ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2018 року

Київ

справа №823/602/16

провадження №К/9901/8014/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., провівши в касаційному порядку попередній розгляд справи позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айова" до Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП "Імпульс плюс", ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП "Імпульс плюс" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду у складі судді Гараня С.М. від 07 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Саприкіної І.В., Карпушової О.В., Кучми А.Ю. від 07 вересня 2016 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Айова" звернулось до суду з позовом до Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області, Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП «Імпульс плюс», у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора від 23 лютого 2016 року № 28397204.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовно рішення державного реєстратора Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області від 23 лютого 2016 року № 28397204.

3. Рішення судів мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято державним реєстраторам без передбаченої Законом перевірки інформації про наявність вже зареєстрованих речових прав на спірну земельну ділянку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП «Імпульс плюс" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20 червня 2006 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Айова" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення строком на 10 років, загальною площею 2,40 га, яка розташована в адміністративних межах Кобриново-Гребельської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, кадастровий номер - 7124083600:01:001:0690, що належить орендодавцю на праві власності, що підтверджується Державним актом від 30 грудня 2003 року серії ЧР № 146169.

26 серпня 2011 року між орендарем та орендодавцем підписано додатковий договір до основного договору оренди землі. Відповідно до пункту 2 додаткового договору, термін дії договору становить 5 років з моменту державної реєстрації додаткового договору. Державну реєстрацію додаткового договору проведено 03 грудня 2012 року відділом Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис № 712408364008330.

23 лютого 2016 року державний реєстратор Тальнівського районного управління юстиції Озюменко О.В. прийняв рішення № 28397204 про реєстрацію за Товариством з обмеженою діяльністю "ВП "Імпульс плюс" права оренди на вищевказану земельну ділянку, на підставі договору оренди від 15 вересня 2015 року № 129, укладеного вказаним товариством з ОСОБА_2

Вважаючи зазначене рішення державного реєстратора таким, що порушує його право на користування земельною ділянкою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що вимоги Закону здійснювати перевірку відомостей про нерухоме майно, наявні у Державному реєстрі прав та поданих документах, у іншій базі даних не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах. Факт існування реєстрації договору оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю "ВП "Імпульс Плюс" жодним чином не впливає на можливість володіння та користування позивачем земельною ділянкою. У Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП "Імпульс Плюс" таке право виникає після закінчення договору з позивачем. Відповідач у справі є неналежним, оскільки суб'єктом, який наділений повноваженнями щодо реєстрації права оренди є державний реєстратор, а не Тальнівське районне управління юстиції Черкаської області чи Тальнівська районна державна адміністрація Черкаської області. Суди не врахували, що до закінчення дії договору оренди і вчинення дій щодо реалізації переважного права позивачем, неможливо стверджувати про порушення прав позивача.

7. У додаткових поясненнях до касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП "Імпульс Плюс" доповнює її тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що даний спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки, має не публічний, а приватноправовий характер.

8. У запереченнях на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Айова", посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Відповідно до частини четвертої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

10. Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

11. У пунктах 1, 9 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено наступні поняття: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав».

12. Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах;наявність обтяжень прав на нерухоме майно;наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав;

7) виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує та веде реєстраційні справи у паперовій формі. Ведення реєстраційної справи у паперовій формі здійснюється виключно державними реєстраторами, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, за місцезнаходженням відповідного майна;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

13. Згідно із частиною статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації;

6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником;

8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

14. За змістом пункту 2 частини першої статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"організаційну систему державної реєстрації прав становлять суб'єкти державної реєстрації прав, зокрема виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації.

15. За змістом частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

16. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

17. Згідно частини першої статті 218 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

18. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_2, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Айова» на підставі укладеного з вказаною особою договору оренди землі, має законні права щодо користування вказаною земельною ділянкою. Зазначений договір оренди на час виникнення спірних правовідносин був чинним.

20. Однак, в період дії вказаного договору оренди землі, державним реєстратором прийнято спірне рішення щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю «ВП «Імпульс плюс» права оренди на вищевказану земельну ділянку підставі договору оренди від 15 вересня 2015 року № 129, укладеного між вказаною особою та ОСОБА_2

21. За таких обставин, державний реєстратор, реєструючи право оренди на земельну ділянку за Товариством з обмеженою відповідальністю «ВП «Імпульс плюс», всупереч положенням частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не перевірив існування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за іншою особою, що призвело до протиправної реєстрації права оренди за третьою особою, внаслідок чого порушено законні права та інтереси позивача.

22. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 823/378/16 зроблено правовий висновок про те, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося.

23. Слід зазначити, що спір у цій справі ґрунтуються виключно на твердженні про протиправність дій державного реєстратора як суб'єкта, наділеного Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію обтяження прав, у зв'язку з невиконанням ним обов'язку щодо перевірки поданих для реєстрації документів та перевірки інформації про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

24. Позивач не порушував перед судами питань, пов'язаних з його правом оренди на землю чи оспорюванням права оренди третьої особи на цю ж земельну ділянку.

25. Правовий висновок про належність даного спору до адміністративного судочинства надано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 823/378/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айова" до Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області, Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_7, ТОВ "Виробниче підприємство "Імпульс плюс" про визнання протиправним і скасування рішення.

26. Зокрема, Велика Палата, відступивши від правових висновків, викладених раніше у її постановах від 4 та 18 квітня 2018 року (№ 817/1048/16 та № 804/1001/16 відповідно), а також у постанові Верховного Суду України від 14 червня 2016 року (№ 826/4858/15), дійшла висновку про те, що спір у справі не має ознак приватноправового характеру та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки предметом перевірки в цій справі є виключно дотримання державним реєстратором (як суб'єктом владних повноважень) під час виконання покладених на нього законом публічно-владних управлінських функцій встановленого законом порядку прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема, правомірність здійснення повторної реєстрації похідного речового права - права користування земельною ділянкою у разі наявного та зареєстрованого тотожного права на ту саму земельну ділянку за іншим користувачем. Питання правомірності/неправомірності набуття позивачем чи третьою особою права користування на згадану вище земельну ділянку, як і питання, пов'язані з реалізацією права власності на неї чи дотримання умов укладених останнім цивільно-правових угод перед судом не порушено.

27. З огляду на те, що доповнення до касаційної скарги подано поза межами строку на касаційне оскарження, згідно з вимогами частини першої статті 218 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, Суд не приймає їх до розгляду.

28. З урахуванням того, що окрім як у доповненні до касаційної скарги, які не приймаються Судом до розгляду, учасники справи не оскаржують судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

29. Оскільки Тальнівське районне управління юстиції Черкаської області ліквідовано, відповідно припинено трудові правовідносини з державним реєстратором, який безпосередньо вчиняв оскаржувану реєстраційну дію. Вчинення реєстраційних дій покладено на Тальнівську районну державну адміністрацію Черкаської області, яка є належним відповідачем у цій справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. Колегія суддів прийшла до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП «Імпульс плюс" залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя М. І. Гриців