або за групами споживачів (частина друга статті 12 Закону №575/97-ВР).

26. Процедуру перегляду та затвердження тарифів для ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії затверджено постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12 жовтня 2005 року №898 (далі - Процедура №898 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пунктами 1.3,1.4 якої встановлено, що тарифи на електричну та теплову енергію ліцензіату затверджуються, як правило, на термін не менший одного року. Тарифи на електричну та теплову енергію ліцензіату можуть затверджуватися на інші терміни у разі виникнення непередбачених обставин, що викликають або можуть викликати істотну зміну умов здійснення ліцензованої діяльності ліцензіата, у випадку виникнення загрози істотного зниження рівня безпеки експлуатації, а також за ініціативою НКРЕ.

27. Відповідно до пунктів 1.7,1.8 Процедури №898 рішення щодо затвердження тарифів приймається НКРЕ на відкритих засіданнях, які проводяться після розгляду заяви і наданих заявником документів та аналізу результатів фінансово-господарської діяльності заявника відповідним підрозділом НКРЕ, шляхом всебічного та повного з'ясування позицій всіх учасників відкритих засідань.

Рішення НКРЕ про затвердження тарифів оформлюється постановою. Структура тарифів має конфіденційний характер.

28. Згідно з пунктами 3.6,4.4 Процедури №898 питання щодо перегляду та затвердження тарифів розглядаються на відкритих засіданнях НКРЕ. Підставою для перегляду тарифів за ініціативою НКРЕ можуть бути такі обставини: суттєве скорочення витрат ліцензіата внаслідок виконання завдань щодо зниження витрат на виробництво і підвищення коефіцієнта використання встановленої потужності; зміна організаційної структури ліцензіата; нецільове використання коштів ліцензіатом згідно з встановленою структурою тарифів; надання ліцензіатом до НКРЕ недостовірної інформації щодо здійснення ліцензованої діяльності; в інших випадках, передбачених нормативно-правовими актами НКРЕ; наявність перехресного субсидіювання між видами господарської діяльності ліцензіата.

VІІ. Позиція Верховного Суду

29. Верховний Суд наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів і вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи.

30. Із наведених правових норм випливає, що тарифи на електричну та теплову енергії ліцензіату затверджуються, як правило, на термін не менший одного року.

При цьому дозволяється встановлення інших термінів, зокрема менше року в разі виникнення непередбачених обставин, що викликають або можуть викликати істотну зміну умов здійснення ліцензованої діяльності ліцензіата, у випадку виникнення загрози істотного зниження рівня безпеки експлуатації, а також за ініціативою НКРЕКП.

31. Затверджені тарифи на електричну та теплову енергії можуть бути переглянуті за ініціативою НКРЕКП, проте таке рішення має бути наслідком виникнення певних обставин

32. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі №826/16135/16.

33 Разом з тим, в цій справі судами попередніх інстанцій не встановлено і відповідачем не доведено існування на момент прийняття оскаржуваної постанови наведених вище обставин.

34. Твердження відповідача про те, що внаслідок використання мазуту замість природного газу відбулося суттєве скорочення витрат позивача, що і стало підставою для зміни затверджених тарифів на електричну енергії ТОВ "Енергія-Новий Розділ" за ініціативою НКРЕКП, суди обґрунтовано не взяли до уваги, встановивши, що у 2016 році ТОВ "Енергія-Новий Розділ" щомісячно подавалась звітність про використання палива ліцензіатом електричної та теплової енергій, у якій відображалось використання мазуту і про це було відомо відповідачеві.

35. За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність оскаржуваної постанови НКРЕКП від 29 вересня 2016 року №1724 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 22 грудня 2015 року №3024", оскільки вона прийнята з порушенням норм чинного законодавства.

36. Наведені в касаційній скарзі мотиви і доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

37. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

38. Ураховуючи викладене колегія суддів уважає, що рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

39. У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

40. З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

41. З огляду на викладене, Верховний Суд уважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій правильними і обґрунтованими, такими, що відповідають нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх не спростовують, у зв'язку з чим підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

42. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VIІІ. Судові витрати

43. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року у справі № 826/16134/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М. В. Білак

Ж. М. Мельник-Томенко