Історія справи

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 280/983/21

адміністративне провадження № К/9901/27561/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «ДЕНИСКО» на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у складі судді: Батрак І.В. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2021 року у справі №280/983/21 у складі колегії суддів: Семененка Я.В., Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю. за позовом Селянського (фермерського) господарства «ДЕНИСКО» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство "ДЕНИСКО" звернулося до суду з позовною заявою, в якій просило: визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1981129/23787557 від 29.09.2020, прийняте комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 23.09.2020, складену позивачем.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення цієї ухвали, у зв`язку з подання позовної заяви поза межами тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною 4 статтею 122 України, та ненаданням позивачем, усупереч положень частини 6 статті 161 КАС України, суду заяви про поновлення пропущеного строку та доказів поважності причин його пропуску. Одночасно суд запропонував позивачу надати заяву про поновлення строку звернення до суду / або обґрунтувань за яких позивач уважає, що строк звернення до суду не пропущений.

20 квітня 2021 року позивачем засобами поштового зв`язку подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій просив поновити пропущений строк.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду з позовом зазначив, що незважаючи на те, що Верховним Судом у постанові від 11.10.2019 (справа №640/20468/18) сформульовано правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку інших рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошового зобов`язання платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, це не змінює підхід до нормативного застосування судами строку звернення до суду у справах цієї категорії. Вважав, що варто врахувати, що Верховний Суд здійснив відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині, що положення п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України є спеціальними по відношенню до приписів ст. 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 (справа №640/46/19), від 17.02.20219 (справа №813/4921/17). Наголошував, що у зв`язку із стрімкою законодавчою зміною протягом року строків, встановлених КАС України, що встановлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, юридичною необізнаністю та похилим віком (71 рік) позивач дізнався про необхідність доказування причин пропуску строку на подачу позову до адміністративного суду лише у січні 2021 року, адже вважав, що строки продовжуються автоматично на весь час карантинних обмежень, тому позовну заяву подати зміг лише 27.01.2021. Також стверджував, що у зв`язку з карантином, встановленим постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, від 22.07.2020 №641 та від 09.12.2020 №1236, з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), позивач був обмежений у подачі позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, що є поважною причиною.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовом, позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2021 року ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року залишено без змін.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем жодних обставин, підтверджених належними доказами, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду з позовом не наведено, а судом таких обставин не встановлено. При цьому, як зауважив суд, запровадження карантинних заходів ніяким чином не обмежували право позивача на звернення до суду. З цих підстав суд дійшов висновку, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом не може бути визнана обґрунтованою, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.

Не погоджуючись із прийнятими рішенням судів попередніх інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги, зазначав, що строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу, незалежно від використання платником податків права на досудове вирішення спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів. Також позивач посилається на обставини, викладені ним раніше в заяві про поновлення строку звернення до суду з позовом на обґрунтування причин поважності пропуску строку, яким, на думку позивача, судом не надано належної оцінки.

У відзиві на касаційну скаргу Головне управління ДПС у Запорізькій області уважає доводи касаційної скарги безпідставними та просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Разом із цим, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання. З прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Відповідно до приписів статті 123 КАС України:

1) У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

2) Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

3) Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

4) Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Судами попередніх інстанцій з матеріалів справи встановлено, що позивач у цій справі звернувся до суду з вимогами щодо визнання протиправним і скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН №1981129/23787557 від 29.09.2020, прийняте комісією ГУ ДПС у Запорізькій області, якою відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 23.09.2020, складеної Селянським (фермерським) господарством "ДЕНИСКО", а також зобов`язання зареєструвати таку накладну в ЄРПН.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження даного рішення відповідача шляхом подання скарги до ДПС України.

За результатами розгляду скарги рішенням ДПС України від 08.10.2020 №54958/23787557/2 скаргу підприємства залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Таке рішення прийняте 08.10.2020 та надіслане платнику податків через електронний кабінет, про що зазначено в позовній заяві та не заперечується позивачем.

Таким чином, оскільки позивач скористався порядком досудового вирішення спору, строк звернення з цим позовом до суду складає три місяці з дати отримання рішення, прийнятого за результатами розгляду скарги позивача на рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1981129/23787557 від 29.09.2020.

Тому, ураховуючи встановлені обставини та той факт, що позивач звернувся до суду 03.02.2021, Верховний Суд зазначає, що позивачем порушено встановлений частиною 4 статті 122 КАС України тримісячний строк звернення до суду з цим позовом.

Водночас, колегія суддів наголошує, що статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні чи то позовної заяви чи апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Щодо посилань позивача на введення карантину на території України, в обґрунтування поважності причин пропуску строку, суд першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, виходячи з положень пункту 3 розділу VI Перехідні положення КАС України, обґрунтовано зазначив, що сам факт введення на території України карантину не є безумовною підставою для поновлення будь-яких процесуальних строків, за відсутності обставин, зумовлених карантинними обмеженнями, що стали перешкодою для звернення до суду.

При цьому зазначення обставини про дію карантинних заходів саме по собі не є достатньою мотивацією щодо об`єктивної неможливості звернення до суду в межах строку звернення. Позивачем не зазначено обставини та не надано доказів, які б доводили, що запровадження карантинних заходів не дозволило позивачу скористатись судовим захистом.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для залишення позовної заяви Селянське (фермерське) господарство «ДЕНИСЕНКО» без розгляду на підставі частини 4 статті 123 КАС України, оскільки позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску не надав.

Водночас, Верховний Суд бере до уваги і те, що у цій справі звернення до суду з позовними вимогами відбулося 03 лютого 2021 року, тобто вже після прийняття 11 жовтня 2019 року постанови Верховного Суду, якою змінено правовий підхід до визначення строків звернення до суду, про що зазначалося вище.

Згідно зі статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про те, що оскаржуване судове рішення у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд ухвалив рішення, не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «ДЕНИСКО» залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2021 року у справі №280/983/21 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Cуддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко