Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.06.2018 року у справі №826/123/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2019 року

м. Київ

справа №826/123/17

адміністративне провадження №К/9901/52573/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/123/17

за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України (далі - НБУ), треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) «Всеукраїнський акціонерний банк», уповноважена особа Фонду Славкіна Марина Анатоліївна, про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_2

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Мельничука В.П., суддів Лічевецького І.О., Ісаєнка Ю.А., -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії НБУ, які полягають у позбавленні можливості акціонера - Компанії Квікком Лімітед (Кіпр) ПАТ «ВіЕйБі Банк» в строк до 01 грудня 2014 року здійснити збільшення статутного капіталу ПАТ «ВіЕйБі Банк»;

- визнати протиправними дії НБУ, які полягають у передчасному прийнятті постанови Правління НБУ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних» від 20 листопада 2014 року № 733;

- визнати протиправною та скасувати постанову Правління НБУ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних» від 20 листопада 2014 року № 733.

Позов ОСОБА_2 обґрунтував тим, що його права на отримання всієї суми вкладу та відсотків за вкладом порушені через протиправні дії НБУ щодо прийняття рішення про віднесення ПАТ «ВіЕйБі Банк» до категорії неплатоспроможних за відсутності правових підстав, а також до спливу 180 денного терміну, який обраховується від дня визнання банку «проблемним» та визначений законодавством, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, виходячи із безпідставного порушення строків надання можливості акціонеру здійснити збільшення статутного капіталу.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 23 січня 2018 року задовольнив клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до адміністративного суду; поновив ОСОБА_2 строк звернення до адміністративного суду із позовом до НБУ про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови; в задоволенні клопотання НБУ про залишення позовної заяви без розгляді - відмовив.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 23 січня 2018 року відмовив у задоволенні позовних вимог.

Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції виходив із того, що у межах спірних правовідносин відсутні підстави для аналізу правомірності дій НБУ щодо надання можливості акціонеру - Компанії Квікком Лімітед здійснити збільшення статутного капіталу ПАТ «ВіЕйБі Банк», щодо передчасного прийняття постанови правління НБУ «Про віднесення ПАТ «ВіЕйБі Банк» до категорії неплатоспроможних» від 20 листопада 2014 року № 733 та для аналізу правомірності власне цієї постанови, оскільки ОСОБА_2 не є особою, якій належить право вимоги.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 10 травня 2018 року скасував рішення суду першої інстанції, адміністративний позов ОСОБА_2 залишив без розгляду, у зв'язку із пропуском шестимісячного строку звернення до суду, а обставини, якими позивач мотивує поважність причин його пропуску є необґрунтованими.

06 червня 2018 року представник позивача - адвокат Маринушкін А.Г. звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду по суті.

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що жодної зі сторін в апеляційному порядку не оскаржувалась ухвала Окружного адміністративного суду м Києва від 23 січня 2018 року, якою визнано, що позивач з поважних причин не знав про підстави ухвалення рішення, яке оскаржується, та якою поновлено строк звернення до суду та відхилено клопотання НБУ про застосування строку. Таким чином, суд апеляційної інстанції на власний розсуд, виходячи за рамки апеляційного оскарження, без дотримання процесуального порядку, самостійно застосував строки звернення до суду та залишив позов без розгляду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

02 липня 2018 року від представника НБУ надійшов відзив на вказану касаційну скаргу, в якому представник відповідач просить залишити останню без задоволення, а оскаржуване представником позивача судове рішення - без змін.

Верховний Суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

У справі, яка розглядається суди встановили, що 01 листопада 2013 року між ОСОБА_2 (як вкладником) та ПАТ «ВіЕйБі Банк» (як банком) укладено Договір банківського вкладу «Англійський «Постійний» Здорова добавка» № 673415/2013.

Згідно з пунктом 1.1 Договору предметом договору є розміщення вкладником в банку строкового вкладу на умовах депозитного продукту «Англійський «Постійний» Здорова добавка" в національній валюті України на строк тринадцять місяців, з дня укладення договору, з щомісячною виплатою процентів.

Відповідно до пункту 1.3 Договору сума початкового вкладу становить 4 200 000,00 гривень.

А пунктом 1.7 Договору передбачено, що дата вимоги вкладником вкладу - 01 грудня 2014 року.

Внесення коштів підтверджується квитанцією № 37164 від 01 листопада 2013 року, копія якої наявна в матеріалах справи.

Разом з тим, постановою Правління НБУ від 03 жовтня 2014 року № 631/БТ ПАТ «ВіЕйБі Банк» віднесено до категорії проблемних та його зобов'язано привести свою діяльність у відповідність до вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України строком до 180 днів.

20 листопада 2014 року Правлінням НБУ прийнято постанову «Про віднесення ПАТ «ВіЕйБі Банк» до категорії неплатоспроможних» № 733, якою ПАТ «ВіЕйБі Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію.

20 березня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особу Фонду на ліквідацію банку» № 63, відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну М.А. строком на 1 рік з 20 березня 2015 року по 19 березня 2016 року включно.

22 лютого 2016 року рішенням виконавчої дирекції Фонду № 213 продовжений строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та повноваження ліквідатора Славкіної М.А. строком на два роки до 19 березня 2018 року включно.

Згідно довідки від 17 травня 2017 року № 22/3-15533 під час дії тимчасової адміністрації 07 лютого 2015 року ОСОБА_2 виплачені грошові кошти в розмірі 5085 грн 67 коп., та 25 лютого 2015 року - 194 914 грн 33 коп.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи [частини третя статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року].

Як зазначено вище ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2018 року клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволено; поновлено ОСОБА_2 строк звернення до адміністративного суду із позовом до НБУ про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови; в задоволенні клопотання НБУ про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Вказана ухвала не оскаржувалась, оскільки на час її постановлення діяла редакція КАС України, змістом якої не передбачено оскарження таких ухвал в апеляційному порядку окремо від рішення суду (стаття 294 КАС України в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року).

Частинами першою та другою статті 99 КАС України (в редакції діючій на час звернення з адміністративним позовом) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено, предметом оскарження є постанова Правління НБУ від 20 листопада 2014 року № 733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних».

Відповідно до частини другої статті 76 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон № 2121-III) Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно частини другої статті 34 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів» (далі - Закон № 4452-VI) не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України».

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання зазначених вимог, на офіційному веб-сайті НБУ 21 листопада 2014 року розміщено прес-реліз, в якому повідомлено про те, що 20 листопада 2014 року Правління НБУ відповідно до вимоги статті 76 Закону № 2121-III прийняло Постанову № 733, якою ПАТ «ВіЕйБі Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Цього ж дня офіційному веб-сайті Фонду розміщено інформацію про те, що на підставі Постанови № 733 виконавча дирекція Фонду прийняла Рішення № 123, яким з 21 листопада 2014 року у ПАТ «ВіЕйБі Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію.

Відповідно до частини п'ятої статті 77 Закону № 2121-III Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно частин першої, другої, четвертої статті 45 Закону № 4452-VI Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше, ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.

Фонд у семиденний строк з дня початку процедури ліквідації банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.

На підставі викладеного, на офіційному веб-сайті НБУ 20 березня 2015 року розміщено прес-реліз, в якому повідомлено про те, НБУ прийнято постанову про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Також, 20 березня 2015 року на офіційному веб-сайті Фонду розміщено інформацію про те, що відповідно до постанови № 188, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №63, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Крім того, відомості про прийняття постанови № 188 та рішення №63 опубліковано в газеті «Голос України» № 54 від 26 березня 2015 року.

Отже, позивач мав реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав з дати опублікування відомостей про прийняття постанов та рішень НБУ та Фонду на відповідних сайтах з 21 листопада 2014 року та з 20(26) березня 2015 року відповідно.

Разом з тим, ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом 28 грудня 2016 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції районного суду (том 1 а.с.4), тобто з порушенням процесуального строку.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення з позовом до суду, позивач мотивував тим, що про підстави віднесення ПАТ «ВіЕйБі Банк» до категорії проблемних та у подальшому неплатоспроможним не розміщувалися для ознайомлення клієнтами банку у будь-який спосіб з дати їх ухвалення, а позивача не віднесено до кола осіб, які мають доступ до банківської таємниці. При цьому, позивач зазначив, що лише з листа Компанії Квікком Лімітед (Кіпр) від 23 грудня 2016 року позивач дізнався про вчинення акціонерами ПАТ «ВіЕйБі Банк» заходів докапіталізації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та підстави нездійснення акціонерами збільшення статутного капіталу ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Колегія суддів зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що норми статті 99 КАС не пов'язують початок перебігу строку звернення до адміністративного суду із обізнаністю особи про підстави прийняття суб'єктом владних повноважень певних рішень чи про їх обґрунтування (мотивацію). У даному випадку інформація про прийняті відповідачами рішення, їх суть була належним чином опублікована та доведена до відома населення у відповідності до вимог Закону № 4452-VI, тому про порушення зазначеними рішеннями своїх прав, позивач, як зазначалося, мав би і міг дізнатися саме з дати розміщення такої інформації.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися», що містяться в статті 99 КАС України (в редакції, станом на дату подання адміністративного позову), дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав.

З огляду на це, позивач повинен також ґрунтовно мотивувати, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила, встановленого частиною першою статті 71 КАС України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Також, колегія суддів зауважує, що доводи касаційної скарги про те, що позивачу не могло бути відомо з інформації, опублікованої Національним банком України, про підстави прийняття суб'єктом владних повноважень оскаржуваних рішень, оскільки зазначені рішення та вжиті заходи впливу є банківською таємницею, також є безпідставними, оскільки станом на момент звернення позивача до суду перешкода у доступі до змісту зазначених рішень, документів та інформації усунута не була.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Крім того, колегія суддів вважає недоречними доводи позивача про те, що йому не було відомо про правові підстави оскаржуваних рішень, тому що порушення прав позивача, на які він вказує в позові, ним обґрунтовано саме наявністю оскаржуваних рішень. Саме рішення впливають на правовідносин, а не їх обґрунтування.

Більш того, суд враховує, що позивачу в лютому 2015 року було здійснено виплату суми вкладу у ПАТ «ВіЕйБі Банк» в межах гарантованої суми, отже позивач не міг не знати про триваючу процедуру виведення банку з ринку, яка починається після прийняття рішень, які ним оскаржуються у даній справі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 315 КАС України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

За правилами частини першої статті 319 КАС України (в редакції, чинній на час перегляду рішення суду в апеляційному порядку) судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду, зокрема, з підстав пропуску строку звернення до суду.

Таким чином, позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, які були об'єктивно непереборними, на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, а суд першої інстанції не звернув уваги на вказані вище обставини, тому колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про залишення позову без розгляду.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції і погоджується з його висновками у справі про залишення позову без розгляду.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у справі № 826/123/17 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

А.Ю. Бучик,

Судді Верховного Суду