Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.01.2020 року у справі №280/2811/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 280/2811/19

адміністративне провадження № К/9901/839/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 280/2811/19

за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року (головуючий суддя: Сацький Р. В. ) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя: Чередниченко В. Є., судді: Іванов С. М., Панченко О. М. ),

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Позивач звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області, в якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №17/6-19 від 04 червня 2019 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1.

1.2. Позов обґрунтовано тим, що, на думку позивача, у відповідача не було законних підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно позивача.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року, позов задоволено повністю.

2.1. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач у порушення норм законодавства передчасно дійшов висновку про порушення адвокатом ОСОБА_1 норм Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики, що є перевищенням наданих повноважень і порушенням гарантій адвокатської діяльності. Скаржником обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку, встановлений статтею 70 Правил адвокатської етики, не виконаний.

ІІІ. Касаційне оскарження

3. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці судові рішення в частині задоволення позову та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні цього позову.

4. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що суди не врахували тієї обставини, що оскаржуване рішення не створює для позивача юридичних наслідків, не обмежує його права в здійсненні професійної адвокатської діяльності, прийняття цього рішення відбулося на стадії порушення дисциплінарної справи, яка передує розгляду та прийняттю рішення по дисциплінарній справі. Також зазначає, що, відповідно до норм Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки. Крім цього, зауважує, що суди безпідставно посилаються у рішеннях на документи та події, які мали місце після прийняття відповідачем спірного рішення про порушення дисциплінарної справи.

Наголошує на тому, що прийняття такого рішення належить до дискреційних повноважень відповідача і суди не можуть виходити за межі завдань адміністративного судочинства та втручатись в дискрецію владних повноважень.

5. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, за змістом якого висловив незгоду з викладеними відповідачем в скарзі доводами та повідомив свою думку про правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення його позову, просив судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Також зазначив, що подані до касаційної скарги докази не свідчать про порушення позивачем вимог чинного законодавства України та рішень органів адвокатського самоврядування. Вказує, що Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його відповідальність, передбачено 30 денний строк розгляду такої скарги, довідки та перевірки матеріалів. Однак, відповідач розглянув скаргу та його пояснення, всі подані ним 13 доказів у день засідання. Вважає один день надзвичайно коротким строком для вчинення таких дій, що свідчить про протиправність спірного рішення.

IV. Встановлені судами фактичні обставини справи

6. ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 0004 від 11 вересня 1993 року.

7.07 грудня 2018 року конференцією адвокатів Дніпропетровської області прийнято рішення достроково відкликати адвоката ОСОБА_1 з посади Голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (пункт 14), обрати Головою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області ОСОБА_2 (пункт 16), вважати часом вступу на посаду новобраного Голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є 07 грудня 2018 року о 12:00 (пункт 17).

8.08 лютого 2019 року за вхідним № 11507 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України надійшла скарга Голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області ОСОБА_2 від 06 лютого 2019 року № 25/1 на дії адвоката ОСОБА_1, в якій заявник просив порушити дисциплінарне провадження за скаргою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1 та притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю.

9. Скарга та додані до неї матеріали Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури України направлені до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області, де зареєстровані за вх. №15 від 21 квітня 2019 року.

10.22 травня 2019 року позивач отримав особисто від члена дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області повідомлення про надання до 01 червня 2019 року пояснень по суті порушених питань у скарзі від 08 лютого 2019 року, запрошення на засідання комісії 04 червня 2019 року, а 23 травня 2018 року отримав вказані документи засобами поштового зв'язку.

11. Позивачем надані письмові пояснення по скарзі від 08 лютого 2018 року, в яких він зазначив, що на теперішній час питання законності проведення конференції від 07 грудня 2018 року, відкликання голови та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, обрання нового голови комісії є предметом судового розгляду (справа 160/109/19,160/9696/18), питання законності проведеної конференції досліджується створеною 13 грудня 2018 року Радою адвокатів України комісією, рішення за результатами якої не прийнято, перевірка триває. На час проведення конференції адвокат ОСОБА_1 перебував на лікарняному, протокол конференції йому не вручений та не направлений поштою, вимоги про надання протоколу відхилені. Щодо доводів скарги про відмову адвоката ОСОБА_1 виконати рішення конференції, пояснив, що рішення не містить відомостей того, що повинен вчинити позивач за таким рішенням. 29 травня 2019 року адвокатом ОСОБА_1 отримано лист керівника секретаріату Національної асоціації адвокатів України Красника В. В. про направлення до виконання рішення Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року, яким ОСОБА_1 було зобов'язано передати архів документів комісії Голові Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_3, та Голову Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_3 зобов'язано вказаний архів прийняти. Отже, вимоги скаржника про передачі архіву саме ОСОБА_2 є протиправними. Жодний доказ скаржника не підтверджує порушення вимог законодавства та рішень органів адвокатського самоврядування. Адвокат ОСОБА_1 пояснив, що є адвокатом з 45-річним стажем адвокатської діяльності, Заслуженим юристом України з 1996 року, за час адвокатської діяльності його жодного разу не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, був обраний до складу органів адвокатського самоврядування з 1993 року, Головою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області обирався 4 рази, у зв'язку з чим вважає твердження скаржника безпідставними.

12.04 червня 2019 року членом дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області складена довідка за результатами перевірки скарги Голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1, якою запропоновано порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1.

13.04 червня 2019 року на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області прийнято рішення № 17/6-19, яким за результатами розгляду у відкритому засіданні скарги Голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області ОСОБА_2 щодо порушення Правил адвокатської етики адвокатом ОСОБА_1 вирішено порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1.

14. Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

15. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

17. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

18. За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

19. Згідно із статтею 1 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому статтею 1 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

20. Види адвокатської діяльності визначені статтею 19 Закону та включають надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів осіб; надання правової допомоги та представництво інтересів фізичних і юридичних осіб.

21. Перелік професійних обов'язків адвоката викладений в статті 21 Закону, згідно з якою під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством.

22. Відповідно до положень статті 33 Закону, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених статтею 1 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

23. Частиною 2 статті 34 Закону передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

24. Відповідно до частини першої статті 36 Закону, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

25. Статтею 37 Закону визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

26. Відповідно до статті 38 Закону, заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

27. Частиною 1 статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

28. Відповідно до частини першої статті 40 Закону, розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

29. Пунктом 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 30 липня 2015 року № 86, передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

VI. Позиція Верховного Суду

30. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.

31. Приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

32. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з оскарженням позивачем рішення відповідача №17/6-19 від 04 червня 2019 року про порушення дисциплінарної справи стосовно нього як адвоката.

33. Також встановлено, що це рішення ухвалене відповідачем за результатами розгляду скарги Голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області ОСОБА_2 від 06 лютого 2019 року № 25/1 про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1.

34. В цій скарзі заявник просив порушити дисциплінарне провадження щодо неналежної поведінки вказаного адвоката та притягнути його до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю.

35. Підставою звернення з вказаною скаргою заявник зазначив невиконання адвокатом ОСОБА_1 рішення Конференції адвокатів Дніпропетровської області від 07 грудня 2018 року, яким його достроково відкликано з посади Голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області та обрано Головою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області ОСОБА_2, та вирішено вважати часом вступу на посаду новообраного Голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 07 грудня 2018 року о 12:00.

36. Також суди встановили, що, ухвалюючи спірне рішення, відповідач виходив з відомостей довідки, складеної членом дисциплінарного органу за результатами проведеної перевірки викладених у скарзі обставин, та матеріалів перевірки.

37. Дисциплінарна палата на підставі вказаного та, врахувавши пояснення адвоката ОСОБА_1, надані останнім щодо викладених в скарзі обставин, дійшла висновку про те, що його відмова передавати документи, речі та матеріальні цінності Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Дніпропетровської області фактично є відмовою передавати свої повноваження, чим паралізовує та унеможливлює роботу цього органу, позбавляє можливості законного функціонування та виконання покладених на цей орган завдань.

38. При цьому, зміст спірного рішення відповідача про порушення дисциплінарної справи свідчить про те, що дисциплінарний орган дійшов таких висновків, виходячи з повідомлених позивачем відомостей про його незгоду з рішенням Конференції адвокатів Дніпропетровської області та оскарженням останнім цього рішення та порядку проведення конференції в судовому порядку.

