Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.11.2019 року у справі №420/6835/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 420/6835/18

адміністративне провадження № К/9901/30608/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Стрелець Т. Г., Рибачука А. І.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 420/6835/18

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2

до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради

третя особа: ОСОБА_3

про визнання протиправною бездіяльності

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року (головуючий суддя: Харченко Ю. В. ) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року (головуючий суддя: Лук'янчук О. В., судді: Бітова А. І., Ступакова І. Г. )

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа: ОСОБА_3, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просили:

- визнати протиправною бездіяльність Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - УДАБК Одеської міської ради), яка полягає у зволіканні щодо звернення до суду з позовом про приведення самочинного будівництва на земельній ділянці АДРЕСА_1 у відповідність до вимог будівельних норм та правил, а у разі неможливості приведення самочинного будівництва у відповідність до будівельних норм та правил, з вимогою знести самочинне будівництво за рахунок винної особи.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі зазначили про те, що вони є власниками домоволодіння, що знаходиться на суміжній земельній ділянці, власник якої ОСОБА_4, незаконно побудував будинок. На підставі підробленої декларації про готовність до експлуатації об'єкту будинок був прийнятий в експлуатацію, а в подальшому ОСОБА_4 здійснив незаконний правочин щодо продажу будинку на користь своєї цивільної дружини - ОСОБА_3, яка продовжує незаконне та пожежонебезпечне будівництво. Після продажу будинку декларація, яка стала підставою для реєстрації новозбудованого будинку, була скасована відповідним наказом УДАБК Одеської міської ради від 10 травня 2018 року за №01-13/107ДАБК, а також наказом від 10 травня 2018 року за № 01-13/108 ДАБК скасовано право на виконання будівельних робіт.

Позивачі вказали, що незаконна реєстрація права власності та наступна перереєстрація пожежонебезпечного будинку була здійснена саме з вини відповідача, на якого покладено обов'язок захисту публічних інтересів у сфері містобудування, та який мав реальну можливість перевірити законність наданих йому на вирішення документів (декларацію та інших будівельних документів).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 01 липня 2019 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовив повністю.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що УДАБК Одеської міської ради у спірних правовідносинах діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано. Доводи про нездійснення жодних дій щодо усунення порушень закону спростовуються матеріалами справи та аргументацією самих позивачів.

Посилання же на недостатність заходів щодо використання власних прав відповідача не може бути єдиною належною підставою для визнання такої бездіяльності протиправною.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 05 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Так судами не взято до уваги, що на початку будівництва відповідачем встановлені істотні порушення законодавства у сфері будівництва та вже станом на серпень 2017 року контролюючий орган був обізнаний про проблемний об'єкт будівництва.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 листопада 2019 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Саприкіної І. В., суддів: Шарапи В. М., Чиркіна С. М.

8. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 січня 2020 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Саприкіної І. В., суддів: Кравчука В. М., Бучик А. Ю.

9. Ухвалою Верховного суду від 10 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року.

10. Розпорядженням в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року № 654/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями, у зв'язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09 квітня 2020 року № 923/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв'язку з поданням заяви про відставку", що унеможливлює її участь у розгляді даної справи.

11. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 квітня 2020 року визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Стеценко С. Г. - головуючий суддя, судді: Стрелець Т. Г., Рибачук А. І.

12. Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 27 жовтня 2021 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 01 жовтня 2018 року повноважний представник ОСОБА_1 звернувся до УБАДК Одеської міської ради із заявою про здійснення своєчасних та достатніх заходів щодо припинення незаконного будівництва за адресою: АДРЕСА_1; встановлення можливості, з технічної точки зору, привести зазначений будинок у відповідність до будівельних норм; у разі неможливості приведення зазначеного будинку у відповідність до будівельних норм, або незгоди замовника (забудовника) здійснити таку перебудову, або його перешкоди у вирішенні зазначеного питання - звернутися до суду з відповідним позовом про перебудову будинку, або його знесення за рахунок ОСОБА_4.

14. Листом від 24 жовтня 2018 року № 01-6/689-ПР УДАБК Одеської міської ради повідомлено заявника про вжитті заходи та зазначено, що на даний час, під час неодноразових виїздів за вищевказаною адресою, власник або його уповноважена особа були відсутні, у зв'язку з чим здійснити перевірку з питань дотримання забудовником вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил не вдалося. З метою вжиття заходів, передбачених положеннями чинного законодавства, та сприяння у забезпеченні присутності власника об'єкту або його представника, УДАБК Одеської міської ради до правоохоронних органів направлено лист щодо сприяння у забезпеченні присутності власника об'єкта або його представника для проведення об'єктивної, всебічної та повноцінної перевірки. Однак, власник або його уповноважена особа до Управління не з'явилися, відповідь з Київського відділу поліції в м. Одесі щодо забезпечення присутності власника об'єкта або його представника для проведення об'єктивної, всебічної та повноцінної перевірки, не одержано. Таким чином, вжиття подальших заходів реагування можливе за умови сприяння правоохоронних органів. До того ж, 20 липня 2018 року УДАБК Одеської міської ради ініційовано комісійне обстеження зазначеного об'єкта із залученням представників Київської районної адміністрації Одеської міської ради, за результатами якого складено відповідний акт обстеження об'єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові від 20 липня 2018 року, в якому вказано на фактичний стан об'єкта, та відсутність власника або його представника на об'єкті обстеження. Отже, з урахуванням відсутності власника, УДАБК Одеської міської ради повторно до правоохоронних органів направлено листа щодо сприяння у забезпеченні присутності власника об'єкта або його представника для проведення об'єктивної, всебічної та повноцінної перевірки.

Крім того, заявника повідомлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеса знаходиться цивільна справа № 520/6599/18 щодо зобов'язання знести самочинно збудований двоповерховий будинок, у якій Управління та Київська районна адміністрація Одеської міської ради є третіми особами. Також, УДАБК Одеської міської ради розглядається питання щодо можливості вступу в судовий процес по справі № 520/6599/18 з самостійними вимогами або пред'явлення окремого адміністративного позову до суду.

15. Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 22 серпня 2017 року, складеного головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 УДАБК Одеської міської ради Сафоновим А.

Б., під час виїзду на місце 21 серпня 2017 року, на об'єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_4 виконуються будівельні роботи з нового будівництва, шляхом влаштування фундаменту.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0328 га за адресою: АДРЕСА_1, від 20 квітня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 1410, та витягу від 20 квітня 2017 року, індексний номер: 85456304, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,0328 га за адресою:: АДРЕСА_1, з кадастровим номером 5110136900:19:012:0089 вона належить ОСОБА_4. Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради гр. ОСОБА_4 видано будівельний паспорт на будівництво індивідуального житлового будинку від 15 червня 2017 року № 01-07/150.

УДАБК Одеської міської ради зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку №ОД 061172141266 за адресою: АДРЕСА_1, подане ОСОБА_4.

В ході перевірки на місці виконано заміри протипожежних розривів між об'єктом будівництва та вказаним на схемі розташування будівель та споруд, у будівельному паспорті від 15 червня 2017 року № 01-07/150, існуючим будинком суміжного землекористувача за адресою: АДРЕСА_1, за результатами яких встановлено, що забудовником гр. ОСОБА_4 під час виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1, не витримано обов'язкових протипожежних відстаней між будівлями, у зв'язку з чим порушено вимоги п.3.25* та додаток 3.1 (обов'язковий) ДБН 360-92* "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

16. На підставі виявлених порушень, 22 серпня 2017 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 УДАБК Одеської міської ради Сафоновим А. Б. забудовнику - ОСОБА_4 видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

17.04 вересня 2017 року заступником начальника УДАБК Одеської міської ради, начальником інспекційного відділу № 1 Якименко Р. К. винесено постанову № 423/17 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1 700
грн.

18.14 грудня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ в Одеській області Стрембей Т. Е. винесено рішення про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 15 червня 2017 року №01-07/150 на будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

19.27 лютого 2018 року УДАБК Одеської міської ради винесено наказ № 01-13/26ДАБК, яким скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта № НОМЕР_1 від 02 серпня 2017 року "Будівництво індивідуального житлового будинку", поштова/будівельна адреса АДРЕСА_1.

20. У березні 2018 року гр. ОСОБА_4 повторно зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт "Індивідуальний житловий будинок; АДРЕСА_1" № ОД 061180750058.

23 квітня 2018 року ОСОБА_4 подано до УДАБК Одеської міської ради декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта та, яка зареєстрована 23 квітня 2018 року "Індивідуальний житловий будинок; АДРЕСА_1", реєстрацію якої проведено за № ОД 141181131896.

10 травня 2018 року УДАБК Одеської міської ради винесено наказ № 01-13/108ДАБК "Про скасування права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта № НОМЕР_2", яким скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта № НОМЕР_2 від 16 березня 2018року "Індивідуальний житловий будинок" за адресою: АДРЕСА_1, замовник - ОСОБА_4

10 травня 2018 року УДАБК Одеської міської ради винесено наказ № 01-13/107ДАБК "Про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ОД 141181131896 від 23 квітня 2018 року".

21. Вважаючи, що відповідачем не здійснено достатніх заходів щодо використання прав наст.ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України та не здійснено жодних дій щодо усунення порушень закону, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

23. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Частиною 2 статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної вади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

25. Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частиною 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

26. Порядок реалізації повноважень Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо знесення самочинного будівництва визначено у спеціальному законі.

27. За приписами ч. 1 ст. 38 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - ~law15~) у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Таким чином, положення ~law16~ встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред'явлення позову про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсації витрат, пов'язаних з таким знесенням.

28. Зокрема, пред'явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:

1) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

2) визначення такого об'єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;

3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4)? встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

29. За змістом статті 376 ЦК України знесення самочинного будівництва за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у разі істотного відхилення від проекту, істотного порушення будівельних норм і правил є способом захисту як суспільних інтересів, так і прав інших осіб.

30. Відтак, реалізуючи повноваження належно, добросовісно та з метою, для якої вони надані, орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі настання умов, передбачених ч. 1 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", має обов'язок звернутися до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Звернення до суду з позовом в цьому випадку є способом здійснення владних повноважень, а не способом захисту суб'єктивних прав органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім того, звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва є способом захисту публічних інтересів у сфері містобудування, а не прав та законних інтересів Держархбудінспекції. Захист публічних інтересів у сфері містобудування не може ставитися у залежність від бажання Держархбудінспекції.

У разі невиконання органом державного архітектурно-будівельного контролю його повноваження, передбаченого законом, особа, яка вважає, що така бездіяльність порушує її права або законні інтереси, має право звернутися до цього органу та вимагати вчинення відповідних дій. У разі відмови у задоволенні таких вимог, бездіяльність може бути оскаржено до суду.

31. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 826/4870/14

32. Поряд з цим, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 19 квітня 2018 року у справі № 11 138заі18 та від 30 вересня 2020 року у справі № 9901/159/20 висловила позицію, згідно з якою "протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, у який мало бути вчинено дію або прийнято рішення".

33. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 26 жовтня 2018 року УДАБК Одеської міської ради звернулось до суду з адміністративним позовом про зобов'язання знести самочинно збудований об'єкт будівництва.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року по справі № 420/5580/18 адміністративний позов Управління до ОСОБА_4, ОСОБА_3, за участю третьої особи - ОСОБА_1 про зобов'язання знести самочинно збудований об'єкт будівництва, залишено без руху. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року адміністративний позов УДАБК Одеської міської ради повернуто позивачеві.

Апеляційну скаргу УДАБК Одеської міської ради на зазначене судове ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2018 року залишено без руху.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2019 року клопотання УДАБК Одеської міської ради про відстрочення сплати судового збору залишено без задоволення, апеляційну скаргу Управління повернуто скаржнику.

34. У подальшому, 22 лютого 2019 року УДАБК Одеської міської ради звернулось до суду з позовною заявою щодо зобов'язання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знести самочинно збудований об'єкт.

35. Ухвалою суду від 01 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито спрощене позовне провадження по справі № 420/1058/19 за позовом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про зобов'язання знести самочинно збудований об'єкт.

36. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що в межах спірних правовідносин з боку Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради відсутня бездіяльність, котра полягає у зволіканні щодо звернення до суду з позовом про приведення самочинного будівництва на земельній ділянці АДРЕСА_1 у відповідність до вимог будівельних норм та правил, а у разі неможливості приведення самочинного будівництва у відповідність до будівельних норм та правил, знесення самочинного будівництво.

37. За таких обставин, суди дійшли обґрунтованих висновків щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

38. Доводи касаційної скарги не містять належних та об'єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки, та є аналогічними тим, які зазначені у позові та в апеляційній скарзі. Проте таким доводам, з огляду на вищенаведені висновки, судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку з дотриманням норм матеріального права.

39. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

40. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

41. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

42. У справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

43. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

44. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального

права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

45. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

46. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС. Г. Стеценко Т. Г. Стрелець А. І. Рибачук