Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.05.2019 року у справі №620/3341/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

28 травня 2019 року

справа №620/3341/18

адміністративне провадження №К/9901/11789/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Гончарової І. А., Олендера І. Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олишівка"

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у складі колегії суддів Файдюка В. В., Мєзєнцева Є. І., Чаку Є. В.

у справі № 620/3341/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олишівка"

до Головного управління ДФС у Чернігівській області

про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

8 жовтня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Олишівка" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, визнати протиправними дії податкового органу по проведенню перевірки.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ податкового органу від 3 жовтня 2018 року № 1797 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства, визнано протиправними дії податкового органу по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки Товариства.

Суд першої інстанції приймаючи рішення, дійшов висновку, що дії податкового органу не в повній мірі відповідають приписам підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки дії Товариства не можна вважати не наданням платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що позови платника податків, спрямовані на оскарження рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

У квітні 2019 року Товариство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цього суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Податковий орган надав відзив на касаційну скаргу позивача до Верховного Суду, спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Згідно з частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин 1 , 2 , 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що податковим органом направлено на адресу Товариства запит від 22 березня 2017 року № 1066/10/25-01-14-06-06 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), оскільки виявлено факти, що свідчать про недостовірність даних визначених Товариством у податкових деклараціях по взаємовідносинам з ПП "Сівер Агро Сервіс".

13 квітня 2017 року Товариством надані відповідні пояснення з документальним підтвердженням на вимогу вищевказаного запиту.

3 жовтня 2018 року податковим органом прийнято наказ № 1797 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства на підставі підпункту
78.1.4 пункту 78.1 статті 78 та статті 82 Податкового кодексу України. Наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з 4 жовтня 2018 року, тривалістю 5 робочих днів; перевірку провести за період діяльності травень 2016 року, червень 2016 року по взаємовідносинах з ПП "Сівер Агро Сервіс" з метою перевірки правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість.

8 жовтня 2018 року Товариство звернулось з листом № 85 до податкового органу, в якому зазначило, що позивачу вручено копії вищезазначеного наказу та направлення, однак Товариство вважає, що зазначений наказ прийнято з порушенням норм діючого законодавства, а дії щодо проведення перевірки на підставі направлення та наказу є незаконними та протиправними. Наказ не містить конкретних підстав проведення перевірки та обраний відповідачем підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України не може бути застосований, оскільки податковому органу надані пояснення та їх документальне підтвердження в квітні 2017 року. Також вказаний наказ не містить предмету перевірки.

Податковим органом 18 жовтня 2018 року складено акт № 691/14/38656637 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства щодо правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Сівер Агро Сервіс" за травень, червень 2016 року.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного наказу) встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави - виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Судом апеляційної інстанції встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що Товариством не надіслано відповідачу всіх витребуваних документів, зокрема, документів, що надають інформацію про місця зберігання придбаних товарів, товарно-транспортні накладних, а також не надано жодних пояснень з цього приводу.

З урахуванням зазначеного, суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що податковим органом прийнято спірний наказ в межах своїх повноважень та за наявності правових підстав.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України встановлено, зокрема, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що відповідний наказ та направлення вручено керівнику Товариства 4 жовтня 2018 року, про що свідчить його підпис. Жодних зауважень не зазначено, акт про не допуск до перевірки не складено. Тільки 8 жовтня 2018 року, тобто вже після початку перевірки, Товариство листом повідомило податковий орган про незгоду з наказом про призначення перевірки та про не допуск до її проведення.

За таких обставин, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого, касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олишівка" залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у справі № 620/3341/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. А. Гончарова

І. Я. Олендер