ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року

м. Київ

справа № 810/4176/16

адміністративне провадження № К/9901/32760/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Екософт" на постанову Київського окружного адміністративного суду у складі судді Кушнової А. О. від 31 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Федотова І. В., суддів Губської Л. В., Оксененка О. М. від 13 червня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Екософт" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Екософт" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, Інспекція), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 вересня 2016 року №0000151402 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 365400,00 грн. у зв'язку із неподанням звіту про контрольовані операції за 2015 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що операції між Товариством та компанією-нерезидентом DOW EUROPE GMBH (Швейцарська Конфедерація) не можуть вважатися контрольованими, що свідчить про безпідставність висновків податкового органу про необхідність подання позивачем звіту про контрольовані операції за 2015 рік та, як наслідок, застосування штрафу за неподання такого звіту.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи такі рішення, суди дійшли висновку про наявність підстав для подання Товариством звіту про контрольовані операції за 2015 рік, оскільки на час укладення зовнішньоекономічних контрактів між позивачем та компанією компанією-нерезидентом DOW EUROPE GMBH (Швейцарська Конфедерація), а також здійснення поставок за ними при дотриманні вартісного критерію Швейцарська Конфедерація була включена до Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, (враховуючи подані доповнення до скарги) посилаючись на неправильне застосування ними норм матеріального права, а також порушення процесуальних норм - вирішення спору без повного та всебічного з'ясування всіх обставин у справі, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Товариство послалось на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для застосування до нього штрафних санкцій, адже у звітному річному періоді (2015 рік) Швейцарська Конфедерація на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №977-р не входила до переліку держав (територій), що відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України; ставка податку на прибуток у кантоні Цюрих Швейцарської Конфедерації, де зареєстрований контрагент позивача, є більшою на 8,8 відсоткових пунктів, ніж в Україні. Відтак імпортні операції між позивачем та компанією-нерезидентом DOW EUROPE GMBH (Швейцарська Конфедерація) у 2015 році не були контрольованими у розумінні норм податкового законодавства, що свідчить про відсутність у позивача обов'язку по звітуванню перед контролюючим органом про ці операції в порядку підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України та виключає негативні наслідки для нього у разі неподання звіту.

Також вказує на відсутність ознак контрольованих операцій, оскільки фактичне виконання зобов'язань за договорами купівлі-продажу товарів здійснювалось DOW Веlgіum В.V.B.A., DOW Deutschland та DOW Іtаlіа S.R.L., що зареєстровані в державах, які не включені до затвердженого Переліку держав (територій), що відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України.

Письмових заперечень на касаційну скаргу не надходило.

Справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питання подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік, за результатами якої складено акт від 15 вересня 2016 року №1491/10-08-14-02/31749798, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України, а саме неподання до контролюючого органу звіту про контрольовані операції за 2015 рік за імпортними операціями з нерезидентом DOW EUROPE GMBH (Швейцарська Конфедерація) на загальну суму контрольованих операцій 15053528,89 грн. грн., який необхідно було подати до 04 травня 2016 року.

На підставі вказаного акту контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, незгода з яким й стала підставою для звернення до суду із цим позовом.

Так, згідно з підпунктами 16.1.3, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Положеннями підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України передбачено засади визначення операцій контрольованими.

Відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), яка включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Під час визначення такого переліку Кабінет Міністрів України враховує такі критерії: держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні; держави, які не розкривають у публічному доступі інформацію про структуру власності юридичних осіб; держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією.

Затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни.

Разом з тим, з 01 січня по 12 серпня 2015 року відповідно до підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України для визнання господарських операцій контрольованими мали одночасно виконуватись такі умови: загальний обсяг доходу платника податків та/або його пов'язаних осіб від усіх видів діяльності, що враховується під час визначення об'єкта обкладення податком на прибуток підприємств, перевищує 20 мільйонів гривень за відповідний податковий (звітний) календарний рік; обсяг групи таких господарських операцій платника податків та/або його пов'язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 мільйон гривень (без урахування податку на додану вартість) або 3 відсотки доходу, що враховується під час визначення об'єкта обкладення податком на прибуток підприємств, платника податків за відповідний податковий (звітний) рік.

З урахуванням змін, внесених ~law25~, набрав чинності з 13 серпня 2015 року), підпункт 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України викладено в новій редакції, у відповідності до якої для визнання господарських операцій контрольованими необхідним є одночасне виконання наступних умов: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Одночасно пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №609 визначено, що формування звіту про контрольовані операції та у випадках, передбачених ПК України, документації з трансфертного ціноутворення за господарські операції, здійснені у 2015 році, здійснюється на підставі та з урахуванням норм ~law26~.

Відтак для платника податків, річний дохід якого від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, за 2015 рік перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), контрольованими операціями відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України визнаються господарські операції, здійснені з нерезидентом в період, коли відповідна держава (територія), де такий нерезидент зареєстрований, була включена до переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні й за умови, що обсяг таких операцій з кожним контрагентом перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Протягом 2015 року діяло декілька затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України Переліків, держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, а саме: від 25 грудня 2013 року №1042 (діяв до 14 травня 2015 року); від 14 травня 2015 року №449-р (термін дії з 14 травня по 16 вересня 2015 року).