39. Виходячи з системного аналізу Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, Верховний Суд звертає увагу, що передумовою для порушення дисциплінарної справи є проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; підставою для порушення дисциплінарної справи є встановлення за результатами такої перевірки факту, який би свідчив про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку визначеного частиною 2 статті 34 Закону.

40. За вказаних обставин та виходячи з правового регулювання спірних правовідносин, Верховний Суд зауважує, що рішення дисциплінарного органу про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката повинно містити попередні висновки щодо наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку, оскільки порушення дисциплінарної справи за своєю правовою природою повинно свідчити про те, що викладені у скарзі обставини потребують більш ретельного дослідження задля подальшого підтвердження або спростування певних юридичних фактів.

41. Водночас, Верховний Суд наголошує, що на стадії вирішення питання про порушення дисциплінарної справи чи відмову в її порушенні КДКА не надає оцінку діям адвоката, щодо яких надійшла скарга. На цьому етапі КДКА з'ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, оскільки таке питання вирішується на наступних стадіях дисциплінарного провадження (розгляд дисциплінарної справи та прийняття рішення в дисциплінарній справі).

42. Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції про наявність підстав для скасування спірного рішення відповідача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення Конференції адвокатів Дніпропетровської області від 07 грудня 2018 року не містить відомостей про зобов'язання позивача передати будь-які документи, речі та матеріальні цінності Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Дніпропетровської області, а тому кваліфікаційно-дисциплінарний орган дійшов помилкового висновку про невиконання цього рішення останнім. Також суди зазначили, що висновок Комісії про порушення адвокатом норм законодавства є помилковим.

43. Проте, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій надали неправильну оцінку оспорюваному рішенню відповідача щодо його правомірності/протиправності крізь призму положень статті 2 КАС України та не дослідили питання наявності правових підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно позивача, натомість надали оцінку правомірності/протиправності дій позивача як адвоката у правовідносинах, обставини щодо яких повідомлені у скарзі від 06 лютого 2019 року № 25/1.

44. Отже, Верховний Суд доходить висновку про те, що суди вирішили справу без повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

45. Верховний Суд наголошує, що за правилами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

46. Отже, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України в основі обґрунтованого рішення лежать повнота і всебічність з'ясування обставин справи, це виключає існування будь-яких не спростованих судом належним чином розбіжностей між доказами, поданими сторонами.

47. Верховний Суд зазначає, що приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суди наділені правом збирати докази з власної ініціативи, а також повноваженням сприяти в реалізації обов'язку доказування (у випадку неможливості самостійного надання особами, які беруть участь у справі доказів) і витребовувати необхідні докази. Тобто законодавцем передбачено активну участь суду в збиранні доказів, а тому покладення обов'язку надання доказів виключно на осіб, які беруть участь у справі без сприяння судами в реалізації зазначеного обов'язку, а також вияв власної їх ініціативи у процесі збору доказів, як мети встановлення дійсних фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, є надмірним тягарем, що, в деякій мірі, є неспівмірним із розподілом обов'язку доказування, визначеного адміністративним процесуальним законодавством.

48. Тому Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів та не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв'язку з чим дійшли передчасних висновків по суті справи. Висновки судів попередніх інстанцій та оскаржувані рішення в цій справі не відповідають завданням адміністративного судочинства щодо справедливого і неупередженого вирушення спору.

49. Водночас, в силу положень статті 341 Кодексу адміністративного судочинства їх встановлення судом касаційної інстанції не допускається.

50. Розглянувши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, не забезпечено повне та всебічне з? ясування обставин у справі та не вжито усіх, визначених законом заходів для цього.

51. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

52. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

53. Приписами частини 4 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

54. Враховуючи те, що вказані порушення під час розгляду справи допущені як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, тому справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

55. Під час нового розгляду справи суду необхідно дослідити усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням установленого частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципу верховенства права. Також судам слід врахувати наведене та ухвалити законне та обґрунтоване рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та взаємному зв'язку.

VIІ. Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року задовольнити частково.

2. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року в цій справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М. В. Білак

О. В. Калашнікова