Відповідно до вказаних розпоряджень Кабінету Міністрів України Швейцарська Конфедерація була включена до Переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні.

Водночас у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №977-р, яким затверджено новий Перелік держав (територій), що відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, Швейцарська Конфедерація не зазначена.

Отже з моменту набрання чинності вказаним нормативно-правовим актом операції із нерезидентом цієї держави не вважаються контрольованими.

Згідно зі статтею 5 Указу Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.

Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" розпорядження Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо цими розпорядженнями не встановлено пізніший термін набрання ними чинності.

Виходячи із положень наведених статей та зважаючи на те, що в розпорядженні Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №977-р більш пізній строк набрання ним чинності не передбачено, судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено про набрання цим нормативно-правовим актом чинності саме 16 вересня 2015 року.

Тобто до 15 вересня 2015 року (включно) Швейцарська Конфедерація перебувала у Переліку держав (територій), в яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, і саме до цього часу, операції (якщо існували умови, передбачені підпунктом 39.2.1.7 статті 39 ПК України), що здійснюються із резидентом цієї країни, могли визнаватись контрольованими.

Згідно з підпунктом 39.4.2 пункту 39.2 статті 39 ПК України платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Форма звіту про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідальність за неподання звіту про контрольовані операції передбачена положеннями пункту 120.3 статті 120 ПК України. Згідно із цією нормою неподання (несвоєчасне подання) звіту про контрольовані операції тягне за собою накладення штрафу у розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Таким чином, якщо платники податків (крім Національного банку України), здійснюючи протягом звітного періоду контрольовані операції, не подали звіт, така бездіяльність становить порушення, відповідальність за яке передбачена пунктом 120.3 ПК України.

У справі, яка розглядається, судами встановлено та не заперечувалось позивачем, що річний дохід Товариства за даними бухгалтерського обліку за 2015 рік перевищував 50 мільйонів гривень за відповідний податковий (звітний) період, а обсяг господарських операцій, здійснених позивачем із компанією-нерезидентом DOW EUROPE GMBH (Швейцарська Конфедерація) за 2015 рік перевищив 5 мільйонів гривень та склав за період з 17 лютого 2015 року по 11 вересня 2015 року 15053528,89
грн.

У встановлений строк звіт про контрольовані операції за 2015 звітний рік Товариство не подало.

Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає правильними висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що господарські операції, здійснені позивачем з компанією-нерезидентом DOW EUROPE GMBH (Швейцарська Конфедерація) у період з 01 січня по 15 вересня 2015 року, відповідно до вимог підпунктів 39.2.1.2 та
39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України є контрольованими, а відтак Товариство зобов'язане було подати звіт про такі контрольовані операції, що, в свою чергу, свідчить про законність прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про накладення штрафу за неподання звіту.

Виключення відповідної країни з Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, після здійснення платником податку протягом періоду контрольованих операцій, не є підставою для звільнення такого платника податку від обов'язку подати Звіт про такі контрольовані операції, здійснені у період, коли така країна перебувала у відповідному Переліку, оскільки такий обов'язок виник у платника податку у зв'язку з вчиненням у звітному періоді зазначених контрольованих операцій, які не перестають такими вважатися з настанням вказаної обставини, і мав бути виконаний за закінченням відповідного звітного року (у справі, що розглядається - за закінченням звітного 2015 року).

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 лютого 2021 року (справа №826/12668/17).

Слід зазначити, що обставини відповідності Швейцарської Конфедерації критеріям, установленими підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, якими керувався Кабінет Міністрів України при визначенні переліку держав, не є предметом доказування у межах цього спору, а тому доводи позивача про більшу ставку податку на прибуток у кантоні Цюрих Швейцарської Конфедерації, де зареєстрована компанія-нерезидент (контрагент), ніж в Україні, не спростовують висновків судів у справі.

При цьому, встановивши у судовому процесі, що контрагентом Товариства, тобто особою, яка виступала стороною зовнішньоекономічних договірних відносин, була саме компанія нерезидент DOW EUROPE GMBH (ДАУ ЮРОП ГмбХ, Бахтобелштрассе, 3, CH 8810, Хорген, Швейцарія), суди обґрунтовано визнали безпідставними посилання позивача на виконання зобов'язань іншими (афілійованими) особами, які не включені до затвердженого Переліку держав (територій), що відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України.

В обсязі установлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, Верховний Суд вважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ґрунтується на правильному застосуванні згаданих вище норм матеріального права й доводи касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень.

У касаційній скарзі не наведено інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в позовній заяві та апеляційній скарзі, з урахуванням яких суди вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи те, що обставини неправильного застосування судами норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм не підтвердилися, тому підстави для задоволення касаційної скарги Товариства відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 360 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Екософт" залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС. С. Пасічник І. А. Васильєва В. П. Юрченко